Ухвала від 25.04.2025 по справі 301/2817/19

УХВАЛА

25 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 301/2817/19

провадження № 61-4401ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі за позовом Хустської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Іршавська міська рада Хустського району Закарпатської області, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської районної державної адміністрації, про визнання наказів недійсними, скасування запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Ільницької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне Управління Держгеокадастру

у Закарпатській області, про визнання рішення сільської ради недійсним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

4 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого

2025 року, повний текст якої складено 3 березня 2025 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке суд не вирішує, оскільки касаційна скарга заявником подана з додержанням строків, установлених статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги додано чек переказу коштів від 4 квітня 2025 року про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1 697,00 грн.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції станом на час подання первісного та зустрічного позовів) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову

та у фіксованому розмірі.

Первісний позов подано у 2019 році, зустрічний позов - у 2020 році.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує судове рішення за первісним позовом в частині однієї вимоги майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння). Крім того, заявник оскаржує судове рішення в частині вирішення зустрічного позову, в якому пред`явлено одну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання первісного позову) за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання зустрічного позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становив 2 102 грн.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції встановлено, що ціна первісного позову складає 1 918 960 грн, тому за вимогами майнового характеру судовий збір, що підлягав сплаті при поданні первісного позову, становив 28 784,40 грн (1 918 960 * 1,5 %). За вимогами немайнового характеру судовий збір, що підлягав сплаті при поданні зустрічного позову становив 840,80 грн (2 102 * 0,4).

За подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 59 250,40 грн (28 784,40 + 840,80) * 200 %.

Тому заявник має доплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі

57 553,40 грн (59 250,4 - 1 697,00).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої

статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного у ній недоліку.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко