Ухвала від 02.09.2025 по справі 947/31421/24

Номер провадження: 11-сс/813/1378/25

Справа № 947/31421/24 1-кс/947/7278/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72023161200000005 від 20.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2025 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт зазначеного в резолютивної частині судового рішення із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 04.10.2024 року в ході проведення обшуку офісних приміщень, які використовуються у господарській діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ПП « ОСОБА_9 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення мотивоване тим, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Доводи обґрунтовує тим, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не причетний жодним чином до обставин, що є об`єктом досудового розслідування. Жодній посадовій особі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не повідомлено про підозру.

Зазначає, що у протоколі обшуку відсутні зовнішні характеристики або хоч якісь дані, за допомогою яких можна ідентифікувати більшу частину майна, яке вилучалося. Матеріали клопотання не містять також і протоколу огляду вилученого майна, у зв`язку із чим не зрозуміло яким чином вказане майно визнано речовим доказом.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про накладання арешту на майно.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст., для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з матеріалів провадження підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України ТУ БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №72023161200000005 від 20.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з 01.01.2020 по 31.12.2021 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) був виконавцем робіт з капітального та поточного ремонту за кошти ряду комунальних та бюджетних підприємств. Проведеним аналітичним дослідженням встановлено, що частина отриманих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » коштів за виконання робіт з капітального та поточного ремонту не відображена у податковій звітності підприємства, що в свою чергу призвело до несплати підприємством податку на додану вартість на загальну суму 8 081 352,4 грн, що є коштами в особливо великих розмірах.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) зареєстровано 14.08.2017 за №15561020000063423 в юридичному департаменті ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в інкримінований період був ОСОБА_10 (фізична особа відмовилась від РНОКПП за релігійними переконаннями, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в період з 2020 року по теперішній час стало переможцем закупівель замовниками яких ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Регіональний ландшафтний парк « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 (ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_12 (ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_13 (ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) на загальну суму 76 млн грн, що підтверджується протоколом огляду Єдиного веб-порталу використання публічних коштів « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».

Однак, згідно з інформацією, яка міститься в аналітичному продукті, частина коштів у розмірі 44 488 114,37 грн, отриманих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від розпорядників комунальних та бюджетних коштів за виконані будівельно-монтажні роботи в порушення вимог п.187.7 ст.187, п.201.1., 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI не відображена підприємством у податковій звітності за звітні (податкові) періоди з січня 2020 року по грудень 2021 року, що спричинило в свою чергу ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 8 081 352,4 грн.

Проведеним оглядом 01.07.2024 Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Spending» встановлено, що після скасування 31.07.2023 реєстрації ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у якості платника єдиного податку підприємство у період з 09.02.2022 по 10.06.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та ІНФОРМАЦІЯ_15 (ЄДРПОУ НОМЕР_13 ) отримало 34 544012,85 грн, які не відображені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у складі податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітні податкові період з січня 2022 по травень 2024 року.

Згідно висновків аналітичного продукту №66/0/23.13-02-29-24 від 15.07.2024 встановлено порушення службовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) п.187.7 ст.187, п.201.1., ст.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України в частині не відображення у податковій звітності підприємства за період з 01.01.2022 по 31.05.2024 отримані на розрахунковий рахунок бюджетні кошти у сумі 23 876 039,56 грн., що призвело до недекларування та несплати податку на додану вартість в зазначеному періоді на суму 3 979 339,93 грн.

Крім цього, в ході здійснення досудового розслідування проведено тимчасовий доступ до речей та документів, володільцем яких є ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (МФО НОМЕР_14 ) за результатом якого вилучено рух коштів по банківському рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_15 (українська гривня).

Проведеним оглядом банківського рахунку встановлено, що підприємство станом і на теперішній час не здійснює відображення доходів, отриманих від розпорядників комунальних та бюджетних коштів за виконані будівельно-монтажні роботи, хоча фактично з 31.07.2023 перебуває на загальний системі оподаткування і є платником податку на додану вартість.

Крім цього, проведеним оглядом встановлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на момент вилучення руху коштів по банківському рахунку отримав на вказаний розрахунковий рахунок грошові кошти у загальній сумі 72 745 200 грн, які в подальшому без відображення у податковій звітності та реєстрації податкових накладних у сумі 59 814 660,52 грн перерахував на пов`язане підприємство ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які частково не відображені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у складі податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітні податкові період з січня 2020 року по грудень 2023 року.

Згідно висновків аналітичного продукту №67/0/23.13-02-29-24 від 15.07.2024 встановлено порушення службовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) п.187.1 ст.187, п.201.1., ст.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України в частині не відображення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в податковій звітності підприємства за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 отримані на розрахунковий рахунок кошти від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у сумі 36 297 451,97 грн, що призвело до недекларування та несплати податку на додану вартість в зазначеному періоді на суму 6 049 575,33 грн.

Враховуючи вище викладене, умисними діями службових осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) завдано державному бюджету збитків на загальну суму 18 110 267,7 грн, що є коштами в особливо великих розмірах.

В періоді, за який проводилось дослідження, відповідальним за фінансово - господарську діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) був директор та головний бухгалтер ОСОБА_10 (фізична особа відмовилась від РНОКПП за релігійними переконаннями, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ), відповідальним за фінансово - господарську діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) був ОСОБА_11 (РНОУПП НОМЕР_16 ), який у тому числі є фізичною особою-підприємцем та керівником, головним бухгалтером співзасновником ПП « ОСОБА_12 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (ЄДРПОУ НОМЕР_17 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » (ЄДРПОУ НОМЕР_18 ).

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини скоєння кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, що мають значення для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню 04.10.2024 на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 №1-кс/947/13457/24 від 02.10.2024 проведено обшук в офісних приміщеннях, які використовуються у господарській діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ПП « ОСОБА_9 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 за результатами проведення якого виявлено та вилучено первинні фінансово-господарські документи, печатки підприємств, штампи, флеш-накопичувачі, технічні пристрої та грошові кошти, які попередньо оглянуто та визнано речовими доказами, а саме:

-печатку ПП « ОСОБА_13 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

-печатку ФОП ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_16 ;

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_19 ) ;

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_20 );

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_17 );

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

-печатку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_21 );

-печатку ФОП ОСОБА_14 , РНОКПП: НОМЕР_22 ;

-штамп «СПД ОСОБА_15 »;

-штамп «СПД ОСОБА_14 »;

-штамп «Директор ІНФОРМАЦІЯ_22 »;

-флеш-накопичувач (ЕЦП) з підписом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

-флеш-накопичувач (ЕЦП) з підписом « ОСОБА_11 »;

-флеш-накопичувач (ЕЦП) з підписом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 »;

-флеш-накопичувач (ЕЦП) з підписом « ОСОБА_11 »;

-флеш-накопичувач (ЕЦП) з підписом «IBAN» та паролем;

-грошові кошти у національній валюті 94 650 (дев`яносто чотири тисячі шістсот п`ятдесят) гривень;

-телефон Redmi без відомостей про серійний номер, з паролем логічного захисту;

-накопичувач WD 500GB, S/N WXK1AA7NC7LJ;

-ноутбук Acer Aspire E1 series, S/N NXMGREU007401011EE3400;

-ноутбук Lenovo, ідентифікатор пристрою: A66DE468-B632-4554-86E9-8821BDE14652

-ноутбук Lenovo IdeaPad S400, S/N CB20960677;

-ноутбук Lenovo IdeaPad 320, S/N PF117XKL;

-ноутбук Lenovo IdeaPad S145-15AST, S/N PF2306R1 (пароль логічного захисту: «manager01ki») з блоком живлення);

-ноутбук Dell, S/N P40F001 без акумулятора;

-ноутбук Lenovo IdeaPad 330-15IKB, S/N PF1JZYB7 (без відомостей про пароль);

-системний блок персонального компьютеру, що використовувався як сервер з жорстким диском Seagate 250GB, S/N W042CT4M;

-системний блок персонального компьютеру без відомостей про серійний номер;

-системний блок персонального компьютеру без відомостей про серійний номер;

-системний блок персонального компьютеру без відомостей про серійний номер;

-аркуш паперу А4 з чорновими записами щодо паролей логічного захисту користувачів;

-зовнішній накопичувач Agestar без відомостей про серійний номер;

-прозорий файл з реєстраційними документами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (наказ про призначення, статут підприємства, опис, рішення тощо) на 15 арк;

-блокнот сірого кольору з надписом «radial» з чорновими записами;

-папку-скорозшивач у якій містяться видаткові накладні усього 102 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться видаткові накладні усього на 202 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться угоди, додаткові угоди, рахунки на оплату, акти надання послуг, довідки, договори оренди (суборенди), акти приймання передачі, розрахункові чеки на 618 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні, довіреності на 119 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться договори поставки, купівлі-продажу на 105 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні на 241 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться пакети документів серед яких в тому числі рахунки на оплату, накладні, чорнові записи на 138 арк;

-зошит із чорновими записами;

-папку-скорозшивач у якій містяться акти надання послуг щодо оренди обшукуваного приміщення на 33 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться договори із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » на 216 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 508 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 667 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться договори із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 272 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 614 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться договори, накладні та рахунки на оплату із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на 438 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 344 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться договори, накладні із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » на 112 арк;

-папку-скорозшивач у якій містяться накладні, рахунки на оплату із реквізитами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на 263 арк;

-коробку із документами, з реквізитами підприємств, згідно ухвали слідчого судді 1328 арк.

Того ж дня, старшим детективом з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних документів, печаток підприємств, штампів, флеш-накопичувачів, технічних пристроїв та грошових коштів, речовими доказами речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони імовірно містять інформацію щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Виходячи із зазначених у клопотанні фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, наданих матеріалів, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів, які мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, а також швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів.

Отже вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладання арешту на майно, є необхідним запобіжним заходом, передбаченим зазначеними нормами закону, оскільки у випадку приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна можуть настати негативні наслідки для здійснення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КК України.

На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що для розслідування цього кримінального провадження на даній стадії досудового слідства, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження саме в такому виді відповідатиме положенням кримінального процесуального закону.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі існують реальні підстави, для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку документи, печатки підприємств, штампи, флеш-накопичувачі, технічні пристрої та грошові кошти, на які просить накласти арешт сторона обвинувачення, можуть містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків на додану вартість службовими особами, у зв`язку із чим імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Так, вилучені в ході проведення обшуку документи містять у собі фактичні обставини проведення фінансово-господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в частині виконання робіт з капітального та поточного ремонту за кошти ряду комунальних та бюджетних підприємств, які в подальшому не відображені підприємством у податковій звітності. Вказані документи є об`єктами дослідження, необхідними для проведення судово-економічної експертизи.

Первинні фінансово-господарські документи, вилучені в ході проведення обшуку згідно листа №23.13-03.2/8376-24 від 30.10.2024 були направлені на адресу експертної установи для проведення судово-економічних експертиз, призначених постановами постанов про призначення комп`ютерної експертизи №23.13-03.2/5851-24 та №23.13-03.2/5852-24 від 01.08.2024.

Вилучені печатки та штампи можуть підтверджувати пов`язаність вказаних суб`єктів господарської діяльності та підконтрольність одним і тим же самим особам, крім цього частина суб`єктів господарської діяльності знаходиться за іншими юридичними адресами. Вказані печатки та штампи є об`єктами дослідження при призначенні технічної експертизи предметом якої будуть первинні документи, вилучені в ході проведення обшуків у розпорядників комунальних коштів.

Проведеним оглядом ноутбуків, системних блоків та накопичувачів встановлено, що у них містяться відомості щодо виконання будівельних робіт ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), інші електронні документи з відомостями, що мають значення для досудового розслідування.

Мобільний телефон, зовнішні накопичувачі, ноутбуки та системні блоки, які були вилучені в ході проведення обшуку згідно постанов про призначення комп`ютерної експертизи №23.13-03.2/8176-24, №23.13-03.2/8177-24, №23.13-03.2/8178-24, №23.13-03.2/8179-24, №23.13-03.2/8180-24, №23.13-03.2/8181-24, №23.13-03.2/8182-24, №23.13-03.2/8183-24, №23.13-03.2/8184-24, №23.13-03.2/8185-24, №23.13-03.2/8186-24, №23.13-03.2/8187-24 від 21.10.2024 були направлені на адресу експертної установи для проведення експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів.

Грошові кошти, як зазначає прокурор, знаходились поруч із чорновими записами щодо виконання будівельних робіт, виплати зарплати працівникам. Таким чином, вищевказані готівкові кошти імовірно є незаконно здобутими, внаслідок ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », можуть бути не обліковані відповідно чинного законодавства та можливо призначались для виплати неофіційної заробітної плати працівникам ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та закупівлі будівельних матеріалів, а тому вони відповідають критеріям речових доказів та потребують збереження.

Прокурор у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні проводиться ряд експертних досліджень щодо вилученого майна, які наразі не завершені.

Щодо доводів представника про те, що у матеріалах справи відсутній протокол огляду вилученого під час проведення обшуку майна, а тому не зрозуміло яким чином вилучені речі визнані речовими доказами, то колегія суддів зазначає, що для визнання майна речовим доказом не передбачено обов`язкової умови про те, що необхідно складати протокол огляду речей, а тому вилучене майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України у зв`язку з чим доводи представника є необґрунтованими.

Крім того, прокурор зазначив, що через велику кількість вилученого майна детективом не складався протокол огляду майна.

З огляду на вищевикладене, будь яких даних, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів суд не вбачає та стороною захисту надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Істотних порушеньнорм КПКУкраїни,які моглиб статипідставою дляскасування оскаржуваноїухвали слідчогосудді,апеляційнийсуд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72023161200000005 від 20.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4