Постанова від 06.10.2025 по справі 520/15522/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 р.Справа № 520/15522/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/15522/21

за позовом керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області , Харківської обласної державної адміністрації

до Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області , Державного підприємства "Красноградське лісове господарство"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (далі позивач, ХОДА, також ХОВА (у зв`язку з перейменуванням на Харківську обласну військову адміністрацію)) з позовом до Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області (далі відповідач1, Зачепільівська СР), Державного підприємства "Красноградське лісове господарство" (далі відповідач2, ДП "Красноградське лісове господарство"), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Зачепилівської СР та зобов`язати Зачепилівську СР відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 593 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості);

- визнати протиправною бездіяльність ДП «Красноградський лісгосп» та зобов`язати ДП «Красноградський лісгосп» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 413 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 адміністративний позов прокурора, ХОДА до Зачепилівської СР, ДП "Красноградське лісове господарство" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Зачепилівської СР щодо не винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 593 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Зобов`язано Зачепилівську СР відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 593 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Визнано протиправною бездіяльність ДП «Красноградський лісгосп» щодо не забезпечення організації проведення робіт із винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 413 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Зобов`язано ДП «Красноградський лісгосп» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж частини загальнозоологічного заказника місцевого значення «Російський Орчик» площею 413 га, який знаходиться на території Малоорчицького старостинського округу Зачепилівської СР та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу Зачепилівської СР на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 по справі № 520/15522/21 повернуто скаржнику.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що 12.12.2022 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 по справі № 520/15522/21 набрало законної сили.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» (далі апелянта, ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», заявник) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило суд відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 по адміністративній справі №520/15522/21 - строком на 1 (один) рік.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що в результаті реорганізацій ДП "Зміївське лісове господарство" ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» закріпило за філією "Слобожанський лісовий офіс" ДП "Ліси України" землі підприємства, у тому числі колишньої філії "Зміївське лісове господарство", а також її права та обов`язки.

Звертав увагу на те, що з метою виконання рішення суду у справі №520/15522/21 від 20.10.2021 філією "Зміївське лісове господарство" ДП "Ліси України" вчиняло відповідні дії, за результатами яких 07 січня 2025 року за №6В було видане розпорядження ХОВА "Про проведення інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Харківської області" в тому числі і на землі загальнозоологічного заказника "Орчицький".

Також вказав, що ТОВ "Лекстатус груп" готується відповідний проєкт землеустрою, який в подальшому буде переданий до ХОВА для погодження - після якого, межі частини загальнозоологічного заказника місцевого значення "Орчицький" (кол. "Руський Орчик") будуть винесені підприємством в натурі, чим можна буде вважати рішення суду у справі №520/15522/21 виконаним.

Підсумовуючи викладене стверджував, що ним здійснені всі можливі на цей час заходи для виконання рішення суду у справі №520/15522/21.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року заяву представника ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» про відстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі №520/15522/21 - залишено без задоволення.

ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» не погодилося з ухвалою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву представника ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» про відстрочення виконання судового рішення у справі №520/15522/21 строком на 1 (один) рік.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на власну позицію, викладену у первинній заяві та зазначив, що філіями, як відокремленими структурними підрозділами, що діють від імені та в інтересах підприємства, протягом 2022-2025 років було виконано порядок дій для виконання вказаного рішення суду, що від неї залежали. Технічна документація на земельну ділянку є першочерговим та необхідним документом, на підставі якого можливо винесення меж такої ділянки в натурі - тобто у нашому випадку - виконання рішення суду. Задля її виготовлення ДП Ліси України отримало відповідні розпорядження та уклало договір з підрядною організацією. Втім, наразі, у підприємства немає можливості впливу на швидкість виготовлення такої документації та швидкість її затвердження Харківською обласною державною адміністрацією. Вказане, прямо впливає на неможливість виконання судового рішення у справі №520/15522/21 у стислі строки, що і було підставою для звернення підприємством до суду із заявою про відтермінування. Водночас, вищенаведене свідчить про наміри підприємства виконати рішення суду та доводить наявність належних та допустимих доказів, що підтверджують виключні обставини, що є об`єктивно непереборними для виконання рішення суду.

Представники сторін по справі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Сторони та заявник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що не є перешкодою для розгляду цієї справи в силу приписів ч. 2 ст. 313 та ч. 2 ст. 378 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та зазначає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», суд першої інстанції виходив з того, що у наданих ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» не наведено об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 по адміністративній справі №520/15522/21.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Порядок та підстави для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3-7 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі №819/150/17.)

Отже, саме заявник зобов`язаний довести суду належними та допустимими доказами конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке виконання.

Колегія суддів зауважує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 по справі №520/15522/21 не містить жодного посилання на строки, в які таке судове рішення мало бути виконаним. Судовий контроль за виконанням цього рішення, відповідно до ст. 382 КАС України, не встановлювався.

Надаючи оцінку повідомленим заявником обставинам колегія суддів зазначає, що ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» вказувалося на реорганізацію ДП "Красноградське лісове господарство", у результаті якої закріпило за філією "Слобожанський лісовий офіс" ДП "Ліси України" зокрема землі колишньої філії "Зміївське лісове господарство", а також її права та обов`язки, - не свідчать про неможливість виконання судового рішення по цій справі або про існування обставин, які унеможливлюють виконання цього судового рішення.

Твердження заявника про те, що у нього немає можливості впливу на швидкість виготовлення такої документації та швидкість її затвердження ХОДА не свідчить про неможливість виконання судового рішення у цій справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що виконавче провадження № 75553031 перебуває на примусовому виконанні з 17.07.2024, проте заявник з цієї заявою звернувся майже через рік з моменту відкриття такого виконавчого провадження 02.07.2025.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що заявником не надано доказів понесення негативних наслідків у зв`язку з невиконанням рішення суду першої інстанції, зокрема у вигляді штрафу від органу виконавчої служби.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог заяви та як наслідок відсутні підстави і для задоволення вимог апеляційної скарги ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» з огляду на недоведення ним конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про можливість ухвалення у справі судового рішення щодо відстрочення виконання рішення за заявою стягувача чи виконавця. Проте, вказаний висновок не був покладений в основу оскаржуваної ухвали, а отже не впливає на правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ».

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 150-154, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року по справі №520/15522/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 13.10.2025.