12/591
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/591
22.01.08
За позовом Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»
3-я особа Закрите акціонерне товариство «Плодорозсадник»
До Державної акціонерної компанії «Хліб України»
Про стягнення 7 153, 04 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Кузьмінський О.О. –п/к (дов. від 13.09.07 р. №305д)
Від відповідача Стегній Л.М. –п/к (дов. від 04.06.07 р. №05-14/38)
Від 3-ї особи не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 7 153, 04 грн., що становлять суму переданої відповідачем дебіторської заборгованості, переданої позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.
Ухвалою суду про відкриття провадження з розгляду справи від 07.09.06 р. до участі по справі в якості 3-ї особи на боці позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Закрите акціонерне товариство «Плодорозсадник».
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
В судових засіданнях 05.10.06 р. та 09.11.06 р. оголошувалися перерви.
Ухвалою суду від 06.12.06 р. розгляд справи відкладено; термін розгляду справи продовжено.
В судових засіданнях 15.02.07 р., 21.03.07 р., 17.04.07 р. оголошувалися перерви.
Ухвалами суду від 18.05.07 р., 10.07.07 р., 08.08.07 р., 23.08.07 р. розгляд справи відкладався.
В судових засіданнях 20.09.07 р., 21.09.07 р. оголошувалися перерви.
В судовому засіданні 20.11.07 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення. В судовому зсіданні проводилася технічна фіксація за клопотанням відповідача.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача –ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ЗАТ «Плодорозсадник»як актив балансу в забезпечення переданої за розподільчим балансом кредиторської заборгованості перед державним бюджетом.
В процесі стягнення заборгованості позивачем встановлено, що до підписання розподільчого балансу ЗАТ «Плодорозсадник»повністю розрахувався за отримані мінеральні добрива з Рівненським ОДП ДАК «Хліб України», що діяв за договором доручення від імені та за рахунок ДАК «Хліб України». Розрахунок підтверджується банківською випискою від 26.12.02 р. на суму 7 510, 69 грн. та листом ЗАТ «Плодорозсадник»від 26.11.03 р. №128.
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Позивач 22.03.04 р. надіслав вимогу №437 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.
Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника – КМ України –з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.
Позивач не надав доказів того, що боржник провів розрахунки з ДАК «Хліб України».
Надана позивачем виписка банку від 27.11.02 р. не може бути належним доказом по справі, так як згідно зазначеної виписки у боржника був вихідний залишок у сумі 4 024, 34 грн., а призначенням платежу зазначено перерахування коштів згідно постанови про арешт 9-1506 від 08.11.02 р., ніяких вказівок на розрахунки виконання постанови КМУ №977 або 77 не міститься.
Додатково відповідач зазначив, що договір доручення від 01.08.01 р., укладений між ДАК «Хліб України»та Рівненським ОДП ДАК «Хліб України», не може бути належним доказом у справі.
3-я особа –ЗАТ «Плодорозсадник»- просило суд взяти до уваги пояснення позивача по справі.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту –Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 –вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.
Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.
Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутворюваної юридичної особи згідно розподільчого балансу.
Відповідно до Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутворюваному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто, фактично мала місце зміна кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва (ст. 512 ЦК України), що відбулася на виконання зазначеної Постанови КМ України.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Положення ЦК України застосовуються до правовідносин сторін, так як правовідносини між ними, що виникли з акту від 31.07.03 р., є триваючими.
В акті передачі-приймання від 31.07.03 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме: відповідно до п. 2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства.
В даному випадку місце такі обставини, а саме.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.08.02 р. по справі №15/309 за позовом прокурора Рівненського обласного ДП ДАЕК «Хліб України»до ЗАТ «Плодорозсадник»про стягнення 7 153, 04 грн. позовні вимоги задоволено.
Згідно судового рішення встановлено, що боржник частково розрахувався за договором від 18.02.98 р. №16 про постачання сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив в обмін на сільськогосподарську продукцію, укладеного між боржником та ВАТ «Райагрохім»на виконання Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 р., а саме: з загальної суми боргу 25 610, 98 грн. погашено 18 457, 94 грн. Судом присуджено до стягнення залишок боргу в розмірі 7 153, 04 грн.
Зазначена сума заборгованості значиться і в реєстрі дебіторської заборгованості, що передана відповідачем позивачу.
Борг був фактично стягнутий в процесі виконавчого провадження на виконання зазначеного судового рішення, що було відкрите постановою від 30.10.02 р. державним виконавцем Рівненського міського ДВС.
Згідно банківської виписки 26.12.02 р. з рахунку ЗАТ «Плодорозсадник»на рахунок УДК в Рівненській області перераховано 7 510, 69 грн. в якості стягнення Державної виконавчої служби у м. Рівне (сума боргу та судовий збір).
Постановою від 02.01.03 р. виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням наказу.
Стягувачем згідно судового рішення виступало Рівненське ОДП ДАК «Хліб України», на рахунок якого і перераховано кошти.
Рівненське ОДП ДАК «Хліб України»діяло на підставі договору доручення №4536 від 01.08.01 р., згідно якого як повірений зобов'язалося від імені ДАК «Хліб України»здійснити дії щодо витребування грошових коштів, товарної продукції, майна у дебіторів довірителя згідно переліку. У зазначеному переліку міститься ЗАТ «Плодорозсадник».
Згідно ст. 1000 ЦК України правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє права та обов'язки довірителя.
Таким чином, кошти, отримані Рівненським ОДП ДАК «Хліб України» як повіреним на виконання судового рішення, вважаються такими, що отримані безпосередньо довірителем –ДАК «Хліб України. У випадку неперерахування коштів повіреним довірителю, останній має право вимагати їх стягнення, тоді як зобов'язання боржника перед ДАК «Хліб України»вважається виконаним.
Заперечення відповідача щодо неможливості застосувати договір доручення від 01.08.01 р. не приймаються до уваги, так як ЦК УРСР не містив положення згідно якого договір, що укладений без зазначення строку, є таким, що укладений на рік; позивачем суду надано список боржників, в якому є і ЗАТ «Плодорозсадник».
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 519 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26007052701924 у Печерській філії «Приватбанку»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 32491316) 7 153, 04 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1307424 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Прокопенко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні