Рішення

від 09.12.2010 по справі 5020-10/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-10/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2010 року справа № 5020-10/285

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй»

(вул. Брестьська, 18-а,  м. Севастополь, 99001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дракар»

(99029, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова, 47-3)

про стягнення 99 893,40 грн.,

за участю представників:

позивача –Булгакової В.Ю., довіреність №138 від 30.11.2010;

відповідача –Єременка В.В., довіреність №17/6 від 19.10.2009;

Карпенка С.М, довіреність б/н від 03.10.2010;

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дракар»(далі –Відповідач) про стягнення 99 893,40 грн.

                    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти у сумі 99 893,40 отримані Відповідачем за роботи, які ним не виконані, тобто, фактично вказані кошти є невикористаним авансом, у зв'язку з чим Позивач просить стягнути їх з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

          02.12.2010 Позивач надав заяву про припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що у справі №5020-5/331 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав.

          Суд відмовив в задоволенні вказаної заяви, виходячи з наступного.   

Так, 28.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дракар” про стягнення заборгованості в розмірі 308293,17 грн., у тому числі, 99 893,40 грн. невикористаного авансу, які Позивач просив стягнути як збитки на підставі статей 22, 611, 849 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.04.2010 у справі №5020-5/331 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дракар” про стягнення заборгованості в розмірі 308293,17 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дракар до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” про стягнення заборгованості в розмірі 327845,80 грн. первісний позов задоволений частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2010 у справі  №5020-5/331 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010 у справі  №5020-5/331  постанова Севастопольського апеляційного суду від 13.07.2010 залишена без змін.

          З постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 та постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2010 у справі №5020-5/331 вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” відмовлено у стягненні збитків у розмірі 99 893,40 грн. на підставі того, що сума 99 893,40 грн. не є збитками в розумінні статей 22, 623 ЦК України та не може бути стягнута на підставі вказаних статей.

Відповідно до пункту 2 частини першої статі 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є  рішення  господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив  господарський  спір  між  тими  ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          З аналізу вищевказаної норми виходить, що підставою для припинення провадження у справі є наявність рішення у спорі  між  тими  ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          При зверненні Позивача до суду з позовною заявою про стягнення 99 893,40 грн. від 18.11.2010, яка прийнята до провадження господарським судом міста Севастополя з присвоєнням справі номеру 5020-10/285, Позивач визначив правову природу грошових коштів, що вимагає стягнути, як суму невикористаного авансу, що підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

          Тобто, спір у справі  №5020-5/331 є таким, що вирішений між тими ж сторонами, про той же предмет, проте з інших підстав.

          У зв'язку з вищевикладеним, суд відмовив у задоволенні заяви про припинення провадження у справі.

                    В судовому засіданні 02.12.2010 представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

          В судовому засіданні 02.12.2010 представники Відповідача позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові у справі №5020-5/331, зокрема, на те, що отриманий аванс використаний Відповідачем в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2007 року між Позивачем (Генпідрядник) і Відповідачем (Субпідрядник) був укладеній договір субпідряду №10/07, згідно умовам якого відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву зовнішнього газопроводу середнього тиску в Пансіонаті туристичного-готельного комплексу ТОВ “Сегас-тур” в парку Перемоги в м. Севастополі (п. 1.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору, термін виконання робіт був визначений сторонами протягом в два місяці - з 18.07.2007 по 18.09.2007.

23.01.2008р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору субпідряду №10/07 від 17.07.2007, умовами якої змінили договірну ціну робіт, визначивши її  в розмірі 933799,40 грн.

07.09.2008 сторони уклали додаткову угоду б/н до договору субпідряду №10/07 від 17.07.2007, з урахуванням виконаного обсягу робіт, а також змін розцінок на окремі види робіт відкоригували договірну ціну робіт, остаточно встановивши її в розмірі 898837,20грн.

Термін дії договору, встановлений пунктом 3.1. договору субпідряду № 10/07, додатковими угодами до нього б/н від 07.09.2007 і № 1 від 23.01.2008 сторонами не змінювався, але між сторонами існувала домовленість про інші строки виконання робіт, ніж ті, що передбачені договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору, Позивач також був зобов'язаній після|потім| укладення договору і фінансування виконання робіт з боку замовника перерахувати на рахунок відповідача попередню оплату (аванс) на придбання матеріалів, конструкцій, виробів та виконання робіт у розмірі 30% кошторисної вартості робіт за договором, що складало суму у розмірі 210011,10 грн. від вартості усього договору,

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача в період з 19.07.2007 по 01.10.2008  грошові кошти в загальному розмірі 475 018,50 грн.

Відповідач на виконання прийнятих на себе зобов'язань виконав роботи по  будівництву зовнішнього газопроводу середнього тиску в Пансіонаті туристично-готельного комплексу ТОВ “Сегас-Тур” в парку Перемоги в м. Севастополі і здав їх Позивачу за актами форми КБ-2в. Вказана обставина підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт:

- за червень 2008 року на суму 196105,20 грн;

- за січень 2009 року на суму 148497,60 грн;

- за лютий 2009 року на суму 30523,20 грн.

Позивач  вказані роботи прийняв і підписав акти приймання робіт всього на загальну суму 375 125,10 грн.

Вищевказані факти, відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню при розгляді даної справи, у зв'язку з тим, що вони встановлені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 по справі №5020-5/331, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010 по справі №5020-5/331, в якій приймали участь ті самі сторони.    

Крім того, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 по справі №5020-5/331, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010, визнано, що грошові кошти у розмірі 99 893,40 грн. отримані Відповідачем за роботи, які ним не виконані і не можуть бути виконані в майбутньому, отже, фактично вказані кошти є невикористаним авансом, та ця сума є безпідставно отриманим майном.

          Відповідно до частини першої другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача невикористаного авансу у розмірі 99 893,40 грн. підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Щодо доводів представників Відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, суд зазначає, що наведеним ними обставинам надана відповідна оцінка Севастопольським апеляційним господарським судом при вирішенні справи №5020-5/331. Обґрунтованість цих доводів спростовується змістом постанов Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 та Вищого господарського суду України від 13.07.2010 у справі №5020-5/331, що мають преюдиціальну силу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

       В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" (99029, місто Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 47, кв. 3, ідентифікаційний код 32737914, п/р 26002014820001 в  АКБ "Імексбанк", місто Одеса, МФО 328384 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй»(вул. Брестьська, 18-а,  м. Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30825453, р/р 26000035658200 в «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005 ) 99 893,40 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто три грн. 40 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 998,93 грн. (дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 93 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

та підписано 14.12.2010.