Рішення від 03.09.2025 по справі 758/9542/22

Справа № 758/9542/22

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто Груп» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі за текстом - ДТП).

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що внаслідок ДТП, яка сталася 11.06.2022 року в м. Києві з вини відповідача, було пошкоджено автомобіль BMW 520 D, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу.

Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що розмір матеріального збитку є необгрунтованим та завищеним. Також, відповідач вказує, що частково відшкодував збитки позивачу.

05.01.2023 року Ухвалою відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

11.04.2023 року Ухвалою Подільського районного суду міста Києва закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.

11.06.2024 року судом отримано заяву відповідача про перегляд заочного Рішення суду від 21.11.2023 року по справі №758/9542/22.

Судом прийнято заяву відповідача про перегляд заочного Рішення та призначено судове засідання.

03.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Суду від 10.09.2024 задоволено заяву про перегляд заочного рішення, скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2023 року по справі № 758/9542/22 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та провести судове засідання.

09.09.2024 до суду від відповідача надійшла заява про долучення доказів.

31.10.2024 до суду від позивача надійшли пояснення.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , як особи яка виконала звіт № 61/91.06.22 від 20.06.2022 року «Про оцінку вартості матеріального збитку».

27.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 27.02.2025 судом частково задоволено клопотання відповідача та призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу BMW 520 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 11.06.2022, на день дорожньо-транспортної пригоди? Проведення експертизи доручено експертам Київському науково-дослідному експертному криміналістичному центру МВС України. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача.

24.07.2025 до суду з експертної установи повернулись матеріали справи, через неможливість проведення експертизи, у зв`язку з несплатою відповідачем витрат на проведення експертизи згідно повідомлення про проведення експертизи.

Ухвалою від 01.08.2025 постановлено поновити провадження у справі та призначено судове засідання на 03.09.2025.

14.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

У судове засідання 03.09.2025 учасники судової справи не прибули.

За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні судом було прийнято, складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Позивачу на праві приватної власності належить легковий автомобіль BMW 520 D, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 5).

Позивачем укладений договір оренди автомобіля № 8/19 від 17.09.2020 року з ФОП ОСОБА_3 , згідно якого легковий автомобіль BMW 520 D, д.н.з. НОМЕР_1 було передано для подальшої передачі в прокат без водія третім особам (а.с. 29-30).

ФОП ОСОБА_3 передала даний автомобіль за договором прокату від 11.06.2022 року відповідачу у користування. Строк на який був переданий автомобіль у прокат, складав одну добу з 11.06.2022 року по 12.06.2022 року (а.с. 31).

При поверненні автомобіля з прокату був підписаний акт повернення автомобіля з прокату, де зазначений час повернення 19:15, та дата повернення 11.06.2022 року, а також стислий перелік пошкоджень. Даний акт був підписаний працівниками ФОП ОСОБА_3 та відповідачем, який власноруч записав до акту: «згоден з пошкодженнями», поставив свій підпис, прізвище та ініціали (а.с. 32).

Згідно Постанови Подільського районного суду від 28.07.2022 року по справі № 758/5431/22, яка набрала законної сили, відповідач, керуючи транспортним засобом BMW 520 D, державний номер НОМЕР_1 , 11.06.2022 року о 16 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Новокостянтинівській на з`їзді з естакади на пр-т С. Бендери, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, чим порушив вимоги п. 2.36, 12.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 35-36).

Відповідно до звіту № 61/91.06.22 від 20.06.2022 року «Про оцінку вартості матеріального збитку» ринкова вартість КТЗ до пошкодження складає 1 053 093,24 грн; варість відновлювального ремонту - 493 595,58 грн; коефіцієнт фізичного зносу - 0,2636; вартість матеріального збитку - 381 146,03 грн. (а.с. 9-27).

За надані експертом послуги з оцінки вартості матеріального збитку позивачем сплачено 2 000 грн згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 61/91.06.22 від 20.06.2022 року (а.с. 28).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що ринкова вартість КТЗ до пошкодження складає 1 053 093,24 грн; варість відновлювального ремонту - 493 595,58 грн; коефіцієнт фізичного зносу - 0,2636; вартість матеріального збитку - 381 146,03 грн.

Відповідач заперечує проти вартості матеріального збитку, оскільки згадана є завищеною та необгрунтованою, що підтверджується відповідною рецензією.

Так, відпровідно до висновку рецензії від 26.08.2024 звіт № 61/91.06.22 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним та не може бути використаний (ас.223).

Водночас, суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено обґрунтування висновків суду на підставі рецензій на висновки експертів.

Так, інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта. Процедура зазначеного рецензування чітко регламентована підзаконним актом, а саме Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 (далі - Порядок). Метою рецензування висновків судових експертів згідно з пунктом 2 Порядку є "вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків". Отже, процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі. Порядок не передбачає надання рецензії на висновок експерта на розгляд суду чи інших учасників судового процесу.

Рецензія не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковою для суду, оскільки містить суб`єктивну думку особи щодо оцінки доказу - висновку експерта; рецензент не має у своєму розпорядженні матеріали справи, не досліджує їх, не попереджається судом про будь-яку відповідальність за надання неправдивих рецензій.

Суд зазначає, що метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Водночас рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження обставин, що встановлені висновками.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №914/632/20 від 31.08.2022.

З огляду на вищевказане, суд відхиляє доводи відповідача про необґрунтованість та завищення вартості матеріального збитку.

Жодних інших заперечень щодо вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача (розміру матеріального збитку) відповідачем до суду подано не було.

Крім цього, суд враховує, що судова експертиза у справі була призначена за клопотанням відповідача та не була проведена у зв`язку з її неоплатою відповідачем.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що ч. 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з положень ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати, виходячи з вартості запасних частин і відновлюваного ремонту.

Доказів часткового відшкодування збитків позивача відповідачем суду не надано.

Отже, сума матеріального збитку підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи та складає 381 146,03 грн, а відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, враховуючи положення ст. 22 ЦК України та ст. 28 Закону суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на проведення судової експертизи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто Груп» кошти за заподіяну шкоду майну в розмірі 383 146 (триста вісімдесят три тисячі сто сорок шість) гривень 03 копійки та судовий збір в розмірі 5 747 (п`ять тисяч сімсот сорок сім) гривень 20 копійок;

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто Груп» (адреса: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 2, оф.771, код ЄДРПОУ 41231311);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк