Ухвала від 05.11.2025 по справі 495/7712/23

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

05 листопада 2025 рокуСправа № 495/7712/23 Номер провадження 1-кс/495/2259/2025

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42023162240000045 від 25 липня 2025 року за ознаками ч.1 ст.239 КК України , про накладення арешту на майно,

встановив:

03.11.2025 суду надійшло вказане клопотання.

Клопотання мотивоване тим, що 25.07.2023 до Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області надійшло письмове повідомлення від в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону, про те, що під час проведення заходів контролю за додержанням природоохоронного законодавства виявлено факт забруднення та засмічення земель промисловими відходами, що скидаються одним із підприємств, що розташоване на території Білгород-Дністровського району, Одеської області.

В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2025 року справа № 495/7712/23, № провадження 1-кс/495/2224/2025 при проведенні обшуку земельної ділянки за кадастровим номером 5125010100:01:001:00100 на якій розміщено комплекс «Виноробний завод» за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, місто Татарбунари, 138 км дороги Одеса-Рені, було виявлено та вилучено:

- шість забруднених зразків ґрунту (точкові проби), упаковані до поліетиленового сейф-пакету №NPU 2072812;

- один умовно чистий фоновий зразок ґрунту, упакований до поліетиленового сейф-пакету №RAW 154826.

Враховуючи викладене, вказані вилучені речі мають значення для подальшого проведення досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою слідчого визнані речовим доказом.

На розгляд клопотання належно повідомлені про судове засідання прокурор, слідчий, власник майна не з`явились.

Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами статей 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.1 ч. 2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Згідно з матеріалами провадження вилучені за результатами обшуку підозрюваного речі є майном, що відповідає критеріям речового доказу. Збереження речового доказу у незмінному стані є необхідним до встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даній категорії справ.

Наведені слідчим мотиви арешту є виправданим втручанням у право власності особи з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя звертає увагу, що правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.

Накладення арештуна шістьзабруднених зразківґрунту (точковіпроби),упаковані дополіетиленового сейф-пакету№NPU2072812;один умовночистий фоновийзразок ґрунту,упакований дополіетиленового сейф-пакету№RAW154826,вилучені вході обшукуземельної ділянкиза кадастровимномером 5125010100:01:001:00100на якійрозміщено комплекс«Виноробний завод»за адресою:Одеська область,Білгород-Дністровськийрайон,місто Татарбунари,138км дорогиОдеса-Рені,на підставіухвали слідчогосудді Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 24жовтня 2025року справа№ 495/7712/23,№ провадження1-кс/495/2224/2025,з визначеннямїх знаходженняу органудосудового розслідування на думку слідчого судді, відповідає критерію розумності та співрозмірності без надмірного втручання у право власності останнього.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

З аналізу статті 100 КПК України вбачається, що до компетенції слідчого судді не входить вирішення долі речових доказів на стадії досудового розслідування, зокрема визначення місця їх зберігання.

Згідно із частиною дев`ятою статті 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що місце зберігання речових доказів на даній стадії повинно бути вирішено слідчим, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на шість забруднених зразків ґрунту (точкові проби), упаковані до поліетиленового сейф-пакету №NPU 2072812; один умовно чистий фоновий зразок ґрунту, упакований до поліетиленового сейф-пакету №RAW 154826, вилучені в ході обшуку земельної ділянки за кадастровим номером 5125010100:01:001:00100 на якій розміщено комплекс «Виноробний завод» за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, місто Татарбунари, 138 км дороги Одеса-Рені, на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2025 року справа № 495/7712/23, № провадження 1-кс/495/2224/2025.

На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня постановлення.

Повний текст ухвали складено 05.11.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1