Постанова від 24.09.2025 по справі 910/13174/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р. Справа№ 910/13174/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Малярчук Ю. Б.

від відповідача-1: Полець Д. М.

від відповідача-2: Климчук Н. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 (повний текст складено 22.06.2020)

у справі № 910/13174/18 (суддя Ващенко Т. М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до: 1. Кабінету Міністрів України;

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 56 797 842 475, 24 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі за текстом - АТ "Укргазвидобування"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення 56 797 842 475,24 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позов обґрунтовано тим, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" Кабінетом Міністрів України не було визначено джерел фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, в тому числі позивачу, що завдало йому збитки у вигляді упущеної вигоди в пред`явленому до стягнення розмірі, оскільки позивач був позбавлений права на вільний продаж природного газу за ринковими цінами та позбавлений права отримання компенсації, передбаченої ч. 7 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу".

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі № 910/13174/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване відсутністю належного обґрунтування розміру пред`явлених до стягнення грошових коштів і тим, що порушене право сторони на отримання матеріальної компенсації не може бути інтерпретоване такою стороною, як завдання шкоди.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

АТ "Укргазвидобування" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/13174/18.

В апеляційній скарзі АТ "Укргазвидобування" просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції АТ "Укргазвидобування" зазначає порушення норм процесуального права (ст. 73, 79, 86, 162, 236 Господарського процесуального кодексу України) та неправильне застосування норм матеріального права (ст. 16, 22, 1173 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу").

Узагальнено доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

покладаючи в Положенні про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, спеціальні обов`язки щодо продажу природного газу без встановлення компенсації за такі обмеження, відповідач позбавив позивача права на вільний продаж природного газу за ринковими цінами та в той же час позбавив права на отримання компенсації, передбаченої ч. 7 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу";

встановивши наявність складу цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1173 ЦК України, суд мав покласти відповідальність на відповідача та стягнути з нього кошти на відшкодування шкоди, грошовим виміром якої є упущена вигода в сумі 56 797 842 475, 24 грн, що становить суму компенсації відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу";

місцевий суд не врахував, що відповідачем не було подано до суду контррозрахунку завданих збитків;

місцевий суд, дійшовши висновку про необґрунтованість розрахунку збитків, при цьому самостійно не визначив розмір збитків, що підлягає стягненню з відповідача, не зобов`язував позивача надати інший розрахунок, а відповідачів здійснити контррозрахунок, не застосував ті норми, які на його думку підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

У відзиві на апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У додаткових поясненнях Кабінет Міністрів України просить врахувати актуальну судову практику і відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ "Укргазвидобування".

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/13174/18 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 розгляд справи відкладено на 23.09.2020.

У судовому засіданні 23.09.2020 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 28.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 зупининено провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі № 910/13174/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 826/6064/17 Окружного адміністративного суду м. Києва. Зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 826/6064/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/13174/18.Розгляд апеляційної скарги у цій справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 06.08.2025 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 06.08.2025 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 24.09.2025.

Присутній у судовому засіданні 24.09.2025 представник АТ "Укргазвидобування" підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Присутні у судовому засіданні 24.09.2025 представники Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України заперечили проти апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні.

Обставини справи.

01.10.2015 Кабінет Міністрів України, на підставі статті 11 Закону, прийняв постанову № 758, якою затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).

При прийнятті зазначеної постанови Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 4 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" визначено обсяг спеціальних обов`язків; коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; територію та умови виконання спеціальних обов`язків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 826/6064/17 позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не визначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, при прийнятті постанови від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі № 826/6066/17, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не визначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, при прийнятті постанови від 22.03.2017 № 187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" .

Позовні вимоги АТ "Укргазвидобування" обґрунтовані тим, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" Кабінетом Міністрів України не було визначено джерел фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, в тому числі позивачу, що завдало АТ "Укргазвидобування" збитки у вигляді упущеної вигоди в пред`явленому до стягнення розмірі, оскільки позивач був позбавлений права на вільний продаж природного газу за ринковими цінами та позбавлений права отримання компенсації, передбаченої ч. 7 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу".

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилається на приписи ст. 22 ЦК України (збитки у вигляді упущеної вигоди) та ст. 1173 Цивільного кодексу України (якою передбачено відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування).

Розмір пред`явлених до стягнення збитків визначено позивачем шляхом здійснення власного розрахунку шляхом зменшення економічно обґрунтованих витрат з урахуванням допустимого рівня прибутку, який товариство могло би отримати при реалізації газу за ринковими цінами, на доходи отримані від реалізації природного газу в рамках покладених на позивача спеціальних обов`язків. Доходи отримані від реалізації природного газу в рамках покладених на позивача спеціальних обов`язків розраховано шляхом множення обсягів реалізації газу на ціну, що встановлена згідно з постановами Кабінету Міністрів України для позивача.

Розрахунок суми збитків (компенсації понесених при виконанні спеціальних обов`язків витрат) здійснений за період з IV кварталу 2015 року по І квартал 2017 року.

Заперечуючи проти заявленого позову Кабінет Міністрів України зазначає таке:

рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 у справі №826/6064/17 та постанова від 19.07.17.№ 826/6066/17 не мають преюдиційного значення для вирішення справи № 910/13174/18;

з системного аналізу положень Закону України "Про ринок природного газу" вбачається, що право на отримання компенсації не є абсолютним та безумовним, а напряму залежить від цілого ряду обставин та інших положень чинного законодавства України;

для застосування приписів статті 22 ЦК України, а саме такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. Свої доводи відповідач обґрунтовує правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові 03.08.2018 у справі № 923/700/17, та зазначає, що в даному позові відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема збитки, протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

позивач у своєму позові зазначає, що йому завдано майнову шкоду у вигляді недоотриманої компенсації, яку позивач кваліфікує як упущену вигоду. На спростування таких обставин Кабінет Міністрів України, посилаючись на приписи статті 142, 224, 225 Господарського кодексу України, зазначає, що грошові кошти в сумі 56 797 842 475, 24 грн грн не є шкодою/збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку ст. ст. 11,66, 1173 ЦК України та ст. 225 ГК України.

розрахунок допустимого рівня прибутку від реалізації природного газу є теоретичним обґрунтуванням можливості отримання доходу, що не є підставою для його стягнення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Укргазвидобування" до Кабінету Міністрів України та Державного казначейської служби України про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, розраховані шляхом зменшення економічно обґрунтованих витрат з урахуванням допустимого рівня прибутку на доходи, отримані у процесі виконання покладених на позивача спеціальних обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабміном після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Пунктом 7 частини четвертої статті 11 вказаного Закону визначено, що рішення Кабміну про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.

Суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 11 Закону України "Про ринок природного газу").

Як зазначено вище, 01.10.2015 на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінет Міністрів України затвердив Положення № 758.

Оскільки вказаним Положенням не було визначено джерел фінансування та порядку визначення компенсації суб`єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки, АТ "Укргазвидобування" на підставі частини сьомої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" заявлено до стягнення суму матеріальної шкоди, яку розраховано останнім як суму такої компенсації.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Нормами статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом частин 1 - 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 цього Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із статями 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, у спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Чинним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 826/6064/17 визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не визначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, при прийнятті постанови від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).

З наведеного правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що обставини неправомірної бездіяльності Кабінету Міністрів України в аспекті не визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, передбаченої Законом України "Про ринок природного газу", не підлягають доведенню в межах цього спору про відшкодування шкоди в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України.

У межах цього господарського спору АТ "Укргазвидобування" заявляє до стягнення суму матеріальної шкоди, яку розраховує як суму компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу".

Свою правову позицію АТ "Укргазвидобування" обґрунтовує тим, що саме не отримання такої компенсації спричиняє йому шкоду у вигляді зменшення обігових грошових коштів.

АТ "Укргазвидобування" заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди розраховані шляхом зменшення економічно обґрунтованих витрат з урахуванням допустимого рівня прибутку, який товариство могло би отримати при реалізації газу за ринковими цінами, на доходи отримані від реалізації природного газу в рамках покладених на позивача спеціальних обов`язків.

Дослідивши подані позивачем докази, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений розрахунок є теоретичним, побудованим на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтвердженим відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який би міг і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення, не можуть беззастережно підтвердити реальну можливість отримання АТ "Укргазвидобування" вказаних грошових сум, а отже є юридично неспроможними.

Наданий АТ "Укргазвидобування" розрахунок не приймається як такий, що не є належним, документально підтвердженим, обґрунтованим, підтвердженим реальними вихідними даними, що існували за період з IV кварталу 2015 року по І квартал 2017 року.

Встановлені у цій справі обставини недоведеності розміру завданої позивачу шкоди свідчать про відсутність складу правопорушення у спорі про деліктну відповідальність органу державної влади - Кабінету Міністрів України.

У цьому випадку, не доведення позивачем розміру збитків, заявлених до стягнення, є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Кабінету Міністрів України на користь АТ "Укргазвидобування" збитків, у зв`язку з недоведеністю їх розміру, є обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме частин 2, 3 статті 11, статей 22, 1173 ЦК України.

Водночас колегія суддів вважає є помилковим тлумачення судом норми ч. 7 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", як такої, що безпосередньо породжує грошове зобов`язання Кабінету Міністрів України здійснити компенсацію АТ "Укргазвидобування" понесених при виконанні спеціальних обов`язків витрат.

Суд апеляційної інстанції вказує на помилковість висновку суду першої інстанції в частині того, що спірні правовідносини у цій справі за своєю правовою природою є зобов`язальними, при чому в межах даного позову порушені права позивача не можуть бути відновлені крізь призму деліктних правовідносин з відповідачем.

Помилковість наведеного висновку суду першої інстанції не призвело до неправильного вирішення справи, враховуючи правомірність висновку суду щодо відмови у задоволенні позову через не доведення позивачем розміру збитків, що є достатньою та самостійною підставою для такої відмови.

Отже, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, що виключає підстави для його скасування.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/13174/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 29.09.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова