Постанова від 22.10.2025 по справі 904/4323/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4323/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від прокуратури: Богомол О.М.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Нестеченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 р.

( суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 27.12.2024 р.)

у справі

за позовом:

Керівника Криворізької північної окружної прокуратури,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

в інтересах держави в особі

Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області,

с. Глеюватка, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест",

м. Миронівка, Київська обл.

про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до Договору та

стягнення коштів у сумі 118 744 грн 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить: визнати недійсною додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 123 від 22.09.2023 р., укладену між Глеюватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" на користь Глеюватської сільської ради Криворізького району пеню у розмірі 118 744 грн 04. коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказує на те, що додаткова угода № 1 до договору укладена за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за договором, у зв`язку з чим наявні підстави до визнання її недійсною, відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" пені за порушення строків виконання зобов`язань.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду першої інстанції, Відповідач просив суд розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні позову, оскільки: згідно п. 14 договору між сторонами, а саме п. 14.16. - додаткові угоди та додатки до цього договору про закупівлю є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані Сторонами та набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін. Також, Відповідач просив зазначити, що зміст правочину не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особи, яка вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин вчинявся у формі, встановленій законом та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Позивач неправильно вказує такі факти: як визнання додаткової угоди недійсною на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки угода була підписана з додержанням вимог ЦК України, вона є дійсною з моменту підписання сторонами договору.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 р. у справі № 904/4323/24 позов задоволено повністю. Визнано недійсною додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 123 від 22.09.2023 р., укладену між Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та ТОВ "Гарантстройінвест". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" на користь Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 118 744 грн 04 коп. пені. Стягнуто з ТОВ "Гарантстройінвест" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 4 844 грн 80 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що документи які були надані «Гарантстройінвест» до Глеюватської сільської ради не є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг з поточного ремонту та укладення додаткової угоди № 1 до договору.

Водночас, на думку Скаржника, з аналізу норм законодавства про публічні закупівлі та умов Договору вбачається наявність підстав для змін істотних умов договору та продовження строку дії договору , так і строку виконання зобов`язань за договором про закупівлю у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.

При цьому, Скаржник зазначає, що від Постачальника обладнання ТОВ «КОМО ДОСУ А» було відправлено лист №1812/0ІС-23 від 18.12.2023 р. року, щодо затримки виробництва каналізаційних блочно-модульних очисних споруд у зв`язку з затримкою постачання матеріалів у зв`язку з військовим станом на території України, повітряними тривогами, блокування кордонів для українських перевізників, відбувається затримка у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робот. У зв`язку з цим виникла необхідність, обумовлена об`єктивними причинами, для продовження строку виконання робіт за Договором та укладення додаткової угоди № 1 та зміна істотних умов до Договору та укладання додаткової угоди відповідає умовам договору укладеного між Глеюватською сільською радою та ТОВ «Гарантстройінвест» і чинному законодавству. Надалі ТОВ «Гарантстройінвест» був направлений лист від 20.13.2023 р. № 185.23 до Глеюватської селищної ради з посиланням на лист від Постачальника обладнання ТОВ «КОМО ДОСУ А», щодо затримки виробництва. На підставі вищевказаного звернення (листа), керуючись пп.4 п.19 Особливостей № 1178, п 2.3 Договору, сторони уклали додаткову угоду до Договору № 1, про продовження строку виконання зобов`язань з відповідними посиланнями на документально підтверджені об`єктивних обставин.

Апелянт вважає, що, при ухваленні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції: не повно з`ясувані обставини, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають, встановленим обставинам справи; порушено положення ч. 4 ст. 236 ГПК України, щодо застосування судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах. Внесення змін до договору відбулось за добровільною згодою сторін, які є рівними суб`єктами у спірних правовідносинах та вправі врегульовувати свої взаємовідносини на власний розсуд, враховуючи положення чинного законодавства України як-то: свободу підприємницької діяльності, свободу договору; право врегулювання в договорі своїх відносин, які не врегульовані актами законодавства; право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, якщо в цих актах прямо не вказано про інше або у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що ТОВ «Гарантстройінвест» було обізнано про ситуацію пов`язаною тривалою військовою агресією рф на території України, а тому у грудні 2023 року була відсутня істотна зміна обставин у розумінні ст. 652 ЦК України. Крім того, Господарський суд Дніпропетровської області не застосував у своїй діяльності судову практику ЄСПЛ, який керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар.

У відповіді на відзив, ТОВ «Гарантстройінвест» не погоджується з твердженнями, викладеними у відзиві Прокурора, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не відповідають положенням чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач вважає, що Прокурор безпідставно стверджує, що укладення Додаткової угоди № 1 до договору суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Така позиція ігнорує положення частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка прямо передбачає можливість внесення змін до істотних умов договору, зокрема у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили, а також у разі наявності об`єктивних причин, що підтверджені документально.

ТОВ «Гарантстройінвест» вказує на те, що згідно з умовами Договору № 123 від 22.09.2023 р. укладеного між сторонами інформував Замовника про обставини, які унеможливлюють виконання робіт, з причин, що викликані військовим станом на території України, повітряними тривогами, блокування кордонів для українських перевізників, тому відбувається затримка у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робот, передбачених Договором. У зв`язку з цим виникла необхідність, обумовлена об`єктивними причинами, для продовження строку виконання робіт за Договором та укладення додаткової угоди № 1 до Договору. Згідно п. 2.3. Договору, строки виконання робіт ( реконструкції об`єкту ) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорні обставини затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідач зауважує, що Закон не містить ані визначення поняття "документально підтверджені об`єктивні обставини", ані закритого переліку документів, які можуть бути такими підтвердженнями. Відтак, листи контрагентів ТОВ «КОМО ДОСУ А» та ТОВ «Гарантстройінвест», що містять обґрунтовані викладки про наявність обставин, що унеможливили своєчасне виконання зобов`язань, є належними та допустимими доказами, які відповідають вимогам ст. 76 ЦПК України та є документом, в якому зазначено об`єктивні обставини для продовження строку виконання зобов`язань. Отже, при продовженні строку виконання зобов`язань Апелянтом дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та умов договору. Відповідно, було відправлено лист № 1812/0ІС-23 від 18.12.2023 р. від Постачальника обладнання ТОВ «КОМО ДОСУ А», щодо затримки виробництва каналізаційних блочно-модульних очисних споруд через затримку постачання матеріалів у зв`язку з військовим станом на території України, повітряними тривогами, блокування кордонів для українських перевізників.

Відповідач також зазначає, про відсутність доказів у справі з боку опонента або суду щодо наявності реальної можливості альтернативного, безперешкодного ввезення товару через інші ділянки державного кордону України. Посилання на таку можливість без надання фактичних даних ( переліку вільних пунктів пропуску, строків оформлення, специфіки дозволів, логістичних витрат, наявності постачальників тощо ), Відповідач вважає припущенням, яке не відповідає стандарту доказування у судовому процесі.

ТОВ «Гарантстройінвест» наголошує, що: порушення строків не було умисним або недобросовісним затримка мала об`єктивні причини, які не залежали від волі ТОВ «Гарантстройінвест»; сторона Замовника була повідомлена про наявність обставин, які перешкоджають виконанню, що підтверджується листуванням та офіційною перепискою; укладення додаткових угод про продовження строків було погоджене сторонами, що свідчить про спільне розуміння наявних складнощів та правомірність зміни істотних умов договору відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; Закон не містить заборони на зміну строків виконання у разі документально підтверджених об`єктивних обставин, включно з форс-мажором.

Відтак, на переконання Скаржника - звинувачення в "недобросовісності" є бездоказовими, оцінковими судженнями, які не базуються на встановлених фактах або правовій кваліфікації дій Відповідача. ТОВ «Гарантстройінвест» дотримувалося принципу належного виконання договірних зобов`язань в межах об`єктивно можливого, а настання обставин, які призвели до порушення строків, є юридично обґрунтованою підставою для внесення змін до умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно, доводи суду першої інстанції та Прокурора про вину Апелянта є необґрунтованими, необ`єктивними і підлягають повному спростуванню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що додатковою угодою від 27.12.2023 р. № 1 на підставі листів ТОВ «Гарантстройінвест», Сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 25.12.2024 р.. Тобто, строк виконання робіт за Договором збільшився на 12 місяців, що у 4 рази більше строку який був передбачений первісним договором ( за первісним договором строк виконання робіт становив 3 місяці ). Як підставу продовження строку виконання робіт за Договором, ТОВ «Гарантстройінвест» вказало небезпечні обставини, що викликані військовим станом на території України, повітряні тривоги, блокування кордонів для українських перевізників, затримка у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робіт, передбачених Договором. У зв`язку з чим необхідно було виконати роботи з монтажу очисних споруд, благоустрій майданчика та підключення до електромереж обладнання.

Прокурор вважає, що під час укладення Договору, ТОВ «Гарантстройінвест» було обізнано про ситуацію на ринку у зв`язку з тривалою військовою агресією рф на території України, таким чином у вересні 2023 була відсутня істотна зміна обставин у розумінні ст. 652 ЦК України. Укладаючи Договір, ТОВ «Гарантстройінвест» засвідчило можливість надання послуг у термін визначений Договором, усвідомлювало, що послуги повинні бути надані протягом 3 місяців ( з 22.09.2023 р. по 25.12.2023 р.) та погодилось з відповідальністю за порушення строків надання послуг.

Прокурор наголошує, що укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т. ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

У запереченнях на відповіді на відзив, Прокурор вказує на те, що ТОВ «КОМОДОС УА» у своєму листі зазначає про затримку виробництва каналізаційних блочно-модульних очисних споруд у зв`язку із затримкою постачання матеріалів. Водночас, жодних документів (листування, претензій), які підтверджують факт наявності договірних відносин між ТОВ «Гарантстройінвест» та ТОВ «КОМОДОС УА», відсутність гарантій від ТОВ КОМОДОС УА» щодо відвантаження товару на конкретну дату, наявність перебоїв з постачанням не надано. Крім того, відсутні будь-які відомості про те, що ТОВ «КОМОДОС УА» є монополістами з виробництва каналізаційних очисних споруд та на території України та ТОВ «Гарантстройінвест» обмежений у виборі сертифікованого постачальника. Таким чином, документи, що були надані ТОВ «Гарантстройінвест» до Глеюватської сільської ради не є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг з поточного ремонту та укладення Додаткової угоди №1 до Договору. Для ТОВ «Гарантстройінвесту» не відбулися нові, непередбачувані обставини, які підприємство не могло спрогнозувати на момент укладення первісного договору, таким чином у вересні 2023 була відсутня істотна зміна обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 р. у справі № 904/4323/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 7 267,20 грн. та доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів Керівнику Криворізької північної окружної прокуратури та Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 р. у справі № 904/4323/24 - повернуто заявникові, у зв`язку з неповним усуненням недоліків апеляційної скарги ( не було надано доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів Керівнику Криворізької північної окружної прокуратури та Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області ).

Постановою Верховного Суду від 11.04.2025 р. у справі № 904/4323/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» задоволено. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 р. у справі № 904/4323/24 скасовано. Справу № 904/4323/24 направлено до Центрального апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 р..

Матеріали справи № 904/4323/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024р. у справі № 904/4323/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів надіслання копії апеляційної скарги від 16.01.2025 р. та доданих до неї матеріалів Керівнику Криворізької північної окружної прокуратури та Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області.

Після усунення недоліків апнеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 22.10.2025 р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

В судовому засіданні 22.10.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Звертаючись з даним позовом, Керівник Криворізької північної окружної прокуратури зазначив про те, що опрацюванням інформації з веб-порталу публічних закупівель Prozorro окружною прокуратурою встановлено, що 30.08.2023 р. Глеюватською сільською радою оголошено проведення відкритих торгів на закупівлю Реконструкція каналізаційних мереж с. Шевченківське Криворізького району Дніпропетровської області Коригування з очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 9 439 550 грн 40 коп.

За результатами проведення закупівлі, 22.09.2023 р. між Глеюватською сільською радою ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" ( Підрядник ) укладений Договір № 123 про закупівлю, згідно з п. 1.1. якого Підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та договірної ціни виконати роботи по об`єкту Реконструкція каналізаційних мереж с. Шевченківське Криворізького району Дніпропетровської області Коригування.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено строк виконання робіт до 25.12.2023 р.. Початок і закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору ( Додаток 2 ).

Згідно п. 2.3. Договору, строки виконання робіт (реконструкції об`єкту) можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорні обставини, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна за цим Договором становить 9 397 980,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 566 330,00 грн.

Джерело фінансування закупівлі - кошти місцевих бюджетів.

Згідно з п. 7.2. Договору, Підрядник забезпечує виконання робіт згідно з календарним графіком їх виконання.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що порушення зобов`язань за Договором є підставою для застосування санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами.

Відповідно до п. 13.3 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання робіт за завданням Замовника на умовах, передбачених даним Договором, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 15.2 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 р., а в частині оплати (зобов`язання) до повного виконання.

Відповідно до п. 17.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Під непереборною сило в цьому договорі розуміється будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо сторін характеру або їх наслідки, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанні сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути), у тому числі, але не винятково стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т.д.), нещастя біологічного, техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин і устаткувань, масові епідемії та ін.), карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки й локаути, бойкоти та ін.).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 14-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі шляхом направлення офіційного листа на офіційну електронну адресу (або електронну адресу, зазначену в договорі). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на них як на обставини, що звільняють від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором (п. 17.2 договору).

Сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили), пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, може надати іншій стороні документ компетентних державних органів, який посвідчує наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією російської федерації проти України. У разі, якщо форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану, надання документа, виданого Торгово-промисловою палатою України, не вимагається для підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (п. 17.3 договору).

Листами від 20.12.2023 р. за вих. № 185.23 та від 25.12.2023 р. за вих. № 193.23, Підрядник повідомив Замовника про те, що з незалежних від Виконавця обставин, а саме через небезпечні обставини, що викликані військовим станом на території України, повітряні тривоги, блокування кордонів для українських перевізників, відбувається затримка у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робіт, передбачених Договором. З причин цього необхідно ще виконати роботи з монтажу очисних споруд, благоустрій майданчика та підключення до електромереж обладнання.

На підставі вказаних листів "Гарантстройінвест", додатковою угодою від 27.12.2023 р. № 1, Сторонами внесено зміни у календарний графік виконання робіт до Договору та встановлено строк дії договору до 25.12.2024 р..

На запит Криворізької північної окружної прокуратури № 58-3480ВИХ-24 від 29.04.2024 р., Глеюватською сільською радою надані документи на підставі яких Сторони уклали Додаткову угоду № 1 та повідомлено, що строк виконання зазначеного договору продовжено на підставі листа ТОВ Гарантстройінвест від 20.12.2023 р. згідно якого через небезпечні обставини, що викликані військовим станом на території України, повітряні тривоги, блокування кордонів для українських перевізників, відбулася затримка у поставці матеріалів.

Окружною прокуратурою 30.05.2024 р. за № 58-4360ВИХ-24н аправлено листа до Глеюватської сільської ради щодо встановлених прокуратурою порушень та вимогою про вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ Гарантстройінвест штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Листом № 1096/02/2-24 від 07.06.2024 р. Глеюватською сільською радою повідомлено окружну прокуратуру, про те, що сільською радою не вживалися заходи позовно-претензійного характеру зі стягнення з ТОВ Гарантстройінвест штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 123 від 22.09.2023 р. та не заплановано їх вжиття. Мотивуючи таке рішення Глеюватська сільська рада зазначила, що документальним підтвердженням об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт є лист від Постачальника обладнання ( Товариство з обмеженою відповідальністю КОМО ДОС У А) від 18.12.2023 р. № 1812/0ІС-23 щодо затримки виробництва каналізаційних блочно-модульних очисних споруд у зв`язку з затримкою постачання матеріалів. Лист ТОВ Гарантстройінвест від 20.12.2023 р. № 185.23 містить посилання на належні докази неможливості виконання підрядником зобов`язання за Договором. Крім того, Глеюватською сільською радою взято до уваги лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., згідно з яким вищезазначена причина вважається форс мажорною обставиною.

Керівник Криворізької північної окружної прокуратури вважає, що додаткова угода № 1 до спірного Договору укладена за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за Договором, у зв`язку з чим остання укладена в порушення ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі та вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, та відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною. Крім того, наявні підстави для стягнення з ТОВ "Гарантстройінвест" пені за порушення строків виконання зобов`язань. З огляду на викладене, Прокурор, посилаючись на пункт 13.4. спірного договору, нарахував та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню за загальний період прострочення з 26.12.2023 р. по 25.06.2024 р. в сумі 118 744 грн 04 коп.

Вказані обставини стали причиною для звернення Прокурора до господарського суду з даним позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Судове рішення про задоволення позовних вимог Прокурора мотивоване тим, що додаткова угода № 1 не містить посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ТОВ Гарантстройінвест зобов`язань за договором. Водночас, документів ( листування, претензій ), які підтверджують факт наявності договірних відносин між КОМО ДОС У А та ТОВ Гарантстройінвест надано не було. Таким чином, укладення додаткових угод про продовження строків виконання зобов`язань, жодним чином не відповідає принципам добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності. При цьому, укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Прокурора та Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України Про прокуратуру.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру, на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону України Про прокуратуру, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини ( абзаци перший та другий частини 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Криворізькою північною окружною прокуратурою листом за № 58-4360вих24 від 30.05.2024 р. повідомлено Глеюватську сільську раду про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.

У відповіді за № 1096/02/2-24 від 07.06.2024 р. Глеюватська сільська рада повідомила про те, що сільською радою не вживались заходи позовно-претензійного характеру та не заплановано їх вжиття.

Таким чином, з боку уповноваженого органу ( Глеюватської сільської ради) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред`явлено до суду позов на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до Договору, а також про стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання умов спірного договору.

За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що у Прокурора наявні передбачені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради, оскільки Позивач, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру, звертав його увагу на порушення інтересів держави, необхідність їх захисту шляхом визнання недійсною додаткової угоди № 1 та стягнення пені, у розумний строк не вжив належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.

Як зазначалося раніше, за результатами проведення закупівлі, між Глеюватською сільською радою ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" ( Підрядник ) 22.09.2023 р. був укладений Договір № 123 про закупівлю, в якому сторони погодили строк надання послуги до 31.12.2023 р..

У подальшому, додатковою угодою № 1 від 27.12.2023 р. сторонами продовжено строк надання послуг до 25.12.2024 р..

Предметом спору є виомоги Прокурора про визнання недійсною додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 123 від 22.09.2023 р., укладену між Глеюватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за договором.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені у Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору ( постанова Верховного Суду від 08.11.2023 р. у справі № 926/3421/22).

Так, згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, на які посилається заявник касаційної скарги).

Аналогічні за змістом положення передбачені у підпункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за приписами яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23, Верховний Суд виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань ( строк поставки товару ) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку наданим сторонами доказам, встановив, що на момент укладення додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 р. до договору № 123 про закупівлю від 22.09.2023 р., не було документально підтверджено об`єктивних обставин, що зумовили б необхідність та правомірність укладення вказаної додаткової угоди до основного договору, з огляду на те, що сторони спірного договору внесли до нього зміни шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди безпідставно.

Так, продовження терміну на виконання робіт шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 р. обґрунтовано тим, що з незалежних від Виконавця обставин, а саме через небезпечні обставини, що викликані військовим станом на території України, повітряні тривоги, блокування кордонів для українських перевізників, відбувається затримка у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робіт, передбачених Договором.

При цьому, ТОВ Гарантстройінвест під час участі в закупівлі було подано тендерну пропозицію, відповідно до якої товариство погодилося з основними умовами договору про закупівлю, з тим що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків, визначених пунктом 19 особливостей та у разі визначення переможцем процедури закупівлі взяло на себе зобов`язання виконати усі умови, передбачені договором.

Разом з тим, Додаткова угода № 1 не містить посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ТОВ Гарантстройінвест зобов`язань за договором.

У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 ст. 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до положень ст. 78 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 917/483/19.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Матеріали справи не містить доказів, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ТОВ Гарантстройінвест зобов`язань за договором.

Так, на запит Криворізької північної окружної прокуратури № 58-3480ВИХ-24 від 29.04.2024 р., Глеюватською сільською радою надані документи на підставі яких Сторони уклали Додаткову угоду № 1 та повідомлено, що строк виконання зазначеного договору продовжено на підставі листа ТОВ Гарантстройінвест від 20.12.2023 р. згідно якого через небезпечні обставини, що викликані військовим станом на території України, повітряні тривоги, блокування кордонів для українських перевізників, відбулася затримка у поставці матеріалів. Мотивуючи таке рішення Глеюватська сільська рада зазначила, що документальним підтвердженням об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт є лист від Постачальника обладнання (Товариство з обмеженою відповідальністю КОМО ДОС У А) від 18.12.2023 р. № 1812/0ІС-23 щодо затримки виробництва каналізаційних блочно-модульних очисних споруд у зв`язку з затримкою постачання матеріалів.

Водночас, як слушно зауважив суд першої інстанції і на цьому наголошував Прокурор - документів (листування, претензій), які б підтверджували факт наявності договірних відносин між КОМО ДОС У А та ТОВ Гарантстройінвест маьеріали справи не містять, сторонами не надано.

З огляду на наведене місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недотримання сторонами при укладенні спірної додаткової угоди вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та, відповідно, наявність правових підстав для визнання цієї угоди недійсною.

Такий висновок суду першої інстанції не суперечить, а навпаки відповідає наведеним вище висновкам Верховного Суду, про неврахування яких господарським судом стверджує Відповідач в апеляційний скарзі.

В силу положень статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв`язку з визнанням судом недійсною додаткової угоди в частині продовження строку виконання робіт, відповідно до умов договору Відповідач повинен був надати послуги до 25.12.2023 р..

Судом встановлено, що Відповідачем зобов`язання за спірним договором щодо надання послуг виконано з порушенням встановлених договором строків.

Відповідно до п. 13.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання робіт за завданням замовника на умовах, передбачених даним договором. Підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, Прокурор, посилаючись на пункт 13.4. спірного договору, нарахував та просив стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню за загальний період прострочення з 26.12.2023 р. по 25.06.2024 р. в сумі 118 744 грн 04 коп.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Прокурора пов`язаних зі стягненням вказаної суми пені.

Крім того, необхідно звернути увагу й на те, що згідно з частиною 4 ст. 165 ГПК якщо відзив не містить вказівки на незгоду Відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У відзиві на позовну заяву Відповідач не посилався на незгоду з обставинами, на яких ґрунтувалися позовні вимоги Прокурора, у тому числі щодо обставин, які унеможливлюють виконання робіт, з причин, що викликані військовим станом на території України, повітряними тривогами, блокування кордонів для українських перевізників, та затримки у поставці матеріалів та обладнання, що призвело до затримки у виконанні робот, передбачених Договором. Отже, Відповідач не вправі був заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті з відповідних мотивів, які були ним наведені лише в апеляційній інстанції ( подібні за змістом висновки наведено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 р. у справі № 909/1054/19 ).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантстройінвест" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 р. у справі № 904/4323/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.11.2025 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін