Постанова від 03.10.2025 по справі 466/3056/14-ц

Справа № 466/3056/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/811/1641/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08 грудня 2014 року по справі за позовом ДТГО «Львівська залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третіх осіб: ОСОБА_4 , відділу Держземагенства у м. Львові, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) «Надра», ОСОБА_5 , про витребування з володіння земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати незаконним та скасувати п.2.2 рішення Брюховицької селищної ради від 30.10.2003 року №196 про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ;

визнати незаконним та скасувати п.2.3 рішення Брюховицької селищної ради від 30.10.2003 року №196 про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.2004 року серії ВВК №234339, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14.07.2004 року серії ВВК №234334, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

витребувати від ОСОБА_1 частину земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:08:002:0008 площею 0,0278 га, що перетинається із смугою відведення Залізниці;

витребувати від ОСОБА_1 частину земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:08:002:0009 площею 0,0141 га, що перетинається із смугою відведення Залізниці.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час виготовлення приватним підприємством «Центр ринкових досліджень» документів, що посвідчують право на користування земельними ділянками смуги відведення, вихідні дані для яких брались на підставі Плану смуги відведення від 1962 року, погодженого виконкомом Львівської міської ради депутатів трудящих, з повідомлення зазначеного підприємства від 02.10.2013 року та доданого до нього викопіювання з плану геодезичної зйомки смуги відведення, їм стало відомо, що на частині смуги відведення виявлено перетин (накладання) земельних ділянок за кадастровими номерами 4610166300:08:002:0008, загальна площа якої становить 0,1000 га, площа перетинання - 0,0278 га, та 4610166300:08:002:0009, загальна площа якої становить 0,1006 га, площа перетинання - 0,0141 га, що знаходяться на території смт.Брюховичі в смузі відведення залізниці на км 8 + 620 км 8 + 697 з правої сторони за ходом кілометрів при ширині смуги відведення залізниці 30 м, на відстані 22,40 м.і які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_4 .

Зазначені земельні ділянки належали продавцю ОСОБА_4 на підставі державних актів на право власності серії ЯГ №516670 від 28.12.2006 року (рішення Брюховицької селищної ради №155 від 08.12.2006 року «Про затвердження проектів відводу земельних ділянок по зміні цільового використання та надання їх безоплатно у приватну власність громадянам в смт.Брюховичі», п.1.3 якого було змінено цільове використання земельної ділянки кадастровим номером 4610166300:08:002:0008) та ЯД №483601 від 24.04.2007 року і були сформовані з придбаних нею земельних ділянок: кадастровий номер 4610166300:08:002:1107, загальною площею 0,0830 га, у ОСОБА_2 за договором-купівлі продажу від 20.07.2004 року, яка належала їй на праві власності на підставі державного акту серії ЛВ №034356 від 28.11.2003 року, виданого на підставі рішення Брюховицької селищної ради №196 від 30.10.2003 року (п.2.2); кадастровий номер 4610166300:08:002:1109, загальною площею 0,0830 га, у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14.07.2004 року серії ВВК №234334, яка належала їй на праві власності на підставі державного акту серії ЛВ №034353 від 28.11.2003 року, виданого на підставі рішення Брюховицької селищної ради №196 від 30.10.2003 року (п.2.3); 15/72 частин земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:08:002:0001, у ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 30.08.2006 року, загальною площею, що продана 0,0346 га.

Позивач вважав, що Брюховицька селищна рада, всупереч вимог ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, якою встановлено заборону передавати землі державної власності із земель під залізницями у приватну власність, здійснила таку передачу, а земельні ділянки відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були надані з земель транспорту для дачного будівництва без зміни цільового призначення, що є порушенням вимоги ч.2 ст.20 цього Кодексу, відповідно до якої зміна цільового призначення земель провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність і затверджують проекти землеустрою.

На думку позивача, недотримання радою встановленого порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для передачі їх у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ст.21 ЗК України є підставою для визнання недійсними відповідних пунктів рішення про надання таких земельних ділянок їм у власність.

Крім того, позивач зазначав, що затверджені технічні документації відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містять кадастрові зйомки, не погоджені зі залізницею, як з суміжним землекористувачем, яким вона є відповідно до актів встановлення та узгодження меж від 14.10.2003 року, що є порушенням ст.198 ЗК України.

Зазначав, що в результаті прийняття Брюховицькою селищною радою оспорюваних пунктів рішення порушено право залізниці на землекористування у розмірах, визначених Планом смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах міста Львова від км 4 + 850 м до км 11 + 106 м, розробленим проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році, за яку залізниця здійснює оплату земельного податку, що підтверджується довідкою про сплату земельного податку від 20.01.2014 року та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2013 року.

Позивач вважав, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, за якими відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4 купила в них земельні ділянки, підлягають визнанню недійсними, оскільки у продавців не виникло право власності на ці земельні ділянки, оскільки рішення Брюховицької селищної ради про передачу їм у власність земельних ділянок є незаконним, а отже вони не могли ними розпоряджатись.

Оскільки земельні ділянки у вказаних площах належали до земель залізничного транспорту (землі смуг відведення) і вибули з володіння залізниці не з її волі, то на думку позивача, вони підлягають витребуванню з володіння відповідача ОСОБА_1 , який є добросовісним набувачем.

Позивач зазначає, що обставини набуття спірною земельною ділянкою статусу державної форми власності і такої, що належить до земель залізничного транспорту, а саме, до земель спеціального призначення, є загальновідомими, оскільки право залізниці на постійне користування спірною земельною ділянкою виникло безпосередньо на підставі актів цивільного та земельного законодавства, якими є перша Конституція СРСР 1924 року, яка закріпила право виключної державної власності на землю і віднесла до відання Радянського Союзу встановлення загальних засад землекористування і землеустрою; Союзний земельний кодекс від 15.12.1928 року, який встановив, що право виключної державної власності на землю визнано за СРСР (ст.1), і з цього часу земельні фонди всіх союзних республік були перетворені в єдиний земельний фонд СРСР, який став єдиним суб`єктом виключного права державної власності на землю; Постанова ЦВК СРСР від 15.12.1928 року, згідно якої землі для потреб транспорту вважаються землями спеціального призначення (ст.54), використовуються на підставі особливих положень про ці землі (ст.55), і Союз РСР безпосередньо здійснює розпорядження землями, які відведені підприємствам та організаціям загальносоюзного значення (п.п. «б» ст.2); Положення «Про землі надані транспорту», затверджене постановою Ради народних комісарів СРСР №50 від 07.02.1933 року (діяло на землях залізничного транспорту УРСР до 1981 року), згідно яких до земель, наданих транспорту, відносились землі, зайняті залізничними шляхами та іншими об`єктами залізничної інфраструктури. Постановою Ради Міністрів СРСР від 08.01.1981 року №24 було затверджено Положення про землі транспорту.

Позивач вважав, що його право постійного користування землями смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах міста Львова від км 4 + 850 м до км 11 + 106 м підтверджене Планом відведення смуги цієї лінії, розробленим проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році, який є проектно-технічною документацією та у розумінні ст.17 Закону України «Про основи містобудування» є містобудівною документацією, що є основою при наданні у власність земель, а отже, набуте у встановленому чинним на той час законом порядку. При цьому, право постійного користування землями смуги відведення у залізниці виникло до набрання чинності Земельним кодексом УРСР 1990 року і до прийняття Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 року положення постанови Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року щодо обмеження строку оформлення права користування на землю визнано неконституційним, тому право залізниці на постійне користування спірною земельною ділянкою визнається дійсним, незалежно від відсутності реєстрації такого права у встановленому законом порядку.

Звернення залізниці з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення у державну власність землі, яка вибула з її власності незаконно шляхом вчинення Брюховицькою селищною радою неправомірних дій.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.12.2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення суду оскаржило Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця», та рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано пункт 2.2 рішення Брюховицької селищної ради від 30 жовтня 2003 року про передачу земельної ділянки, площею 0, 083 га, в районі АДРЕСА_1 для дачного будівництва у власність ОСОБА_2 . Визнано незаконним та скасовано пункт 2.3 рішення Брюховицької селищної ради від 30 жовтня 2003 року про передачу земельної ділянки площею 0, 083 га, в районі АДРЕСА_1 для дачного будівництва у власність ОСОБА_3 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 липня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 14 липня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У задоволенні вимог ДТГО «Львівська залізниця» про витребування від ОСОБА_1 частин належних йому на праві власності земельних ділянок площею 0, 0278 га та 0, 0141 га, що перетинаються із смугою відведення залізниці, відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2015 року в частині позову ДТГО «Львівська залізниця» про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині вимог рішення апеляційного суду залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року апеляційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування земельних ділянок: кадастровий номер 4610166300:08:002:0008, площею 0, 0278 га, та кадастровий номер 4610166300:08:002:0009, площею 0, 0141 га, розташованих на території Брюховицької селищної ради від ОСОБА_1 , відхилено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2014 року у частині відмови у витребуванні земельних ділянок: кадастровий номер 4610166300:08:002:0008, площею 0, 0278 га, та кадастровий номер 4610166300:08:002:0009, площею 0,0141 га, розташованих на території Брюховицької селищної ради від ОСОБА_1 , залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про витребування земельних ділянок скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 8 грудня 2014 року (у зазначеній частині) ДТГО «Львівська залізниця» посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що суд не надав належної оцінки правомірності набуття залізницею права постійного користування земельною ділянкою відповідно до плану смуги відведення залізничної лінії Рудно-Підбірці в адміністративних межах міста Львова за 1962 рік та не застосував до спірних правовідносин норми матеріального закону, які підлягали застосуванню. Апелянт зазначив, що на час побудови залізничної колії у 1958 році та складання Плану смуги відведення лінії Рудно-Підбірці у 1962 році, реєстрація права на земельні ділянки законом не передбачалась. Відповідно до ст.195 ЗК УРСР, затвердженого постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 29 листопада 1922 року, чинного на момент побудови залізничного полотна та складання Плану смуги відведення у 1962 році здійснювалась земельна реєстрація землекористувань, завданням якої було в інтересах загальнодержавного управління землями, а також для потреб різних галузей народного господарства і для охорони прав та інтересів землекористувачів збирати і зберігати в систематичному і наглядному вигляді вірні і своєчасні дані про правовий і господарський режим земель. Інститут державних актів, як правовстановлюючих документів, було введено в дію ЗК УРСР 1970 року і пунктом 2 указу Президії Верховної Ради УРСР від 25 грудня 1970 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР» передбачалось, що норми ЗК УРСР в редакції 1970 року застосовувались до правовідносин, які виникли після введення в дію цього Кодексу. Розміри земельної ділянки залізниці, визначені планом смуги відведення, відповідають даним, внесеним до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30 січня 2013 року №40/01-15/225, виданим відділом Держземагенства у м. Львові, відповідно до якої станом на 25 січня 2013 року на території смт. Брюховичі знаходиться земельна ділянка ДТГО «Львівська залізниця» площею 18,75 га, чим підтверджується й факт реєстрації землекористування залізниці, за яку вона сплачує податок. Зокрема, План смуги відведення 1962 року був погоджений з представником виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих, а також один примірник було передано цьому виконкому, що відповідає вимогам чинного на той час земельного законодавства і підтверджує факт реєстрації землекористування. Вважає, що частини земельних ділянок, які перебувають у смузі відведення залізниці, вибули від позивача без належної правової підстави і підлягають витребуванню від їх теперішнього власника.

Просить у зазначеній частині оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Акціонерного товариства «Львівська залізниця» - Кобко О.Л. скаргу підтримала з підстав, наведених у ній, просила скаргу задоволити.

Інші учасники, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи слід проводити без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Акціонерного товариства«Львівська залізниця»-Кобко О.Л., перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, і необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 6 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України. До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній і електропостачання та зв`язку, інших пристроїв та об`єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечуєгромадянам таюридичним особамрівні умовизахисту праввласності наземлю. Власникземельної ділянкиабо землекористувачможе вимагатиусунення будь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків. Захистправ громадянта юридичнихосіб наземельні ділянкиздійснюється шляхом: а)визнання прав; б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що рішенням Брюховицької селищної ради від 30 жовтня 2003 року № 196 (пункт 2.2) земельну ділянку площею 0,083 га, в районі АДРЕСА_1 безоплатно передано у власність ОСОБА_2 для дачного будівництва.

Згідно акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, площею 0,083 га, в районі АДРЕСА_1 від 14 квітня 2003 року по точках «А» і «Б» земельна ділянка ОСОБА_2 межує із землями Залізниці, підпис в узгоджувальному акті представника залізниці відсутній.

На підставі зазначеного рішення на зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 видано державний акт на землю від 28 листопада 2003 року, серії ЛВ № 034356.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 30 жовтня 2003 року № 196 (пункт 2.3) земельну ділянку, площею 0,083 га, в районі АДРЕСА_1 безоплатно передано у власність ОСОБА_3 для дачного будівництва.

Згідно акту встановлення та узгодження меж цієї земельної ділянки від 14 квітня 2003 року по точках «А» і «Б» земельна ділянка ОСОБА_3 межує з землями Залізниці, підпис в узгоджувальному акті представника залізниці відсутній.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку видано державний акт від 28 листопада 2003 року, серії ЛВ № 034353.

Відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 липня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О. З., ОСОБА_7 продала ОСОБА_4 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0, 0830 га.

Відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 липня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О. З., ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0, 0830 га.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О. З., ОСОБА_4 купила в ОСОБА_6 15/72 частини земельної ділянки площею 346 кв.м від земельної ділянки загальною площею 0, 1663 га, з цільовим призначенням для дачного будівництва.

На підставі зазначених вище договорів ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку загальною площею 0, 2006 га (0, 0830 + 0, 0830 + 0, 0346 = 0, 2006 га).

Рішенням Брюховицької селищної ради від 08 грудня 2006 року № 155 затверджено проект відведення земельної ділянки, площею 0, 1000 га ОСОБА_4 зі зміною цільового використання для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд на АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Брюховицької селищної ради № 155 від 08 грудня 2006 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності від 28 грудня 2006 року серії ЯГ № 516670 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд на АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:002:0008.

На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 14 липня 2004 року, від 20 липня 2004 року та від 30 серпня 2006 року та рішення Брюховицької селищної ради № 155 від 08 грудня 2006 року про зміну цільового призначення земельної ділянки (з дачного будівництва на будівництво і обслуговування житлового будинку) ОСОБА_4 видано державний акт на земельну ділянку, площею 0, 1006 га з цільовим призначенням для дачного будівництва на АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:002:0009.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В., ОСОБА_4 продала ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 4610166300:08:002:0009 площею 0,1006 га з цільовим призначенням для дачного будівництва на АДРЕСА_1 , на підставі якого ОСОБА_1 03 серпня 2007 року видано державний акт, серії ЯД № 483896.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В., ОСОБА_4 продала ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:08:002:0008 площею 0, 1000 га, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд на АДРЕСА_1 , на підставі якого ОСОБА_1 03 серпня 2007 року видано державний акт, серії ЯД №483895.

Звертаючись до суду з позовом про витребування у ОСОБА_1 частини земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:002:0008 площею 0,0278 га та частини земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:002:0009 площею 0,0141 га, що перетинають зі смугою відведення Залізниці, позивач посилався на те, що є правомірним володільцем спірних земельних ділянок, що підтверджується Планом смуги відводу лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах міста Львова від км 4 + 850 м до км 11 + 106 м від 1962 року, розробленим проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізної дороги СРСР-МПС. При цьому, позивач вважав, що факт накладання земельної ділянки під смугою відведення цієї лінії та зазначених земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами геодезичної зйомки, згідно яких площа накладення на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 4610166300:08:002:0008 становить 0, 0278 га, а на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 4610166300:08:002:0009 становить 0, 0141 га.

Відмовляючи у задоволенні позову, в тому числі в частині витребування з володіння ОСОБА_1 частин зазначених вище земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки у нього відсутній державний акт та технічна документація на земельну ділянку в межах смуги відведення, не надано документів на підтвердження виносу меж земельної ділянки Залізниці в натурі (на місцевості), а План смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці 1962 року не може бути доказом на підтвердження права користування земельною ділянкою, оскільки він не затверджений органом місцевого самоврядування і не передавався до складу земель селищної ради.

Залишаючи оскаржуване рішення без змін в частині відмови у витребуванні в ОСОБА_1 частини земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:08:002:0008, площею 0,0278 га, та частини земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:08:002:0009 площею 0,0141 га, що перетинають зі смугою відведення Залізниці, апеляційний суд в ухвалі від 23 червня 2016 року зазначив, що позивачем не індивідуалізовано, які саме частини земельних ділянок він просить витребувати, що є підставою для відмови у задоволенні зазначених позовних вимог.

Передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок, Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року виходив з того, що без вирішення питання про розмір та опис земельної ділянки, яка підлягає витребуванню на користь позивача, неможливо вирішити заявлені позовні вимоги про витребування майна. При цьому, належним доказом у справі за наведених обставин Верховний Суд вважав висновок судової земельно-технічної експертизи, призначення якої є необхідним для її правильного вирішення.

Під часнового розглядусправи апеляційнимсудом ухвалоюЛьвівського апеляційногосуду від21жовтня 2021року усправі булопризначено судовуземельно-технічнуекспертизу,на вирішенняякоїпоставлено наступніпитання:

- Яку ширину становить смуга відведення земель залізничного транспорту у м. Львів, смт. Брюховичі на вул. Над Ставом, 17, що знаходиться на ділянці від км 8 + 620 м до км 8 + 697 м з правої сторони за ходом кілометрів перегону Рудно-Підбірці (навпроти земельних ділянок ОСОБА_1 ) відповідно до наявної документації на смугу відведення, плану схеми земель смт. Брюховичі, технічної документації та іншої наявної документації з землеустрою на земельну ділянку в межах смт. Брюховичі, будівельних норм та нормативних актів;

- Чи має місце порушення меж та накладання земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0008, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельну ділянку ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів і будівельних норм;

- Чи має місце порушення меж та накладання земельної ділянки загальною площею 0,1006 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0009, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельну ділянку ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів і будівельних норм.

Згідно висновку експерта за результатами проведення залізнично-транспортної експертизи № 5403 від 24.04.2024 року ширина смуги відведення земель залізничного транспорту у м. Львові, смт. Брюховичі на вул. Над Ставом, 17, що знаходиться на ділянці від км 8 + 620 м до км 8 + 697 м з правої сторони за ходом кілометрів перегону Рудно-Підбірці (навпроти земельних ділянок ОСОБА_1 ) становить відповідно до наявної документації на смугу відведення 30 м.

Щодо поставлених експерту питань про порушення меж та накладання земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0008 та земельної ділянки, загальною площею 0,1006 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0009 останнім надіслано на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку в цій частині.

У ходірозгляду справиапеляційним судомухвалою Львівськогоапеляційного судувід 22жовтня 2024року булозупинено апеляційнепровадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у цивільній справі № 446/478/19 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Кам?янка-Бузької міської ради, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення Кам?янка-Бузької міської ради 4 сесії 6 скликання №10 від 28 січня 2011 року та державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, для вирішення подібних спорів про витребування майна земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні, тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координатповоротних точокмеж іданих проприв`язку поворотнихточок междо пунктівдержавної геодезичноїмережі (стаття15Закону України«Про Державнийземельний кадастр»). Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 102-113 ЦПК України).

Крім того, у постанові від 22 січня 2025 року Верховний Суд зазначив, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці та межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 441/123/16, захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо.

Відтак, колегія суддів вважає, що витребування частини земельної ділянки, як належний спосіб захисту у цій справі, не може бути застосовано щодо всієї площі спірної земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , оскільки така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.

Враховуючи, що в ході розгляду справи судом не здобуто, а позивачем не надано належних доказів, яку саме частину земельної ділянки, із зазначенням координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, позивач просить витребувати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволенні позову залізниці в частині витребування земельних ділянок з володіння ОСОБА_1 .

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від08грудня 2014року вчастині відмовиу задоволенніпозовних вимог Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» про витребування у ОСОБА_1 частини земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:002:0008 площею 0, 0278 га, та частини земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:002:0009 площею 0,0141 га, розташованих на території Брюховицької селищної ради, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра