Рішення від 10.10.2025 по справі 212/1915/25

Справа № 212/1915/25

2/212/1837/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дітей, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

встановив:

21 лютого 2025 року адвокат Храмов М.П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2015. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №212/7553/24 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають спільних дітей - синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №212/8590/23 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 щомісячно, аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви - 30 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, та 07.06.2024 ОСОБА_3 звернула судовий наказ до виконання шляхом його подання до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Заборгованість зі сплати аліментів у позивача відсутня. На початку липня 2024 року відповідачка залишила дітей на батька та не виконувала своїх батьківських обов`язків по теперішній час. З липня 2024 року діти постійно проживають з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач мешкає окремо, самоусунулась від своїх батьківських обов`язків, не утримує дітей і не займається їх вихованням. Повністю утримує, виховує та забезпечує дітей позивач. Місце мешкання відповідача позивачу невідоме. Враховуючи те, що діти позивача проживають з липня 2024 року разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та повністю знаходяться на його утриманні, позивач просить суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей на підставі судового наказу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №212/8590/23, що перебуває на виконанні Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) АСВП №75250574. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати у справі просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, які в подальшому усунуті представником позивача.

19 березня 2025 року постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просили суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, враховуючи пояснення свідків та висновок органу опіки щодо недоцільності визначення місця проживання дітей разом з батьком. Вказала, що вона після розірвання шлюбу ще створила не умов для проживання дітей, а тому діти проживають з батьком.

Представник Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та просила прийняти рішення в інтересах дітей.

Представник Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 до суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріалисправи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказала, що вона є матір`ю позивача та пояснила, що з 26.04.2024 ОСОБА_1 приїхав до неї в село за адресою: АДРЕСА_2 , з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зазначивши, що ОСОБА_10 заважає відповідачу навчатись. Влітку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з дітьми поїхали на море та через 5 днів ОСОБА_1 та його син ОСОБА_9 повернулись додому, з цього часу ОСОБА_9 проживав разом з ОСОБА_7 . ОСОБА_3 залишилась з сином ОСОБА_8 на морі та повернулась додому через три тижні. Зазначила, що з кінця червня ОСОБА_10 та ОСОБА_9 проживали разом з нею в селі. Відповідачка в цей час проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та 1-2 рази на місяць забирала сина ОСОБА_8 до себе, сина ОСОБА_9 жодного разу відповідач не брала до себе. Вказала, що 02.10.2024 відповідач зібрала речі та поїхала з вищезазначеної квартири. Також свідок зазначила, що аліменти на утримання дітей, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , остання іноді переказує на рахунок ОСОБА_1 , але не в повному розмірі. ОСОБА_1 в повному обсязі утримує дітей. Про житлові умови ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 вказала, що вона є подругою родини та пояснила, що в кінці червня 2024 року ОСОБА_1 приїхав до батьків разом з дітьми, а ОСОБА_3 залишилась проживати у їх спільній квартирі. Свідок зазначила, що в Кривому Розі вона живе через два будинки від ОСОБА_7 , а в селі живе в будинку навпроти, часто приходить в гості до ОСОБА_7 та бачила, що ОСОБА_12 забирала дітей на деякий час. Забирала дітей не часто. Свідок вказала, що забезпечував всім необхідним та утримував дітей ОСОБА_1 . Вказала, що на початку жовтня 2024 року ОСОБА_3 зібрала речі та добровільно пішла з квартири.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 зазначила, що вона є хрещеною молодшого сина ОСОБА_8 та пояснила, що станом на 08.07.2025 діти проживають в селі з татом та бабусею на період літніх канікул. Діти проживають з ОСОБА_1 близько року. Батько забезпечує дітей, а бабуся допомагає. Чому діти не проживають разом з матір`ю свідку не відомо. Вказала, що мати дітей інколи бере дітей у вихідні. Перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_12 не чинились.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що з квітня 2024 року діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають разом з батьком та бабусею. З ОСОБА_15 свідок спілкується часто. Вказала, що матеріально забезпечує дітей ОСОБА_15 та поки він на роботі з дітьми проводить час бабуся. ОСОБА_12 з дітьми спілкується, ОСОБА_9 телефонує, ОСОБА_8 бере до себе частіше, 1-2 рази на тиждень. Причина розлучення сторін зрада чоловіка. Зазначила, що відносини між колишнім подружжям різні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 зазначила, що вона є хрещеною позивача. Від шлюбу сторони у справі мають двох дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Діти проживають з ОСОБА_15 та бабусею. На вихідних та влітку діти проживають в селі. Утриманням та вихованням дітей займається ОСОБА_15 . З літа 2024 року діти проживають в селі разом з батьком. Влітку 2024 року вона бачила ОСОБА_12 2 рази. ОСОБА_12 іноді забирає дітей на 1-2 дні, але це відбувається не кожні вихідні. Зазначила, що відповідачу ніхто не перешкоджає у спілкуванні з дітьми.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 вказала, що вона є матір`ю відповідача та пояснила, що діти проживають разом з позивачем та його матір`ю. Вказала, що ОСОБА_12 їй повідомляла, що ОСОБА_15 її ОСОБА_18 та зраджує. Зазначила, що коли ОСОБА_12 завагітніла ОСОБА_8 у ОСОБА_15 була інша жінка. Після сварок ОСОБА_15 погрожував ОСОБА_12 , забирав дітей та відвозив в село. Вказала, що ОСОБА_15 приставляв ОСОБА_12 до скроні пістолет, душив, виганяв з дому. В ігровому центрі ОСОБА_15 душив ОСОБА_12 за шию, після чого вони поїхали в травмпункт. Вказала, що вона бачила фото з наслідками побиття ОСОБА_12 . До поліції за фактом побиття не зверталась. Зазначила, що дитина ОСОБА_9 боїться всього. ОСОБА_3 працює та може утримувати дітей, мешкає на орендованій однокімнатній квартирі на мкрн. 5й ОСОБА_19 у м. Кривий Ріг, щоб бути ближче до дітей. Також зазначила, що ОСОБА_15 привозив в село іншу жінку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мешкають з батьком, у вихованні дітей допомагає бабуся. Вихованням та утриманням дітей займається батько. Зазначила, що вона мешкає в селі Іскрівка, недалеко від будинку позивача та ОСОБА_12 в селі не бачила близько року, до цього приїжджали в село всією сім`єю та жили там в літній період.

Судом встановлено, що з 22.08.2015 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №212/7553/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с. 9)

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками у свідоцтві про народження зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.10)

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками у свідоцтві про народження зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.11)

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади від 19.04.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.12-13)

Судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №212/8590/23 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_3 щомісячно, аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви - 30 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. (а.с.14-15)

07.06.2024 ОСОБА_3 звернула судовий наказ до виконання шляхом його подання до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Заборгованість зі сплати аліментів у позивача відсутня. (а.с.16-18)

З Акту обстеження умов проживання від 12.05.2025 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В квартирі створені належні умови для життя та розвитку дітей. ОСОБА_9 зазначив, що він бажає проживати разом з батьком. (а.с.77)

З Психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його родини від 26.03.2025 вбачається, що перші батьківські збори на початку навчального року відвідувала мати дитини, виявляла інтерес та зацікавленість щодо навчальної діяльності сина. До листопада 2024 року з вчителем контактувала здебільшого мати, час від часу бабуся ОСОБА_9 . З листопада на контакт з вчителем вийшов батько дитини, в подальшому та по теперішній час із вчителем підтримує зв`язок батько та бабуся ОСОБА_9 , які уважно дослухаються до всіх рекомендацій вчителя та регулярно взаємодіють з вчителем з питань навчальної дисципліни. (а.с.79)

З інформації КНП «ЦПМСД №3» КМР вбачається, що з приводу лікування та профілактичних питань щодо своїх дітей до амбулаторії звертається як мати так і батько. (а.с.80)

Згідно Довідки від 03.04.2025 Служби у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було проведено бесіду та встановлена думка дитини щодо визначення його місця проживання та дитина повідомила, що він бажає мешкати з батьком. З матір`ю він інколи спілкується телефоном. (а.с.81)

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст. 3 Конвенції про права дитини.

Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов`язком суду.

Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дитини має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч.2 ст.161 СК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами 4, 5ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Рішенням виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 23.04.2025 за № 322 затверджено Висновок щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого орган опіки та піклування вважає недоцільним визначати місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 53-54, 65-67)

Як на підставу своїх вимог про визначення місця проживання дітей позивач посилається на те, що відповідач самоусунулась від виховання та утримання дітей, а також інших батьківських обов`язків, що має сталий характер. При цьому позивач не зазначає про докази, які підтверджують наявність спору щодо визначення місця проживання дітей між сторонами.

Відтак у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, які фактично проживали і проживають разом з ним, між батьками дітей виник спір саме щодо їх місця проживання, оскільки мати дітей ОСОБА_3 не вимагала від батька дітей змінити їх місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дітей у нього, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дітей разом з собою.

Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дітей має передувати спір між батьками дитини щодо місця їх проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Допитані в ході судового розгляду свідки зазначили, що з жовтня 2024 року діти проживають разом з батьком ОСОБА_1 , водночас свідки не зазначили жодного факту незгоди матері з тим, щоб діти проживали з батьком, або що мати перешкоджала такому проживанню. Також свідки зазначали про те, що мати дітей ОСОБА_3 приймає участь у вихованні дітей.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року, справа №127/16211/23 зазначено наступне: «суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно відмовив у задоволенні позову батька дитини про визначення місця проживання дочки разом із ним, так як ним не доведено, що його права порушені. А відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України до суду особа має право звернутися, якщо її права порушені, невизнані або оспорюються. Жодну із цих дій відповідач не вчиняла».

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині визначення місця проживання дітей з батьком, оскільки позивачем не доведено наявність спору між батьками щодо місця проживання дітей.

Щодо вимог про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд зазначає наступне.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Із системного аналізу вищевикладених норм закону встановлено, що утримання неповнолітніх дітей є спільним обов`язком батьків.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16) за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Такі висновки відповідають висновкам висловленим Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на час розгляду справи у суді діти припинили проживати з матір`ю і почали проживати з батьком та перебувають на його утриманні.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, суд приходить до висновку про доведеність пред`явлених позовних вимог в частині припинення стягнення аліментів, а тому підлягають припиненню стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року, справа №212/8590/23.

За положеннями ч. 2 ст. 197 СК України передбачено припинення стягнення аліментів лише за результатами судового розгляду, а тому пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи те, що діти припинили проживати з матір`ю і почали проживати з батьком та перебувають на його утриманні, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача до досягнення дітьми повноліття з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 21 лютого 2025 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Положеннями п.6 ч.1ст.264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача.

Так, у зв`язку із задоволенням позовної вимоги в частині припинення стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Також, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів був звільнений від його сплати.

Окрім того, враховуючи, що у позові в частині визначення місця проживання дітей було відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 157, 160-161, 180-182, 191, 197 СК України, ст. ст. 4, 12, 81, 141,263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дітей, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліментів на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на підставі судового наказу, виданого Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року, справа №212/8590/23, на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чизакриттяапеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,останнє відомемісце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд. 2, ЄДРПОУ 34052531.

Третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, 37-В, ЄДРПОУ 34545918.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 10 жовтня 2025 року.

Суддя: М. В. Зімін