Постанова від 01.07.2025 по справі 910/14598/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2025 р. Справа № 910/14598/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Правдюк В.М.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Лисич О.В.

від відповідача-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025

про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали та про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (суддя Джарти В.В.)

у справі № 910/14598/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання" (відповідач-1);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" (відповідч-2);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери" (відповідач-3)

про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі ТОВ "ФК "Фактор Плюс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 28.05.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/14598/17, в якій просило суд поновити ТОВ "ФК "Фактор Плюс" строк для подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню; винести ухвалу про відмову в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання" (далі ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" (далі ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)", відповідч-2) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17.

В обґрунтування зазначеної заяви заявник послався на те, що після винесення ухвали від 21.08.2024 та набрання нею законної сили стали відомі обставини, які є істотними для вирішення питання про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, і які не могли бути відомі під час розгляду заяв про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Так, постановою Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23 було залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 10.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024.

За доводами позивача, обставини, встановлені Верховним Судом у справі № 910/17006/23, повністю спростовують обставини, які були підставою для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Між тим, постанова Верховного Суду у справі № 910/17006/23 не могла бути врахована під час винесення ухвали від 21.08.2024, оскільки постанова Верховного Суду була винесена 16.04.2025, тобто після винесення зазначеної ухвали. Таким чином, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" не було і не могло бути відомо про існування постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23, оскільки на момент розгляду заяв відповідачів про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, така постанова взагалі не існувала.

В обґрунтування клопотання про поновлення ТОВ "ФК "Фактор Плюс" строку для подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами, позивач зазначив, що постанова Верховного Суду у справі № 910/17006/23 датована 16.04.2025, при цьому в постанові Верховного Суду не зазначено дату виготовлення та підписання повного тексту. Однак, згідно з протоколом судового засідання № 4387810 від 16.04.2025 у судовому засіданні у справі № 910/17006/23, яке відбулося 16.04.2025, було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову (п. 50 протоколу). Таким чином, для підготовки заяви про перегляд ухвали від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами та належного обґрунтування такої заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" було необхідно отримати повний текст постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23. При цьому, повний текст постанови Верховного Суду від 16.04.2025 надійшов до електронного кабінету ТОВ "ФК "Фактор Плюс" в ЄСІТС 29.04.2025, що підтверджується відповідною карткою руху документів. Тобто, тільки починаючи з 29.04.2025, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" мало можливість здійснювати належну підготовку заяви про перегляд ухвали від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14598/17 у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 910/14598/17 відмовлено; заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 910/14598/17 залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив із того, що наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є поважними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14598/17, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, а саме ст. 320-323 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), та не враховано правові висновки Верховного Суду щодо обсягу дослідження на стадії відкриття провадження, в тому числі постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 990/114/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14598/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2025 о 09:35; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень до 01.07.2025.

Позиції учасників справи

Відповідач-2 подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 01.07.2025 з`явились представники позивача та відповідача-2.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 в судове засідання не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-3 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників відповідача-1 та відповідача-3.

У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити їх без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання", ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери" (відповідач-3) про стягнення 3 397 091,17 дол. США та 75 389 577,42 грн, з яких: 2 400 000 дол. США заборгованість за кредитом, 997 091,17 дол. США заборгованість за відсотками, 75 384 577,41 грн заборгованість по пені, 5 000,00 грн штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 позов було задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 було повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17.

06.11.2019 на виконання вищевказаного рішення суду Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

15.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 та відповідача-2 надійшла заява про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 такими, що не підлягають виконанню, а також про заборону приймати до виконання накази від 06.11.2019.

За наслідками розгляду вищезазначеної заяви Господарським судом міста Києва була постановлена ухвала від 21.09.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 такими, що не підлягають виконанню.

20.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі ПАТ "Златобанк") надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у порядку статті 334 ГПК України.

08.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Алексєєв, Боярчуков та партнери" (далі ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери") надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Златобанк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17; задоволено заяву ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17; замінено у справі № 910/14598/17 стягувача ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" на стадії виконання судового рішення від 01.08.2019.

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ФК "Фактор Плюс" надійшла заява про видачу дублікату наказу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/14598/17 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фактор Плюс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/14598/17 в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17.

08.08.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" надійшли заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025, задоволено частково заяви ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17:

- визнано наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу в розмірі 5 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню;

- визнано наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штрафу в розмірі 5 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дубліката наказу відмовлено. Постановою Верховного Суду від 24.04.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/14598/17 скасовано, а справу № 910/14598/17 скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 заяву ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 задоволено частково. Постановлено видати дублікати наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17: про стягнення з ТОВ "Діскавері-Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору; про стягнення з ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. В іншій частині заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 відмовлено.

28.05.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ФК "Фактор Плюс" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України. У заяві міститься клопотання про поновлення ТОВ "ФК "Фактор Плюс" строку для подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами.

04.06.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна") надійшло клопотання про залишення заяви позивача без розгляду через пропуск процесуальних строків на подання.

Суд першої інстанції визнав наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами такими, що не є поважними, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 910/14598/17, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишив без розгляду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Передбачений нормами глави 3 розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а.

Отже, нововиявлена обставина це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.02.2025 у справі № 904/4790/21.

Звертаючись до категорії "істотності", Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

У силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Подана ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована тим, що після винесення вказаної ухвали від 21.08.2024 та набрання нею законної сили стали відомі обставини, які є істотними для вирішення питання про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, і які не могли бути відомі під час розгляду заяв про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Так, постановою Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23 було залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 10.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024. При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23 було частково задоволено позов ТОВ "ФК "Фактор Плюс". Визнано право власності ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на право вимоги за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 та договорами, що укладені для забезпечення його виконання. На переконання заявника, остаточне судове рішення у справі № 910/17006/23 було винесено 16.04.2025.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, позовні вимоги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" задоволено частково. Визнано право власності ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на право вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-KL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суди виходили з того, що за договором відступлення прав вимоги від 04.02.2015 ПАТ "Златобанк" передано ТОВ "ФК "Фактор плюс" права вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-KL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання, а ТОВ "ФК "Фактор плюс" у рахунок оплати за вищевказане припинено зобов`язання ПАТ "Златобанк" щодо повернення частини депозиту в розмірі 40 522 415,26 грн. Тобто оплата ТОВ "ФК "Фактор плюс" здійснена шляхом припинення зобов`язання ПАТ "Златобанк" щодо повернення зазначеної суми коштів. Постановою Верховного Суду від 16.04.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23 залишено без змін.

ТОВ "ФК "Фактор Плюс", звертаючись із заявою про перегляд ухвали суду від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами, зазначило, що повний текст постанови Верховного Суду від 16.04.2025 надійшов до електронного кабінету ТОВ "ФК "Фактор Плюс" в ЄСІТС 29.04.2025, що підтверджується відповідною карткою руху документів. За наведених обставин, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" вважає, що відлік строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України, повинен починатися саме з дати надходження постанови Верховного Суду від 16.04.2025 до електронного кабінету ТОВ "ФК "Фактор Плюс" в ЄСІТС, тобто з 29.04.2025.

Крім того, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заявило клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами, у випадку, якщо Господарський суд міста Києва дійде висновку, що відлік строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України, повинен починатися з дати винесення постанови Верховного Суду.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку на подання заяви, судом першої інстанції слушно враховано практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України", пункти 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії", пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відстоюючи принцип правової визначеності як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так і у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", пункти 42-48), Європейський Суд з прав людини визнав за доцільне слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Так, у справі "Пономарьов проти України" Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (пункти 41-42).

У пункті 34 рішення від 10.05.2012 у справі "Безрукови проти Росії" Європейський суд з прав людини відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків.

У справах щодо України Європейський Суд з прав людини неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: "Салов проти України", пункт 93, "Проценко проти України", пункт 26, "Кравченко проти Росії", пункт 45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи" (рішення у справі "Сутяжник" проти Росії", пункт 38).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. п. 27-34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що заявником не доведено об`єктивної неможливості звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами раніше, тобто до ухвалення Верховним Судом постанови від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23 та отримання її повного тексту 29.04.2025.

Так, судом першої інстанції враховано, що ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 29.12.2023 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі № 910/14598/17 з підстав неможливості здійснення розгляду заяви до ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" про заміну сторони виконавчого провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17006/23.

Також 19.08.2024 позивачем було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14598/17 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17006/23.

Колегія суддів апеляційної інстанції, у свою чергу, зауважує, що представник позивача у справі № 910/17006/23 ТОВ "ФК "Фактор Плюс", брав участь у судових засіданнях як у суді першої, так і апеляційної інстанції, зокрема, і в судовому засіданні 10.12.2024, в якому Північним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 910/17006/23.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що заявнику було достеменно було відомо про факт існування спору в межах справи № 910/17006/23 та, як наслідок, про судові рішення в межах вказаної справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначення в тексті постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23: "5.18. Колегія суддів додатково звертає увагу, що добросовісність набуття ТОВ "ФК "Фактор плюс" права вимоги за Кредитним договором та договорами, що укладені для забезпечення його виконання, підтверджена в судовому порядку при розгляді справ № 910/14716/17, № 910/4678/16, № 910/14598/17, та при цьому не спростовується матеріалами зазначеної Скаржником справи № 910/17763/17" не впливає на те, що такі обставини існували ще з часу ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 910/17006/23.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що у вказаній постанові апеляційної інстанції також було зазначено: "Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що ТОВ "ФК "Фактор плюс" виступаючи добросовісним набувачем права вимоги за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 та договорами, що укладені для забезпечення його виконання, здійснював демонстрування свого волевиявлення щодо володіння таким правом вимоги, звернувшись у серпні 2017 року до суду про стягнення боргу за відповідним правочином (справа № 910/14598/17), за наслідками розгляду якої ухвалено чинне рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення на користь ТОВ "ФК "Фактор плюс" заборгованості за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012, на виконання якого видано відповідні накази від 06.11.2019 року".

За приписами ч. 1 та 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ГПК України (в редакції, чинній станом на 10.12.2024) постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, набрало законної сили саме 10.12.2024.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що встановлений у п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України строк на подання заяви про перегляд ухвали суду від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами слід відліковувати з 10.12.2024, а відтак, станом на 28.05.2025 (дата звернення із заявою до суду) строк на подання заяви про перегляд ухвали суду від 21.08.2024 за нововиявленими обставинами є таким, що сплив 09.01.2025.

Разом із тим, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є поважними.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про поновлення пропущеного процесуального строку та залишення його заяви про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у даній справі за нововиявленими обставинами без розгляду.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14598/17 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 04.07.2025.

Головуючий суддяА.М. Демидова

СуддіІ.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко