Ухвала від 22.09.2025 по справі 910/14598/17

УХВАЛА

22 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14598/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Власова Ю. Л. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - Товариство)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025

за позовом Товариства

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери"

про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 20.08.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 (про видачу дублікатів наказів) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 у справі № 910/14598/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву скаржника повністю.

Разом з тим до скарги додано клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 03.09.2025 касаційну скаргу Товариства залишив без руху у зв`язку з тим, що скарга не містила посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.

Вказана ухвала від 03.09.2025 про залишення касаційної скарги без руху була надіслана та доставлена в електронний кабінет скаржника 03.09.2025 о 18:42.

Товариство 11.09.2025 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків з касаційною скаргою у новій редакції.

Розглянувши матеріали поданої заяви про усунення недоліків, Суд зазначає таке.

Як було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 03.09.2025 про залишення касаційної скарги без руху, приписи пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначають, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 28.05.2025, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025, якою заяву Товариства про видачу дублікатів наказів у цій справі задоволено частково.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому Верховний Суд звертав увагу скаржника на ту обставину, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень, що визначені у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Тобто, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема у пункті 2 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а підставою касаційного оскарження є саме абзац другий частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі чітку підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Однак подана скаржником касаційна скарга у новій редакції фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги та не містить чіткого посилання та уточнення підстав касаційного оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, тобто без урахування вимог вказаної ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.

Натомість в уточненій скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження повторно посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України із зазначенням того, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами було порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які скаржник наводить у касаційній скарзі, а також посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми, що не підпадає під правове регулювання підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України (тобто ухвал суду), про що й було зазначено Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, вимоги якої скаржником не виконано.

За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Товариство не усунуло недоліків поданої ним касаційної скарги в частині зазначення підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу), як того вимагає пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п`ятою статті 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 у справі № 910/14598/17 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя І. Колос