Постанова від 23.09.2025 по справі 464/9096/16-а

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/9096/16-а пров. № А/857/21194/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Вовк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерне товариство «Ірокс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №464/9096/16-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСББ «Шевченка 418» про визнання протиправними та скасування наказів,-

головуючий суддя першої інстанції - Карп`як О.О., час ухвалення 10.33 год.,

місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту - 17.04.2025

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі ПрАТ Ірокс) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування: наказу від 26 жовтня 2016 року № 31/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року № 138/08; наказу від 26 жовтня 2016 року № 32/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 27 лютого 2008 року № 74ж-08; наказу від 26 жовтня 2016 року № 33/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 лютого 2008 року № 73ж-08.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що об`єкт будівництва за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,418 відноситься до V категорії складності, а тому анулювати дозволи від 07 квітня 2008 року № 138/08, від 27 лютого 2008 року № 74ж-08, від 29 лютого 2008 року № 73ж-08 відповідач не мав права, оскільки це не входить до його компетенції.

26.10.2016 відповідачем видані спірні накази, у відповідності до яких були анульовані: Дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993), Дозвіл на виконання будівельних робіт №74ж-08 від 27.02.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові. Житловий будинок №25г (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993), Дозвіл на виконання будівельних робіт №73ж-08 від 29.02.2008 На завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993). Зазначає, що накази №31/16, №32/16, №33/16 від 26.10.2016 були прийняті відповідачем відповідно до Розділу V Прикінцевих положень та ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.2011 №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт. При цьому, вважає оскаржувані накази незаконними та необґрунтованими, виданими з порушенням вимог норм чинного законодавства України, а, отже, такими, що підлягають скасуванню оскільки відповідач в них не вказує за які конкретні правопорушення в сфері містобудівної діяльності зі сторони позивача були зроблені висновки про прийняття рішень про анулювання вищезазначених Дозволів. На думку позивача в нього є всі відповідні документи на здійснення будівельних робіт за адресою м. Львів. вул. Шевченка, 418. Крім того зазначає, що відповідач не мав права анулювати дозволи від 07.04.2008 №138/08, від 27.02.2008 №74ж-08, від 29.02.2008 №73ж-08, оскільки це не входить в його компетенцію.

В ході розгляду справи Позивач також надавав письмові пояснення, у яких вказує, що згідно висновку судової будівельно технічної експертизи №2241 від 20.10.2017 об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано прибудованих офісних приміщень №25, 25г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне -1 у м. Львові» належить до класу наслідків (відповідальності СС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ НБВ 1.2 16:2013 року до V категорії складності. Тому вважає, що до компетенції Інспекції ДАБК м. Львова не входить анулювання дозволів на виконання будівельних робіт на об`єктах V категорії складності. Вказує також, що об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано прибудованих офісних приміщень №25, 25г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне -1 у м. Львові» є цілісним майновим комплексом, який складається з таких будівель: житлового будинку двадцяти секційний 6-8-10 поверховий; двоповерхового магазину промислових та продовольчих товарів (по генплану 25б); підземно наземного басейну (по генплану 25в); двоярусного гаражу на 90 місць (по генплану 26); об`єкту обслуговування (по генплану 27); п`ятиповерхового будинку (по генплану 25г). Зазначає, що висновки даної експертизи не оспорювались у цілому стороною відповідача. Щодо наявності відповідного дозволу на будівництво об`єкту будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано прибудованих офісних приміщень №25, 25г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне -1 у м. Львові», про що зазначено Верховним Судом у постанові від 26.04.2023, позивачем додатково подано такі докази:

-Дозвіл від 27.02.2008 №74ж-08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1житлового району «Рясне -1» у м. Львові житловий будинок №25г, виданий Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області;

-Дозвіл від 29.02.2008 №73ж-08 «Завершення будівництва підземно наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові, виданий Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області.

Окрім того вказує, що Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області зареєстровано позивачу декларації про готовність об`єкта до експлуатації: №ЛВ 1431141910418 від 10.07.2014 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові (четверта черга секції 11,12)»; №ЛВ 1431152721359 від 28.09.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові (третя черга секції 3,4)»; №ДВ 143152711889 від 25.09.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові (друга черга секції 9,10)»; №ЛВ 143152732079 від 28.09.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові (перша черга секції 102, 5, 6, 7-8)». Також вказує на державну експертизу проектної документації об`єкту будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано прибудованих офісних приміщень №25, 25г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне -1 у м. Львові» проведено філією ДП «Укрдержбудекспертизи» у Львівській області та надано лист роз`яснення №12 від 05.07.2023 в частині визначення категорії складності будівництва об`єкта в цілому. Даним листом підтверджується правильність визначення категорії та класу наслідків згідно нормативних документів які були чинними на момент розробки проекту, даний об`єкт будівництва належить до класу наслідків СС2 в цілому до V категорії складності.

Крім цього, в письмових поясненнях позивачем вказано про те, що спірні накази прийнято відповідачем на підставі Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який по суті передбачає анулювання дозвільних документів органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 7 цього ж Закону. Відповідач при прийнятті спірних наказів керувався ст. 39-1 Закону №3038- VI, яка в редакції на час спірних правовідносин, не надавала право та підстави анулювати спірний дозвіл, (оскільки замовник будівництва отримав дозвіл на будівництво об`єкту у 2008 році , коли діяв закон «Про планування та забудову територій», який відповідав за регулювання відносин в сфері містобудування), а також Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 34 якого встановлює підстави анулювання дозволу, однак жодні з яких відповідачем не зазначені в спірному наказі. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» був прийнятий у лютому 2011 року та 12 березня того року набрав чинності та замінив інший Про планування та забудову територій. Вказує, що в спірних наказах відсутні посилання на ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, саме яка встановлює законні підстави для анулювання відповідного дозволу. Таким чином, відповідальність замовника будівництва у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт настає за наслідками невиконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства. Отже, оскільки відповідач не виносив відповідний припис, а тому не було правових підстав для прийняття рішення про анулювання дозволу. Також на замовлення позивача (за заявою від 01.07.2024р.) ПАТ «Ірокс» судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз та права було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за наслідками якої був складений висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №621/24 від 30.09.2024р і який був наданий суду разом з клопотанням про приєднання даного висновку, як доказу у справі. Вказана експертиза була проведена на підставі договору № 0701-1/24 від 01.07.2024р. укладеним між Науково-дослідним інститутом судових експертиз та ПАТ «Ірокс». Під час розгляду даної справи, ПАТ «Ірокс» звертався в Науково-дослідний інституту судових експертиз та права ще у лютому 2024р. для проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою підтвердження результатів експертизи від 20.10.2017р. № 2241 і яка міститься в матеріалах справи, однак у зв`язку з зайнятістю та завантаженістю інституту, позивачу було наголошено що вказану експертизу можливо провести не раніш ніж у липні 2024 року. Даною експертизою було встановлено що побудовані ПрАТ «Ірокс» відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 07.04.2008р. №138/08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м. Львові (згідно дозволу від 02.12.1993р. №73/93), та прийняті в експлуатацію згідно «Декларацій про готовність об`єкта до експлуатації»: №ЛВ 1431141910418 від 10.07.2014р., №ЛВ 1431152721359 від 28.09.2015р., №ЛВ 143152711889 від 25.09.2015р., №ЛВ 143152732079 від 28.09.2015р. секції з №1 по №12 житлового будинку №25 є відокремленими частинами одного житлового будинку по вул. Шевченка, 418 у м. Львові, який разом з будівлями гаражу та об`єктами обслуговування (побудовані відповідно до дозволу від 29.02.2008р. №73ж-08 «Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне-1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993р.) по вул. Шевченка, 418 в м. Львові є складовими частинами єдиного комплексу (будови) об`єднаного спільним цільовим призначенням в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м. Львові. Резюмуючи вищенаведене, а також висновок експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз та права №621/24 від 30.09.2024 року чітко вбачається, що до компетенції Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова не входить анулювання дозволів на виконання будівельних робіт на об`єктах V категорії складності.

З урахування наведеного росить рішення суду першої інстанції скасувати.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

Верховний Суд постановою від 29 квітня 2021 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року скасував.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2023 касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року скасовано. Справу № 464/9096/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Ірокс до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування наказів відправлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга.

Апелянт покликаючись на обставини справи та доводи позовної заяви та письмових пояснень, поданих в ході розгляду справи, зазначає, що об`єкт будівництва за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,418 відноситься до V категорії складності, а тому анулювати дозволи від 07 квітня 2008 року № 138/08, від 27 лютого 2008 року № 74ж-08, від 29 лютого 2008 року № 73ж-08 відповідач не мав права, оскільки це не входить до його компетенції.

Вважає, що відхиляючи доводи які були викладені в експертизі № 2241 від 20.10.2017 року та експертизі № 621/24 від 30.09.2024 року, суд самостійно визначив до якої категорії складності належать об`єкти будівництва, які є предметом розгляду даної справи.

З експертного висновку № 2241 від 20.10.2017р. встановлено, що об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР - 1 житлового району Рясне-1 у м. Львові належить до класу наслідків (відповідальності) CС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ - Н Б В 1.2.-16:2013 року до V категорії складності. Висновки даної експертизи не оспорювалися стороною відповідача, тому за наведених норм законодавства та встановлених обставин у даній справі, наявний чіткий та однозначний висновок про відсутність в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07.04.2008 № 138/08, від 27.02.2008 № 74ж-08, від 29.02.2008 № 73ж-08, оскільки зазначений об`єкт належить до V категорії складності.

Також вказує на те, що спірні накази прийнято відповідачем на підставі Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який по суті передбачає анулювання дозвільних документів органами державного архітектурно- будівельного контролю, визначені статтею 7 цього ж Закону. Відповідач при прийнятті спірних наказів керувався ст. 39-1 Закону № 3038- VI, яка в редакції на час спірних правовідносин, не надавала право та підстави анулювати спірний дозвіл, а також Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, п. 34 якого встановлює підстави анулювання дозволу, однак жодні з яких відповідачем не зазначені в спірному наказі. Крім цього, в спірних наказах відсутні посилання на ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, саме яка встановлює законні підстави для анулювання відповідного дозволу.

Щодо наявності відповідного дозволу на будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25,

25г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР - 1 житлового району Рясне-1 у м. Львові», про що зазначено Верховним Судом України у постанові від 26 квітня 2023р., то апелянт зауважує, що такий дозвіл було надано. Водночас реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт чи видача дозволу на початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Отже, після реєстрації документу про введення збудованого об`єкту нерухомості до експлуатації, документи на початок виконання будівельних робіт вичерпують свою дію фактом виконання.

Також зазначає, що після реєстрації документу про введення збудованого об`єкту нерухомості до експлуатації, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Інспекція ДАБК зобов`язана звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом. Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Інспекцією ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

Отже, зареєструвавши декларації про готовність об?єкта до експлуатації побудований об??єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, позивач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу позивача, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ком цього зазначає, що дана справа розглядається судами вже понад 8 років та судами встановлено, що у позивача відсутній дозвільний документ на будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м. Львові», які і відсутня проектна документація на будівництво такого, оскільки містобудівні умови та обмеження Львівською міською радою не видавалась, а вони є основоположним документом, з якого починається процес будівництва. Отже відсутній дозвільний документ, який би свідчив що будується житловий комплекс, натомість позивачем отримано три різні дозволи на три різні об`єкти будівництва. При наявності визначених об`єктів будівництва та отриманих, у встановленому законом порядку, дозволів на виконання будівельних робіт позивач не може на власний розсуд змінювати об`єкт будівництва та об`єднувати різні об`єкти будівництва в один без проходження встановленої законом процедури.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСББ «Шевченка 418» також подала відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи 02.09.2025 р. представники позивача апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених у скарзі та просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання 23.09.2025 р. представники апелянта після перерви у судовому засіданні 02.09.2025 р. не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про перенесення судового засідання не надходило.

Представники відповідача та третьої особи проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ТзОВ «Галичбудмонтаж» про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог з огляду на наступне.

Апеляційний суд зазначає, що вказана справа розглядяться судами понад 8 років ( з 2016 р.). Третьою особою у справі є ОСББ «Шевченка 418», яке представляє права мешканців будинку. Крім цього, предметом даного позову є правомірність наказів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про анулювання дозволів на виконання будівельних робіт, що не впливає на право власності на нерухоме майно вказаних осіб.

Водночас суд повторно зауважує, що вказана справа розглядається понад 8 років, однак вказані особи не звертались із такими клопотаннями до суду першої інстанції, що розцінюється судом як затягування розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено і з матеріалів справи слідує, що ПрАТ «Ірокс» (код ЄДРПОУ 23958651) зареєстроване як юридична особа 19.02.1996 (у формі ЗАТ), серед зареєстрованих видів господарської діяльності має 41.20 будівництво житлових і нежитлових приміщень.

06.09.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано направлення №203-пп для проведення позапланової перевірки на будівельні роботи за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 418, які зокрема здійснювалися Приватним акціонерним товариством «Ірокс».

12.09.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства.

Так, у вищевказаному протоколі зазначено, що замовником будівництва ПрАТ «Ірокс» не забезпечено 08.09.2016 та 12.09.2016 доступ посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до об`єкту будівництва багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) вул. Т. Шевченка, 418 у м. Львові для проведення позапланової перевірки та не надано документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначених чинним законодавством, що в свою чергу класифікується як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки. Чим порушено п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

26.10.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано накази:

- № 31/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 07.04.2008 року №138/08 Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993р) (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»);

- № 32/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 27.02.2008 року №74ж-08 Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району Рясне 1 у м. Львові. Житловий будинок №25г (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993р) (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»);

- № 33/16 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 29.02.2008 року №73ж-08 Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993) (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»).

Вказаними наказами анульовані:

- дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993);

- дозвіл на виконання будівельних робіт №74ж-08 від 27.02.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району Рясне 1 у м. Львові . Житловий будинок №25г (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993);

Позивач вважаючи протиправними накази відповідача №31/16, №32/16, №33/16 від 26.10.2016, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відповідач довів факт допущення позивачем порушень вимог законодавства, виявлених під час проведення перевірки та зафіксованих у складених за її результатами розпорядчих документах. Вказані обставини позивачем не спростовані як не доведено і того, що у разі зазначення в спірних наказах ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та саме п. 34 Порядку від 13 квітня 2011 року № 466 могло бути відповідачем прийняте інше рішення, тому за таких обставин саме лише покликання позивача на порушення відповідачем процедури складення тексту спірних наказів не може слугувати достатньою та самостійною підставою для їх скасування. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції висновував, що спірні накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі вихідні дані), проектної документації; 7) надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад щодо об`єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі щодо об`єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об`єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об`єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ; 8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Положеннями статті 41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698) нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі ч. 1, 6 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано: 1) органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: а) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; б) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; в) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 2) адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

Як уже зазначалось вище, справа двічі переглядалась касаційним судом.

Зокрема, Верховний Суд постановою від 29 квітня 2021 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року скасував. Справу направив на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. Направляючи на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що для правильного вирішення спору по суті у справі необхідно встановити до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які отримувались відповідні дозволи або встановити на підставі яких документів можна вважати, що ПрАТ «Ірокс» проводилось будівництва житлового комплексу (наявність відповідного дозволу на будівництво саме житлового комплексу).

У постанові Верховного Суду від 26.04.2023 р. касаційним судом зауважено наступне: «Колегія суддів звертає увагу, що направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції у постанові від 29 квітня 2021 року у цій справі № 464/9096/16 Верховний Суд зазначив: Однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м. Львові.

Так, положеннями статті 4 Закону № 3038-VI передбачено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Отже, позивач не був позбавлений можливості отримати дозвіл на комплексну забудову.

Проте ним було отримано три різні дозволи на три різні об`єкти будівництва.

При наявності визначених об`єктів будівництва та отриманих, у встановленому законом порядку, дозволів на виконання будівельних робіт позивач не може на власний розсуд змінювати об`єкт будівництва та об`єднувати різні об`єкти будівництва в один без проходження встановленої законом процедури.

З огляду на викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій зроблено передчасні висновки про відсутність у відповідача повноважень на винесення спірних рішень, так як судами не встановлено до якої категорії складності відносяться об`єкти будівництва.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що для правильного вирішення спору по суті у справі необхідно встановити до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які отримувались відповідні дозволи або встановити на підставі яких документів можна вважати, що відповідачем проводилось будівництва житлового комплексу (наявність відповідного дозволу на будівництво саме житлового комплексу).

Проте, суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді в основу своїх рішень покладають знову ж таки висновок судової будівельної технічної експертизи від 20 жовтня 2017 року № 2241 з якого вбачається, що об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м. Львові належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ Н Б В 1.2.-16:2013 до V категорії складності.1При цьому, категорії складності щодо кожного об`єкту будівництва, на які позивачем отримано скасовані контролюючим органом дозволи, так і не було встановлено.

Суди попередніх інстанцій вдруге роблять висновок про відсутність в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року №138/08, від 27 лютого 2008 року №74ж-08, від 29 жовтня 2008 року №73ж-08, оскільки зазначений об`єкт належить до V категорії складності.

Колегія суддів наголошує, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків по суті позовних вимог, оскільки ними не досліджено ряд обставин:

- наявність відповідного дозволу на будівництво об`єкту Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м. Львові;

- до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які позивачем отримано дозволи від 07 квітня 2008 року №138/08, від 27 лютого 2008 року №74ж-08, від 29 жовтня 2008 року №73ж-08.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не виконано вимоги Верховного Суду, викладені у постанові від 29 квітня 2021 року….

…Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.»

З матеріалів справи слідує, що позивачем було отримано три різні дозволи на три об`єкти будівництва, а саме:

- дозвіл на виконання будівельних робіт №74ж-08 від 27.02.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на АДРЕСА_1 . Житловий будинок №25г (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993);

Тобто, позивачем було отримано три різні дозволи на три різні об`єкти будівництва.

Суд першої інстанції вірно висновував, що при наявності визначених об`єктів будівництва та отриманих, у встановленому законом порядку, дозволів на виконання будівельних робіт позивач не може на власний розсуд змінювати об`єкт будівництва та об`єднувати різні об`єкти будівництва в один без проходження встановленої законом процедури.

Водночас, позивач не надав жодних доказів про отримання ним Дозволу на будівництво саме житлового комплексу.

Також в матеріалах справи наявна відповідь Юридичного департаменту Львівської міської ради від 16.05.2023 №2901-вих-58933, надана у відповідь на звернення третьої особи, яким повідомлено, що виконавчими органами Львівської міської ради не видавались містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також інші передбачені законодавством дозволи на забудову земельної ділянки, вихідні дані, тощо (том 5 а.с.22-23).

Наведене також спростовує доводи апелянта про те, що поділ одного об`єкта на частини, скільки такого поділу не відбувалося, а йшлося про три окремі об`єкти, кожен з яких має свою документацію, дозволи та технічні характеристики.

При встановленні категорії складності щодо кожного об`єкту будівництва, на які позивачем отримано скасовані контролюючим органом дозволи, судом встановлено, що:

-Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ143141910418 від 10.07.2014 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові перша черга» (дозвільні документи: дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) визначено категорію складності ІІІ (том 2 а.с79-86);

-Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ143152721359 від 28.09.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові третя черга» (дозвільні документи: дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) визначено категорію складності ІІІ (том 2 а.с.87-94);

-Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ143152711889 від 25.09.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові друга черга» (дозвільні документи: дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) визначено категорію складності ІІІ (том 2 а.с.95-102);

-Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ143152732079 від 28.05.2015 «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові четверта черга» (дозвільні документи: дозвіл на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) визначено категорію складності ІІІ (том 2 а.с.103-110).

Згідно розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва багатоквартирних житлових будинків із вбудованими офісними приміщеннями №25, 25а по генплану на АДРЕСА_2 по генплану об`єкт будівництва відноситься до ІІІ категорії складності; житловий будинок АДРЕСА_3 по генплану з прибудованим магазином належить до ІІІ категорії складності (том 1 а.с.42-43).

Згідно експертного звіту від 26.09.2011 №14-00998-10 щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Будівництво 5-7-9 поверхового житлового будинку на вул. Шевченка,418 в мікрорайоні Рясне -1 у м. Львові (по генплану вул. Шевченка, 25,25 А», встановлено категорія складності ІІІ (том 1 а.с.92).

З огляду на вищенаведене, щодо дозволу на виконання будівельних робіт №138/08 від 07.04.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) об`єкт такого будівництва віднесено до ІІІ категорії складності.

Щодо дозволу на виконання будівельних робіт №74ж-08 від 27.02.2008 На завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району Рясне 1 у м. Львові . Житловий будинок №25г, об`єкт такого будівництва відноситься до ІІІ категорії складності, про що вказано у висновку судової будівельно технічної експертизи №2241 від 20.10.2017.

Щодо дозволу на виконання будівельних робіт №73ж-08 від 29.02.2008 На завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993), в матеріалах справи наявна копія робочого проекту том 4 (гараж №26 по генплану, відповідно до якого об`єкт віднесено до ІІ категорії складності.

Окрім того, згідно поданого розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями №25, 25а по генплану на вул. Шевченка в мкр-1 житлового району Рясне -1 у м. Львові» (том 1 а.с.44), розробленому ДП ДІМП «Містопроект» в 2014 році, у ньому не наведено розрахунку щодо житлового будинку №25г, підземно-наземного басейну (по генплану 25в), магазину (по генплану 25б), двоярусного гаража на 90 місць (по генплану 26), на які позивачем отримано дозволи на виконання будівельних робіт №74ж-08 від 27.02.2008 та №73ж-08 від 29.02.2008.

Апелянт вважає невірним висновки суду першої інстанції щодо відхилення висновків експертизи.

Проте, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції та зауважує наступне.

Відповідно до ст.101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до ст.108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Щодо висновку судової будівельно технічної експертизи від 20.10.2017 №2241 суд першої інстанції вірно зауважив, що експерт аналізуючи розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями №25, 25а по генплану на АДРЕСА_4 » розробленому ДП ДІМП «Містопроект» в 2014 році, встановив, що досліджуваний житловий комплекс складається в тому числі з об`єктами житлового будинку №25г, підземно-наземного басейну (по генплану 25в), магазину (по генплану 25б), двоярусного гаража на 90 місць (по генплану 26), хоча такі не відображені в такому розрахунку та на такі об`єкти позивачем отримано різні дозволи на виконання будівельних робіт. Окрім того, висновками судової будівельно технічної експертизи від 20.10.2017 №2241, не надано відповіді на поставлені судом питання, а саме який клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об`єктів будівництва згідно дозволів на виконання будівельних робіт: «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993); «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на АДРЕСА_1 . Житловий будинок №25г (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993); «Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993)».

Щодо висновку експерта №621/24 від 30.09.2024, складеного на замовлення позивача.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про його відхилення, оскільки на вирішення експерта було поставлено питання «Чи побудовані ПрАТ «Ірокс» відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 №138/08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993) та прийняті в експлуатацію згідно «Декларацій про готовність об`єкта до експлуатації»: №ЛВ 1431141910418 від 10.07.2014, №ЛВ 1431152721359 від 28.09.2015, №ДВ 143152711889 від 25.09.2015, №ЛВ 143152732079 від 28.09.2015 секції №1 по №12 житлового будинку №25 є відокремленими частинами одного житлового будинку по вул. Шевченка, 418 у м. Львові, який разом з будівлями гаражу та об`єктами обслуговування (побудовані відповідно до дозволу від 29 лютого 2008 року №73ж-08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на АДРЕСА_5 в мкр-1 житлового району «Рясне -1» у м. Львові. Житловий будинок АДРЕСА_3 (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993) по вул. Шевченка 418 у м. Львові є складовими частинами єдиного комплексу (будови) об`єднаного спільним цільовим призначенням в мкр-1 житлового району Рясне -1 у м. Львові?». Окрім того, в висновку експерта не наведено обґрунтувань та пояснень висновку про те, що на підставі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації вбачається, що позивачем здійснювалось будівництво житлового будинку №25 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові окремими чергами (пусковими комплексами які разом з будівлями гаражу та об`єктами обслуговування по вул. Шевченка, 418 у м. Львові є складовою частиною єдиного комплексу (будови) об`єднаного спільним цільовим призначенням. Окрім того, експертом не надано жодного розрахунку, на підставі якого зроблено висновок про наявність У категорії складності об`єкта будівництва.

Судом вірно ураховані заперечення відповідача та третьої особи щодо висновку експерта у зв`язку з врахування ним ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В2.2.-15-2019, ДБН Б.2.2-12:2019, які не були прийняті на момент виникнення правовідносин. Серед переліку законодавчих актів, які використовував судовий експерт при здійснені експертизи відсутні державні будівельні норми, які були чинними на момент видачі дозвільних документів. Крім того, в засіданні, експертом було зазначено, що він враховував і чинні державні будівельні норми, і ті, яких у списку немає. При здійсненні будівельно-технічної експертизи судовим експертом не аналізувалась жодна проектна документація та технічні умови на дані об`єкти будівництва, оскільки такі містяться в проектній документації.

Отже, вказана експертиза здійснювалась без аналізу проектної документації, висновки містять чимало спірних моментів, а також складенні без врахування актуальних на час здійснення будівельних робіт ДБН-ів. Експертом в засіданні не наведено жодних доводів, на підставі яких він дійшов висновку що всі збудовані об`єкти - є частиною єдиного комплексу об`єднаного спільним цільовим призначенням. Експертом не надано жодного розрахунку, на підставі якого зроблено висновок про наявність У категорії складності об`єкта будівництва, тому судом першої інстанції правильно не взято до уваги висновок експерта №621/24 від 30.09.2024.

Апеляційний суд зауважує, що ПрАТ «Ірокс» було отримано три окремі дозволи на три різні об`єкти будівництва, а експертизу було проведено одну на усі об`єкти та визначено один клас наслідків та одну категорію складності на три різні об`єкти будівництва.

Таким чином, висновок експерта не може вважатися достатнім доказом будівництва позивачем саме житлового комплексу, оскільки наявність відповідного дозволу на будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м. Львові» є визначальним, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 р.

Як уже зазначалось судом вище, при наявності визначених об`єктів будівництва та отриманих, у встановленому законом порядку дозволів на виконання будівельних робіт позивач не може на власний розсуд змінювати об`єкт будівництва та об`єднувати різні об`єкти будівництва в один без проходження встановленої законом процедури.

Позивачем було отримано три різні дозволи на три об`єкти будівництва:

- дозвіл на виконання будівельних робіт №73ж-08 від 29.02.2008 На завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району Рясне - 1 у м. Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993); та не скористався правом об`єднання таких об`єктів будівництва в один згідно встановленої законом процедури.

Згідно з п.8 наказу Мінрегіону №45 від 2011 яким затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів: Назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування. Отже назва об`єкту будівництва, яка зафіксована у проектній документації не змінюється на всіх стадіях.

Згідно ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва. Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Аналіз наведеного вище законодавства у сфері містобудівної діяльності дозволяє зробити висновок, що законодавцем було введено такий термін як категорія складності, зокрема, з метою визначення кількості стадій проектування об`єкту, визначення необхідності проведення експертизи проектної документації та обсягу процедур, які необхідно пройти для юридичного врегулювання ведення будівництва. Крім того, певні категорії можуть передбачати для учасників будівництва додаткові вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/10310/17, від 23 червня 2020 року у справі № 826/679/16.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, механізм віднесення об`єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено у Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 557 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат (м.р.з.п.);

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Пунктом 6 Порядку № 557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат;

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №195 від 14 травня 2013 року затверджено Національний стандарт ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва».

Відповідно до пункту 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) категорію складності об`єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Категорію складності об`єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об`єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

При проведенні капітального ремонту об`єкта, об`єктом будівництва може бути його частина.

Пунктом 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 встановлено, що проектування об`єкта будівництва, до складу якого входять декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов та обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А 1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.

Водночас, у разі, якщо об`єкт будівництва, для якого у встановленому порядку відведена земельна ділянка й отримані вихідні дані, зокрема містобудівні умови й обмеження, технічні умови, складається з кількох окремих будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, його категорію складності визначають за найвищими показниками кожної складової об`єкта будівництва (будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури), але розрахованими для об`єкта будівництва в цілому. Незалежно від поділу об`єкта будівництва на черги та розроблення проектної документації не на об`єкт будівництва в цілому, а на окремі черги, категорія складності має розраховуватися за відповідними характеристиками на об`єкт будівництва в цілому. Категорія складності кожної з черг не може бути меншою, ніж об`єкта будівництва в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.03.2019 у справі № 757/1747/13-а.

Наведені вище обставини справи та норми чинного законодавства дають підстави для висновку про наявність в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07.04.2008 №138/08, від 27.02.2008 №74ж-08, від 29.02.2008 №73ж-08, оскільки зазначені об`єкти належать до ІІІ категорії складності.

Щодо доводів апелянта про протиправність наказів №31/16, №32/16, №33/16 від 26.10.2016, оскільки такі були прийняті відповідачем відповідно до Розділу V Прикінцевих положень та ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.2011 №466, які не надавали право на підстави анульовувати спірні дозволи на виконання будівельних робіт.

У вищевказаному протоколі зазначено, що замовником будівництва ПрАТ «Ірокс» не забезпечено 08.09.2016 та 12.09.2016 доступ посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до об`єкту будівництва багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) вул. Т. Шевченка, 418 у м. Львові для проведення позапланової перевірки та не надано документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначених чинним законодавством, що в свою чергу класифікується як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки. Чим порушено п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

26.10.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано накази:

Вказаними наказами анульовані:

Спірні накази прийнято відповідачем на підставі Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який передбачає анулювання дозвільних документів органами державного архітектурно-будівельного контролю, підстави чого визначені статтею 7 цього ж Закону.

Згідно Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані та чинні на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», є чинними до завершення будівництва об`єктів. Внесення змін до таких документів, скасування їх реєстрації або анулювання, а також державний архітектурно-будівельний контроль та прийняття в експлуатацію об`єктів, що споруджуються на підставі таких документів, здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтями 6 та 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч.1-3 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації. У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Отже, законодавством встановлено таку підставу для скасування реєстрації замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт як подання недостовірних даних, які є підставою вважати відповідний об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити відповідний об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується за відсутності належно затвердженого проекту чи будівельного паспорта.

Водночас, в контексті вимог частини 2 статті 39-1 та пункту 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1817-VІІІ скасування декларації про початок виконання будівельних робіт здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю лише у визначених законом випадках, а також у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (надалі - Постанова №466) затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який регулює механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пп.3 п. 34 цього Порядку, дозвіл може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Дозвіл може бути анульовано також адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

Відповідно до пункту «в» частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Суд першої інстанції вірно висновував, що зазначення в спірних наказах ст.39-1, а не ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не зазначення саме п. 34 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт не може слугувати достатньою та самостійною підставою для їх скасування, оскільки не вплинуло на обставини допущення позивачем порушень норм законодавства та результат рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів факт допущення позивачем порушень вимог законодавства, виявлених під час проведення перевірки та зафіксованих у складених за її результатами розпорядчих документах, які не спростовані позивачем.

Крім цього, у разі зазначення в спірних наказах ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та саме п. 34 Порядку № 466 відповідачем не могло бути прийняте інше рішення.

За встановлених обставин справи, суд першої інстанції вірно висновував про наявність в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07.04.2008 №138/08, від 27.02.2008 №74ж-08, від 29.02.2008 №73ж-08, оскільки зазначені об`єкти належать до ІІІ категорії складності.

Оскаржувані накази прийнято у зв`язку з наявністю двох підстав для анулювання: відсутність земельної ділянки та відсутність належним чином затвердженої проектної документації. Що підтверджується зокрема листом Відділу Держгеокадастру у м. Львові від 12.10.2016 №18-1323-0.2-4794/2-16.

Таким чином, доводи апелянта, з посиланнями на експертний висновок №2241 від 20.10.2017, а також на норми, які стосуються визначення класу наслідків при будівництві комплексу будівель з окремими чергами щодо «чіткого та однозначного» висновку про відсутність в Інспекції повноважень щодо анулювання дозволів є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про те, що після реєстрації документу про введення збудованого об`єкту нерухомості до експлуатації, документи на початок виконання будівельних робіт вичерпують свою дію фактом виконання, та після реєстрації документу про введення збудованого об`єкту нерухомості до експлуатації у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Інспекція ДАБК зобов`язана звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів)у порядку, встановленому законом, тому відповідно ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі якщо Інспекцією ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва, то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими з огляду на наступне.

По-перше саме позивача звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із позовом про визнання протиправними та скасування наказів про скасування дозволів на виконання будівельних робіт, тому предметом даного адміністративного спору є саме перевірка правомірності дій Інспекції, а не питання знесення самочинного будівництва.

По друге, питання належного способу захисту стосується вибору самого позивача, а не дій органу державного контролю.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, яке прийняте останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази вказаним вище критеріям відповідають, тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

З урахуванням наведеного позовні вимоги ПрАТ «Ірокс» задоволенню не підляають.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІРОКС" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №464/9096/16-а - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст постанови складений та підписаний 13.10.2025 р. у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Ніколіна В.В. у черговій відпустці з 30.09.20205 р. по 07.10.2025 р. включно, а з 08.10.2025 р.

по 10.10.2025 р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.09.2025
Оприлюднено	16.10.2025
Номер документу	130986800
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Стеценко С.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні