Постанова

від 23.12.2010 по справі 31/290

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.12.2010                                                                                           № 31/290

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача: ОСОБА_1,          

 відповідача: Шевчук А.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2010

 у справі № 31/290 ( .....)

 за позовом                               СПД - фізична особа ОСОБА_3

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1”

 про                                                   стягнення 267500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суб’єкт підприємницької діяльності – ОСОБА_3 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1” (відповідач) про стягнення 267 500 грн. заборгованості за підрядним  договором від 28.09.2007 б/н на виконання робіт по розробці ґрунту та виконання вантажопідйомних робіт та договором від 02.01.2009 б/н, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов’язань та умов розрахунків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 позов задоволено. Стягнуто з ВАТ „Ремонтно-будівельне управління №1” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість у розмірі – 267 500,00 грн., державне мито у розмірі – 2 675,00 грн. та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 14.10.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду апелянт вважає недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також, порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 09.12.2010.

У зв’язку з неявкою з неявкою в судове засідання 09.12.2010 представника відповідача, ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 23.12.2010.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, просив рішення суду від 14.10.2010 скасувати, апеляційну скаргу – задовольнити.

Позивач просив оскаржуване рішення від 14.10.2010 залишити без змін та відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.  

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.09.2007 та 02.01.2009 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, були укладені договори на виконання робіт по розробці ґрунту та виконання вантажопідйомних робіт, за умовами яких замовник надає заяву на виконання робіт по розробці ґрунту екскаваторами, бульдозером та вантажопідйомних робіт автокранами, а виконавець бере на себе зобов'язання їх виконувати (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 вказаних договорів розмір оплати за надання виконавцем (підрядних) послуг замовнику визначаються за узгодженням сторін згідно з актом виконаних робіт.

На виконання умов договору від 28.09.2007, позивач виконав роботи, що підтверджується актами виконаних послуг: акт від 31.10.2007 на суму 22 040 грн., акт від 30.11.2007 на суму 29 780 грн., акт від 31.12.2007 на суму 39 060  грн., акт за від 31.01.2008 на суму 31 620 грн., акт від 28.02.2009 на суму 32 000 грн., акт від 31.03.2008 на суму 25 200 грн., акт від 30.04.2008 на суму 13 290 грн., акт від 31.04.2008 на суму 17 560 грн., акт від 30.06.2008 на суму 16 440 грн., акт № 1 г від 20.07.2008 на суму 22 250 грн., акт від 31.07.2008 на суму 12 500 грн., акт від 31.08.2008 на суму 32 250 грн., акт від 30.09.2008 на суму 32 250 грн., акт від 31.10.2008 на суму 32 000 грн., акт від 30.11.2008 на суму 31 000 грн., акт від 31.12.2008 на суму 31 500 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, загальна сума виконаних послуг, відповідно до зазначених актів по договору від 28.09.2007, становить 425 440,00 грн.

Однак, відповідач частково оплатив виконані позивачем робіт, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 172 000,00 грн.

На виконання умов договору від 02.01.2009, позивач виконав роботи, що підтверджується актами виконаних послуг: акт від 31.01.2009 на суму 31 500 грн., акт від 28.02.2009 на суму 32 000 грн., акт від 31.03.2009 на суму 32 000 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. Отже, загальна сума виконаних послуг по даному договору становить 95 500,00 грн.

Однак, відповідач, виконані позивачем роботи, не оплатив, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 02.01.2009 становить 95 500,00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договорами  від 28.09.2007 та від 02.01.2009 на виконання робіт по розробці ґрунту та виконання вантажопідйомних робіт  відповідає розрахунку позивача і становить   267 500,00 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав умов договору від 28.09.2007 та договору від 02.01.2009, на адресу відповідача позивачем була направлена претензія (заяву про приведення розрахунків за виконані роботи) від 01.09.20010, в якій зазначалось про невиконані зобов'язання, зокрема, несплату виконаних робіт відповідно до договору на виконання робіт по розробці ґрунту та виконання вантажопідйомних робіт від 28.09.2007 та договору на виконання робіт по розробці ґрунту та виконання вантажопідйомних робіт від 02.01.2009 року.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (854 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача по якостям та строкам виконаних позивачем робіт по спірним договорам.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач доказів про сплату боргу не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Беручи до уваги викладене вище, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 267500,00 грн. заборгованості, а також, що відповідачем в установленому законом порядку не доведено належного виконання ним своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт по договору від 28.09.2007 та договору від 02.01.2009.

Посилання скаржника, що ВАТ „Ремонтно-будівельне управління №1” належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи, колегією суду до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.09.2010, якою засідання суду було призначено на 06.10.2010, була надіслана на адресу сторін 30.09.2010, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.

В судовому засіданні 06.10.2010 було оголошено перерву до 13.10.2010, про що представник відповідача був повідомлений, що підтверджується розпискою сторін щодо повідомлення про перерву.

12.10.2010 судом було направлено сторонам телефонограму про перенесення розгляду справи на 14.10.2010 (а.с.84).

Беручи до уваги викладене вище, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Доводи, наведені Відкритим акціонерним товариством „Ремонтно-будівельне управління №1” в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції позбавив відповідача можливості захищати свої права та охоронювані законом інтереси, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що як вбачається з протоколу судового засідання від 06.10.2010 (а.с.82), представник відповідача надавав пояснення по справі, крім того, в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року – без змін.

Матеріали справи № 31/290 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді