Постанова від 30.07.2025 по справі 910/14598/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2025 р. Справа № 910/14598/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025

про видачу дублікатів наказів (суддя Зеленіна Н.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів

у справі № 910/14598/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери"

про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про видачу дублікатів наказів

10.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило суд видати дублікати наказів від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 про:

- солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" (далі - ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)", відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання" (далі - ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання", відповідач-1) на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу у розмірі 5 000,00 грн;

- стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору;

- стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору.

Заява обґрунтована тим, що зазначені виконавчі документи позивачем фактично втрачено.

Хід справи

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дубліката наказу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2025 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Фактор Плюс" задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/14598/17 скасовано, а справу № 910/14598/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/14598/17 заяву ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 задоволено частково та постановлено видати дублікати наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17:

- про стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Яворницького, будинок 41; ідентифікаційний код 36872032) на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31; ідентифікаційний код 37881514) 59 160,00 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) судового збору;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Яворницького, будинок 41; ідентифікаційний код 33797665) на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31; ідентифікаційний код 37881514) 59 160,00 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) судового збору.

В іншій частині заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Ухвалу суду мотивовано, зокрема, тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025, визнано такими, що не підлягають виконанню, накази Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у даній справі щодо солідарного стягнення основного боргу за кредитом, заборгованості за процентами, пені та штрафу у зв`язку з припиненням зобов`язань. Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за своєю суттю має наслідком втрату ним своєї сили, іншими словами, такий виконавчий документ не може бути пред`явлений до виконання.

З огляду на викладене, за висновком суду першої інстанції, заява ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу у розмірі 5 000,00 грн не підлягає задоволенню.

Водночас місцевий господарський суд дійшов висновків, що заявник як належний стягувач за наказами Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" судового збору в розмірі 59 160,00 грн та про стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" судового збору в розмірі 59 160,00 грн звернувся із заявою про видачу дублікатів, зокрема, цих наказів, що були ним втрачені, в межах строку, встановленого для пред`явлення їх до виконання, а тому, враховуючи відсутність доказів виконання вказаних виконавчих документів боржниками, наявні підстави для видачі їх дублікатів, а відтак заява ТОВ "ФК "Фактор Плюс" у цій частині підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись частково з ухвалою Господарського суду міста Києва 28.05.2025 у справі № 910/14598/17, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 49, 50, 606 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 75, ч. 2 ст. 328, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", та винести нове судове рішення, яким задовольнити повністю заяву ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у даній справі.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення від 01.08.2019 у даній справі залишилось не виконаним, оскільки положення ЦК України не передбачають виконання зобов`язання шляхом його припинення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/14598/17; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи

ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

ТОВ "ФК "Фактор Плюс", у свою чергу, подало до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд задовольнити апеляційну скаргу повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У серпні 2017 року ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання", ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери" (відповідач-3) про стягнення 3 397 091,17 дол. США та 75 389 577,42 грн, з яких 2 400 000 дол. США - заборгованість за кредитом, 997 091,17 дол. США - заборгованість за відсотками, 75 384 577,41 грн - заборгованість по пені, 5 000,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами як солідарними боржниками зобов`язань за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 позов ТОВ "ФК "Фактор Плюс" задоволено частково та стягнуто солідарно з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17.

06.11.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 видано відповідні накази.

10.06.2024 ТОВ "ФК "Фактор Плюс" подало до Господарського суду міста Києва заяву про видачу дубліката наказу у справі № 910/14598/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дубліката наказу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/14598/17 скасовано, а справу № 910/14598/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зазначеної заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із частиною першою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11 зазначено, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Місцевим господарським судом враховано, що направляючи дану справу на новий розгляд для розгляду заяви про видачу дублікатів наказів Верховний Суд у постанові від 24.04.2025, вказав на те, що приписи ГПК України не надають суду право відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

При розгляді питання про видачу дубліката наказу перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12, від 03.02.2021 у справі № 643/20898/13-ц, від 19.05.2021 у справі № 2-1316/285/11, від 23.06.2021 у справі № 2-162/12 тощо.

При цьому, виконуючи вказівку Верховного Суду щодо з`ясування можливості дійсного місцезнаходження наказів, судом враховано, що доведеною є та обставина, що виконавчі документи не перебувають у позивача (заявника) та в органі державної виконавчої служби як такі, що повернуті, відтак вказані виконавчі документи вважаються втраченими заявником, що в силу норм процесуального закону є підставою для видачі дублікатів виконавчих документів у разі дотримання низки умов: заява про видачу дублікатів виконавчих документів подана належним суб`єктом (стягувачем, виконавцем), строк пред`явлення виконавчих документів не сплив; рішення суду не втратило законної сили та не виконано.

При цьому судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у даній справі щодо заміни стягувача, за якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" (далі - ТОВ "ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков та партнери") отримало статус стягувача замість ТОВ "ФК "Фактор Плюс", скасована, а відтак, за відсутності процесуального правонаступництва за ст. 52 ГПК України, належним стягувачем за виконавчими документами у даній справі на дату розгляду заяви про видачу дублікатів наказів є первісний стягувач - ТОВ "ФК "Фактор Плюс", а ТОВ "ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" втратило статус стягувача.

У той же час, як правильно враховано судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у даній справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025, визнано такими, що не підлягають виконанню:

- наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу у розмірі 5 000,00 грн;

- наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, вказаною ухвалою визнано такими, що не підлягають виконанню, накази від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення основного боргу за кредитом, заборгованості за процентами, пені та штрафу.

У той же час, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 було відмовлено в задоволенні заяв ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17, в частині наказів від 06.11.2019 у даній справі про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 судового збору.

Заявник, обґрунтовуючи підстави для звернення із заявою по видачу дублікатів наказів, вказував на те, що рішення суду від 01.08.2019 у даній справі та зобов`язання за спірним у справі кредитним договором не було виконано боржником.

Як встановлено судом, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17 про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у даній справі такими, що не підлягають виконанню (щодо стягнення боргу, процентів, пені та штрафу), обґрунтовано припиненням основного зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з поєднанням в одній особі боржника та кредитора (ст. 606 ЦК України) та припиненням забезпечувального зобов`язання (поруки) як похідного через припинення основного.

Вказана ухвала від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025, в касаційному порядку не переглядалась та набрала законної сили.

За наведених обставин, з огляду на визнання за ухвалою суду від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17 наказів такими, що не підлягають виконанню, щодо солідарного стягнення основного боргу за кредитом, заборгованості за процентами, пені та штрафу у зв`язку з припиненням зобов`язань, судом правомірно відхилено доводи заявника щодо існування неприпиненого (невиконаного) зобов`язання.

Також, судом враховано, що за положеннями ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому судом слушно зауважено, що оскільки норми ГПК України встановлюють однією з умов видачі дубліката виконавчого документа чинність строків його пред`явлення до виконання, законодавець тим самим застерігає від дублювання тих документів, що завідомо не відповідають вимозі придатності, тобто виконати які не є можливим.

Таким чином, судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу у розмірі 5 000,00 грн.

У частині наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" судового збору у розмірі 59 160,00 грн та про стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" судового збору у розмірі 59 160,00 грн суд першої інстанції встановив, що Господарським судом міста Києва в ухвалі від 21.08.2024, якою, зокрема, відмовлено у визнанні такими, що не підлягають виконанню, наказів від 06.11.2019 про стягнення судового збору, визначено, що припинення зобов`язань саме за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 та договором поруки від 11.08.2017 не є підставою вважати припиненими зобов`язання зі сплати судового збору, які виникли на підставі рішення суду від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17, як то передбачено частиною п`ятою статті 11 ЦК України.

Як встановлено місцевим господарським судом, станом на дату розгляду заяви про видачу дублікатів наказів відсутні докази оплати відповідачем-1 та відповідачем-2 вказаного судового збору, як і відсутні відомості про виконання наказів від 06.11.2019 у даній справі в частині сплати судового збору серед відомостей виконавчого провадження.

У даних наказах зазначено, що вони дійсні для пред`явлення до виконання до 23.10.2022.

Разом із тим, судом першої інстанції враховано, що згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За положеннями ч. 4, 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджено, що накази Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення судового збору були пред`явлені до виконання (ВП № 73220529, № 73222468), що свідчить про те, що строки пред`явлення переривались.

Також, суд першої інстанції врахував, що в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у частині видачі дублікатів наказів Господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" судового збору у розмірі 59 160,00 грн та про стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" судового збору у розмірі 59 160,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині задоволення заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 ухвала Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у даній справі не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині зазначена ухвала в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення (ухвали) відсутні.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/14598/17 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. з 07.07.2025 по 25.07.2025 (включно) у відпустці, повна постанова складена та підписана після їх виходу з відпустки - 30.07.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко