Постанова

від 20.02.2025 по справі 301/2817/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/2817/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 лютого 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого Джуги С.Д.

суддів Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2022 року у складі судді Золотаря М.М., у справі за позовом Хустської місцевої прокуратури в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Іршавська міська рада Хустського району Закарпатської області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської районної державної адміністрації про визнання наказів недійсними, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Ільницької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання рішення сільської ради недійсним та його скасування,-

встановив:

25 листопада 2019 року Хустська місцева прокуратурав інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася в Іршавський районний суд з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Іршавська міська рада Хустського району Закарпатської області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської районної державної адміністрації про визнання наказів недійсними, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що рішенням Ільницької сільської ради Іршавського району №167 від 31 липня 2015 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1488 га.

Поряд з цим, рішенням Ільницької сільської ради №212 від 23 жовтня 2015 року «Про внесення змін до рішення 26-ої сесії VI-го, скликання від 31 липня 2015 року №167» внесено зміни до рішення 26-ої сесії VI-го скликання від 31 липня 2015 року №167, якими ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1985 га.

01 квітня 2016 року рішенням Ільницької сільської ради №119 «Про передачу земельних ділянок у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площами: 0,1688 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 ступенів (кадастровий номер -2121984500:11:001:0082) та 0,0297 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083).

Пунктом 2 вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 безоплатно передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 2121984500:11:001:0082, 2121984500:11:001:0083, загальною площею 0,1985 га.

Надалі, на підставі рішення Ільницької сільської ради №119 від 01.04.2016 року 23 травня 2016 року державним реєстратором Іршавської районної державної адміністрації прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційними довідками №155638478, №155637515 від 08.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Водночас, місцевою прокуратурою в ході вивчення питання законності безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3198-сг від 21 жовтня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту в контурі 344 на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Крім того, слід зазначити, що при написанні ОСОБА_1 клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вказаної земельної ділянки останній зазначив, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував.

19 грудня 2016 року наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №3977-сг «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,4184 га (кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105), що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області та передано її безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного наказу, 04 січня 2017 року державним реєстратором Іршавської міської ради Калинич І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку.

В подальшому, а саме 02 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №399, посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Рацин В.Ф., ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер -2121985700:01:001:0105, на користь ОСОБА_2 , який по теперішній час є власником даної земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою №155639068 від 08.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України набув безоплатно у власність три земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельну ділянку площею 0,1688 га, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, земельну ділянку площею 0,0297 га, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, що розташовані в с. Ільниця, Іршавського району, та земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Вважають, що накази ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №3198-сг від 21 жовтня 2016 року та №3977-сг від 19 грудня 2016 року підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави з наступних підстав.

ОСОБА_1 , використавши своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки набув на підставі рішення Ільницької сільської ради №119 від 01.04.2016 у власність земельні ділянки кадастрові номери - 2121984500:11:001:0082, 2121984500:11:001:0083, загальною площею 0,1985 га, що розташовані в с. Ільниця, Іршавського району, - не мав правових підстав для повторного безоплатного отримання у власність земельної ділянки площею 1,4184 га, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, приймаючи оспорювані накази, факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірив, що призвело до повторного безкоштовного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що суперечить вимогам ч.4 ст. 116 ЗК України.

Так, з інформаційної довідки №155639068 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №399від 02.02.2017, посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Закарпатської області, Кирик В.Ю. відчужив земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер 2121985700:01:001:0105, на користь ОСОБА_2 .

Таким чином, земельна ділянка площею 1,4184 га, кадастровий номер 2121985700:01:001:0105, що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто, поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Водночас, ОСОБА_2 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.

Земельна ділянка площею 1,4184 га, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею держави від імені якої діє (центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), а ОСОБА_2 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка немала права її відчужувати, у зв`язку з чим, вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача, тобто у ОСОБА_2 .

Разом з цим, рішенням Іршавської міської ради №8 від 17.05.2017 «Про реорганізацію Іршавської міської ради Закарпатської області шляхом приєднання та припинення Лозянської сільської ради в результаті приєднання» Лозянську сільську раду приєднано до Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади, а її статус як юридичної особи - припинено.

Таким чином, фактично земельна ділянка, площею 1,4184 га, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105 знаходиться на даний час за межами населених пунктів на території Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади, оскільки Лозянська сільська рада, як юридична особа, припинена.

Поряд з цим, незважаючи на зміни представницького органу місцевого самоврядування, власником земельної ділянки не ініціювались зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №155639068 від 08.02.2019) щодо інформації про адресу земельної ділянки, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, яка вказана й на даний час як «Лозянська сільська рада».

При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. доручено забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

Таким чином, вважають, що прийняте рішення у даній справі може вплинути на права Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади, які передбачені ст. 117 ЗК України, оскільки така є представницьким органом об`єднаної територіальної громади міста Іршава, сіл Собатин та Лоза на підставі рішення Іршавської міської ради №10 від 17.05.2017 «Про утворення представницького органу - Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті Іршава». Наведене слугує підставою для визначення Іршавської міської ради ОТГ як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Враховуючи викладене, а також факт незаконності видачі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області оскаржуваних наказів та незаконність відчуження ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_2 , слід скасувати запис №18835201 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2121985700:01:001:0105.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

За вказаних обставин позивач просив: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3198-сг від 21 жовтня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельноїділянки у власність», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту в контурі 344 на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області;

визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3977-сг від 19 грудня 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення», кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, яким ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 1,4184 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту в контурі 344 на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис №18835201 про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером - 2121985700:01:001:0105.

витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 1,4184 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2121985700:01:001:0105, вартістю 1918 960,00 грн., що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд із зустрічним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Ільницької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання рішень сільської ради недійсними та їх скасування.

Посилається на те, що рішенням виконкому Ільницької селищної ради № 128 від 22 грудня 1994 року його батьку ОСОБА_3 було передано у приватну власність три земельні ділянки загальною площею 0.25 га: земельна ділянка, де розміщено жилий будинок батька за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка розміщена в АДРЕСА_1 , біля Ільницької загально освітньої школи; земельна ділянка розміщена в АДРЕСА_2 , між суміжними землекористувачами ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 початку березня 2015 року по 31 березня 2016 року позивач знаходився на службі і приймав участь у антитерористичній операції захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. У цей період часу батько ОСОБА_3 дуже сильно захворів туберкульозом і, припускаючи свою неминучу смерть, вирішив розпорядитися своїм майном, зокрема своїми приватними, вище вказаними ділянками землі.

Так як батько пояснив у послідуючому він вирішив подарувати позивачу вище вказані земельні ділянки № НОМЕР_1 і АДРЕСА_4 . Однак юристи роз`яснили йому, що для оформлення дарчої потрібна присутність і того кому даруєш тобто, сина. Оскільки він знаходився в АТО, то батькові порадили, враховуючи те, що земельні ділянки ним приватизовано за старим земельним законодавством і ще не зареєстровані в кадастровому реєстрі України передбаченому новим законодавством, не реєструвати своє право власності на вказані земельні ділянки, а натомість виготовити документацію і зареєструвати право власності на ОСОБА_1 у обхід вимог чинного законодавства згідно якого батько повинен був вказані земельній ділянки № НОМЕР_1 і АДРЕСА_4 , які знаходилися у його приватній власності зареєструвати на себе, а опісля розпорядитися ними подарувати, відмовитися від власності і таке інше.

Для здійснення своєї волі по даруванню вище вказаних земельних ділянок № НОМЕР_1 і АДРЕСА_4 батько звернувся до Ільницької сільської ради з заявою про вилучення у нього вказаних земельних ділянок, а потім звернувся до Ільницької сільської ради з заявою від імені ОСОБА_1 про приватизацію вказаних земельних ділянок і затвердження проекту землеустрою вказаних ділянок.

Рішенням № 119 від 1 квітня 2016 року Ільницької сільської ради заяву батька ОСОБА_3 написану від його імені - ОСОБА_1 було задоволено і затверджено проект землеустрою та передачу останньому у приватну власність вище вказаних земельних ділянок. При цьому земельній ділянці №2 було присвоєно кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, а ділянці № НОМЕР_2 було присвоєно кадастровий номер -2222984500:11:001:0083. Таким чином земельні ділянки приватної власності батька було зареєстровано на його ім`я без його відома і без його участі.

03.10.2016 року ОСОБА_1 особисто звернувся до головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. 19 грудня 2016 року наказом т 3977-сг від 19 грудня 2016 року було затверджено проект землеустрою про передачу у власність мені земельної ділянки з кадастровим номером -2121985700:01:001:0105 площею 1.4184 га.

Однак позивач за первинним позовом вважає, що зареєстровані без його відома на його ім`я земельні ділянки приватної власності батька є перешкодою у праві володіння земельною ділянкою з кадастровим номером - 2121985700:01:001:0105 площею 1.4184 га. У зв`язку з наведеним звертається до суду про скасування рішення № 119 від 1 квітня 2016 року Ільницької сільської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок у зв`язку з тим, що під час його прийняття було порушено ч. 6 ст.118, ч.1.2.ст.142 Земельного кодексу України.

Рішенням Іршавського районного суду від 20.01.2022 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення№119 від 1 квітня 2016 року Ільницької сільської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок кадастровим номером 2121984500:11:001:0082 та кадастровим номером 2222984500:11:001:0083, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Заступник керівникаЗакарпатської обласноїпрокуратури О.Ломакіна-Невідомаоскаржила рішеннясуду якухвалене зпорушенням нормматеріального тапроцесуального права,просила такескасувати таухвалити новерішення,яким позовпрокурора задовольнитиу повномуобсязі зодночасною відмовоюу задоволеннізустрічного позову. Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 2121984500:11:001:0082 площею 0,1688 га була ОСОБА_1 подарована ОСОБА_6 09.11.2017 за власноручно підписаним договором, тому вибула з власності ОСОБА_1 . Суд не з`ясував, чи звертався ОСОБА_1 до реєстратора із заявами про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2121984500:11:001:0082 і 2121984500:11:001:0083, оскільки без особистої заяви реєстратор не міг зареєструвати право власності. Тому твердження ОСОБА_1 про те, що йому невідомо про державну реєстрацію за ним права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2121984500:11:001:0082 і 2121984500:11:001:0083 неправдиве. Про це йому було достеменно відомо і цей факт він звертаючись із зустрічним позовом приховав. Скасування рішення Ільницької сільської ради від 01.04.2016 № 119 ніяких правових наслідків не тягне. Тому знаючи, що на ним зареєстроване право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2121984500:11:001:0082 і 2121984500:11:001:0083 для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 незаконно отримав безоплатно на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 3977-сг від 19 грудня 2016 року право власності на ще одну земельну ділянку з кадастровим номером 2121985700:01:001:0105 площею 1,4184 га для ведення особистого селянського господарства, яку 02.02.2017 продав ОСОБА_2 . Надання земельної ділянки безоплатно здійснюється один раз за кожним видом використанні землі. ОСОБА_1 фактично отримав безоплатно три земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2121984500:11:001:0082 (відчужена ОСОБА_6 ), 2121984500:11:001:0083 (залишилася у ОСОБА_1 ) і 2121985700:01:001:0105 (відчужена ОСОБА_2 ), поведінка ОСОБА_1 протиправна. Крім цього, посилаючись на безпідставність прийняття зустрічного позову та розгляду його із первісним позовом, просила також скасувати ухвалу Іршавського районного суду від 31.03.2020 про прийняття до розгляду зустрічного позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Цивільна справа №301/2817/19 перебувала у провадженні судді-доповідача Кондора Р.Ю.

Внаслідок звільнення з посади судді Закарпатського апеляційного суду Кондора Р.Ю. у зв`язку з відставкою, протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.01.2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Джуга С.Д., судді Кожух О.А., Собослой Г.Г.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2024 року цивільну справу № 301/2817/19 прийнято до свого провадження

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині оскарження ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року закрито, як помилково відкрите.

В судовому засіданні прокурор Андрейчик А.М. підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Глагола В.С. надіслав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю.

З приводу неявки в судове засідання адвоката Глаголи В.С. та інших учасників процесу необхідно зауважити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційне провадження у даній справі за поданою апеляційною скаргою відкрито ухвалою від 04.03.2022 року. За клопотанням адвоката Глаголи В.С. розгляд справи відкладався 09.10.2023року, 10.04. 2024 року, 07.11.2024року. В судове зсідання, яке призначене на 20.02.2025 року о 10.30год. адвокат Глагола В.С. надіслав чергове клопотання про відкладення розгляду справи. Інші учасники справи, окрім прокурора, жодного заразу в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч.3 п.п.10,11 ст.ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі відкрито у березні 2022 року, розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідачів та представника відповідача Глаголи В.С., колегія суддів дійшла висновку, що процесуальна поведінка даних учасників справи спрямована на затягування і перешкоджання розгляду справи, суперечить завданню цивільного судочинства і є зловживанням процесуальними правами, а тому відхиляє клопотання представника Глаголи В.С. про відкладення розгляду справи, та вважає за можливий розгляд даної справи у його відсутності та відсутності інших учасників справи, які не з`явилися у судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справивстановлено, що рішенням Ільницької сільської ради Іршавського району №167 від 31 липня 2015 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1488 га.

Рішенням Ільницької сільської ради №212 від 23 жовтня 2015 року «Про внесення змін до рішення 26-ої сесії VI-го, скликання від 31 липня 2015 року №167» внесено зміни до рішення 26-ої сесії VI-го скликання від 31 липня 2015 року №167, якими ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1985 га.

01 квітня 2016 року рішенням Ільницької сільської ради №119 «Про передачу земельних ділянок у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площами: 0,1688 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 ступенів (кадастровий номер -2121984500:11:001:0082) та 0,0297 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083).

Пунктом 2 вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 безоплатно передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 2121984500:11:001:0082, 2121984500:11:001:0083, загальною площею 0,1985 га.

В подальшому, на підставі рішення Ільницької сільської ради №119 від 01.04.2016 року 23 травня 2016 року державним реєстратором Іршавської районної державної адміністрації прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційними довідками №155638478, №155637515 від 08.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3198-сг від 21 жовтня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту в контурі 344 на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

19 грудня 2016 року наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №3977-сг «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,4184 га (кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105), що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області та передано її безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного наказу, 4 січня 2017 року державним реєстратором Іршавської міської ради Калинич І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку.

В подальшому, 2 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №399, посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Рацин В.Ф., ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер -2121985700:01:001:0105, на користь ОСОБА_2 , який по теперішній час є власником даної земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою №155639068 від 08.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Іршавської міської ради №8 від 17.05.2017 «Про реорганізацію Іршавської міської ради Закарпатської області шляхом приєднання та припинення Лозянської сільської ради в результаті приєднання» Лозянську сільську раду приєднано до Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади, а її статус як юридичної особи - припинено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.14 Конституції України, ч.1, ч.2 ст.373 ЦК України та ст.1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч.1-3ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч.1ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч.3 та ч.4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу(ч.6 ст. 118 ЗК України ).

Відповідно п.«б» ч. 1ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Передбачена ст.ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 Земельного кодексу України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного, суду від 20 травня 2020 у справі № 706/1685/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 545/1450/17 та від 27 жовтня 2020 року у справі № 381/375/19, а також Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №496/2866/16-ц.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 набув безоплатно у власність три земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельну ділянку площею 0,1688 га, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, земельну ділянку площею 0,0297 га, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, що розташовані в с. Ільниця, Іршавського району, та земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер - 2121985700:01:001:0105, що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

В зустрічному позові ОСОБА_7 посилається на те, що він особисто або через представника до Ільницької сільської Хустського району про отримання земельних ділянок для особистого ведення сільського господарства не звертався, державну реєстрацію таких не проводив, тому вважав рішення Ільницької сільської ради №119 від 01.04.2016 року 23 травня 2016 року на підставі якого державним реєстратором Іршавської районної державної адміністрації прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 , незаконним й таким, що підлягає скасуванню з подальшим скасування державної реєстрації права власності.

Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 , вважав, що такі твердження підтверджуються проведеною під час розгляду справи почеркознавчою експертизою, згідно висновку якої № 9658 від 16.08.2021 року підпис від імені ОСОБА_1 у заяві за вх. № 02-34/к-49 від 09.03.2016 про затвердження проекту землеустрою земельних ділянок кадастровий №2121984500:11:001:0082 та №2121984500:11:001:0083 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

З даними висновками суд першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3ст 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України ).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області від 26.09. 2022 року від державного реєстратора Іршавської міської ТГ витребувано реєстраційні справи про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 ,

З оглянутих реєстраційних справ №930922321219, №929445921219 вбачається, що рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , державним реєстратором прийнято відповідно 24.05.2016р. та 26.05.2016р. на підставі заяв ОСОБА_1 , також в реєстраційних справах містяться завірені копія паспорту ОСОБА_1 , копія посвідчення УБД Кирик В.Ю., квитанції про проведення оплати за проведені реєстраційні дії.

ОСОБА_1 не подано жодних доказів, які б підтверджували, що вище вказані документи подані не ним, а іншою сторонньою особою, а також, що приймаючи рішення про державну реєстрацію про права власності на вищевказані земельні ділянки, державний реєстратор вчинив неправомірні дії.

Матеріалами справи також встановлено, що в подальшому, згідно договору дарування від 09.11.2017 року , посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Закарпаптскої області Гецко А.І. за реєстром №2362, ОСОБА_1 подарував земельну ділянку, кадастровий номер 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 ОСОБА_6 . У даному договорі ОСОБА_1 вказав, що земельна ділянка, кадастровий номер 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га. належить йому - дарувальнику ОСОБА_1 на праві власності, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 23.05.2016 року.

Таким чином вищевказаними матеріалами справи повністю спростовано доводи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , що він не отримував від сільської ради земельну ділянку, кадастровий номер 2121984500:11:001:0082, площею 0,1688 га, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, кадастровий номер - 2121984500:11:001:0083, площею 0,0297 га, що розташована в АДРЕСА_1 , для особистого ведення сільського господарства, не здійснював державної реєстрації прав на дані земельні ділянки, а тому заявлений ним зустрічний позов є безпідставний.

Наведені обставини дають суду підстав для висновку, що ОСОБА_1 беззаперечно і достовірно знав, що за ним зареєстровані дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які він отримав у порядку безоплатної приватизації, однак повторно звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про надання йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Приймаючи оспорювані накази №3198-сг від 21 жовтня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», №3977-сг від 19 грудня 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення», щодо передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4184 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту в контурі 344 на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірило, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із власності, та передачі у власність земельної ділянки у власність особі, яка таке право вже використала, а тому дані накази є незаконними.

З матеріалів також вбачається, що 2 лютого 2017 року згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки №399, ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку площею 1,4184 га, кадастровий номер -2121985700:01:001:0105, на користь ОСОБА_2 , який по теперішній час є власником даної земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою №155639068 від 08.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Засади захисту права власності, зокрема, передбачають право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК).

Згідно із ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК(пункт 21 постанови Пленуму ВССУ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 7 лютого 2014 року).

Підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 388 ЦК, є, поряд з іншим, доведення факту вибуття майна з володіння власника чи володіння особи, якій він передав майно, поза їхньої волі.

Як зазначалось вище, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області допустило порушення вимог земельного законодавства, неправомірно прийнявши вищевказані накази, внаслідок чого спірна земельна ділянки вибула з володіння власника держави у незаконний спосіб і не з її волі.

Разом з тим, спосіб захисту, обраний позивачем визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та одночасно витребувати її, не є ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11лютого 2020 року у справі №922/614/19 зробила правовий висновок згідно з яким: «50.Власник з дотриманням вимогстатті 388 Цивільного Кодексу Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. 51.У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому законне вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. 52.Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідностізаконуне тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. 53.Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав».

Отже, не є належним способом захисту порушеного права пред`явлення вимоги про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, якщо позивачем також заявлена вимога про витребування майна, оскільки її задоволення охоплює собою всі наслідки незаконності рішень, а тому позов підлягає до часткового задоволення в частині витребування від відповідача ОСОБА_2 на користь держави спірної земельної ділянки.

Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч.1ст. 2 Закону).

Згідно з положеннями ч.3ст.23 23 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час пред`явлення прокурором позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функціїу спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор у даній справі звернувся із позовом з підстав порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області вимог земельного законодавства та вказав, що на звернення прокурора 22 серпня 2019 року за № 05/1-368/19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру жодних заходів реагування щодо скарження оспорюваних наказів не вжито. Прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував у чому полягає порушення цих інтересів.

Таким чином у даній справі прокурор довів законні підстави для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах із оскарження рішень, пов`язаних із розпорядженням землею сільськогосподарського призначення.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги закону, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки та дійшов неправильних висновків про обґрунтованість зустрічного позову та недоведеність первісного позову, та безпідставно задовольнив зустрічний позов і неправомірно відмовив у первісному позові.

Відповідно до ч.1 п.1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням наведеного рішення суду першої інтонації підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладається на відповідача у разі задоволення позову. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем у даній справі понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору у загальному розмірі 89 810 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з трьох відповідачів за первісним позовом у рівних частинах, що становить по 29936,66 грн. з кожного.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2022 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким позов Хустської місцевої прокуратури в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 1,4184 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2121985700:01:001:0105, вартістю 1 918 960,00 грн., що знаходиться за межами населених пунктів на території Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області. В решті вимог відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Ільницької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання рішення сільської ради недійсним та його скасування, відмовити.

Стягнути на користь Закарпатської обласної прокуратури з: Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 29936,66 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень шістдесят шість копійок) з кожного сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 03 березня 2025 року.

Головуючий :

Судді: