Вирок від 25.09.2025 по справі 760/5327/22

Справа № 760/5327/22

Провадження № 1-кп/760/1315/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2025 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 за №12022100170000066, на підставі обвинувального акту, затвердженого 09.05.2022 прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , на час постановлення вироку засудженого вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2022 по справі № 755/10494/22 за ч 1 ст. 190 КК України, та вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28.08.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України по справі № 761/13802/23, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин:

13.04.2022 ОСОБА_4 у ранковий час прибув на Залізничний вокзал «ст. Київ-Пасажирський», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, де вступив у злочинну змову з ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, разом з ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, 13.04.2022 приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи поруч із станцією метро «Вокзальна», помітили раніше незнайомого ОСОБА_7 та вирішили, що у нього при собі можуть перебувати цінні речі.

В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, виник раптовий злочинний умисел, направлений на особисте збагачення за рахунок майна потерпілого ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, підійшли до потерпілого ОСОБА_7 та під час розмови вирішили вжити разом алкогольні напої. Після чого направились в сторону ТЦ «Полісся», де поруч з парканом розпивали алкогольні напої.

У цей час, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, діючи умисно, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, спровокували конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , та ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, з метою подавлення волі потерпілого, почав наносити останньому удари в обличчя, голову та по тілу, від чого потерпілий впав на землю та у нього випав мобільний телефон.

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи спільно, ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, висловив вимогу до ОСОБА_4 , забрати мобільний телефон, який належить потерпілому.

Після чого, ОСОБА_8 , завдавши потерпілому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я, в умовах воєнного стану, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB», синього кольору, IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , вартістю 4500 гривень, який був у силіконовому чохлі, синього кольору, вартістю 200 гривень та в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілого не становить.

У подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон

марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB», синього кольору, IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , був затриманий працівниками поліції та викрадене майно було вилучено, ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, з місця вчинення злочину зник.

Злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_7 було завдано майнової шкоди на загальну суму 4700 гривень.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 042/1-97-2022 було завдано тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лівій тім?яній ділянці, синців на спинці носа в верхній третині з розповсюдженням на підочні ділянки, в правій поперековій ділянці по лопатковій лінії на рівні 2-го поперекового хребця та садна на спинці носа справа в верхній третині на фоні синця, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження у вигляді забійної рани в лівій тім?яній ділянці за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров?я), відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил».

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, а саме, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Суду показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, переданому до суду, відповідають дійсним обставинам вчиненого ним кримінального правопорушення. Обвинувачений показав, що 13.04.2022 перебував на Залізничному вокзалі разом із своїм знайомим ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, та вони познайомились із потерпілим ОСОБА_7 , з яким почали розпивати спиртні напої, вживали горілку. У подальшому, між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, та обвинувачений ОСОБА_4 почали наносити потерпілому ОСОБА_7 удари по голові та тулубу, від чого потерпілий впав на землю, та в нього випав мобільний телефон синього кольору в чохлі чорного кольору. Після чого ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження, наказав йому забрати вказаний мобільний телефон у потерпілого, після чого обвинувачений ОСОБА_4 підібрав із землі мобільний телефон потерпілого та почав із ним тікати. В цей час потерпілий ОСОБА_7 гукав обвинуваченого, аби останній повернув йому мобільний телефон. У подальшому, обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції та в нього було вилучено мобільний телефон. Згодом, обвинувачений ОСОБА_4 на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7 перерахував останньому грошові кошти на лікування, вибачився перед потерпілим, про вчинене шкодує. Просив суд призначити йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 187 КК України, застосувавши при цьому ст. 69 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, дослідивши письмові докази сторони обвинувачення, суд змінив порядок дослідження доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів (вирішено не допитувати потерпілого та свідків) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив у подальшому обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів

/ч. 3 ст. 349 КПК України/.

Потерпілий ОСОБА_7 неодноразово викликався в судові засідання, однак, будучи повідомленим належним чином про місце, день та час слухання справи, в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

Керуючись положеннями ст. 325 КПК України, із врахуванням думок учасників кримінального провадження, суд на місці ухвалив провести судовий розгляд у відсутність потерпілого.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , окрім визнання останнім свої вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових доказів, а саме:

-Протоколом огляду місця події від 13.04.2022 р. та фототаблицею до нього, відповідно до змісту якого слідує, що за участю потерпілого ОСОБА_7 , спеціаліста ОСОБА_9 слідчим було проведено огляд відкритої ділянки місцевості, яка знаходиться в двадцяти метках від ТЦ «Полісся» за адресою м. Київ, пл. Вокзальна, 1, а саме частини тротуару з правої сторони. Під час огляду місця події потерпілий ОСОБА_7 вказав на місце, де було вчинено кримінальне правопорушення, де він з раніше незнайомими йому чоловіками вживав спиртні напої, на вказаному місці знаходиться пляшка горілки «Хортиця» /т. 1 а. с. 150-153/;

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 14.04.2022, та відеозаписом до нього, відповідно до яких 14.04.2022 о 03:00 було затримано ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, та під час особистого обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB», синього кольору, IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , в чохлі синього кольору /т. 1 а. с. 176-179/;

-Протоколом огляду предметів від 14.04.2022, відповідно до якого слідчим у присутності потерпілого ОСОБА_7 було проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB» та чохла до нього, та потерпілий повідомив, що вказаний мобільний телефон належить йому /т. 1 а. с. 154-162/;

-Постановою слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14.04.2022, відповідно до якої вилучений у ОСОБА_4 під час затримання останнього у порядку ст. 208 КПК України мобільний телефон марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB», синього кольору, IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , силіконовий чохол, сім-карту мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_3 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 під зберігальну розписку /т. 1 а. с. 163-164/;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2022, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав на фото під № 3 особу за рисами обличчя, формою голови, зачіскою, формою носа, очей, вух та рота та одягом, яка 13.04.2022 приблизно о 21:15 поряд із залізничним вокзалом наносила удари та відкрито заволоділа мобільним телефоном марки «Самсунг». Згідно довідки до протоколу, особою під № 3 є ОСОБА_4 /т. 1 а. с. 239-240/;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.05.2022 та диском відеозапису до нього, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_7 у присутності двох понятих та спеціаліста розповів та продемонстрував, яким чином відбувались подія вчиненого відносно нього кримінального правопорушення, зазначивши, що 13.04.2022 він познайомився з двома чоловіками, з якими вирішили вжити алкогольні напої, купивши алкоголь, вони сіли поруч із парканом, на який вказав потерпілий під час слідчого експерименту. Коли вони вживали алкоголь, один із чоловіків, той, що вище зростом, попросив у потерпілого мобільний телефон, щоб комусь зателефонувати, на що потерпілий погодився та передав телефон. Розмовляючи по телефону, чоловік відійшов приблизно на 2 метри від потерпілого. Потерпілий у свою чергу залишився розмовляти з іншим чоловіком, який нижче зростом. В той час потерпілий зрозумів, що розмова не ладнається, та висловив вимогу повернути йому мобільний телефон. В той час, чоловік, той, що нижче зростом, потерпілого зупинив та сказав, щоб він не заважав розмовляти, та зразу ж наніс удар потерпілому в ніс, в голову та в область нирок, та нібито чоловік тримав в руці якийсь предмети, який потерпілий не бачив. Потерпілий відразу ж почав кричати і нападники почали втікати. Потерпілий зазначив, що мобільний телефон в нього викрали під час бійки, а також після нанесення ударів, чоловік нижчого зросту намагався витягти в нього гаманець із внутрішньої кишені куртки потерпілого /т. 1 а. с. 165-168/;

-Висновком експерта № 042/1-97-2022 від 14.04.2022, відповідно до якого було проведено судово-медичну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_7 , та експерт дійшов до висновку, що при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_7 у нього виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) забійна рана - в лівій тім`яній ділянці;

б) синці - на спинці носа в верхній третині з розповсюдженням на підочні ділянки розміром, в правій поперековій ділянці по лопатковій лінії на рівні 2-го поперекового хребця;

в) садно - на спинці носа справа в верхній третині на фоні синця;

Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились від травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну та обставинам вказаним в описовій частині даної постанови, тобто 13.04.2022, та можуть бути спричинені за обставин, на які вказує ОСОБА_7 в ході його допиту у якості потерпілого, від 14.04.2022, і не супроводжувались небезпечними для життя явищами.

Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6, але менш, ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров`я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості.

За таких обставин, є підстави стверджувати, що вказане у п. а) тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6, але менш, ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я), відповідно до п. п. 4.6., 2.3.3. «Правил».

Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, вказаних у п. п. б), в) даних Підсумків, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, так, як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушено функції по місцю утворення синців, саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальноприйнятого критерію визначення ступеню тяжкості /т. 1 а. с. 172-175/.

Таким чином, із врахуванням зазначених вище доказів, безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду, а також враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , який підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надаючи суду викривальні показання, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний вищезазначений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При ухваленні вироку та кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує висновки, викладені у п. п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах проти власності», відповідно до яких розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в

частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Небезпечне для життя чи здоров`я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно п. п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання призначається особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України належить до особливо тяжких злочинів; раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, провадження закрито на підставі ст. 46 КК України; на час вчинення вказаного кримінального правопорушення судимостей не мав; після вчинення вказаного кримінального правопорушення, 10.08.2022 р. вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, за який на підставі вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2022 по справі № 755/10494/22 був притягнутий до кримінальної відповідальності із призначенням покарання у виді 200 годин громадських робіт (покарання не відбуте), та 16.03.2023 р. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за яке був засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28.08.2023 по справі № 761/13802/23 до покарання у виді 5 років позбавлення волі, яке вирішено рахувати з 17.03.2023, та за яким на час постановлення даного вироку відбуває покарання; одружений; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття.

При цьому, суду не подані докази, на підтвердження відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_7 з боку обвинуваченого ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого у зв`язку із отриманими ним тілесними ушкодженнями, будь-яка інформація від потерпілого з приводу відшкодування на його користь майнової шкоди до суду не надходила. У зв`язку із чим суд не вбачає підстав для визнання обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відшкодування завданої ним шкоди. Крім того, суд враховує, що викрадений у потерпілого мобільний телефон, було повернуто останньому слідчими органами після затримання ОСОБА_4 , у якого під час особистого обшуку вказаний телефон було вилучено.

Також, суд не вбачає підстав для визнання обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на досудовому розслідуванні обвинувачений викривальних показів не надавав, слідчі експерименти за його участю не проводились та проведення таких слідчих дій обвинувачений перед слідчим не ініціював, свою вину визнав повністю вже після дослідження судом письмових доказів на стадії судового розгляду кримінального провадження, та щиро розкаявся у вчиненому, про що свідчать його показання, надані суду та негативне ставлення останнього до вчиненого.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Існування вказаної обтяжуючої покарання обставини підтверджується як показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який зазначив, що розбійний напад було вчинено на потерпілого ОСОБА_7 після спільного вживання горілки, про що на місці події була знайдена пляшка від горілки, так і дослідженими в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 13.04.2022, протоколом проведення слідчого експерименту від 05.05.2022, на якому потерпілий ОСОБА_7 підтверджує обставини спільного розпиття алкогольних напоїв разом із обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА 1, кримінальне провадження відносно якої на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2025 виділено в окреме провадження.

При цьому, призначаючи покарання обвинуваченому, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Тобто, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, на підставі ст. 69 КК можливе за наявності визначених у вказаній нормі кримінального закону умов, а саме, кількох обставин, що пом`якшують покарання, та у разі, якщо це істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Водночас, судом вставлена тільки одна обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, а саме, щире каяття, оскільки, виходячи із показів обвинуваченого ОСОБА_4 , наданих ним під час свого допиту в судовому засіданні, вбачалось, що обвинувачений усвідомив суспільно небезпечний характер вчиненого ним кримінального правопорушення, виявив жаль та сором стосовно вчиненого, що вказує на власне засудження з боку обвинуваченого вчиненого ним діяння та усвідомлення негативного впливу вчиненого, як на його життя, так і на суспільний лад.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 24.10.2023 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, та наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Саме такий вид та розмір покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним у майбутньому нових злочинів, та сприятиме досягненню мети покарання, визначеної ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до змісту якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш судового покарання, призначеного за вироками Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2022 р., Шевченківського районного суду міста Києва від 28.08.2023 р., більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно визначити обвинуваченому до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією майна.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення волі відраховувати з 17 березня 2023 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі період перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою у даному кримінальному провадженні з 14.04.2022 по 16.04.2022 рр. включно.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні становлять 1998, 00 грн., частка яких у розмірі 999 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Держави.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш судового покарання, призначеного за вироками Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2022 р. по справі № 755/10494/22, Шевченківського районного суду міста Києва від 28.08.2023 р. по справі № 761/13802/23, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років із конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі відраховувати з 17 березня 2023 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі період перебування обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у даному кримінальному провадженні з 14.04.2022 по 16.04.2022 рр. включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави витрати на залучення судових експертів у сумі 999 грн.

Вирішити долю речових доказів:

-мобільний телефон марки «Samsung SM-A127F/DSN 32 GB», синього кольору, IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , силіконовий чохол, сім-карту мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_3 , - залишити у власності потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не обирається, оскільки на час постановлення даного вироку він відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28.08.2023 р. по справі № 761/13802/23.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1