Рішення

від 29.11.2007 по справі 37/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/507

29.11.07

За позовомДо

ПроДочірнього підприємства "Рідна Марка"Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Магазин № 904" стягнення 2210,22 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача  Кучеренко М.В.- представник за довіреністю № 2 від 15.05.07 р.

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Рідна Марка" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Магазин № 904"    про стягнення 2210,22 грн. заборгованості за договором поставки товару від 19.04.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 р. порушено провадження у справі № 37/507, розгляд справи було призначено на 12.11.2007 року о 11-00.

Представник відповідача 12.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/507 від 17.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/507 від 17.10.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду належним чином завірену копію статуту, довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, докази, які підтверджують отримання товару саме уповноваженим представником відповідача за накладною № К500324141 від 07.09.2005 року, а також власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 29.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/507 від 12.11.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Магазин № 904" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2005 року між Дочірнім підприємством «Рідна Марка»(далі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магазин № 904»(далі –покупець) був укладений договір поставки товару № 2153 (далі –Договір), відповідно до умов якого постачальник продав, а покупець купив та оплатив на умовах та в порядку визначених даним договором товар в асортименті та за цінами, вказаними в додатках, або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.  

Як вбачається зі змісту п.1.3 Договору, право власності на товар перейшло від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

На виконання умов Договору, позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 1696,46 грн., що підтверджується накладними  № К50043693 від 08.12.2005 року,  № К50038708 від 26.10.2005 року, № К50033400 від 14.09.2005 року, № К50032414 від 07.09.2005 року, № К50029666 від 18.08.2005 року, № К50025997 від 27.07.2005 року, № К50025018 від 20.07.2005 року,  копії яких залучено до матеріалів справи. Факт отримання товару підтверджується підписом  представника відповідача, уповноваженого отримати товар та печаткою товариства.  

Порядок розрахунків визначений сторонами у 3 розділі Договору, відповідно до п. 3.3. якого оплата товару  повинна здійснюватися на протязі 7 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Відповідач за поставлений товар з позивачем  розрахувався частково та перерахував лише 80,76 грн., у зв'язку з чим станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 1615,70грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Дочірнім підприємством "Рідна Марка" доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач позивачу не сплатив грошові кошти за отриманий товар у строк встановлений договором, за таких обставин позов Дочірнього підприємства "Рідна Марка" щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 1615,70 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Магазин № 904" визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.  

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 5.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за період  з 28.07.2005 р. по 08.10.2007 р. та  становить 136,96 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості  за кожен день прострочення платежу.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку суду, розмір  пені становить 152,92 грн., а саме:

66 грн. 12 коп. (заборгованість за накладною № К50025017 від 20.07.2005р.) х 13 днів (з 28.07.2005 року по 09.08.2005 року) х 18% : 365 х 100 = 0 грн. 42 коп.

66 грн. 12 коп. (заборгованість за накладною № К50025017 від 20.07.2005р.) х 169 днів (з 10.08.2005 року по 25.01.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 5 грн. 82 коп.

82 грн. 08 коп. (заборгованість за накладною № К50025997 від 27.07.2005р.) х 7 днів (з 03.08.2005 року по 09.08.2005 року) х 18% : 365 х 100 = 0 грн. 28 коп.

82 грн. 08 коп. (заборгованість за накладною № К50025997 від 27.07.2005р.) х 175 днів (з 10.08.2005 року по 31.01.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 7 грн. 48 коп.

309 грн. 20 коп. (заборгованість за накладною № К50029666 від 18.08.2005р.) х 182 днів (з 25.08.2005 року по 22.02.2006 року) х 19% : 365 х 100 =29 грн. 29 коп.

270 грн. 50 коп. (заборгованість за накладною № К50032414 від 07.09.2005р.) х 182 днів (з 14.09.2005 року по 14.03.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 25 грн. 63 коп.

337 грн. 92 коп. (заборгованість за накладною № К50033400 від 14.09.2005р.) х 182 днів (з 21.09.2005 року по 21.03.2006 року) х 19% : 365 х 100 =  32 грн. 01 коп.

148 грн. 46 коп. (заборгованість за накладною № К50038708 від 26.10.2005р.) х 182 днів (з 02.11.2005 року по 04.05.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 14 грн. 07 коп.

401 грн. 42 коп. (заборгованість за накладною № К50043693 від 08.12.2005р.) х 177 днів (з 15.12.2005 року по 09.06.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 36 грн. 99 коп.

401 грн. 42 коп. (заборгованість за накладною № К50043693 від 08.12.2005р.) х 5 днів (з 10.06.2006 року по 14.06.2006 року) х 17% : 365 х 100 = 0 грн. 93 коп.

Частиною 1 п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної вище норми права, суд може реалізувати своє право лише при наявності двох умов одночасно, а саме, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів та, коли про це є відповідне клопотання.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних без відповідного клопотання позивача, а дії відповідача є порушенням вимог договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п. 5.2. ) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, то позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають стягненню у  заявленому позивачем розмірі, а  саме у сумі  136, 96 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 101 грн. 11 коп. та суму індексу інфляції у розмірі 356 грн. 45 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 356,45 грн. - інфляційні витрати та 101,11 грн. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232, 265 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Магазин № 904"  (03142, м. Київ, просп. Вернадського, 59, код 30108330) на користь Дочірнього підприємства "Рідна Марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код 32378225) 1615 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп. –основного боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. –пені, 101 (сто одна) грн. 11 (одинадцять) коп. –3% річних, 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 45 (сорок п'ять) коп. інфляційних витрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.01.2008 року