Рішення

від 20.12.2010 по справі 07/2076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/2076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року                                                            Справа №07/2076

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”

про стягнення 304651 грн. 77 коп.

за зустрічним позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс”

про визнання недійсним договору

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом:  Лутошкін І.О. –за довіреністю від 29.11.2010р.;

від відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом: Драчук С.В. – за довіреністю від 30.06.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс” звернулося до господарського суду Черкаської області із первісним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” про стягнення 304651 грн. 77 коп., у тому числі: 60937 грн. 40 коп. основного боргу за продану позивачем відповідачу макуху соняшника (жмих, шрот), 3455 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 11883 грн. 75 коп. пені та 228074 грн. 70 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування первісного позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі –продажу від 18.01.2010р. №18/01/10 щодо оплати поставленої йому позивачем макухи соняшника (жмих, шрот).

Заявами від 27.10.2010р. №382 та від 24.11.2010р. №49юр позивач за первісним позовом зменшував стягувану суму основного боргу з 60937 грн. 40 коп. до 5000 грн. в зв'язку із його сплатою відповідачем після подання позовної заяви у сумі 55937 грн. 40 коп.

20 грудня 2010р. представник позивача за первісним позовом                звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою, в якій просив суд не розглядати раніше подані позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.10.2010р. №382 та від 24.11.2010р. №49юр. та вважати їх не поданими.

У зв'язку з відкликанням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 27.10.2010р. №382 та від 24.11.2010р. №49юр господарський суд Черкаської області не прийняв зменшення позивачем за первісним позовом розміру позовних вимог.

У засіданні суду представник позивача за первісним позовом підтримав первісний позов з викладених у ньому підстав без урахування заяв про зменшення розміру позовних вимог від 27.10.2010р. №382 та від 24.11.2010р. №49юр.

Відповідач за первісним позовом проти останнього заперечив, зазначивши при цьому, що договір купівлі –продажу від 18.01.2010р. №18/01/10, на який у первісному позові посилається позивач, є неукладеним, оскільки на ньому немає власноручно вчиненого підпису директора товариства з обмеженою діяльністю “Політранс” Євстаф'єва Р.Ю., а має місце факсимільне відтворення підпису цієї особи, яке могло бути зроблено будь-якою особою - співробітником цього товариства.

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що виписані позивачем рахунки на оплату поставленого товару, видаткові та податкові накладні свідчать про відсутність виконання зобов'язань за договором купівлі – продажу від 18.01.2010р. №18/01/10. В усіх них як підстава продажу товару вказується відповідна рахунок-фактура, а умова продажу - безготівковий розрахунок, тому продаж товару позивачем відбувався поза договором купівлі-продажу від 18.01.2010р. №18/01/10. Відповідно на відносини, які виникли при цьому між сторонами, не поширюється умови договору щодо строків поставки, строків оплати, кількості товару, відповідальності за невиконання зобов'язань.

Крім того, відповідач за первісним позовом зазначив, що претензія позивача не є вимогою про оплату товару в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, тому строк оплати переданого позивачем за вказаними у первісному позові видатковими накладними товару не настав, перебіг позовної давності не почався, а відповідно у позивача не виникло право на звернення до суду з позовом за захистом свого порушеного права. Враховуючи ненастання строку оплати товару, позивач не має права нараховувати пеню, інфляційні втрати та проценти за користування грошовими коштами.

У засіданні суду представник відповідача за первісним позовом підтримав заперечення проти первісного позову.

У свою чергу товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” до початку розгляду справи по суті звернулося до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” про визнання недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України укладеного між ними договору купівлі-продажу від 18.01.2010р. №18/01/10.

В обґрунтування зустрічного позову позивач вказав на невідповідність спірного договору вимогам ч. 4 ст. 203 та ч. 2 ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України через відсутність на спірному договорі власноручно вчиненого підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” Євстаф'єва Р.Ю., а використання для підписання цього договору факсимільно відтвореного  підпису названої особи не було передбачено ні законом ні письмовою згодою сторін.

Відповідач за зустрічним позовом проти останнього заперечив, зазначивши при цьому, що направив поштою на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” проект підписаного та скріпленого печаткою договору від 18.01.2010р. №18/01/10, який містив в собі всі істотні умови договору купівлі-продажу і зокрема, п. 11.2 про те, що факсимільна копія цього договору та інших документів, переданих факсом на виконання договору, мають силу оригіналу до моменту обміну сторонами оригіналами договору та інших документів. У відповідності до ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” здійснило акцептування оферти, а саме погодилось з усіма істотними умовами договору купівлі-продажу від 18.01.2010р. №18/01/10 та відправило поштою підписаний та скріплений його печаткою на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” один примірник цього договору. У такий же самий спосіб між сторонами укладалися додатки №1-6 до договору від 18.01.2010р. №18/01/10. Про схвалення спірного договору товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” свідчать вчинені ним конклюдентні дії з виконання цього договору.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що ще з 2008 року між сторонами укладалися договори купівлі-продажу та підписувалися інші документи з використанням факсимільного відтворення підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” і у сторін не виникало сумнівів щодо відповідності цього підпису та необхідності письмової згоди товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” на таке використання.

У засіданні суду представник відповідача за зустрічним позовом підтримав заперечення проти зустрічного позову.

З 14 по 20  грудня 2010р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс”, як продавець, і товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”, як покупець, підписали і скріпили печатками названих товариств договір купівлі –продажу від 18 січня 2010р №18/01/10 (далі - договір №18/01/10), згідно з яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупцю шрот соняшника, а покупець –прийняти та оплатити його вартість в порядку та строки передбачені договором.

Згідно з п. 2.1 договору №18/01/10 доставка товару по даному договору здійснюється партіями, які оговорюються в додатках до договору

Відповідно до п. 3.1, п.3.2 договору №18/01/10 загальна вартість договору визначається загальною вартості товару у додатках до цього договору. У разі якщо товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість товару визначаються у додатках до договору.

Згідно з п. 3.3 договору №18/01/10 оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти календарних днів з моменту поставки товару згідно з прийнятою вагою.

У п. 7.1. договору №18/01/10 його сторони передбачили, що у разі невчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 7.4 договору №18/01/10 встановлено, що у разі прострочення оплати товару покупець сплачує продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені ст.ст. 536, 692 Цивільного кодексу України, у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс”, як продавець, і товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”, як покупець, 18.01.2010р., 27.01.2010р., 01.03.2010р., 09.03.2010р., 15.03.2010р., та 18.03.2010р. підписали та скріпили печатками цих товариств додатки відповідно №1, №2, №3, №4, №5 і №6 до договору №18/01/10, в яких визначили кількість, ціну товару, вимоги до його якості та умови поставки.

Оглянуті у судовому засіданні оригінали договору №18/01/10 та додатків до нього свідчать, що вони від імені товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” були підписані не власноручно директором цього товариства Євстаф'євим Р.Ю., а з використанням факсимільного відтворення підпису цієї особи.

Представники сторін у судовому засіданні підтвердили факти використання факсимільного відтворення підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” Євстаф'єва Р.Ю. при укладенні договору №18/01/10 та додатків до нього. При цьому письмова згода сторін на використання такого відтворення підпису із зразком відповідного аналога власноручного підпису Євстаф'єва Р.Ю. відсутня.   

Товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс” за видатковими накладними від 21.01.2010р. №РН-0000007, від 22.01.2010р. №РН-0000008, від 04.02.2010р. №РН-0000027, від 03.03.2010р. №РН-0000053, від 11.03.2010р. №РН-0000058, від 17.03.2010р. №РН-0000062, від 22.03.2010Р. №РН-0000066 передало товариству з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”, а останнє прийняло через свого представника Мельничук  Катерину Андріївну, яка діяла на підставі довіреностей від 21.01.2010р. №539, від. 04.02.2010р. №571, від 03.03.2010р. №649, від 11.03.2010р. №700, від 17.03.2010р. №724 і від 22.03.2010р. №735 макуху соняшника (жмих, шрот), загальною вартістю    438937 грн. 40 коп.

У цих видаткових накладних відсутнє посилання на договір №18/01/10 чи додатки до нього, натомість є посилання на відповідні рахунки-фактури, які виписувалися товариством з обмеженою відповідальністю “Політранс” товариству з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” на оплату макухи соняшника (жмих, шрот).

При цьому у рахунках-фактурах, які були надані товариством з обмеженою відповідальністю “Політранс” товариству з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік”, також відсутнє посилання на договір №18/01/10 чи додатки до нього  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” до подання первісного позову оплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Політранс” за передану за вказаними вище видатковими накладними макуху соняшника (жмих, шрот) 377999 грн. 46коп., що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс”(т. 1 а. с. 40-49), копіями відповідних платіжних доручень товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” (т. 1 а. с. 81-111) та розрахунками сторін. Несплачена суму на той час становила відповідно        60937 грн. 94 коп. (438937 грн. 40 коп. –377999 грн. 46коп.).

8 жовтня 2010р., як стверджує товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” у відзиві на первісний позов, воно отримало від товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” претензію про оплату боргу за поставлену на виконання договору №18/01/10 макуху соняшника (жмих, шрот) у сумі 60937грн. 94коп.

Уже після подання первісного позову товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Політранс” на його рахунок в установі банку 55937 грн.         94 коп., у тому числі: 10000 грн. за платіжним дорученням від 21.10.2010р. №3004, 10937 грн. 40 коп. за платіжним дорученням від 26.10.2010р. №3052, 15000 грн. за платіжним дорученням від 03.11.2010р. №3137, 15000 грн. за платіжним дорученням від 10.11.2010р. №3234  і 5000 грн. за платіжним дорученням від 16.11.2010р. №3339.

Відповідно станом на день прийняття господарським судом цього рішення  сума боргу відповідача перед позивачем за макуху соняшника (жмих, шрот) становила 5000 грн. (60937 грн. 94 коп. – 55937 грн. 94 коп.).

За прострочення оплати поставленої макухи соняшника (жмих, шрот) товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс” нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” до сплати:

- 11883грн. 75коп. передбаченої п. 7.2 договору купівлі-продажу від 18.01.2010р. №18/01/10 пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня;

- 228074грн. 70коп. передбачених п. 7.4 договору купівлі-продажу від 18.01.2010р. №18/01/10 процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% за кожен день прострочення;

- 3755грн. 92коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат за січень -  серпень 2010р.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить такі частини:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частини ч. 2 та 3 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачають такі вимоги до письмової форми:

правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою;

використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 208 Цивільного кодексу України вимагає щоб правочини між юридичними особами вчинялися у письмовій формі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ст. 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.  Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, для того щоб договір вважався укладеним необхідно щоб згода щодо усіх його істотних умов була досягнута сторонами як у встановленому законом порядку так і в установленій законом формі. Відповідно недотримання сторонами встановлених законом порядку та форми досягнення згоди щодо усіх його істотних умов означає про не укладення договору.

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” щодо неукладеності та/або недійсності договору №18/01/10, як письмового договору, полягають у недотриманні товариством з обмеженою відповідальністю “Політранс” при підписанні цього договору встановлених ст. 207 Цивільного кодексу України вимог до письмової форми правочину (договору).

Як вбачається з викладених вище обставин порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” встановлених ст. 207 Цивільного кодексу України вимог до письмової форми правочину при укладенні договору №18/01/10 і додатків до нього мало місце. Це порушення проявилося у використанні у цьому договорі та його додатках факсимільного відтворення підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” Євстаф'єва Р.Ю. за відсутності встановленого законом, іншими актами цивільного законодавства дозволу на це чи письмової згоди сторін на використання такого відтворення підпису із зразком відповідного аналога власноручного підпису Євстаф'єва Р.Ю.

Раніше укладені між сторонами договори з використанням факсимільного відтворення підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” Євстаф'єва Р.Ю. не є письмовою згодою сторін на використання такого відтворення підпису із зразком відповідного аналога власноручного підпису Євстаф'єва Р.Ю., не заміняють таку згоду і відповідно не мають значення для вирішення цього спору.

Порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” при укладенні договору №18/01/10 і додатків до нього встановлених ст. 207 Цивільного кодексу України вимог до письмової форми правочину в силу ч. 4. ст. 203, ст. 207, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України означає, що сторони не досягли в установленій законом письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, тому цей письмовий договір №18/01/10  і додатки до нього є неукладеними.

Не укладення письмового договору означає, що такого договору немає, тому немає чого й схвалювати вчиненням сторонами конклюдентних дій.

Не вчинений правочин також не може бути визнаний недійсним, на що вказав Пленум Верховного Суду України у п. 8 своєї постанови від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, дії сторін щодо передачі - приймання макухи соняшника (жмих, шрот) і її оплати є самі по собі правочинами, спрямованими на набуття, зміну, припинення у сторін відповідних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки договір №18/01/10 є неукладеним, тому його умови до правовідносин, які виникли між сторонами із дій щодо передачі - приймання макухи соняшника (жмих, шрот) і її оплати, застосуванню не підлягають.

Вказані вище дії товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” і товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” означають, що ці особи вчинили правочини з купівлі-продажу макухи соняшника (жмих, шрот). З цих правочинів у товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” виникли грошові зобов'язання перед товариством з обмеженою відповідальністю “Політранс” щодо оплати макухи соняшника (жмих, шрот), строк виконання яких не був встановлений, тому ці зобов'язання повинні були виконуватися товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” за правилами    ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України протягом семи днів від дня отримання від товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” письмової вимоги про сплату боргу.

Такою вимогою є отримана товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” 08.10.2010р претензія товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” про оплату боргу за поставлену макуху соняшника (жмих, шрот) у сумі 60937грн. 94коп. Наявність посилання у цій претензії на договір №18/01/10, не змінює її значення як вимоги про оплату поставленої макухи соняшника (жмих, шрот).

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” зобов'язане було сплатити борг за макуху соняшника (жмих, шрот) у сумі 60937грн. 94 коп. протягом 09 - 15.10.2010р. Прострочення настало 16.10.2010р.

На день прийняття господарським судом цього рішення прострочена сума боргу, на стягнення якої з товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” право має товариство з обмеженою відповідальністю “Політранс”, становить 5000 грн.

Стосовно частини стягуваного боргу в сумі 55937грн. 40коп., сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” після подання товариством з обмеженою відповідальністю “Політранс” первісного позову і закінчення строку виконання грошового зобов'язання, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету позову.

Заявлені у первісному позові до стягнення суми інфляційних втрат, пені і процентів річних нараховані за період до 16.10.2010р., тобто до закінчення строку виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” грошового зобов'язання, тому позивач за первісним позовом не вправі вимагати стягнення з відповідача цих сум.

З огляду на вище викладене первісний позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача 5000грн. боргу. Зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом підлягають відшкодуванню 609грн. 37коп. витрат на сплату державного мита і 47грн. 21коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантік” (вул. Гагаріна, 39, оф.10, м. Монастирище, Черкаська область, ідентифікаційний код 34323885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” (пр-т Героїв, 11/293, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 33115288) –5000грн. основного боргу, 609грн. 37коп. витрат на сплату державного мита і 47грн. 21коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 55937грн. 40коп. основного боргу провадження у справі припинити.

В задоволенні решти первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                  М.В. Дорошенко  

Повне рішення складено 24.12.2010р.