Ухвала від 07.10.2025 по справі 953/9728/23

Справа № 953/9728/23

н/п 1-кс/953/6747/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2025 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 06.10.2025 о 14.58 год. надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить задовольнити клопотання та з метою забезпечення збереження речових доказів винести ухвалу про накладення арешту на майно вилучене 01.10.2025 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, володільцем якого є ОСОБА_4 , відносно наступного майна: індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_4 від 01.09.2022, на 2 арк., від 22.06.2022 на 2 арк., від 22.06.2022 на 2 арк.; довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на 1 арк. на ОСОБА_4 ; фото направлення на ВЛК ОСОБА_4 на 1 арк.; заява за призначення пенсії ОСОБА_4 від 06.07.2022 на 1 арк.; заява про виплату пенсії ОСОБА_4 від 06.07.2022 на 1 арк.; мобільний телефон Galaxy S24 Ultra IMEI1 НОМЕР_1 без сім карти; зберігання речових доказів визначити згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що службовими особами структурних підрозділів КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у змові з службовими особами медичних закладів м. Харкова та Харківської області, внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о Затверджена Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) та до інших офіційних медичних документів, щодо проходження огляду (лікування, обстеження) хворими в період 2022-2024 рр.

Крім того встановлено, що протягом 2022 2024 рр. службові особи КЗОЗ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у змові з службовими особами медичних закладів м.Харкова та Харківської області, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/ о Затверджена наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) та інших офіційних медичних документів, сприяють незаконному перетину держаного кордону України особами, з метою ухилення від мобілізації до лав Збройних сил України.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що працівники ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в 2023 2024 рр. не маючи законних підстав для складення та видачі офіційної медичної документації, а саме: «Направлення на медико-соціальну-експертну комісію» (форма №088/о) та не маючи законних підстав для направлення хворих на МСЕК, в порушення вимог п.16 «Положення про медико-соціальну експертизу» затвердженого постановою КМУ №1317 від 03.12.2009, підробили офіційні документи, що стали підставою для направлення (представлення) хворих на відповідні комісії МСЕК КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за результатами чого встановлено статус інваліда наступним особам чоловічої статі, мобілізаційного віку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_22 .

В ході досудового розслідування та виконання доручення слідчого оперативним підрозділом УСБУ в Харківській області встановлено осіб які протягом 2023-2024 рр. отримали статус інваліда на підставі підроблених медичних документів за допомогою та посередництва працівників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), та зокрема ОСОБА_23 , в подальшому частина з яких використала статус інваліда для виїзду за межі державного кордону України, під час дії воєнного стану та загальної мобілізації, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_22 .

Крім того, в ході досудового розслідування слідчим направлено запит на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з метою отримання копій відповідних документів щодо діяльності у складі товариства лікарськоконсультативної комісії.

За результатами розгляду запиту, органу досудового розслідування надано інформацію та запитувані копії документів, а саме згідно до відповіді від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », лікарсько-консультативна комісія з дати заснування клініки (15.02.2017) по 30.09.2024, взагалі не створювалась. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » має право складати, видавати та представляти хворих на МСЕК з 01.10.2024 року про що надано копію наказу №15 від 01.10.2024.

Крім того, допитано в якості свідків лікарів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які пояснили, що до складу лікарсько-консультативної комісії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в 2023-2024 рр. не входили, та входити не могли, так як лікарськоконсультативна комісія у складі товариства розпочала свою роботу лише 01.10.2024.

Оглядом документів, які стали підставою для направлення на відповідні комісії МСЕК КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , направлялись та оглядались комісіями МСЕК за «Направлення на медико-соціально-експертну комісію» (форма №088/о затверджена наказом ІНФОРМАЦІЯ_24 №110 від 14.02.2012) складених працівниками ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за підписом голови ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_23 та досудовим розслідуванням встановлено, що останній головою ІНФОРМАЦІЯ_25 не був та бути не міг.

01.10.2025 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно.

Вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що вилучені у ході проведення обшуку предмети, документи та грошові кошти відповідають критеріям ч.1 ст.98 КПК України, а саме: можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт на вилучене майно, що не може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Орган досудового розслідування має підстави вважати, що вилучене майно відповідає вимогам ст. 170 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні з метою накладення арешту у даному випадку у відповідності до вимог ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2025 надано дозвіл слідчому, який здійснює досудове розслідування, чи прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, на проведення обшуку в квартирі, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення наступних речей та документів, а саме: копій та/або оригіналів медичних документів на третіх осіб, чорнових записів, мобільних телефонів, електронних носії інформації, в яких можуть міститися відомості про кримінальне правопорушення, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження (а.с. 16-18).

01.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 09.10 год. до 11.34 год., в ході якого, згідно протоколу обшуку від 01.10.2025, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 19-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення обшуку, крім зазначеного нижче, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту майна, крім зазначеного нижче, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно, крім зазначеного нижче, має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, в цій частині підлягає задоволенню.

На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даній частині клопотань.

Однак, відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Відповідно до абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 114, ст. 132, ч. 4 ст. 173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст. 7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, вважає необхідним зобов`язати слідчого, прокурора передати на відповідальне зберігання особі, у якої було вилучено зазначений в клопотанні мобільний телефон Galaxy S24 Ultra IMEI1 НОМЕР_1 без сім карти, після здійснення його огляду із залученням спеціаліста (експерта), зняття виявленої інформації на електронних носіях експертами в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному мобільному телефоні, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 12024220000001232 від 22.10.2024, та попередити таку особу про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Таким чином, слідчий суддя покладає на слідчого, прокурора обов`язок, після проведення огляду вказаного мобільного телефону, повернути його власнику (особі, у якої вони були вилучені, відповідно), та у відповідності до цього визначити місце зберігання вказаного майна.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 01.10.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_4 від 01.09.2022, на 2 арк., від 22.06.2022 на 2 арк., від 22.06.2022 на 2 арк.; довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на 1 арк. на ОСОБА_4 ; фото направлення на ВЛК ОСОБА_4 на 1 арк.; заява за призначення пенсії ОСОБА_4 від 06.07.2022 на 1 арк.; заява про виплату пенсії ОСОБА_4 від 06.07.2022 на 1 арк.; мобільний телефон Galaxy S24 Ultra IMEI1 НОМЕР_1 без сім карти до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання мобільного телефону Galaxy S24 Ultra IMEI1 НОМЕР_1 без сім карти визначити СУ ГУ НП в Харківській області для здійснення його огляду, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на мобільному телефоні Galaxy S24 Ultra IMEI1 НОМЕР_1 без сім карти, для залучення до матеріалів кримінального провадження №12023220000000867 від 28.07.2023, після чого, зобов`язати слідчого передати на відповідальне зберігання мобільний телефон особі, у якої він був вилучений, та попередити таку особу про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Визначити місцем зберігання документів матеріали кримінального провадження №12023220000000867 від 28.07.2023.

В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1