Постанова

від 20.10.2010 по справі 4-717/2010

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-717/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Бандура І.С., при секретарі Ковальчук В.В., Прокопенко Н.М., захисника ОСОБА_1, з участю прокурора Устименко О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Святошинського району м. Києва від 26 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП « Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся із скаргою до суду на постанову прокурора Святошинського району м. Києва від 26 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП « Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України

В своїй скарзі ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 зазначає, що при порушенні кримінальної справи не було наявних приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, які стали підставою для порушення кримінальної справи і вказана постанова є незаконною, такою, яка винесена без наявних підстав для порушення кримінальної справи. При її винесенні неправильно застосовані норми кримінального законодавства України, та дані, наведені в якості підстав для порушення кримінальної справи, не відповідають фактичним обставинам, в силу чого рішення щодо порушення кримінальної справи є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні скаржник та його захисник ОСОБА_1 підтримали викладені в скарзі обставини і просять скасувати постанову від 26 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП « Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України.

Оскільки, в період вказаний у постанові, як скоєння злочинів він обіймав посаду Генерального директора КДП «Ізумруд», тобто був службовою особою підприємства, тому дана постанова безпосередньо порушує його законні права та інтереси в частині незаконного та безпідставного порушення даної кримінальної справи.

Як зазначає також ОСОБА_2 приводом до порушення даної кримінальної справи прокурор зазначив безпосереднє виявлення прокуратурою району ознак злочину, а підставою для порушення кримінальної справи, прокурор вказує на звернення начальника ФДМ України по м. Києву Збуржинського В.М. на неправомірні дії службових осіб КДП «Ізумруд». Проте, згідно із відповідді регіонального відділення ФДМУ по м. Києву № 30-18/8380 від 13 травня 2010 року, останні не зверталися до правоохоронних органів або прокуратури із повідомленням про вчинення злочину службовими особами КДП « Ізумруд».

Твердження прокурора щодо незаконності таких дій є безпідставними, оскільки підприємство, знаходячись в процесі приватизації, не мало права вживати заходів, направлених на подальше укладення договорів орендарів з ФДМУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації. Тобто ФДМУ не міг здійснювати у подальшому право орендодавця, а підприємство за умови дозволу державних органів приватизації могло здавати в оренду нерухоме майно, оскільки ці дії були необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується.

ФДМУ було відомо про оренду приміщень, і заперечень від останнього отримано не було. Крім того, ФДМУ, як власник майна та орендодавець мало право своєчасно розірвати договори оренди, або продовжити їх дію, чого зроблено не було. Отже, за умов фактичного перебування орендарів в займаних ними приміщеннях та небажання їх звільняти, в період невизначеності у законодавстві щодо дій органу, який здійснює господарське управління державним майном - адміністрації КДП «Ізумруд», останніми було прийнято рішення щодо укладення попередніх договорів оренди.

Крім того, У 2009 році підприємство нараховувало в бюджет 70 % орендної плати, проте перерахувань не здійснювало, у зв'язку із мораторієм щодо сплати податків, введеним ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року про відкриття провадження у справі про банкрутство. Після винесення 09.02.2010 року Вищим господарським судом України постанови про припинення справи про банкрутство КДП «Ізумруд» сплата податків та орендної плати підприємством на користь держави було відновлено.

Зважаючи на вказану вище постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року, підстави для порушення кримінальної справи за ознаками доведення підприємства до банкрутства за ст. 219 КК України - відсутні, отже, висновки перевірки, проведеної до порушення кримінальної справи, не відповідають фактичним даним.

Проте саме на підставі висновку державного департаменту з питань банкрутства, затвердженого 09.10.2009 року, який на даний час не є чинним, що підтверджується судовим рішенням, прокурор зробив висновок про наявність у діях службових осіб КДП «Ізумруд» ознак складу злочину, передбаченого ст. 219 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності достатніх даних, на основі яких об'єктивно встановлюються ознаки вчиненого або підготовленого злочину.

Вважає, що у постанові відсутні достатні фактичні дані, які б вказували на вчинення службовими особами КДП «Ізумруд» злочинів, передбачених ст. ст. 365, 364, 219 КК України, а висновки, викладені у постанові, мають характер суб'єктивних переконань особи, якою порушено кримінальну справу. Такі припущення прокурора не можуть бути доказами,

За таких обставин просить скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва від 26 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП «Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України.

Розглянувши матеріали даної скарги, вислухавши скаржника, його захисника, думку прокурора, який заперечив проти задоволення даної скарги, суд вважає, що дану скаргу слід задовольнити виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є:

- заяви або повідомлення підприємств, установ організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

- повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з речовим доказом;

- явка з повинною;

- безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Суд не праві розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен розглядати суд при розгляді кримінальної справи по суті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Відповідно до ст. 98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

В оскаржуваній постанові зазначено, що приводом до порушення даної кримінальної справи приводом до порушення даної кримінальної справи прокурор зазначив безпосереднє виявлення прокуратурою району ознак злочину, а підставою для порушення кримінальної справи, прокурор вказує на звернення начальника ФДМ України по м. Києву ОСОБА_3 на неправомірні дії службових осіб КДП «Ізумруд». Проте, згідно із відповідді регіонального відділення ФДМУ по м. Києву № 30-18/8380 від 13 травня 2010 року, останні не зверталися до правоохоронних органів або прокуратури із повідомленням про вчинення злочину службовими особами КДП « Ізумруд».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26 січня 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство Київського державного підприємства « Ізумруд», генеральним директором на той час якого був ОСОБА_2 і з метою захисту інтересів держави Фонд державного майна України звернувся до Державного дерпартаменту України з питань банкрутства з проханням здійснити оцінку фінансово-господарського стану КДП « Ізумруд», і того ж дня прокурором Святошинського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП « Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України.

Прокуратура м. Києва внесла до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просила скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 29 квітня 2009 року та припинити провадження у справі про банкрутство КДП « Ізумруд».

Постановою Вищого господарського суду м. Києва задоволено касаційне подання прокуратури м. Києва та скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 29 квітня 2009 року та припинено провадження у справі про банкрутство Київського державного підприємства « Ізумруд».

Зважаючи на вказану вище постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року, підстави для порушення кримінальної справи за ознаками доведення підприємства до банкрутства за ст. 219 КК України - відсутні, отже, висновки перевірки, проведеної до порушення кримінальної справи, не відповідають фактичним даним.

Проте, саме на підставі висновку державного департаменту з питань банкрутства, затвердженого 09.10.2009 року, який на даний час не є чинним, що підтверджується судовим рішенням, прокурор зробив висновок про наявність у діях службових осіб КДП «Ізумруд» ознак складу злочину, передбаченого ст. 219 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа порушується в тих випадках, коли є достатні дані які вказують на наявність ознак злочину.

Оцінюючи представлені в матеріалах перевірки дані та докази з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність обєктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України в діях службових осіб КДП « Ізумруд» вважаю висновок прокурора за викладених в оскаржуваній постанові обставин, передчасним, оскільки він спростовується встановленими протягом розгляду скарги обставинами, які існували на час порушення кримінальної справи 26 січня 2010 року.

Таким чином, в порушення ст.ст. 94, 98 КПК України в постанові від 26 січня 2010 року відсутні достатні підстави прийняття рішення прокурором про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП « Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України, у звязку з чим, вказана постанова підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва від 26 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення та зловживання службовим становищем особами КДП «Ізумруд» і доведення підприємства до банкрутства за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, 219 КК України.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва.

СУДДЯ: