Рішення
від 14.12.2010 по справі 57/205-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/205-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 57/205-10

вх. № 9306/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дудняк О.с., дов. № 01/712 від 20.10.2010 р., головний юрисконсульт;

відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" НАН України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державна наукова установа “Науково-технологічний комплекс “Інститут монокристалів” НАН України” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача –ТОВ “Моноліт “Будівельний альянс” в якій просить суд зобов'язати відповідача погодити зміну об'єкта інвестування шляхом зміни адреси. При цьому ціну за 1 кв.м житла залишити без змін рта кількість квартир не зменшувати, а саме надати 13 квартир загальною площею 863,2 кв.м за іншою адресою. Вимоги позивача мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 467/М про пайову участь у будівництві від 21 листопада 2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 листопада 2010 року об 11:00 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 09 листопада 2010 року, 22 листопад 2010 року, 07 грудня 2010 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. А також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався.

Позивач у судовому засіданні 14 грудня 2010 року, позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні 22 листопада 2010 року представник відповідача проти позову заперечував, надав додаткові документи та пояснення, що на балансі підприємства відповідача відсутні введені в експлуатацію будинки або квартири, а будівництво не зданих в експлуатацію будинків тимчасово зупинено у зв'язку із кризою.

У призначене судове засідання 14 грудня 2010 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 07 грудня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано на адресу відповідача 10 грудня 2010 року за вих. № 031612.

Згідно п.4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи

Присутній в судовому засіданні позивач пояснив, що ним надані всі документи, необхідні для розгляду справи по суті, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо права господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

21 листопада 2007 року між позивачем Державною науковою установою “Науково-технологічний комплекс “Інститут монокристалів” НАН України” та відповідачем (інвестор) –ТОВ “Моноліт “Будівельний альянс” (забудовник) укладено договір № 467/М про пайову участь у будівництві (далі- договір), відповідно до умов якого (п.1.1., 1.2 договору), Позивач зобов'язався здійснити інвестування в порядку пайової участі у будівництві квартир у житлових будинках Відповідача на загальну суму 3998687,68 грн. Інвестор передає Забудовнику кошти на будівництво 13 квартир з оздобленням загальною площею 863,2 кв.м, загальною вартістю 3998687,68 грн. за адресою:М. Харків, вул.. Ньютона,

- квартира № 54, 8 поверх, 1 кімнатна, площею 40,3 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 186685,72 грн.

- квартира № 61, 9 поверх, 1 кімнатна, площею 40,3 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 186685,72 грн.

- квартира № 62, 9 поверх, 2 кімнатна, площею 86,3 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 399776,12 грн.

- квартира № 63, 9 поверх, 3 кімнатна, площею 112,4 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 520681,76 грн

- квартира № 67, 10 поверх, 2 кімнатна, площею 56,1 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 259877,64 грн.

- квартира № 68, 10 поверх, 1 кімнатна, площею 40,3 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 186685,72 грн.

- квартира № 70, 10 поверх, 3 кімнатна, площею 112,4 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 520681,76 грн.

- квартира № 73, 11 поверх, 2 кімнатна, площею 56,1 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 259877,64 грн.

- квартира № 74, 11 поверх, 2 кімнатна, площею 56,1 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 259877,64 грн.

- квартира № 77, 11 поверх, 3 кімнатна, площею 112,4 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 520681,76 грн.

- квартира № 79, 12 поверх, 1 кімнатна, площею 54,1 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 250612,84 грн.

- квартира № 81, 12 поверх, 2 кімнатна, площею 56,1 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 259877,64 грн.

- квартира № 82, 12 поверх, 1 кімнатна, площею 40,3 кв.м., ціна кв. м. 4632,40 грн., попередньої вартості 186685,72 грн.

Відповідно до п. 1. 3 договору Плановий термін введення будинків в експлуатацію IVквартал 2008 р.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що Інвестор (позивач) може отримати вказані в п.1.2 всі квартири за умови 100 відсоткового інвестування їх загальної площі. В разі перерахування коштів в неповному обсязі Інвестор за погодженням з Забудовником отримає квартири загальною площею пропорційно до обсягів перерахованих коштів, виходячи з вартості 1 кв.м. з ПДВ в сумі 4632,40 грн. кв.м

Як зазначає позивач в позовній заяві, свої обов'язки за Договором ним виконано повністю, перерахувавши 11 грудня 2007 року на розрахунковий рахунок Відповідача кошти 3998687,68 у сумі грн. Відповідач в порушення Договору не виконав свої обов'язки, а саме - в IV кварталі 2008 року не передав Позивачеві зазначені в п. 1.2 договору квартири, у зв'язку з чим, позивач вважає, що на підставі п. 3.4.4. договору відповідач має право замінити об'єкт інвестування шляхом заміни адреси за погодженням з Позивачем. При цьому ціна 1 кв.м не змінюється та кількість квартир не зменшується. З пропозицією щодо зміни об'єкта будівництва шляхом зміни адреси позивач звернувся до відповідача (лист від 08.10.2010 року), проте, відповідач на зазначену не відреагував, відповіді не надав, що і стало підставою для звернення позивачу з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України) .

Судом встановлено, що укладений Сторонами правочин – Договір № 467/М від 21.11.2007 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав своє зобов'язання перед відповідачем за договором № 467/М від 21.11.2007 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна щодо оплати об'єкта фінансування, перерахувавши на його рахунок грошові кошти у сумі 3998687,68 грн., проте, відповідач зі своєї сторони не виконав свого зобов'язання щодо введення об'єкта фінансування в експлуатацію та його передання позивачеві вчасно та в повному обсязі, як це передбачено договором.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, тобто позивач, якщо інше не передбачено договором.

Згідно із ч 1. ст. 889 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Стаття 890 Цивільного кодексу визначає перелік зобов'язань підрядника:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Як вбачається зі змісту ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Крім того, в ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що в КП «Харківське МіськБТІ» відсутні дані щодо нерухомого майна – об'єкту незавершеного будівництва багатоквартирного будинку по вул. Ньютона у м. Харкові (забудовник - ТОВ «Моноліт»)

Зі змісту договору № 467/М на інвестування в порядку пайової участі у будівництві житлового 12-т поверхового цегляного будинку за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Ньютона, вбачається, що предметом інвестування є будівництво квартир з оздобленням згідно з переліком: