Рішення від 03.11.2025 по справі 905/221/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.2025р. Справа №905/221/23 (905/594/25)

Розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП", м.Слов`янськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - учасника ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича

про визнання відсутнім (припиненим) права вимоги

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

В засіданні суду в режимі відеоконференції брали участь: арбітражний керуючий - Слостін А.Г., представник АТ КБ "ПриватБанк" - Іванова С.О., представник третьої особи Лапін К.А.

1. Стислий зміст позовних вимог:

В провадженні господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №905/221/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП", м.Слов`янськ (ЄДРПОУ 39703085).

До господарського суду Донецької області в межах зазначеної справи про банкрутство надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП", м.Слов`янськ, за змістом якої позивач просить суд визнати відсутнім (припиненим) право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП" до Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк в розмірі 4503150,40 грн. щодо повернення Акціонерним товариством Комерційним банком ПриватБанк сплачених 4503150,40 грн. лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за Договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016р.

В обґрунтування позову позивач вказує на відсутність будь-якого права вимоги ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП", оскільки зобов`язання Банку були припинені 06.04.2023р. на підставі Заяви про залiк зустрiчних однорiдних вимог.

2. Стислий зміст правової позиції відповідача:

09.07.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги, про зарахування яких заявлено у односторонньому правочині, вчиненому ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП» у формі заяви, не відповідають умовам, дотримання яких згідно із законом вимагається при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, на думку відповідача, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

3. Пояснення третьої особи:

29.07.2025р. через підсистему «Електронний суд» від представника учасника ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП» ОСОБА_1 адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича надійшли пояснення по суті справи, за змістом яких третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог.

4. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 26.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/221/23 (905/594/25); справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.07.2025 року об 11:00 год.; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

08.07.2025р. через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, за змістом якого останній просив суд залучити до участі у справі №905/221/23 (905/594/25) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, єдиного учасника (засновника) ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП» - ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича, який є уповноваженою особою учасника (засновника) ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП».

28.07.2025р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

У підготовче засідання 28.07.2025р. в режимі відеоконференції з`явились арбітражний керуючий та представник АТ КБ "ПриватБанк".

Ухвалою суду від 28.07.2025р. клопотання представника учасника ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП» ОСОБА_1 адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича про залучення до справи третьої особи задоволено частково; залучено до участі у справі учасника ТОВ «КЛАЙПЕД ГРУП» ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 08.09.2025 року о 10:45 год.; запропоновано сторонам до дати підготовчого засідання надати суду всі наявні докази на підтвердження / спростування заявлених позовних вимог.

01.09.2025р. через підсистему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, призначеному на цю дату і час в Східному апеляційному господарському суді.

У підготовче засідання 08.09.2025р. в режимі відеоконференції з`явились арбітражний керуючий та представник АТ КБ "ПриватБанк", не заперечували проти відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 08.09.2025р. відкладено підготовче засідання на 06.10.2025 року о 10:15 год.

У підготовче засідання 06.10.2025р. в режимі відеоконференції з`явились арбітражний керуючий, представник АТ КБ "ПриватБанк" та представник третьої особи.

Ухвалою суду від 06.10.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.11.2025 року о 10:00 год.

У судове засідання 03.11.2025р. в режимі відеоконференції з`явились арбітражний керуючий, представник АТ КБ "ПриватБанк" та представник третьої особи.

5. Встановлені судом обставини справи:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 21.11.2023р. у справі №905/221/23 (905/917/23), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024р., відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП" до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення лізингових платежів, сплачених рахунок сплати вартості об`єкта лізингу за договором фінансового лізингу від 01.07.2016р. № 4К16052ЛИ, в сумі 1400000,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024р. касаційну скаргу позивача задоволено частково; рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2023р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024р. скасовано; справу №905/221/23 (905/917/23) передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2024р., залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2024р. та Верховного Суду від 04.02.2025р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП" до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 1400000,00 грн. задоволено повністю; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача лізингові платежі, сплачені в рахунок сплати вартості об`єкта лізингу за договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016р. у сумі 1400000,00 грн., здійснено розподіл судових витрат.

Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2025р. у справі №905/221/23 (905/126/25), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2025р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП", м.Слов`янськ в особі ліквідатора арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, м.Київ до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ про стягнення 3103150,40 грн. задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача лізингові платежі, сплачені в рахунок сплати вартості об`єкта лізингу за договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016р. у сумі 3103150,40 грн., судовий збір в сумі 37237,81 грн.

Судовими рішеннями по справах №905/221/23 (905/917/23) та №905/221/23 (905/126/25) встановлені наступні обставини:

- укладення 01.07.2016р. між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач, та ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" Договору фінансового лізингу №4К16052ЛИ (далі Договір), відповідно до п.1.1 Банк передає лізингоодержувачу майно, а відповідач, як лізингоодержувач, приймає майно від Банку в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів - у власність, у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі - Лізинг), вартість якого на дату укладання цього договору становить 490843394,00 грн. (п. 1.2. Договору);

- підписання Додатку №2 до Договору, де сторони погодили графік лізингових платежів (графік відшкодування вартості майна);

- складання 01.07.2016р. сторонами акту №1 прийому-передачі майна, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне володіння та користування перелічені об`єкти нерухомого майна (об`єкт лізингу);

- здійснення відповідачем за час дії Договору лізингових платежів (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна) на загальну суму 4503150,40 грн., а саме: 409036,16 грн. 25.07.2016р., 4094114,24 грн. 25.08.2016р., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.07.2016р. та 25.08.2016р. та банківською випискою по рахунку №20713050002623;

- направлення 31.05.2017р. Банком повідомлення №Э.Upr 1/3-67104 про розірвання Договору з 15.06.2017р. з вимогою сплатити наявну заборгованість та передати майно за актом прийому-передачі на підставі пунктів 8.2, 8.23, 8.3 Договору, у зв`язку з простроченням відповідачем сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, а також порушенням строків сплати відсоткової винагороди;

- підписання 15.06.2017р. сторонами акту прийому-передачі майна, відповідно до якого відповідач передав (повернув), а позивач прийняв майно (предмет лізингу);

- звернення позивача з позовом до відповідача через невиконання обов`язку зі своєчасної сплати відсоткової винагороди за користування майном за Договором про стягнення 20614458,74 грн., з яких: 19876276,55 грн. заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном та 738182,19 грн. пеня за порушення виконання грошового зобов`язання, який був повністю задоволений рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2019р. у справі №905/357/19, а 25.11.2019р. на виконання зазначеного рішення судом видано відповідний наказ.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи актуальну судову практику Верховного Суду та приймаючи до уваги факт розірвання Договору та повернення об`єкта лізингу лізингодавцю - АТ КБ "ПриватБанк", судами було зроблено висновок про те, що у ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" на підставі частини 2 статті 693 ЦК України виникло право на повернення сплачених ним лізингових платежів у рахунок вартості об`єкта лізингу.

Таким чином, вищенаведеними рішеннями суду, що набрали законної сили у встановленому законі порядку, було стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" лізингові платежі, сплачені в рахунок сплати вартості об`єкта лізингу за договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016, у загальній сумі 4503150,40 грн.

При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судовими рішеннями по справах №905/221/23 (905/917/23) та №905/221/23 (905/126/25), які набрали законної сили, повторного доведення не потребують.

Наразі, звертаючись до суду з даним позовом, АТ КБ "ПриватБанк" наполягає на тому, що у ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" відсутнє будь-яке права вимоги до Банку, оскільки зобов`язання останнього були припинені 06.04.2023р. на підставі Заяви про залiк зустрiчних однорiдних вимог.

Згідно зі ст.601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом ч.5 ст.202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Як вбачається зі змісту заяви ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" вих. №01/04/23 вiд 06.04.2023р. про залiк зустрiчних однорiдних вимог, на підставі цього документу припиняються наступні зустрічні грошові зобов`язання ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" та АТ КБ "ПриватБанк" за Договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016р.:

1) грошовi зобов`язання ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" перед АТ КБ "ПриватБанк" у розмiрi 4503150,40 грн. по сплатi заборгованостi за відсотковою винагородою за користування майном;

2) грошовi зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" перед ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" на суму 4503150,40 грн. по сплатi заборгованостi за повернення сплачених лiзингових платежiв, як сплату частини вартості об`єкту лізингу.

Позивач наполягає на тому, що в силу ст.204 Цивільного кодексу Україну заява про зарахування зустрічних вимог вих. №01/04/23 вiд 06.04.2023р., як односторонній правочин, вчинений ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП", є дійсним, його недійсність прямо не встановлена законом й цей правочин не визнаний судом недійсним.

Отже, за висновком позивача, 06.04.2023р. було припинено зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" щодо повернення ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" сплачених 4503150,40 грн. лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за Договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016р.

Разом з цим, питання щодо припинення зобов`язань сторін за Договором фінансового лізингу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до вищенаведеної заяви вже було предметом дослідження в межах справи №905/357/19 і зазначеному питанню вже було надано відповідну оцінку Східним апеляційним господарським судом у постанові від 27.09.2023р. у зазначеній справі.

Як вже було зазначено судом, рішенням господарського суду від 12.09.2019р. по справі №905/357/19 позовні вимоги задоволено: стягнуто з ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" на користь АТ КБ "ПриватБанк" 19876276,55 грн. заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном, пеню у розмірі 738182,19 грн., судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 309216,88 грн.

25.11.2019р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Не погоджуючись з таким наказом ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" подано до суду заяву про визнання наказу господарського суду Донецької області №905/357/19 від 25.11.2019р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном за договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016 на суму 4503150,40 грн.

В обґрунтування своєї заяви товариство зазначило, що 06.04.2023р. ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" за односторонньою заявою про залік зустрічних однорідних вимог №01/04/23 вiд 06.04.2023р. частково зменшив свої зобов`язання перед AT КБ "ПриватБанк" по простроченій заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном за Договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016 на суму 4503150,40 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2023р. у справі №905/357/19 заяву ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано наказ господарського суду Донецької області по справі №905/357/19 від 25.11.2019р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном у сумі 4503150,40 грн., що зараховані банком в рахунок сплати вартості майна.

Зазначену ухвалу було оскаржено Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" в апеляційному порядку.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2023р. по справі №905/357/19 апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задовольнив; ухвалу господарського суду Донецької області від 18.07.2023р. скасував; відмовив ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" у задоволені заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Так, за результатами апеляційного розгляду, дослідивши усі наявні в матеріалах зазначеної справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що зарахування зустрічних вимог за заявою №01/04/23 вiд 06.04.2023р. не відбулося, оскільки такі вимоги не носять безспірного характеру (вимоги ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" до АТ КБ "ПриватБанк" про повернення лізингових платежів були предметом спору у справі №905/221/23 (905/917/23)).

Отже, Східним апеляційним господарським судом в межах справи №905/357/19 вже було надано оцінку питанню того, чи відбулося припинення зобов`язання сторін за Договором на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №01/04/23 вiд 06.04.2023р., чи ні.

Аналогічної позиції притримувався суд і при розгляді позовних вимог ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" в межах справ №905/221/23 (905/917/23) та №905/221/23 (905/126/25).

За змістом ст.ст.8, 129 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, суд при здійсненні правосуддя керується верховенством права.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata) який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (п.61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»).

Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).

Втім, АТ КБ "ПриватБанк" було проігноровано неодноразові висновки судів різних інстанцій стосовно відсутності припинення зустрічних зобов`язань між сторонами за заявою ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" від 06.04.2023р. та ініційовано новий позов, спрямований на визнання відсутнім (припиненим) право вимоги ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" до АТ КБ "ПриватБанк" в розмірі 4503150,40 грн.

В цьому контексті, суд вважає за доцільне надати правову оцінку обраному позивачем способу захисту та акцентувати увагу на наступному.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі №6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад із тих підстав, що зобов`язання припинилось.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

Натомість, як вже неодноразово було зазначено судом, в судовому порядку вже було вирішено питання правомірності стягнення з Банку лізингових платежів, сплачених ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" в рахунок сплати вартості об`єкта лізингу за договором фінансового лізингу №4К16052ЛИ від 01.07.2016, у загальній сумі 4503150,40 грн. (справи №905/221/23 (905/917/23) та №905/221/23 (905/126/25)).

Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" мав захищати свій інтерес саме під час розгляду цих судових справ за зазначеними позовними вимогами, а не ініціювати окрему судову справу.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022р. у справі №462/5368/16-ц.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у цій справі позивач не довів наявності окремого спору, а отже, і наявності свого правомірного інтересу в правовій визначеності. Натомість у діях позивача вбачається прагнення переглянути в межах цієї справи судові рішення, прийняті в інших справах №905/221/23 (905/917/23) та №905/221/23 (905/126/25), що є неприпустимим.

Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП", м.Слов`янськ про визнання відсутнім (припиненим) права вимоги.

В судовому засіданні 03.11.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 03.11.2025р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина