Постанова від 28.10.2025 по справі 485/242/25

28.10.25

22-ц/812/2005/25

Провадження №22-ц/812/2005/25 Головуючийсуду першоїінстанції Квєтка І.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 485/242/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Шурмі Є.М.,

за участі прокурора - Ібрагімової А.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Квєтка І.А., в залі судового засідання в м. Снігурівка, за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Верцюха Володимира Володимировича, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2025 року керівник Баштанської окружної прокуратури Верцюх В.В., в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

В своїй позовній заяві прокурор посилався на те, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, що розташована в межах території Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, яка була передана у приватну власність ОСОБА_1 , на момент її передачі та на теперішній час належить до земель державного лісового фонду та не вилучалась з постійного користування державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство».

У зв`язку з чим, прокурор мусив звернутись до суду з позовом, в інтересах держави, та просив суд витребувати накористь держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, що розташована в межах території Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, державну реєстрацію права власності якої вчинено 04 жовтня 2017 року за індексним № 37413043.

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2025 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Під час розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2025 року у справі вдруге призначено земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено.

На вирішення експертів поставлено питання: чи розміщена земельна ділянка кадастровий номер 4825710100:24:000:0003 для ведення особистого селянського господарства на землях державного лісового фонду квартал 7 виділ 7 Снігурівського лісництва Державного підприємства "Березнегуватський лісгосп". Якщо розміщена, то яка площа накладення?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду мотивована тим, що обставиною яка підлягає встановленню у справі є розташування спірної земельної ділянки у межах земель лісогосподарського призначення ДП «Березнегуватське лісове господарство» на час її передачі у власність ОСОБА_1 , для встановлення якої необхідні знання з технічного землеустрою, які не відносяться до сфери права у зв`язку з чим, ухвалою суду від 13 травня 2025 призначено земельно-технічну експертизу, яка залишена експертами без виконання.

Суд вважає клопотання про призначення експертного дослідження таким, що підлягає задоволенню, оскільки для встановлення обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, а ухвала суду про призначення експертизи залишена експертами без виконання через несплату рахунку за проведення експертизи у встановлений експертом строк.

Не погодившись з ухвалою суду, керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи прокурора про те, що в іншій цивільній справі № 485/1500/21 судом вже встановлено приналежність ділянки з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003 до земель державного лісового фонду на момент відведення у власність ОСОБА_1 , а також про те, що ця обставина не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи з огляду на частину 4 статті 82 ЦПК України

Так, відповідно до рішення суду першої інстанції від 25 червня 2023 року у справі № 485/1500/21, а також постанові Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року та постанові суду касаційної інстанції від 04 грудня 2024 року зроблено висновок, що спірна земельна ділянка перебуває на території лісового фонду, знаходилася у користуванні ДП «Березнегуватське лісове господарство» (квартал 7, виділ 7 Снігурівське лісництво). У частині правильності встановлення цих обставин судові рішення не оспорювалися відповідачем.

Таким чином, обставини приналежності земельної ділянки з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003 до державного лісового фонду на момент її відведення 22 вересня 2017 року у приватну власність ОСОБА_1 та невідповідність такого відведення вимогам статей 116, 122, 149 ЗК України, статей 31, 57 ЛК України безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення від 25 червня 2023 року, яке 02 жовтня 2023 року вступило в законну силу.

Окрім того, повторне призначення експертизи не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, оскільки внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 матеріали цивільної справи були повернуті експертом до суду з підстав несплати рахунку за проведення експертизи. За таких обставин, суд під час розгляду повторного клопотання відповідача про призначення експертизи відповідно до статті 109 ЦПК України мав з`ясувати причини його бездіяльності, що призвели до неможливості проведення експертизи, а також те, чи є ця бездіяльність ухиленням від подання експерту необхідних матеріалів, та чи наявні підстави для визнання встановленими фактів, для з`ясування яких 13 травня 2025 року призначалась експертиза. Проте під час постановлення оскаржуваної ухвали суд не з`ясував перелічені обставини та не вчинив передбачених статтею 109 ЦПК України дій, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про призначення експертизи вдруге.

Оскаржувана ухвала суду, якою на час проведення експертизи зупинено провадження у справі, призводить до безпідставного затягування строків її розгляду

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від заінтересованої особи не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 1, 3 статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 3 статті 12, частини 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У справі,що переглядається: 04 лютого 2025 року прокурор в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

В своїй позовній заяві прокурор посилався на те, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, що розташована в межах території Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, яка була передана у приватну власність ОСОБА_1 , на момент її передачі та на теперішній час належить до земель державного лісового фонду та не вилучалась з постійного користування державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство».

У зв`язку з чим, прокурор мусив звернутись до суду з позовом, в інтересах держави, та просив суд витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 2га зкадастровим номером4825710100:24:000:0003, що розташована в межах території Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року за клопотанням відповідача у справі було призначено земельно-технічну експертизу на вирішення експерта поставлено одне питання чи розміщена спірна земельна ділянка на землях державного лісового фонду. Проведення експертизи доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Обов`язок здійснити оплату за проведення експертизи було покладено на відповідача.

25 червня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання експерта та рахунок на оплату експертизи, де у супровідному листі до рахунку ставилась вимога щодо оплати проведення призначеної експертизи відповідно до надісланого рахунку. Також зазначалось, що у разу невиконання клопотання експерта або несплати рахунку протягом 45 календарних днів, ухвала суду залишається без виконання.

Відповідач отримав рахунок 02 липня 2025 року.

21 серпня 2025 року до суду надійшов інформаційний лист від зазначеної експертної установи про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання, оскільки рахунок, наданий суду для оплати проведення експертизи не сплачений.

Щодо призначення судової експертизи вдруге.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Відповідно до частини 1 стаття 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,необхідні спеціальнізнання усфері іншій,ніж право,без якихвстановити відповідніобставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

24 вересня 2025 року в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 вдруге заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити аналогічне питання, яке ставилось судом при призначенні експертизи раніше.

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2025 року клопотання було задоволено та зазначено судом, що обставиною, що підлягає встановленню у справі є розташування спірної земельної ділянки відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Березнегуватське лісове господарство», а для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання.

Між тим,суд першоїінстанції ненадав оцінкизапереченням (доводам)прокурора,щодо обставин,які маютьзначення длясправи тавходять допредмета доказування,а саме,чи розміщенаспірна земельнаділянка наземлях державноголісового фонду.Прокурор посилавсяна те,що зазначеніобставини вжевстановлені судовимирішеннями уцивільній справі№ 485/1500/21.Справа розглядаласяза міжтими сторонами,за тихже обставин.За результатамирозгляду судомбуло встановлено,що спірназемельна ділянкарозташована вмежах земельДП «Березнегуватськелісове господарство»,відноситься доземель лісовогогосподарства,проте узадоволенні вимогпрокурора буловідмовлено зпідстав обранняним неналежногоспособу захисту,обраного прокурором.Зазначені обставинищодо належностіземельної ділянкидо земельлісового фондубули підтвердженів судахапеляційної такасаційної інстанції.При цьомусуди зауважили,що відповідачемтакі висновкисуду неоскаржувались.З оглядуна зазначеневказані обставиниє преюдиційнимипри розглядісправи,що переглядається.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

В постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 Верховний Суд зробив висновки про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, не з`ясував та не надав оцінки діям відповідача щодо причин неможливості вчасно сплатити вартість за проведення призначеної експертизи, що стало підставою для повернення ухвали суду про призначення експертизи без виконання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково призначив судову земельно-технічну експертизу для з`ясування належності спірної земельної ділянки до земель ДП «Березнегуватське лісове господарство».

Помилковість у призначенні судової земельно-технічної експертизи призвела до безпідставного зупинення провадження у цій справі.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права помилився щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що оскаржувалось судове рішення суду першої інстанції з процесуальних питань, що вирішує суд в ході розгляду справи, розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу, підлягає розподілу при вирішенні позовних вимог по суті спору.

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи усправі за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.