45/322-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2010 р. Справа № 45/322-10
вх. № 10049/5-45
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Люшня Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Агеєнко А.С., довіреність № 28-10 від 28.10.2010 року
відповідача - Святець І.В., доручення від 09.12.2010 р.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Джі Ем Бі - Україна", м. Київ
до ТОВ "Харків-Надра", м. Харків
про стягнення 56737,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача 51470,50 грн. основного боргу та 5267,19 грн. пені мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору поставки № 1/160709 від 16 липня 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 18 листопада 2010 року про порушення провадження у справі № 45/322-10 розгляд справи було призначено на 08 грудня 2010 року.
В судове засідання 08 грудня 2010 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, надав суду письмові пояснення (вх. № 31406 від 08.12.2010 року) та витребувані докази по справі. Вказані документи залучено судом до матеріалів справи.
Відповідач в призначене засідання суду не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відрядження його представника до м. Луцьк, та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 45/322-10.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку позивача, визнав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи таким, що підлягає задоволенню. Клопотання про відкладення розгляду справи суд визнав не підлягаючим задоволенню, оскільки відповідачем не надано суду доказів в його обґрунтування.
Ухвалою суду від 08 грудня 2010 року розгляд справи було відкладено на 21 грудня 2010 року.
В засіданні суду 21 грудня 2010 року позивач подав уточнення на позов за якими зменшив суму пред'явленої до стягнення пені та просить суд стягнути на його користь з відповідача 51470,50 грн. боргу та 1770,44 грн. пені. Водночас клопотанням позивач просить суд включити до складу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача додатково 508,06 грн. вартості проїзду позивача для участі у судових засіданнях у даній справі.
Суд, розглянувши уточнення позивача до позову та клопотання позивача про включення до складу судових витрат 508,06 грн. вартості проїзду, вислухавши думку відповідача з їх приводу, з врахуванням приписів ст. 22 ГПК України, вважає за можливе прийняти до розгляду вказані уточнення та клопотання.
Позивач позов з врахуванням уточнень підтримує.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, про що надав суду відзив на позову заяву. Додатково в засіданні суду 21 грудня 2010 року відповідач заявив усні клопотання про надання позивачем доказів отримання товару відповідачем за накладними від 28.09.2009 р. та від 21.04.2010 р. та доказів в обґрунтування передачі товару відповідачу за накладною від 21.04.2010 р. в рамках договору поставки № 1/160709 від 16 липня 2009 р.
Суд, розглянувши усні клопотання відповідача, вислухавши думку позивача, визнав усні клопотання відповідача не підлягаючими задоволенню виходячи з того, що матеріали справи містять пояснення позивача (вх. № 31406 від 08.12.2010 р.), а також враховуючи наявні в матеріалах докази (накладні на повернення товару відповідачем позивачу).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
16 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1/160709 згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо передачі (поставки) у власність відповідачу товару, кількість та асортимент кожної партії якого вказується у накладній, яка складається на підставі замовлення відповідача, і яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість за умови реалізації товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п. п. 1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 6.1, 6.3, договору).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір постави № 1/160709 від 16 липня 2009 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з відстроченням платежу.
16 липня 2009 року між сторонами було складено та підписано додаток № 1 до договору (який передбачено п. 1.4 договору).
30 грудня 2009 р. сторонами було складено та підписано додаткову угоду № 1 до договору
Згідно з видатковими накладними № РН-0000174 від 28.09.2009 р., № РН-00000339 від 28.12.2009 р., № РН-0000051 від 03.02.2010 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 84202,92 грн.
Відповідач після одержання товару сплатив його вартість позивачу в розмірі 62330,40 грн. (банківська виписка від 11.02.2010 р.).
За видатковою накладною № РН-0000080 від 18.02.2010 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав відповідачу товар на суму 32942,53 грн.
Відповідач, про що свідчить банківська виписка від 19.03.2010 р., перерахував позивачу 54815,05 грн. якою повністю сплатив вищевказані накладні.
10 березня 2010 р. за накладною № РН-0000119 та за накладною № РН-0000194 від 21.04.2010 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав відповідачу товар на загальну суму 80402,97 грн.
Відповідач за двома накладними від 01.06.2010 р. на повернення товару, загальна сума яких складає 28932,47 грн., повернув позивачу частину отриманого від нього товар за накладними від 10.03. та 21.04.2010 р.
09 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 31 від 08.09.2010 р. про оплату (в якій зазначав на № та дати накладних), яка була одержана відповідачем 24 вересня 2010 р. Проте відповідач після одержання претензії відповіді на неї позивачу не надав, вартість отриманого товару не сплатив.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 51470,51 грн.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 51470,51 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
З посиланням на п. 8.2 договору позивачем також пред'явлено до стягнення 1770,44 грн. пені (відповідно до уточнень).
Пунктом 8.2 договору за несвоєчасну оплату товару сторонами передбачено сплату відповідачем позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача в розмірі 1770,44 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком і підлягаючими задоволенню.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що поставка товару за накладною від 21.04.2010 р. відбувалась поза межами договору виходячи з того, що повертаючи позивачу 01.06.2010 р. частину товару, отриманого за накладною від 21.04.2010 р., відповідачем у зворотній накладній від 01.06.2010 р. визначено його набуття за договором № 1/160709 від 16.07.2009 р.; не знайшли підтвердження заперечення відповідача й щодо замовлень, оскільки умови договору не передбачають укладення їх у виключно письмової формі; також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на ненадання позивачем відповідачеві кола документів за п. 2.8 договору, оскільки як вказано вище, товар відповідачем отримано та частково здійснено розрахунок за нього в т.ч. шляхом повернення його частини позивачу, відповідач не звертався до позивача із листами щодо якості отриманого товару, щодо ненадання супровідних документів на товар; накладна від 28.09.2009 р. відповідачем повністю сплачена та з посиланням на договір; як вбачається з банківських виписок та накладних відповідача на повернення товару, всі вони містять в собі посилання на договір (як підставу оплати чи повернення). Більш того, позивач із зазначенням № та дат накладних звертався до відповідача із претензією щодо їх оплати.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 532,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Витрати позивача в розмірі 508,06 грн. вартості проїзду в розумінні ст. 44 ГПК України не є судовими витратами, отже відсутні підстави для віднесення їх на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Прийняти до розгляду уточнення позивача до позову та клопотання позивача про включення до складу судових витрат 508,06 грн.
Відмовити відповідачу у задоволенні усних клопотань.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ "Харків-Надра", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (в тому числі з п/р 26000000123376 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філії у м. Харкові, МФО 351618, код 34757094) на користь ТОВ "Джі Ем Бі-Україна", 04128, м. Київ, вул. Туполева, 17 (р/р 26001301005254 у ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код ЗКПО 32669216) - 51470, 50 гн. боргу, 1770,44 грн. пені, 532,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Калініченко Н.В.
Повний текст судового рішення по справі № 45/322-10 підписано 23 грудня 2010 року.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2010 |
Оприлюднено | 28.12.2010 |
Номер документу | 13063387 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні