Рішення

від 16.12.2010 по справі 12/2265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 грудня 2010 року                                                            Справа №12/2265

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Кадусі Н.В., Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Бурби Л.В. за довіреністю, відповідача –Свирид Н.М. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра»про стягнення 32448 грн. 24 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державі самовільним використанням, без дозволу на спеціальне водокористування, за період з 01 січня по 5 травня 2010 року 2169 м3  підземної води, в сумі 32448 грн. 24 коп. та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача в засіданні суду позов не визнав і просив суд позивачу в задоволенні позову відмовити з мотивів недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позовних вимог відмовляє повністю з наступних підстав.

Проведеною позивачем позаплановою перевіркою відділу «Коврай»СТОВ «Пальміра»виявлено, що водопостачання відповідача здійснюється без дозволу уповноважених органів на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу. Фактів забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено. За наслідками перевірки складено акт від 06.05.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 001490 від 06.05.2010 року стосовно інженера з охорони праці відділу «Коврай»СТОВ «Пальміра»Брехунця В.М. (а. с. 5, 7).

Відповідачу винесено та направлено припис № 120 від 11.05.2010 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 06.05.2010 року, в якому, зокрема, приписано отримати дозвіл на спеціальне водокористування в строк до 30.07.2010 року (а. с. 21).

Постановою позивача № 001297 від 06.05.2010 року працівника відповідача Брехунця В.М. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44 Водного кодексу України, притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу (а. с. 6).

Згідно з довідкою відповідача, ним протягом 2010 року із свердловин господарства було використано 2169 м3 води (а. с. 8).

Відповідно до розрахунку, здійсненому позивачем, при самовільному водокористуванні з 01.01.2010 по 05.05.2010 рік, збитки, розраховані за формулою (23) (Зсам.= 100 * W * Тар) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»(далі –Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, склали 32448 грн. 24 коп. (а. с. 4).

22.07.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування. Із дозволу вбачається, що водозабір здійснюється відповідачем із підземних джерел, глибина усіх чотирьох свердловин становить більше 20 метрів (а. с. 22-25).

Згідно з ст.ст. 3 ч. 2, 16, 19, 23 ч. 1, 56 п. п. 2 Кодексу України про надра, земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), без спеціальних дозволів мають право видобувати для своїх господарських і побутових потреб прісні підземні води до 20 метрів, основними вимогами в галузі охорони надр є недопущення самовільного користування надрами.

За змістом ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного Кодексу України, використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, притягнення винних до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків.

Згідно ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»- визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

п. 6 - за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт;

п. 7 - на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу;

п. 8 - припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку;

Статтею 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»визначена відповідальність суб'єкта господарювання. Згідно з п. 1 цієї статті, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року N 751) «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року»до 31.12.2010 року органи і посадових осіб, уповноважених законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зобов'язано: видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Згідно з ч. 4 ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

За змістом зазначених статті Закону і постанови КМУ, загальне і необхідне правило відповідальності суб'єкта господарювання –її настання після невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю). Зазначене правило позивачем при притягненні працівника відповідача до адміністративної відповідальності і при зверненні до суду з даним позовом не дотримано.

Крім того, в постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 не наведено тлумачення поняття «санкції». Можливість застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»передбачена в статті 12, де визначена відповідальність суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Отже, із вищенаведеного слідує, що поняття «санкції», вжите в постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502, є і відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання у виді відшкодування збитків, настання якої можливе лише в разі невиконання умов припису щодо усунення правопорушень, виявлених перевіркою. Звуження (обмеження) зазначеного поняття «санкція» являтиметься порушенням прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

По справі встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась позивачем 06.05.2010 року. Для усунення правопорушень, виявлених перевіркою, 11.05.2010 року позивачем направлено відповідачу припис № 120, в якому, зокрема, з метою усунення спірного правопорушення, приписано отримати дозвіл на спеціальне водокористування в строк до 30.07.2010 року. 22.07.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області відповідачу у встановленому порядку видано дозвіл на спеціальне водокористування, отже, спірне правопорушення відповідачем добровільно усунене в межах строку, зазначеного в приписі.

Разом з тим, виявлене позивачем правопорушення, а саме - самовільне водокористування відповідачем (використання підземних вод без спеціального на те дозволу), не містить його кваліфікуючих ознак - забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявність яких вимагає Методика, застосована позивачем. Крім того, відповідно до п. 9.1. зазначеної Методики, оприлюдненої в Офіційному віснику України (№ 63, 2009, ст.. 2242), розрахунок розміру відшкодування збитків за цією Методикою здійснюється у випадках самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування крім використання прісних підземних вод глибиною більше 20 метрів. Отже, за встановлених обставин, названа Методика позивачем застосована незаконно, розмір збитків визначено неправильно.

З урахуванням викладеного суд підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача у виді відшкодування спірних збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням не вбачає, позов визнає необґрунтованим, недоказаним, тому надає перевагу запереченням відповідача, а в задоволенні позову відмовляє.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Черкаській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра»про стягнення 32448 грн. 24 коп., - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 20.12.2010 року.

          Суддя                                                                                  В.М. Грачов