Рішення від 27.10.2025 по справі 371/1118/23

Єдиний унікальний № 371/1118/23

Номер провадження № 2/371/54/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кириленко М.О.

за участі секретаря судових засідань Петренко В.А.

прокурора Фрей Р.А.

представників відповідача Варєнікової В.Ю., Тітова А.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом заступникакерівника Київськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Ржищівськоїміської радиКиївської областідо ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор, в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області, звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» був організований та набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Межі регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» визначені проектом створення регіонального ландшафтного парку. На території Київської області знаходиться 5148,7 га земель, з них 3517,2 га на території Малобукринської сільської ради.

Рішенням Малобукринської сільської ради Миронівського району від 15.10.2020 №411-46-УІІ передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4544 га для ведення особистого селянського господарство з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 в межах АДРЕСА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району. В подальшому, згідно рішення реєстратора Миронівської міської ради від 21.12.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 для ведення особистого селянського господарства на території Малобукринської сільської ради Миронівського району.

Набуття права приватної власності на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 відбулося з порушенням норм ст.ст. 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 ЗК України, ст.5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.7, 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно положень цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності.

Вказане рішення державного реєстратора від 21.12.2020 індексний номер 55842801 підлягає скасуванню, а земельна ділянка природно-заповідного фонду із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 підлягає поверненню з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Ржищівської міськоїради.

Розташування земельної ділянки, із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, яку набула ОСОБА_1 згідно рішення Малобукринської сільської ради Миронівського району від 15.10.2020 та рішення реєстратора Миронівської міської ради від 21.12.2020 з індексним номером 55842801 в межах регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» (підтверджується інформаціями ТОВ «Геоматичні рішення» та регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів») за чинним законодавством, свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування даної ділянки у приватній власності і користуванні з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, земельну ділянку з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 відведено у приватну власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки Кабінет Міністрів України рішень про зміну цільового призначення земельної ділянки та її відведення у приватну власність не приймав, що підтверджується листом Кабінету Міністрів України від 22.12.2020 №42623/0/2-20, а також, всупереч вимогст. ст. 20,25,50ЗУ «Про землеустрій», без розроблення відповідного проекту із землеустрою.

За таких обставин, встановлене на спірній земельній ділянці цільове призначення - «для ведення особистого селянського господарства» - жодним чином не впливає на її обмежену обороноздатність і не передбачає можливості їх дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

На момент виникнення спірних відносин, в силу положень ст. ст. 20, 116, 122, 149, 150 ЗК України правом на розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі шляхом зміни її цільового призначення, вилучення та відведення, була наділена виключно держава в особі Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене, Малобукринська сільська рада Миронівського району не мала права приймати рішення щодо передачі у приватну власність для ведення особистого селянського земельну ділянку природно-заповідного фонду без її вилучення з користування регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів», без зміни цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення землі з однієї категорії до іншої, за відсутності погодження Верховної Ради України на вилучення спірних ділянок (припинення права користування) та погодження Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації на їх відведення у приватну власність.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у даному випадку на земельну ділянку природно-заповідного фонду) за особою, яка протиправно його набула у приватну власність, є перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Згідно положеньстатей 26,27 ЗаконуУкраїни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. А тому для забезпечення Кабінету Міністрів України реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідноусунути перешкоди у користуванні нею.

Право власності держави на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу, у разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність, відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

При цьому, поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Зазначив, що, згідно зчастиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістомстатті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Земельна ділянка із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , проте в силу законодавства вона не може перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захистушляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути ділянку площею 1,4544 га (кадастровий номер3222984002:02:004:0041) у власність держави в особі Ржищівської міської ради.

Просив усунути перешкоди у здійсненні Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041шляхом скасуваннярішення реєстратораМиронівської міськоїради СтепаненкоАліни Валеріївнипро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер:55842801від 21.12.2020та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Також просив усунути перешкоди у здійснені Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом її повернення на користь держави в особі Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04358218) з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 ), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Крім того, просив стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судові витрати.

Ухвалою суду від 17.01.2024 провадження у зазначеній справі було відкрито в загальному порядку та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2024, справу розглядом відкладено в зв`язку з неявкою відповідачки, її виклик здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 16.10.2024, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варєнікової Вікторії Юріївни про поновлення процесуального строку для подання та долучення доказів - задоволено.

Ухвалою суду від 04.11.2024, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варєнікової В.Ю. про долучення доказів до матеріалів справи та про витребування доказів - задоволено. Витребувано у представника позивача: Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, ЄДРПО: 02909996) оригінал листа-відповіді ТОВ «Геометричні-рішення» №14/06 від 10.06.2022 року із додатками. По справі оголошено перерву у підготовчому засіданні.

Ухвалою судувід 10.12.2024,у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Варєнікової В.Ю. про призначення судової землевпорядної експертизи в цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 ; третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договором, скасування рішення про державну реєстрацію права та повернення земельної ділянки - відмовлено.

Ухвалою судувід 10.12.2024, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.02.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варєнікової В.Ю. надійшли письмові пояснення, в яких вказано те, що: 1) позивач не надав суду доказів, що землі, земельні ділянки, які формально знаходяться у володінні РЛП «Трахтемирів» є земельними ділянками природо-заповідного фонду; 2) позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт знаходження земельної ділянки відповідача в межах РЛП «Трахтемирів»; 3) позивач не надав суду доказів місцезнаходження земельних ділянок, які знаходяться у володінні РЛП «Трахтемирів», а рішення про створення РЛП «Трахтемирів», надане відповідачем у матеріали справи містить обмеження на вилучення земель у фізичних осіб землевласників і відповідно по аналогії закону таке рішення застосовується і до тих осіб, які набули земельні ділянки після створення РЛП «Трахтемирів»; 4) відповідно до публічних даних, отриманих з ДЗК, на жодну із земельних ділянок, на місці яких в Київській області знаходиться РЛП «Трахтемирів» не накладено обмеження/обтяження, що свідчить про відсутність на них ландшафтного парку. Відтак, права Ржищівської міськоїради Київськоїобласті не порушені, а позовна заява прокуратури є необґрунтованою та порушує права відповідача. Просить врахувати письмові пояснення при прийнятті судового рішення та взяти їх до уваги при винесенні рішення у справі (Том 4 а.с. 50-57).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» в судове засідання не з`явився, причина неявки суду ненадана.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду справи без участі представника третьої особи, вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Прокурор Фрей Р.А. в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві. Просила суд усунути перешкоди у здійсненні Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041шляхом скасуваннярішення реєстратораМиронівської міськоїради СтепаненкоАліни Валеріївнипро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер:55842801від 21.12.2020та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Також просив усунути перешкоди у здійснені Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом її повернення на користь держави в особі Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04358218) з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 ), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Крім того, просив стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Варєнікова В.Ю. в судовому засіданні підтримала письмові пояснення, вважає позовну заяву прокуратури необґрунтованою та такою, що порушує права відповідача. Просить врахувати письмові пояснення та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши карту території Малобукринської сільської ради народних депутатів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Правовий статус прокурора визначеноКонституцією Українита Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі -Закон № 1697-VII).

Згідно зчастиною третьою статті 23 Закону № 1697-VIIпрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченомучастиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23вказаного вище Закону).

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Згідно вимог ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Оскаржуваним рішенням реєстратора про державну реєстрацію права на спірну земельну ділянку порушено інтереси держави в особі Ржищівської міської ради, як власника та розпорядника земель природно-заповідного фонду, адже з власності держави протиправно вибула земельна ділянка природоохоронного призначення, яка розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району (наразі Обухівського району) Київської області та знаходиться на території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів».

У даному випадку, від імені держави в якості позивача визначено державу в особі Ржищівської міської ради.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, Київською обласною прокуратурою на адресу Ржищівської міської ради направлено лист про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності відведення земель природо-заповідного фонду та запитано про вжиті міською радою заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідних земель у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду, з метою захисту інтересів держави в судовому порядку Київською обласною прокуратурою (Том 1 а.с. 164-167).

На виконання листа начальника відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури №15/3-657 від 18.06.2021 (Том 1 а.с. 168), виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області повідомив, що Ржищівська міська територіальна громада утворилась відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області». Відповідно до рішення Ржищівської міської ради Київської області №34-02-08 від 09.12.2020 Малобукринську сільську раду реорганізовано, шляхом приєднання до Ржищівської міської ради Київської області. Ржищівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Малобукринської сільської ради (том 1 а.с. 193-194, 195-197).

Згідно повідомлення виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області від 20.06.2023, вбачається, що у виконавчому комітеті відсутня будь-яка інформація, яка підтверджує створення та встановлення меж РЛП «Трахтемирів». Відповідно до проекту адміністративних меж Малобукринської сільської ради народних депутатів Миронівського району Київської області 1992 року, наявного у міськвиконкомі, земельна ділянка, кадастровий номер 3222984002:02:004:0041 відноситься до комунальної власності Ржищівської міської територіальної громади та перебуває в межах населеного пункту великий Букрин. В зв`язку з чим, позов до суду щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3222984002:02:004:0041 не пред`являвся. У разі виявлення порушень, просять вжити заходів представницького характеру та повернути дану земельну ділянку до земель запасу комунальної власності (том. 1 а.с. 198).

Відповідно до повідомлення від 27.06.2023 заступником керівника Київської обласної прокуратури в порядку ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратури» було повідомлено Ржищівську міську раду про подачу позовної заяви в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради до Миронівського районного суду Київської області (том 1 а.с. 178).

Таким чином, прокурором достатньо дотримано порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Компетентний орган протягом розумного строку самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Отже, прокурор звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради, набув статусу позивача у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» (далі за текстом - «РЛП»), на підставі ст.51-53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», п.24 ч.1 ст.43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», п.4 ч.1 ст.24 ЦК Української РСР, та згідно рішення «Про організацію регіонального парку «Трахтемирів», прийнятого Черкаського (№14-4 від 26.02.2000 р.) та Київською (№168-10ХХІІІ від 17.02.2000 р.) обласних Рад, був організований та набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

У межах Київської області РЛП розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушевської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га. При цьому РЛП охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Проект створення РЛП «Трахтемирів» виготовлено у 1999 році Науковим центром заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та у встановленому порядку погоджений із Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, затверджений АТЗТ «АЕО» «Трахтемирів». В силу положень ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» Проектом створення РЛП «Трахтемирів» чітко встановлено та визначено межі РЛП «Трахтемирів». Окрім інших, земельна ділянка кадастровий номер: 3222984002:02:004:0041 перебувають на території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» та відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Крім того, відсутня інформація про рішення органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади щодо відведення вказаних земель у приватну власність та користування, а також відсутня інформація щодо судових справ по оскарженню вказаних рішень по відведенню даних земельних ділянок, що підтверджується повідомленням директора РЛП «Трахтемирів» (Том1а.с.203-205).

Рішенням Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області від 15.10.2020 №411-46-УІІ розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 , та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , площею 1,4544 га в тому числі: 1.4544 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3222984002:02:004:0041. Безоплатно передано земельну ділянку з комунальної власності у приватну власність гр. ОСОБА_1 . ОСОБА_1 дане рішення подати до Державної реєстраційної служби для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Попереджена про відповідальність за використання земельно не за цільовим призначенням та інші порушення земельного законодавства України (Том 1 а.с. 182).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,4544, кадастровий номер 3222984002:02:004:0041, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (том 1 а.с. 180-181).

21.12.2020 державний реєстратор прав на нерухоме майно Степаненко А.В., розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 16.12.2020, яку подав ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності, що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (том 1 а.с. 202).

Згідно даних повідомлення Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, про надання інформації про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, Департамент повідомив, що ним не погоджувалися проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: «… 3222984002:02:004:0041...», що підтверджується повідомленням (том 1 а.с. 199).

Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, за поданням Київської обласної ради, не розглядалися та не погоджувалися рішення щодо припинення права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: «…3222984002:02:004:0041…» природно-заповідного фонду із території регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» (том 1 а.с. 200).

Згідно повідомлення, Київською обласною радою не скеровувалося на адресу Верховної Ради України подання про вилучення земельних ділянок природно-заповідного фонду з кадастровими номерами із територій регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» (том 1 а.с. 201).

З даних ТОВ «Геоматичні рішення» №14/06 від 10.06.2022 та схеми розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 вбачається, що в ході вивчення та співставлення (накладення) координат вказаної земельної ділянки встановлено, що зазначена земельна ділянка кадастровий номер 3222984002:02:004:0041 знаходиться в межах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» та відповідно відведені за рахунок території даного об`єкту природно-заповідного фонду (том 1 а.с. 183-185,190-192).

Відповідно до даних листа Секретаріату Кабінету Міністрів України №42623/0/2-20 від 22.12.2020, Кабінет Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок із зазначеним кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, розташованих на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області із земель природно-заповідного фонду до земель сільськогосподарського призначення, не приймалося (том 1 а.с. 179).

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (ст.18 ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ч.1 ст.19 ЗК України).

Відповідно дост.43 ЗК Україниземлі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Аналогічний зміст має ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст.44 ЗК України).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст.45 ЗК України).

Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду , у якому не має ведення особистого селянського господарства.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду є складовою екомережі (ст.5 ЗУ «Про екологічну мережу України»).

Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» має статус об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, межі якого визначені проектом створення регіонального ландшафтного парку. РЛП «Трахтемирів» охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, оскільки на територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Формування спірної земельної ділянки на території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» проведено з порушеннямч.3 ст.186-1 Земельного кодексу Українитаст.51-54Закону України «Про природно-заповідний фонд», оскількиїї відведення у власність відповідача не було погоджено з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 такі докази відсутні.

Доказів на спростування підстав вимог прокурора заявлених в позові відповідачем не надано.

Таким чином, законним власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 є держава, оскільки відповідно доч.4 ст.83 ЗК Українизаволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду державної форми власності є неможливим.

Крім того, Верховна Рада України не погодила вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 на територіїРЛП «Трахтемирів» із державної власності; Департаментом не погоджувалися проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами ««…3222984002:02:004:0041...», право держави на цю ділянку не припинилося і до ОСОБА_1 не перейшло.

Набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннямиЗК України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів України заборонено.

Надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території РЛП «Трахтемирів» суперечить як статусу відповідного об`єкта природно-заповідного фонду, так і законодавчим обмеженням на ведення особистого селянського господарства на відповідних землях.

Отже, стосовно землі природо-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною.

Право державної власності на спірну земельну ділянку не могло припинитися внаслідок рішення Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, яка відповідно до своєї компетенції не була наділена повноваженнями щодо розпорядження земельною ділянкою природо-заповідного фонду.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч.3 ст.13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ч.7 ст. 41 Конституції України,ч.3 ст.1 ЗК України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (ч.1 ст.50 Конституції України).

Заволодіння приватними особами ділянками природо-заповідного фонду всупереч чинному законодавству, без законного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованимстаттею 1 Першого протоколуправом цих осіб мирно володіти майномі конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель природно-заповідногофонду з державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої владина підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Верховний Суд у своїх постановах звертає увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, держава може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13,частина сьома статті 41,частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18,19, пункт «а»частини перша статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16, пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, пункт 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст.152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у ч.3ст.152 ЗК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеногоз власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбаченихч.1 ст.388 ЦК України.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створюєу користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням нормЗК Українитреба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 рокуу справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 рокуу справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, у пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; у пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

У цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність держави на підставіст.ст. 387,388 ЦК України, а на підставіст.391 цього Кодексутач.2 ст.152 ЗК Українишляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 307/3155/19 (провадження № 61-15370св21) та від 22 червня 2022 року у справі № 367/4140/16-ц (провадження № 61-4293св21).

Зазначення в прохальній частині позовної заяви про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки на користь Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ржищівської міської ради є вірним, оскільки проект створення РЛП «Трахтемирів» виготовлено у 1999 році, та охороняється як національне надбання та перебуває під особливою охороною як об`єкт природно-заповідного фонду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог прокурора.

Разом з тим, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо скасування у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно рішення реєстратора Миронівської міської ради Степаненко Аліни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 55842801 від 21.12.2020, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Отже, при задоволенні позову прокурора, вимога про скасуваннярішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.

Оглянуті та досліджені в судовому засідання докази, подані відповідачем ОСОБА_1 , а саме копії: рішення Черкаської обласної ради від 26.02.2000 №14-14 Про організацію регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» місцевого значення; пояснювальна записка до проекту рішення Черкаської обласної ради «Про організацію регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» місцевого значення»; лист на ім`я першого заступника голови облдержадміністрації В.О. Льошенка про розгляд на сесії проекту рішення обласної ради «Про організацію регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» місцевого значення»; протокол підготовки проекту рішення обласної ради; рішення голови Київської обласної ради 23 скликання Про організацію об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення «регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»; проект створення регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», не вимагають додаткової перевірки чи оцінки доказів, оскільки дані обставини справи встановлені матеріалами справи (Том 3 а.с. 106-223).

Письмові докази, які були надані стороною захисту відповідача, долученими до матеріалів справи та дослідженими в судовому засіданні, а саме: відповідь ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 01.07.2024 №29-10-0.331-6319/2-24; технічну документацію із паювання земель, переданих в колективну власність КСП ім.Ватуліна Миронівського району Київської області 1997 року; принтскрін екрану із зображенням електронної пошти (листа ГУ Держгеокадастру у Київській обл. і м. Києві) (Том 3 а.с.40-41, 43-69, 70), судом не беруться до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин справи, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточного висновку.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При подачі позову прокурором було сплачено судовий збір в розмірі 11397, 31 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №1768 від 05.07.2023 (Том 1 а.с. 1).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора, то слід стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 11397, 31 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов заступникакерівника Київськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Ржищівськоїміської радиКиївської областідо ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом повернення даної земельної ділянки на користь Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ржищівської міської ради (код ЄДРПОУ 04358218) з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Скасувати рішенняреєстратора Миронівськоїміської радиСтепаненко АліниВалеріївни продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний номер:55842801від 21.12.2020та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 11397, 31 (одинадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень тридцять одну копійку) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко