Постанова

від 17.01.2008 по справі 3/251-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/251-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 січня 2008 р.                                                                                    № 3/251-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого          Кочерової Н.О.

суддів:          Рибака В.В.

Черкащенка М.М.

розглянув          товариства з обмеженою відповідальністю фірма                                                  

касаційну скаргу             "ДС"

на постанову          від 20.09.2007

Харківського апеляційного господарського суду

у справі          № 3/251-07 господарського суду Сумської області

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю фірма

                                              "ДС"

до          комунального підприємства "Сумське міське бюро

                                            технічної інвентаризації"

про

визнання права власності, зобов'язання відповідача за реєструвати право власності та надати витяг про реєст рацію права власності

за участю представників сторін:

від позивача     не з'явилися

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2007 року товариство з обмеженої відповідальністю фірма "ДС" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на майно, а саме: кран мостовий 1984 року, кран мостовий 1987 року, дві по Ѕ естакади та трансформаторну споруду 1987 року загальною вартістю 59 800 грн., яке знаходиться в м. Суми, вул. Тополянська, 18 і придбане позивачем за договором купівлі-продажу у ВАТ "Буддеталь" від 14.04.2004 та зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на зазначене майно та надати витяг про реєстрацію права власності.

          Рішенням господарського суду Сумської області від 14.05.2007 (суддя Левченко П.І.) в задоволені позову відмовлено повністю у зв'язку з його необґрунтованістю.

          Крім того, встановлено, що спірний договір купівлі-продажу є нікчемним, оскільки він не посвідчений нотаріально, як того вимагає ст. 657 Цивільного кодексу України.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до апеляційного суду зі скаргою.

          В подальшому позивач уточнив вимоги апеляційної скарги і просив визнати право власності на майно за ТОВ "ДС", визнавши договір купівлі-продажу від 14.04.2004 дійсним, зобов'язати КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на зазначене майно за ТОВ фірма "ДС" та надати витяг про реєстрацію права власності.

          В обґрунтування апеляційної скарги товариство посилалося на те, що набуло право власності за укладеним між ВАТ "Буддеталь" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Сугоняко О.Л. та ТОВ фірма "ДС" договором купівлі-продажу від 14.04.2004р. Цей договір нотаріально оформлений не був, через те, що сторони вважали майно рухомим. А після з'ясування того, що майно є нерухомим, посвідчити його нотаріально стало неможливо через ліквідацію продавця ВАТ "Буддеталь".

Разом з тим зазначав, що оскільки сторони при укладенні договору купівлі-продажу домовилися щодо всіх його істотних умов і відбулося повне виконання договору, суд повинен був визнати право власності на майно за позивачем шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2007 (судді: Слюсарева Л.В. –головуючий, Білоконь Н.Д., Івакіна В.О.) рішення господарського суду скасовано в частині відмови в задоволені позову про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності та надати витяг про реєстрацію права власності, і припинено провадження в цій частині.

В частині відмови в задоволені позову про визнання права власності на майно рішення залишено без змін.

Залишаючи рішення господарського суду без змін в частині відмови в задоволені вимоги про визнання права власності, апеляційний господарський суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, виходив з того, що договір купівлі-продажу згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України є нікчемним і не створює юридичних наслідків.

Разом з тим відповідно до ст. 101 ГПК не прийняв і не розглянув позовну вимогу про визнання договору купівлі-продажу від 14.04.2004 дійсним, оскільки в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про зобов‘язання відповідача зареєструвати право власності на спірне майно і надати витяг про реєстрацію права власності на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що в цій частині позову оскаржується рішення БТІ, яке в розумінні п.7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, оскільки БТІ згідно із законодавством делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов‘язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. Отже БТІ може бути відповідачем у адміністративному спорі за позовом про зобов‘язання зареєструвати право власності на нерухоме майно і надати витяг про реєстрацію права власності.

          В касаційній скарзі товариство з обмеженої відповідальністю фірма "ДС" просить скасувати рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким визнати право власності на майно за ТОВ "ДС", визнавши договір купівлі-продажу від 14.04.2004 дійсним, посилаючись на порушення норм матеріального.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовими інстанціями,  14.04.2004 між відкритимм акціонерним товариством "Буддеталь" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сугоняко О.Л. та товариством з обмеженої відповідальністю фірма "ДС" було укладено  договір купівлі-продажу майна: кран мостовий (1984р.), 1/2 естакади;  кран мостовий (1987р.), 1/2 естакади; трансформаторну споруду (1987р.) загальною вартістю 59 800 грн., яке знаходиться в м. Суми, вул. Тополянська, 18.

27.04.2004 року майно було передано продавцем покупцеві (позивачеві) за актом  прийняття-передачі.

Відмовляючи в позові про визнання права власності, судові інстанції прийшли до правильного висновку, що договір купівлі-продажу спірного майна є нікчемним, бо згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір купівлі-продажу від 14.04.2004, укладений між ВАТ "Буддеталь" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сугоняко О.Л. та ТОВ фірма "ДС" нотаріально не посвідчений, а відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Крім того, комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" не є належним відповідачем по справі.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, підставно відмовили в задоволені позову про визнання права власності на майно, а саме: кран мостовий 1984 року, кран мостовий 1987 року, дві по Ѕ естакади та трансформаторну споруду 1987 року загальною вартістю 59 800 грн., яке знаходиться в м. Суми, вул. Тополянська, 18 і придбане позивачем за договором купівлі-продажу у ВАТ "Буддеталь" від 14.04.2004.

Згідно п.1 ст. 3  Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, зобов'язати  комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" за реєструвати право власності та надати витяг про реєст рацію права власності.

У відповідності з п.7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні,    касаційній    скарги    (подання)    розглядаються    в    порядку, встановленому цим Кодексом, а тому апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку про підвідомчість даного спору адміністративному суду і обґрунтовано припинила провадження у справі в цій частині.

Посилання в касаційній скарзі на ту обставину, що судовим інстанціями не розглянута вимога про визнання договору купівлі-продажу від 14.04.2004 дійсним, є безпідставним, бо така позовна заява в матеріалах справи відсутня, про що правильно зазначено апеляційною інстанцією.

Враховуючи наведене, постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду другої інстанції і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю фірма "ДС" залишити  без задоволення, а  постанову  від 20.09.2007 Харківського апеляційного господарського суду  у справі № 3/251-07 без змін.

Головуючий                                                                              Н.Кочерова

Судді                                                                                                   В.Рибак

                                                                                                     М.Черкащенко