Постанова від 08.10.2025 по справі 910/1516/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2025 р. Справа№ 910/1516/22 (910/1562/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

ліквідатор ТОВ «Українська нерудна компанія» Бандола О.С. - за посвідченням №853 від 17.07.2013

від ПАТ «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» Сербінов О.С. - за ордером серії АІ №1241973 від 27.10.2022

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 01.04.2025)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича

до ОСОБА_1

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи № 910/1516/22

за заявою Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 01.04.2025) позовні вимоги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича задоволено в повному обсязі; визнано недійсним договір про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 укладений між ТОВ «Українська нерудна компанія» та ОСОБА_1 ; застосовано наслідки недійсності правочину - стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (код ЄДРПОУ 38628196, адреса: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24) суму у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп та судовий збір 6 778 (шість тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 00 коп.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що зміст оспорюваного договору про надання послуг з консультування не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини справи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

19.09.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ «Українська нерудна компанія» Бандола О.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ліквідатор у відзиві, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) за позовною заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія», арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 та застосування наслідків недійсності правочину - в повному обсязі.

29.09.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі №910/1516/22 (910/1562/24) та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1516/22 (910/1562/24) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину в межах справи № 910/1516/22 за заявою Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1516/22 (910/1562/24).

Слід зазначити, що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 28.07.2025 по 05.09.2025 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2025.

Явка представників учасників справи

08.10.2025 у судове засідання з`явилися ліквідатор ТОВ «Українська нерудна компанія» Бандола О.С. представник ПАТ «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» Сербінов О.С.

06.10.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи його без участі.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 08.10.2025 ліквідатор ТОВ «Українська нерудна компанія» Бандола О.С. та представник ПАТ «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» Сербінов О.С. просили залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія». Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» у розмірі 121 787 009,93 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія».

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Українська нерудна компанія»; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ «Українська нерудна компанія» арбітражного керуючого Бандоли О.О.; визнано банкрутом ТОВ «Українська нерудна компанія»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ «Українська нерудна компанія» арбітражного керуючого Бандолу О.О.

В межах справи про банкрутство ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» арбітражний керуючий Бандола Олександр Олексійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Сороки Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022 та застосування наслідків недійсності правочину, а саме стягнення 250 000,00 грн, посилаючись на те, що спірний договір укладено з порушеннями законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 06.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (надалі - «Замовник») та Фізичною особою-підприємцем Сорокою Володимиром Володимировичем (надалі - «Виконавець») укладено Договір про надання послуг з консультування № 06/01-22 (надалі - «Договір»), предметом якого є надання Виконавцем послуг для Замовника: надання консультації та представництво в сфері кримінального права і процесу, господарського, цивільного, земельного, містобудівного законодавства; надання письмових та усних консультацій, меморандумів та юридичних висновків; тактики проведення окремих слідчих дій (допити, обшуки, виїмки, негласні слідчі розшукові дії); практики припинення кримінального переслідування суб`єктів господарювання, навчання персоналу Замовника; інші послуги, необхідні Замовнику для здійснення ним своєї господарської діяльності (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість наданих послуг передбачених п. 1.1.Догвоору складає 250 000,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ та підлягає сплаті на банківський рахунок Виконавця протягом трьох днів з дати виставлення рахунку-фактури.

За змістом п. 3.1 Договору Замовник зобов`язаний надавати Виконавцю всю необхідну інформацію та/чи документи для виконання договору; у випадку необхідності видавати Виконавцю довіреності на представництво інтересів Замовника.

Згідно п. 4.1 Договору протягом 20 календарних днів після завершення надання послуг Сторони підписують Акт прийому-передачі послуг на підставі Звіту наданих послуг, що свідчить про надання послуг.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що даний Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022, або до повного виконання Сторонами своїх обов`язків по цьому Договору.

Як слідує зі змісту оспорюваного договору, предметом останнього є надання фізичною особою-підприємцем Сорокою Володимиром Володимировичем консультацій та представництво в сфері кримінального права і процесу, господарського, цивільного, земельного, містобудівного законодавства; надання письмових та усних консультацій, меморандумів та юридичних висновків; тактики проведення окремих слідчих дій (допити, обшуки, виїмки, негласні слідчі розшукові дії); практики припинення кримінального переслідування суб`єктів господарювання, навчання персоналу Замовника; інші послуги, необхідні Замовнику для здійснення ним своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №911/5358/14.

За фактом надання послуг за спірним договором сторонами підписано та скріплено печатками Акт надання послуг №01 від 18.02.2022.

У вказаному акті надання послуг зазначено про надання про виконання фізичною особою-підприємцем Сорокою Володимиром Володимировичем консультаційні послуги та представництво у сфері права, крім того зазначено, що загальна вартість робіт послуг склала 250 000,00 грн без ПДВ, відповідно Додатку від 18.02.2022, що додається.

Так, згідно Додатку до Акту надання послуг №01 від 18.02.2022 за Договором про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022, відповідачем надавалися такі послуги:

10.01.2022 - зустріч з клієнтом з метою обговорення подальших дій щодо надання послуг та обговорення поточних питань - 25 000,00 грн.

18.01.2022 - усне консультування клієнта щодо господарської діяльності підприємства - 20 000,00 грн.

20.01.2022 - аналіз судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявності/відсутності будь-якої інформації про Товариства - 20 000,00 грн.

24.01.2022 - аналіз наданих клієнтом договорів та додаткових угод на предмет дотримання законодавства. Вичитка та коригування наданих Договорів та Додаткових угод на відповідність норм чинного законодавства - 35 000,00 грн.

26.01.2022 - підготовка юридичного заключення щодо податкових планових та позапланових перевірок: підстави, ризики, наслідки - 35 000,00 грн.

02.02.2022- юридичний аналіз господарських операцій з контрагентами Товариства. Підготовка юридичного заключення щодо можливих ризиків - 25 000,00 грн.

04.02.2022 - консультування з питань сплати податків - 20 000,00 грн.

08.02.2022- аналіз можливостей та ризиків за умови розірвання договорів оренди за вимогою однієї зі сторін - 35 000,00 грн.

16.02.2022 - підготовка розширеного юридичного заключення щодо податкових планових та позапланових перевірок: підстави, ризики, наслідки - 35 000,00 грн.

Разом надано послуг на суму 250 000,00 грн.

Крім того, відповідачем на підтвердження реальності виконання спірного договору долучено до матеріалів справи:

- «Юридичне заключення для ТОВ «УНК» щодо податкових позапланових та планових перевірок: підстави, ризики, наслідки від 26.01.2022»;

- «Юридичне заключення щодо можливих ризиків по господарських операціях з контрагентами ТОВ «УНК» від 02.02.2022»;

- «Юридичне заключення щодо можливості та ризиків за умови розірвання договорів

оренди за вимогою однієї з сторін для ТОВ «УНК» від 08.02.2022;

- «Розширене юридичне заключення для ТОВ «УНК» щодо податкових позапланових та планових перевірок: підстави, ризики, наслідки від 16.02.2022».

Разом із цим, як правильно було встановлено судом першої інстанції, у даних юридичних заключеннях міститься лише посилання на загальні норми господарського та цивільного кодексів України, цитування норм податкового кодексу України та висновки Верховного суду України, викладена інформація є скопійованою з відкритих джерел без жодного аналізу господарської діяльності Позивача.

Таким чином, надані на підтвердження фактичного виконання Договору про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022 акт надання послуг не надають суду можливості встановити реальність таких господарських операцій із надання боржнику юридичних послуг.

Колегія суддів зауважує, що надання таких юридичних послуг за актом надання послуг мало місце лише протягом дев`яти днів (відповідно до Додатку до Акту), у той час як загальна вартість цих послуг складає 250 000,00 грн.

Із наведеного слідує, що ТОВ «Українська нерудна компанія» сплачено на користь фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Володимировича грошові кошти в сумі 250 000,00 грн за надані фактично за дев`ять днів послуги, щодо яких відсутні жодні ідентифікуючи ознаки, з яких можливо було би встановити реальність цих господарських операцій та їх фактичний результат.

Крім того, рахунок на оплату таких послуг був виставлений позивачем ще 17.01.2022.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у позивача була відсутня економічна доцільність у закупівлі даних послуг на суму 250 000,00 грн фактично після подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українська нерудна компанія» (02.02.2022), внаслідок чого виконання грошових зобов`язань на відчужену частину коштів ТОВ «Українська нерудна компанія» перед існуючими кредиторами у даній справі фактично стало неможливим, оскільки юридичні висновки (заключення) надані відповідачем за результатами наданих послуг, містять лише цитування норм податкового кодексу України, господарського та цивільного кодексів України, висновки Верховного суду України, без жодного аналізу господарської діяльності Позивача, договорів укладених з контрагентами, містять аналіз судових справ, судовий розгляд яких був завершений ще у 2014, 2015 та 2019 роках.

Крім того, як також правильно вказав суд першої інстанції, у вказаних заключеннях відсутній аналіз наявності судової справи № 910/1516/22 про банкрутство ТОВ «Українська нерудна компанія», проте акт надання послуг № 01 від 18.02.2022 на суму 250 000 грн був підписаний між сторонами на момент наявності у Єдиному реєстрі судових рішень ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство від 03.02.2022 у справі № 910/1516/22.

До того ж, дані юридичні висновки (заключення) не містять підпис та печатку відповідача як виконавця даного юридичного заключення та у суду відсутні докази передачі таких заключень, адже ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/1516/22 про банкрутство ТОВ «Українська нерудна компанія» зобов`язано колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (код ЄДРПОУ 38628196) Молодіда Артема Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (код ЄДРПОУ 38628196) арбітражному керуючому Бандолі Олександру Олексійовичу (свідоцтво № 853 від 17.07.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (код ЄДРПОУ 38628196), а також документи, які підлягають зберіганню архівними установами.

В подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. направлено вимогу № 8633 від 19.03.2024 у порядку ст.ст. 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» арбітражному керуючому Бандолі О.О. із проханням повідомити чи передані ліквідатору ОСОБА_2. бухгалтерські та інші документи, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «Українська нерудна компанія», а також документи, які підлягають зберіганню архівними установами.

Листом № 02-118/93 від 19.03.2024 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» арбітражним керуючим Бандолою О.О. повідомлено приватного виконавця про те, що колишнім керівником товариства ОСОБА_2 не було передано ліквідатору Бандолі О.О. в повному обсязі документи ТОВ «Українська нерудна компанія», у зв`язку з чим ліквідатор просить виконавця продовжити примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 по справі № 910/1516/22.

Таким чином, доказів того, що юридичні заключення були передані ТОВ «Українська нерудна компанія» відсутні.

Окрім іншого, на момент укладення спірного договору про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 між позивачем та відповідачем, позивач вже мало значну заборгованість перед АТ «Газтранзит» за наступними правочинами:

- за договором № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.09.2019 в сумі основного боргу у розмірі 99 597 000,00 грн;

- за договором поставки № 15/05/19 від 15.05.2019 з специфікацією № 1 від 15.05.2019 в сумі основного боргу у розмірі 6 200 000,00 грн;

- за договором поставки № 15/07/19 від 15.07.2019 з специфікацією № 1 від 15.07.2019 в сумі основного боргу у розмірі 5 609 473,48 грн;

- за прострочення виконання зобов`язань ТОВ «УНК» щодо погашення заборгованості за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 119-037/ЮК від 27.03.2019 та за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 18-086/ЮК від 20.11.2018 у розмірі 160 720 744,95 грн.

Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/1516/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українська нерудна компанія», у 2020 року настав ризик неплатоспроможності, оскільки задоволення вимог одного кредитора призводить до неможливості погашення вимог іншого кредитора. Більш того, навіть задоволення вимог кредитора чиї вимоги виникли першими, вже було не можливим внаслідок недостатності активів для цього.

Разом із цим, із матеріалів справи слідує, що надання спірних послуг за договором про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022 та сплата боржником грошових коштів на користь відповідача у сумі 250 000,00 грн відбулася в період неплатоспроможності ТОВ «Українська нерудна компанія».

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 суд вказав, що застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155). Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог «дружнього» кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов`язаних (або непов`язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов`язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.

Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі. Якщо багатосторонній правочин учинено за участю боржника з недобросовісною метою виведення його активів (майна) зі складу ліквідаційної маси для задоволення вимог окремого кредитора поза межами процедури банкрутства, такий правочин може бути визнаний недійсним (фраудаторним) як із підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, так і відповідно до статей 3, 13 ЦК України.

Як зазначено вище, на момент укладення спірного договору про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 між позивачем та відповідачем, ТОВ «УНК» вже мало значну заборгованість перед АТ «Газтранзит», що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з фінансових показників ТОВ «УНК», його загальний чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за підсумками 2019-2021 років знижувався від 121927,2 тис. грн до 9841,2 тис. грн, тобто на 43,2% щорічно. Результатом діяльності на кінець 2019 року був збиток в розмірі 2352,9 тис. грн, на кінець 2020 року - збиток в розмірі 51625,3 тис. грн, а станом на кінець 2021 - збиток в розмірі 2333,6 тис. грн.

Питома вага оборотних активів в загальній структурі балансу на початок 2019 року складала 42,6%, а на кінець 2021 року - 83,4%. Основним компонентом оборотних активів складала інша поточна дебіторська заборгованість, яка зростала протягом значного періоду. Ця стаття оборотних активів зростала протягом періоду 2019-2021. Її сумарний приріст на кінець 2021 року становив 77833,8 тис. грн порівняно з її величиною на кінець 2019 року. Загалом впродовж періоду 2019-2021 загальний обсяг дебіторської заборгованості ТОВ «УНК» зріс на 135430,5 тис. грн або 276,8%.

До того ж, на період укладення договору про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 у провадженні Господарського суду м. Києва вже перебувала справа № 910/1516/22 за заявою АТ «Газтранзит» про визнання банкрутом ТОВ «Українська нерудна компанія» та, відповідно, ТОВ «УНК» було обізнане про можливі правові наслідки укладення такого правочину у випадку визнання його банкрутом.

Як було зазначено вище, згідно із додатку до акту надання послуг № 01 від 18.02.2022, ФОП Сорокою В.В. надано ТОВ «УНК» послуги на 250 тис. грн, однак з додатку до акту надання послуг № 01 від 18.02.2022 прямо вбачається, що зазначені послуги не конкретизовані, а формулювання акту не містить жодних чітких даних про зміст та обсяг послуг, одиниці їх виміру або формування ціни. Зокрема, акт не містить жодної інформації про конкретні судові справи чи спори, у яких такі послуги були надані, що робить неможливим підтвердження дійсного виконання робіт.

Відповідач зазначає, що запит замовника (ТОВ «УНК») не передбачав аналізу господарської діяльності позивача та його стану ведення бухгалтерського і податкового обліку під час підготовки юридичного заключення щодо податкових позапланових та планових перевірок: підстави, ризики, наслідки від 26.01.2022 та розширеного юридичного заключення для ТОВ «УНК» щодо податкових позапланових та планових перевірок: підстави, ризики, наслідки від 16.02.2022.

Отже, відповідач фактично визнає той факт, що ним не було проведено жодного всебічного аналізу господарської діяльності позивача, а також його фінансового стану, зокрема стану ведення бухгалтерського та податкового обліку. Висновки, викладені в юридичному заключенні відповідача щодо податкових позапланових та планових перевірок: підстави, ризики, наслідки від 26.01.2022, а також в розширеному юридичному заключенні для ТОВ «УНК» від 16.02.2022, обмежуються виключно цитуванням норм Податкового кодексу України. Ці заключення містять лише загальнодоступну інформацію, яка є у вільному доступі, і не включають жодних специфічних чи аналітичних даних, які б вказували на ґрунтовний підхід до виконання зобов`язань відповідача за договором. Ці юридичні документи навіть не містять підпису та печатки відповідача, що свідчить про їх неповноцінність та відсутність належного підтвердження їхньої правової сили.

Згідно із ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Юридичне заключення щодо можливих ризиків по господарських операціях з контрагентами ТОВ «УНК» від 02.02.2022 на яке посилається відповідач як на доказ реальності наданих послуг за Договором про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 та вартість якого відповідно до додатку до акту надання послуг № 01 від 18.02.2022 за Договором про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 становить 25 000 грн, містить у розділі І. Загальні положення лише опис інформації взятої на ресурсі Опендатабот про діяльність позивача, а саме: код ЄДРПОУ, адресу місце реєстрації, дані про керівника та засновника, статутний капітал та види діяльності, а у розділі ІІ. Аналіз ризиків Клієнта, що пов`язані з наявними (виявленими/невиявленими) судовими процесами стосовно клієнта, міститься лише опис судових справ отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень, судовий розгляд яких завершений, про що зазначає сам Відповідач у даному юридичному заключенні.

Юридичне заключення щодо можливих ризиків по господарських операціях з контрагентами ТОВ «УНК» від 02.02.2022 на яке посилається Відповідач як на доказ реальності наданих послуг за Договором про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022 та вартість якого відповідно до додатку до акту надання послуг № 01 від 18.02.2022 за Договором про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 становить 25 000 грн, містить у розділі ІІІ. Аналіз господарських операціях з контрагентами. Можливі ризики, лише посилання на загальні норми господарського та цивільного кодексів України, висновки Верховного суду України без реального аналізу господарських операцій з контрагентами, у даному розділі навіть не зазначено жодного контрагента позивача та операції з ним, а інформація, яка міститься в даному «юридичному заключенні» є загальновідома та знаходиться у відкритому доступі. Такі обставини чітко вказують, що жоден юридичний аналіз не проводився, а викладена інформація в так званому «юридичному заключенні» скопійована з відкритих джерел.

За наведеного вбачається, що договір про надання послуг з консультування № 06/01-22 від 06.01.2022 є таким, що за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, має вочевидь штучний характер, що в кінцевому рахунку призводить до завдання шкоди кредиторам неплатоспроможного боржника, а тому такий правочин вчинено з вадами волі та такий правочин кваліфікується як недійсний (фраудаторний).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зміст оспорюваного договору про надання послуг з консультування №06/01-22 від 06.01.2022 не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним, оскільки боржником унаслідок укладення такого договору із заінтересованою особою стосовно боржника сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 250 тис грн. фактично без відповідних майнових дій відповідача в період входження в процедуру банкрутства, за відсутності економічно обґрунтованої мети та за наявності скрутного фінансового становища поряд з невиконаними зобов`язаннями перед іншими кредиторами, що суперечить вимогам статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 5 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України та статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Доводи апеляційної скарги про реальне виконання оспорюваного договору та його економічну обґрунтованість для боржника не знайшли свого підтвердження, та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/1516/22 (910/1562/24) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/1516/22 (910/1562/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 16.10.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко