Рішення

від 30.08.2010 по справі 2-123/2010

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Справа№2- 123/2010- року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 серпня       2010 року                                                            смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючої судді     Курочкіної О.М.

при секретарі     Лукіній Л.Г.

розглянувши   у    відкритому    судовому   засіданні   с.    Петропавлівка     справу   за

позовом ОСОБА_1      до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районні Дніпропетровської області про зобов’язання відповідача до виконання певних дій, стягнення недоплаченої щомісячної   державної  соціальної допомоги  «Дітям війни» та поновлення строку  для звернення до суду

                                                           ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася   ОСОБА_1       з цивільним  позовом   до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районні Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної   державної  соціальної допомоги  «Дітям війни» та поновлення строку  для звернення до суду.

     В обґрунтування своїх вимог вона вказала , що відповідно до статті 1 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона  є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй  повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 - 2009  роках їй  така допомога не виплачувалась.  

Верховна Рада України Законом України № 489 V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195 IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни, пункт 3 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489' V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

      Просить суд  відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов'язати   управління   Пенсійного   фонду   України   в   Петропавлівському   районі нарахувати на  її  користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2010  роки та нараховувати її в подальшому.

В позивач в позові зазначив  про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги  підтримав в повному обсязі .

         Відповідач в судове засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність свого  представника, позов не визнав, надав письмове заперечення в якому вказав, особам, які належать до категорії «Діти війни», підвищення виплачується в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до заперечення відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з оглядом на наступні обставини.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1       відповідно до абз.1 ч.1 ст. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус  «дитини війни», що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

ОСОБА_1       перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Петропавлівському районні Дніпропетровської області і отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

       Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і вона , як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі. Проте Законами України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякихї законодавчих актів України»   право на отримання такої соціальної допомоги було зупинено.

Вищевказаними нормами зупинено дію положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян та змінено або встановлено нові підстави й умови їх надання.

ОСОБА_1       звернулася  до суду 22.02.2010 року ,  відповідач,  згідно матеріалів справи перерахунок  пенсії позивачу   в розмірі відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не здійснив.

Згідно із Порядком передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, функції по призначенню і виплаті пенсій покладені на установи Пенсійного фонду України .

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  в 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.      

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 та статтю 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік " визнано неконституційними.

При задоволенні позовних вимог щодо перерахунку в 2007 році суд враховує, що позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлена  3 роки, тож вимоги необхідно задовольнити з 02.02.2007 року .

Виходячи з зазначеного відповідач повинен зробити перерахунок з 02.02.2007 року  по 31.12.2007 рік згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 28.12.2007 № 107- VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено, що дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, визначений статтею 14 З У  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складав з 1 січня - 470,00 грн., з 1 квітня - 481,00 грн., з 1 липня - 482,00 грн. та з 1 жовтня - 498,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 1 січня - 47,00 грн.; з 1 квітня - 48,10 грн.; з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.2008 гарантій, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 згідно з цим Законом.

Пунктом 8 зазначеної постанови встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

  У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 № 10-рп, яким визнано неконституційними, зокрема пункт 2 статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни, відповідач повинен зробити перерахунок з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     В частині позовних вимог щодо стягнення за період з 01.01. 2009  року по 31.12.2009  року   суд вважає їх такими, що  підлягають задоволенню і виходить з наступного:

      Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року N 835-VI зупинення дії статті 6 Закону України N 2195-IV на 2009 рік передбачено не було.       У відповідності зі статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти на вказані виплати з державного бюджету не виділялись. А згідно до ст. ст. 71, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету; забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.  

   Відповідач зазначає, що  підвищення в 2009 році нараховується відповідно до  постанови КМ України  від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено,  що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня — 48,1 гривні, з 1 липня — 48,2 та з 1 жовтня — 49,8 гривні.

Судом враховано, що ст.71 роз.У1 Закону України  «Про державний  бюджет  України на 2009 рік» Кабінету Міністрів  України  у 2009 році  надано право  встановлювати  розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства  визначаються залежно тільки від  розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних  сумах  у межах асигнувань, передбачених  за відповідними  бюджетними програмами, але зазначена соціальна виплата не повинна бути менше виплати встановленої  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян",  так як   зазначена постанова  не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також підлягають  задоволенню вимоги  позивача  про перерахунок зазначених виплат з 01.01.2010 по 30.08.2010,  оскільки  положення   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають законну силу і в 2010 році не зупинені..

    Отже суд дійшов висновку, що позивачка має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання:

з 02.08.2007   року по 31.12.2007

з 22.05.2008  року по 31.12.2008    

 з 01.01.2009  року по 30.08.2010   року відповідно до статті 6 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»,  щомісячна соціальна допомога повинна виплачуватись у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в межах заявлених вимог виключенням   при призначенні вже нараховане і отримане за зазначений час щомісячне підвищення пенсії.

      Що  стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захсит дітей війни» та абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає,  що вони також не підлягають задоволенню  так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки  рішення суду   не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.

  Не підлягають задоволенню вимоги  позивача про відновлення пропущеного строку звернення до суду, так як вони заявлені з посиланням на норми КАС України і не обгрунтовані

  Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. підлягають

стягненню з державного бюджету на користь позивача так як відповідно до п.34 ст.4 Декрету  КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору.

         На підставі викладеного, керуючись ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Рішеннями Конституційного Суду України   від 09.07.2007 року та від  22.05.2008 року  та ст. ст.  3,56-60,79,88,212,213-215,218,223 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

           Цивільний позов   ОСОБА_1       до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районні Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної   державної  соціальної допомоги  «Дітям війни» та поновлення строку  для звернення до суду  задовольнити частково.

        Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районні Дніпропетровської області перерахувати та виплатити  підвищення до пенсіі ОСОБА_1           з 02.02.2007   року по 31.12.2007 з 22.05.2008  року по 31.12.2008  з 01.01.2009  року по 30.08.2010   року  відповідно до статті 6 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»,  щомісячна соціальна допомога повинна виплачуватись у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в межах заявлених вимог виключенням   при призначенні вже нараховане і отримане за зазначений час щомісячне підвищення пенсії.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1      судовий збір в сумі  3 грн. 40 коп.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня з дня оголошення, а особи, які не брали участі в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня  отримання копії рішення.

Суддя