Постанова

від 03.07.2008 по справі 12/591

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/591

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 липня 2008 р.                                                                                    № 12/591  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,

Є.Борденюк,В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного підприємства (ДП) "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

на постановувід 09.04.2008 року

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 12/591

за позовомДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

доДержавної акціонерної компанії (ДАК) "Хліб України"

третя особаЗакрите акціонерне товариство "Плодорозсадник"

простягнення 7 153,04 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаЧижов В.А. (дов. від 25.06.2008 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ДАК "Хліб України" боргу в розмірі 7 153, 04 грн., що становлять суму переданої відповідачем позивачу дебіторської заборгованості згідно розподільчого балансу від 31.07.2003 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року у справі № 12/591 (суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з ДАК "Хліб України" на користь ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" 7153,04 грн. заборгованості та судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що Постановою КМ України від 15.05.2003 р. №690 "Про утворення державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" шляхом виділення зі складу ДАК "Хліб України" утворено позивача –ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.2003 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.2003 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р., що були погоджені протоколом від 02.09.2003 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК "Хліб України", відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови КМУ від 03.09.1997 р. №977.

В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ЗАТ "Плодорозсадник" як актив балансу в забезпечення переданої за розподільчим балансом кредиторської заборгованості перед державним бюджетом.

В процесі стягнення заборгованості позивачем встановлено, що до підписання розподільчого балансу ЗАТ "Плодорозсадник" повністю розрахувався за отримані мінеральні добрива з Рівненським ОДП ДАК "Хліб України", що діяв за договором доручення від імені та за рахунок ДАК "Хліб України". Розрахунок підтверджується банківською випискою від 26.12.2002 р. на суму 7 510, 69 грн. та листом ЗАТ "Плодорозсадник" від 26.11.2003 р. №128.

Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.08.2002 р. по справі №15/309 за позовом прокурора Рівненського обласного ДП ДАК "Хліб України" до ЗАТ "Плодорозсадник" про стягнення 7 153, 04 грн. позовні вимоги задоволено.

Згідно судового рішення встановлено, що боржник частково розрахувався за договором від 18.02.1998 р. №16 про постачання сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив в обмін на сільськогосподарську продукцію, укладеного між боржником та ВАТ "Райагрохім" на виконання Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 р., а саме: з загальної суми боргу 25 610, 98 грн. погашено 18 457, 94 грн. Судом присуджено до стягнення залишок боргу в розмірі 7 153, 04 грн.

Зазначена сума заборгованості значиться і в реєстрі дебіторської заборгованості, що передана відповідачем позивачу.

Борг був фактично стягнутий в процесі виконавчого провадження на виконання зазначеного судового рішення, що було відкрите постановою від 30.10.2002 р. державним виконавцем Рівненського міського ДВС.

Згідно банківської виписки 26.12.2002 р. з рахунку ЗАТ "Плодорозсадник" на рахунок УДК в Рівненській області перераховано 7 510, 69 грн. в якості стягнення Державної виконавчої служби у м. Рівне (сума боргу та судовий збір).

Постановою від 02.01.2003 р. виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням наказу.

Стягувачем згідно судового рішення виступало Рівненське ОДП ДАК "Хліб України", на рахунок якого і перераховано кошти.

Рівненське ОДП ДАК "Хліб України" діяло на підставі договору доручення №4536 від 01.08.2001 р., згідно якого як повірений зобов'язалося від імені ДАК "Хліб України" здійснити дії щодо витребування грошових коштів, товарної продукції, майна у дебіторів довірителя згідно переліку. У зазначеному переліку міститься ЗАТ "Плодорозсадник".

Згідно ст. 1000 ЦК України правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє права та обов'язки довірителя.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти, отримані Рівненським ОДП ДАК "Хліб України" як повіреним на виконання судового рішення, вважаються такими, що отримані безпосередньо довірителем –ДАК "Хліб України". У випадку неперерахування коштів повіреним довірителю, останній має право вимагати їх стягнення, тоді як зобов'язання боржника перед ДАК "Хліб України" вважається виконаним.

Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року (колегія суддів: Сотніков С.В.,Дикунська  С.Я.,Дзюбко П.О.) рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2008 року у справі №12/591 скасовано повністю; прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено факт передачі відповідачем дебіторської заборгованості позивачу, отже безпідставним, на думку апеляційного суду, є задоволення позову про стягнення боргу на підставі п. 2 акту передачі-приймання від 31.07.2003 p., оскільки останній фіксує лише факт передачі дебіторських заборгованостей на виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів № 690 від 15.05.2003 р. й не свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин відносин, оскільки відсутнє волевиявлення на вступ у зобов'язальні відносини. Згаданий вище акт складено до розподільчого балансу і він виключно визначив об'єкти, які передаються новоутвореному державному підприємству.

Колегія суддів апеляційної інстанції  відзначила, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин ст. 519 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" просить постанову у справі скасувати, а рішення –залишити в силі, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 519 ЦК України, та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України.

          Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 109 Цивільного кодексу України  виділом  є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створених нових юридичних осіб.

За розподільчим балансом грошові кошти, які є предметом  позову про їх стягнення, складають частину майна, що передається виділеній юридичній особі. Володіння спірними коштами іншою особою за зобов'язаннями з відповідачем, не може змінити статусу цих коштів як частини виділеного майна  новоствореній юридичній особі. Порядок передачі цих коштів, визначений  розподільчим балансом (право вимоги дебіторської заборгованості) та додатком до нього (перерахування відповідачем отриманої дебіторської заборгованості) підсилюють статус цих  коштів як частини виділеного майна.

Зважаючи на викладене, постанова у справі підлягає до скасування, рішення суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року у справі № 12/591 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року у справі №12/591 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                           В. Харченко