Рішення

від 22.01.2008 по справі 55/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2008 р.                                                            Справа № 55/382-07

вх. № 11650/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Хижній Л.Є.

відповідача- Костиря Г.А.   

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" , м. Пологи      

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромаш", м. Харків  

про стягнення 4936,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" , м. Пологи, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромаш", м. Харків, 4936,44 грн. штрафу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 788/02-2007 від 27.06.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 листопада 2007 р.

26 листопаада 2007 р. позивач надав суду правове та документальне обгрунтування позовних вимог, в якому вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 26 листопада 2007 року представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  26 листопада 2007 р. було відкладено розгляд справи на 17 грудня 2007 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 17 грудня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 01 лютого 2008 р.

17 грудня 2007 р. позивач надав суду письмові пояснення, в яких вказує на те, що в 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено 3 договори: договір поставки № 191/02-2007 від 13.02.07 р., № 209/02-2007 від 15.02.07 р., № 615/02-2007 р. від 15.05.07 р.  

17 грудня 2007 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем було порушено своє зобов"язання по забезпеченню приймання та вивозу товару власним транспортом, як це було передбачено договором та зазначив, що відповідачем була здійснена передача товару  після виконання позивачем своїх зобов"язань щодо забезпечення вивозу товару власним засобом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  17 грудня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 22 січня 2008 р.

22 січня 2008 р. позивач надав до суду пояснення відносно заперечень, вказаних у відзиві на позовну заяву, в яких зазначив, що в порушення норм міжнародних правил тлумачення "Инкотермс- 2000", норм ГК України, а також умов договору, відповідач не повідомив позивача про готовність продукції, чим самим порушив свої зобов"язання за договором.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

27 червня 2007 р. між  Закритим акціонерним товариством "Пологівський олійноекстракційний завод" , м. Пологи (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгромаш", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір поставки № 788/02-2007, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язується поставити позивачу в обумовлені договором строки запасні частини к сепаратору А-1 МСЛ згідно специфікації, яка є невід"ємною частиною договору, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар. Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад відповідача, який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168) згідно вимог міжнародних правил тлумачення термінів "Инкотермс-2000", окрім прямопередбаченого договором. Пунктом 3.3 договору передбачено, що товар поставляється напротязі 50- ти календарних днів від дня підписання сторонами договору. Згідно п. 3.4 договору, датою поставки є дата отримання уповноваженою особою позивача товару, яка засвідчується підписом цього представника у видатковій накладній. Пунктами 5.2 та 5.3 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, який здійснюється позивачем шляхом перерахування передплати у розмірі 50% від ціни товару напротязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами договору, а кінцевий розрахунок здійснюється у розмірі 50% від ціни товару  напротязі 3-х банківських днів з дати поставки товару та надання відповідачем рахунку. Пунктом 7.2 договору сторонами передбачена відповідальність сторін, а саме у разі порушення відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки товару, останній сплачує позивачу шраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.  Пунктом 10.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписаня та діє до 31 липня 2007 р.

До  договору поставки № 788/02-2007 від 27.06.07 р. сторонами була укладена специфікація запасних частин к сепаратору А-1 МСЛ, де зазначено найменування товару, кількість, ціна та загальна сума, яка складає 49364, 40 грн..

На виконання умов вказаного договору позивачем було перераховано грошові кошти передплати у сумі 24682,20 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 1072 від 03.07.07 р., яку позивач додав до матеріалів справи. У графі призначення платежу вказаного платіжного доручення зазначено:"попередня оплата за зап. частини до сепараторів, зг. рах. № 158 від 18.06.07 р., дог. № 788/02-2007 від 27.06.07 р."

Відповідно до умов договору відповідач зобов"язаний був поставити позивачу  товар напротязі 50- ти календарних днів від дня підписання сторонами договору, тобто не пізніше 16 серпня 2007 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив товар, визначений у специфікації до договору, 13 вересня 2007 р., що підтверджується накладною №13,09  від 13.09.07 р. та податковою накладною №07,09 від 13.09.07 р. В зазначеній накладній відсутнє посилання на договір, проте відповідач у відзиві на позов та під час судового засідання вказував на те, що поставка товару відбувалась саме на виконання  договору поставки№788/02-2007 від 27.06.2007 року та спеціфікації до нього, товар було поставлено у кількості, найменуванню та на суму визначену у спеціфікації до договору.

Позивач вказує на те, що звертався до відповідача з листом № 1830/04 від 07 вересня 2007 р., в якому вказував на те,  що станом на 07.09.07 р. товар позивачу не поставлений, що є порушенням п. 7.2 договору.

Таким чином, відповідач прострочив виконання свого зобов"язання  за договором № 788/02-2007 щодо своєчасної поставки товару, що і стало підставою позивачу для нарахування штрафних санкцій у розмірі 4936, 44 грн. та звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стосовно заперечень відповідача щодо  порушення позивачем свого зобов"язання по забезпеченню приймання та вивозу товару власним транспортом,  суд вважає доцільним зазначити про те, що відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах  EXW (склад відповідача, який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. гагаріна, 168) згідно вимог міжнародних правил тлумачення термінів "Инкотермс-2000". Згідно п. А.4, А.7 міжнародних правил тлумачення термінів  "Инкотермс-2000" товар вважається наданим у розпорядження покупця при виконанні продавцем  наступних вимог: передачи товару в місці поставки в обумовлену дату або у межах обумовленого строку та  продавець зобов"язаний належним чином повідомити покупця про готовність товару до передачи: про дату, місце надання товару в розпорядження.. Таким чином, зобов"язання позивача здійснити дії по прийому та вивозу товару виникає тільки після передачи відповідачем товару на склад та належного повідомлення  позивача про готовність такого товару до передачи в його розпорядження. Проте в порушення норм міжнародних правил тлумачення термінів "Инкотермс-2000", норм Цивільного кодексу України, а також умов договору, відповідач не повідомив позивача про готовність товару до передачі, чим самим неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо поставки. Представник відповідача у судовому засіданні визнав факт того, що відповідне повідомлення про готовність товару для передачі, відповідач позивачу не направляв.

Позивач вказує на те, що усвідомлюючи свою вину внаслідок порушення договірних зобов"язань,  відповідач власним траспортом здійснив поставку товару позивачу, що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заперечення відповідача являються безпідставними та необгрунтованими, спростовуються матеріалами справи та не відповідають нормами діючого законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст.629 ЦК України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, приймаючи до уваги те, що відповідач неналежним чином виконав прийняті на себе зобов"язання щодо своєчасної поставки товару, позовна вимога щодо стягнення штрафу у сумі 4936,44 грн., який було передбачено п.7.2 договору,  підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.

 У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України,  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, ст.611, ст. 629 ЦК України,ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромаш", м. Харків(61124, м. Харків, Краснозаводський р-н, пр. Гагаріна, 168, код ЄДРПОУ 32674362, р/р 260033895 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Закритого акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" , м. Пологи (70601, Запоріжська обл., Пологовський р-н, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36, р/р 26006045388100 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00384147)  4936,44 грн. штрафу,  102 грн.  державного мита   та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 22 січня  2008 року.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.