Рішення

від 23.01.2008 по справі 36/487

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/487

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/487

23.01.08

За позовом   Державного Територіально –Галузевого об'єднання «Південно –

                      Західна  залізниця»

До                       Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача       Регіональне відділення Фонду державного майна України  по

                      місту Києву

Про                        виселення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача            Філон І.А. –по дов. №3203-НЮ  від 13.12.2007р.

Від відповідача            Савицький А.Д. –по дов. №9198 від 29.12.2007р.

                                 Хайрутдінов Ю.В. –по дов. №9244 від 29.12.2007р.

Від третьої особи    Дятел Ю.В. –по дов. № 36 від 24.05.2007р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

           На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного Територіально –Галузевого об'єднання «Південно –Західна  залізниця»про виселення     Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»з приміщення  загальною площею 89,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1,  в  зв»язку з закінченням строку дії договору оренди № 114/02 від 29 травня 2002 року.

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву  не надав. Представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», як орендар  спірного приміщення, не отримувало від  позивача пропозиції про припинення терміну дії договору, а тому в силу ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»між орендодавцем та орендарем продовжують діяти договірні відносини на оренду спірного приміщення, так як у сторін по договору відсутні будь-які заяви про припинення договору оренди. Таким, чином вважає договір оренди пролонгованим до 31.08.2008р.

Третя особа в наданих письмових поясненнях на позов проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що  оскільки відповідач не отримував від позивача пропозиції про припинення дії договору оренди спірного приміщення, договір №114/02  є  продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

            Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

           29.05.2002р. між Державним Територіально –Галузевим Об»єднанням «Південно –Західна залізниця»(далі позивач) та  Відкритим акціонерним товариством  (далі відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №114/02, що знаходиться за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1.

           Відповідно до умов зазначеного договору відповідач прийняв в орендне користування, визначене договором, приміщення площею 89, 0 кв. м.

           Пунктом 10.1. договору №114/02 від 29.05.2002р.,  строк дії договору встановлений з 01.09.2001р. до 31.08.2002р. в подальшому в порядку вимог ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»продовжений до 31.08.2007р.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Лист позивача №Н-3-1380 від 28.09.2007р. з вимогою передати приміщення в зв»язку закінченням 31.08.2007р. дії договору оренди не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не дотримано вимог встановлених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»з огляду на наступне:

Як встановлено при розгляді справи сторонами по договору є Державне Територіально –Галузеве об'єднання «Південно –Західна  залізниця»(оернждодавець) та    Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»(орендар).

Із договору оренди та довідки  з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України  вбачається, що  місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (орендаря спірного приміщення)  є: м. Київ, бульвар Шевченко, 18.

           Як вбачається  із доказів наданих представником позивача, лист за №Н-3-1380 від 28.09.2007р. з вимогою передати приміщення в зв»язку закінченням 31.08.2007р. дії договору оренди позивач  направив на адресу  Начальника сервісного центру обслуговування споживачів та продажу послуг міської дирекції ВАТ «Укртелеком»(м. Київ, вул.. Шалетт,1) та Начальнику  центру телекомунікаційних послуг №3 Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»

(м. Київ, вул. Інститутська,13).

            Доказів направлення на адресу місцезнаходження орендаря  Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»м. Київ, бульвар Шевченко, 18 пропозиції про припинення дії договору оренди №114/2 від 29.05.2002р. позивач суду не надав.

Враховуючи викладене,  є підстави вважати договір оренди №114/2 від 29.05.2002р. продовженим, відповідно до ст. 17 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна», на той самий термін, тобто до 31.08.2008р.

           Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

            Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимога позивача про виселення орендаря з приміщення, загальною площею  89,0 кв. м., що розташовано в будинку № 1 на Привокзальній  площі у м. Києві, яким останній користується на підставі договору № 114/2 від 29.05.2002р. необґрунтовані та задоволенню не підлягає.

            Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

            Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  покладаються на позивача.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.