Ухвала від 20.10.2025 по справі 532/2139/21

У Х В А Л А

20 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 532/2139/21

провадження № 61-9004ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, скасування рішення про державну реєстрацію, вилучення запису про право власності та

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 13 серпня 2021 року № 13.81 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0214 та передачу її у власність ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 60049941 від 28 серпня 2021 року та вилучити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про право власності 43677178 за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0214;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

07 вересня 2022 року рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 травня 2025 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року залишено без змін.

У липні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

11 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

23 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2025 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якої та доданих до неї додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду заявниця не отримувала, провадження за її апеляційною скаргою не відкривалося протягом року, у зв`язку з чим вона двічі направляла заяву про повторний автоматизований розподіл справи. 08 липня 2025 року звернулася до апеляційного суду та дізналася, що її апеляційну скаргу розглянуто 19 травня 2025 року, а постанову потрібно очікувати поштою.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що дата складення повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду

від 19 травня 2025 року відсутня. Забезпечено надання загального доступу 26 травня 2025 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З наданої на усунення недоліків касаційної скарги копії довідки Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року встановлено, що копію оскаржуваної постанови було надіслано заявниці рекомендованим листом 29 травня 2025 року, однак поштове відправлення вручено не було та повернулося до Полтавського апеляційного суду 04 червня 2025 року.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, неотримання оскаржуваної постанови заявницею, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 380/624/16-ц, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц, від 15 червня 2021 року в справі № 904/5726/19, постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 463/3375/15-а, від 25 квітня 2018 року в справі № 461/2132/17, від 31 липня 2019 року в справі № 472/1286/17-ц, від 16 липня 2020 року в справі № 802/1447/17-а, від 23 жовтня 2020 року в справі № 802/1535/17-а, від 11 листопада 2020 року в справі № 472/1282/17, від 02 червня 2021 року в справі № 700/316/20-ц, від 09 червня 2021 року в справі № 128/1329/18, від 13 червня 2022 року в справі № 278/2592/20, від 30 червня 2022 року в справі № 700/305/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявниця вказує, що суд вирішив справу без належної оцінки доказів, показань свідків та матеріалів, які містяться в справі, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року.

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року.

Витребувати з Кобеляцького районного суду Полтавської області цивільну справу

№ 532/2139/21 за позовом ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, скасування рішення про державну реєстрацію, вилучення запису про право власності.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська