Постанова від 07.10.2025 по справі 160/1268/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1268/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року в адміністративній справі №160/1268/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому, просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсійної виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2024 року та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2024 року з внесенням відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування періодів нотаріальної діяльності 02.07.1995 - 31.12.1998 рік, 10.02.2003 - 28.02.2003 року, 01.07.2003 - 31.08.2003 року та 01.10.2003 - 30.11.2003 рік до страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити невиплачені грошові кошти до пенсії за період з 16.12.2024 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20.12.2024 року №912140807595;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1995 року по 31.12.1998 року, з 10.02.2003 року по 28.02.2003 року, з 01.07.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 30.11.2003 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 16.12.2024 року з урахуванням раніше сплачених сум та з урахуванням висновків суду;

- в іншій частині позовних вимог відмовив;

- стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову позивачу в проведенні перерахунку «зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004 року» відповідно до Закону №1058-IV. Вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання нарахування та виплати пенсійних коштів є протиправною та необґрунтованою нормами чинного законодавства, тому відповідачем не було прийнято протиправних рішень, не вчинено протиправних дій, не допущено бездіяльності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, приватний нотаріус Максименко О.В. узята на облік у Нікопольський ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 01.07.1995 року, що підтверджується довідкою форми №34-ОПП від 30.05.2017 року.

Актом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області від 12.02.2012 року №77 «Про результати планової перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 » за період з 28.09.1995 року до 31.12.2012 року порушень щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску перевіркою не встановлено.

Довідкою Дніпропетровського обласного управління Нікопольського міського відділу Пенсійного фонду України від 09.02.1998 року №183, підтверджено, що ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Пенсійного фонду України внесків у сумі 103398, 39 грн.

Відповідно до акта Пенсійного фонду України від 25.06.1999 року, виданим головним спеціалістом ПФ ОСОБА_2 за період з 01.09.1995 року по 31.03.1999 року, проведена перевірка правильності повноти, своєчасності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та його витрачання. Відповідно до висновку вказаного акта заборгованість відсутня.

16.12.2024 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Херсонській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.

Рішенням Головного управління ПФУ в Херсонській області від 20.12.2024 року №912140807595 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

Вказаним рішенням зазначено, що відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності до 01.01.2004 року підтверджується: На загальній системі оподаткування: - індивідуальними відомостями про застраховану особу; - документами про сплату страхових внесків: платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. На спрощеній системі оподаткування: - індивідуальними відомостями про застраховану особу; - свідоцтвом про сплату єдиного податку (до 01.01.2004 року); - спеціальним торговим патентом (до 01.01.2004 року); - патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (до 01.01.2004 року); - документами про сплату єдиного податку (платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків); - довідками про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Періоди здійснення фізичною особою підприємницької діяльності після 01.01.2004 року до страхового стажу зараховуються на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. До заяви ОСОБА_1 надає довідку від 23.02.2021 року №1647/АП/04-36-82-01-07, видану Головним управлінням Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, де зазначено, що у період з 01.07.1995 року особа перебувала на загальній системі оподаткування, відомості про сплату податків відсутні. За таких обставин прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в проведені перерахунку «зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004 року» відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач, не погодившись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пп. 1 п. 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Так, постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації); заява про призначення пенсії працюючим особам подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (абз.1 пп.2).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Згідно з п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

З 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,

Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов`язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Аналіз наведених вище норм свідчить на користь того, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України. Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

Згідно з пунктом 18 Інструкції №5-5 для обчислення суми внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їхній праці, а також для адвокатів, береться оподаткований чистий доход, який вираховується як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що безпосередньо пов`язані з одержанням доходу, на підставі копій податкових декларацій. Громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю на основі патенту, нараховуються внески з тієї суми доходу, з якої визначається плата за патент.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Інструкції про порядок обчислення сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 № 11-1 (далі - Інструкція № 11-1 (чинної у спірний період), платниками обов`язкових внесків на державне соціальне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції від 06.09.1996 № 11-1 платники, перелічені в пп. 2.2, 2.4 зобов`язані зареєструватись в органах Пенсійного фонду в районах (містах) за юридичною адресою, а платники, зазначені у п. 2.7 - за постійним місцем проживання.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що у період з 1993 року по 01.07.2000 на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов`язковій реєстрації як платники внесків в органах Пенсійного фонду.

Відтак, належними доказами, якими особа може підтвердити періоди провадження підприємницької діяльності можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме: до 01.07.2000 року - довідка органу Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, після 01.07.2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.10.2018 року у справі №643/20104/15-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як встановлено судом першої інстанції, приватний нотаріус Максименко О.В. узята на облік у Нікопольський ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 01.07.1995 року, що підтверджується довідкою форми №34-ОПП від 30.05.2017 року.

Згідно з актом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області від 12.02.2012 року №77 «Про результати планової перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 » за період з 28.09.1995 року до 31.12.2012 року встановлено, що правильність нарахування та сплати єдиного внеску перевіркою порушень не встановлено.

Також довідкою Дніпропетровського обласного управління Нікопольського міського відділу Пенсійного фонду України від 09.02.1998 року №183, підтверджено, що ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Пенсійного фонду України внесків у сумі 10 3398,39 грн.

Відповідно до акта Пенсійного фонду України від 25.06.1999 року, головним спеціалістом ПФ ОСОБА_2 за період з 01.09.1995 року по 31.03.1999 року проведено перевірку правильності повноти, своєчасності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та його витрачання. Відповідно до висновку вказаного акта заборгованість відсутня.

Так, належними доказами, якими особа може підтвердити періоди провадження підприємницької діяльності можуть бути документи про сплату страхових внесків, після 01.07.2000 року, а саме довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до матеріалів справи, за довідкою форми ОК-5 вбачається, що позивач сплачувала страхові внески за період з 1999 року по 2003 рік.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №912140807595 від 20.12.2024 року про відмову у перерахунку пенсії є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Наявність відповідних документів про сплату страхових внесків та виконання вимог законодавства підтверджують належне включення періодів до страхового стажу, а відтак дають підстави для перерахунку пенсії позивачці з урахуванням цих періодів.

Так, оцінюючи подані позивачем докази сплати страхових внесків, суд першої інстанції правильно зазначив, що період нотаріальної (підприємницької) діяльності з 01.09.1995 року по 31.12.1998 року, з 10.02.2003 року по 28.02.2003 року, з 01.07.2003 року по 31.08.2003 року та з 01.10.2003 року по 30.11.2003 року підтверджується належними доказами та підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.

При цьому, за період з 02.07.1995 року по 31.08.1995 року, позивач не надала достатніх документів, які б належним чином підтверджували сплату страхових внесків у цей час.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частини 5 наведеної статті).

Отже, перерахунок пенсії позивачки має бути здійснено з моменту подання відповідної заяви, оскільки документами, доданими до заяви про призначення пенсії, було підтверджено спірний період.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1995 року по 31.12.1998 року, з 10.02.2003 року по 28.02.2003 року, з 01.07.2003 року по 31.08.2003 року та з 01.10.2003 року по 30.11.2003 року та проведення перерахунку пенсії з 16.12.2024 року з урахуванням раніше сплачених сум та урахуванням висновків суду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/1268/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Сафронова

суддяС.В. Білак