Ухвала від 15.12.2025 по справі 371/1118/23

справа № 371/1118/23 головуючий у суді І інстанції Кириленко М.О.

провадження № 22-ц/824/19731/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

15 грудня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою Варєніковою Вікторією Юріївною в інтересах ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Варєнікова Вікторія Юріївна в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно до частин 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

До апеляційної скарги долучено ордер про надання правничої (правової) допомоги від 20 травня 2024 року серії АІ №1615787, згідно з яким адвокат Варєнікова В.Ю. має право представляти інтереси ОСОБА_2 у поліції, прокуратури, органах ДВС, перед фізичними та юридичними особами.

Аналогічний ордер наявний і у матеріалах справи.

Однак, до апеляційної скарги адвокат Варєнікова В.Ю. не додала передбаченого законом документа, що посвідчує її повноваження як представника ОСОБА_2 у Київському апеляційному суді, в тому числі право на подачу апеляційної скарги.

Апеляційний суд не приймає до уваги наданий ордер, виходячи з такого.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду, в якому надається така правова допомога.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, наданий ордер про надання правничої (правової) допомоги від 20 травня 2024 року серії АІ №1615787, згідно з яким адвокат Варєнікова В.Ю. має право представляти інтереси ОСОБА_2 у поліції, прокуратури, органах ДВС, перед фізичними та юридичними особами, не є передбаченим законом документом, що посвідчує повноваження адвоката Варєнікової В.Ю., як представника ОСОБА_2 , у Київському апеляційному суді, в тому числі право на подачу апеляційної скарги.

Згідно вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні документи, які підтверджують повноваження адвоката Варєнікової В.Ю. на представлення інтересів ОСОБА_2 та подачу від її імені документів до суду апеляційної інстанції, не додані такі документи і до апеляційної скарги, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України за своїм підписом або подану через представника.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, відповідач має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу, подану Варєніковою Вікторією Юріївною в інтересах ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.