Рішення від 27.10.2025 по справі 578/268/20

Справа № 578/268/20

Провадження № 2/591/1733/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

справа № 578/268/20

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи

позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2

відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3

про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчий комітет Краснопільської селищної ради Сумської області як орган опіки та піклування

Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради

учасники судового провадження:

представник позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов С. Є.

секретар судового засідання Хроменко А. О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2020 року ОСОБА_3 подала до Краснопільського районного суду Сумської області позовну заяву до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (справа № 578/147/20), яка ухвалою від 06 лютого 2020 року була залишена без руху для сплати судового збору.

21.02.2020 ОСОБА_3 подала до Краснопільського районного суду Сумської області уточнену позовну заяву в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.

27 лютого 2020 року ухвалою суд постановив роз`єднати позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини та виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини. Позовну заяву в цій частині передав до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу через автоматизовану систему документообігу суду.

Цією ж ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та відкрив провадження у цивільній справі № 578/147/20. Справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду судову справу єдиний унікальний номер:578/268/20 головуючим суддею визначено Косар А. І.

16.03.2020 отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

17 березня 2020 року ухвалою прийнято позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі № 578/268/20 за позовом ОСОБА_3 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю. Розгляд справи здійснити у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Вимоги мотивовано тим, що сторони перебувають з шлюбі з 22 вересня 2017 року, але з січня 2020 року шлюбні відносини між подружжям припинені. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_2 . Дитина проживає з відповідачем, але він забороняє їй бачитись з дитиною. Переконана, що донька повинна проживати з матір`ю. Вона любить свою доньку і спроможна забезпечити її всім необхідним. Працює по трудовому договору і має нормований робочий день, отримує заробітну плату. Вона постійно слідкує за станом здоров`я дитини, її розвитком, виховує та піклується про неї, між нею та донькою є психологічний контакт, прив`язаність один до одного. З огляду на досвід, який є в суспільстві, проживання дитини саме з матірю є для дитини більш прийнятним, оскільки в матері більше емоційно - вольової мотивації можливостей та часу приділяти дитині увагу. Оскільки відповідач декілька разів висловлювався з погрозами в її адресу, що забере дитину до себе назовсім, постійно її настроює проти неї, суд має визначити місце проживання дитини. При розгляді даного питання просить врахувати, що відповідач має схильність до вживання спиртними напоями, що може негативно позначитись на вихованні дитини. Наразі дитина не може дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, і тому вважає, що на даний час проживання малолітньої доньки з матірю буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи у зв`язку з фізіологічними особливостями, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному. Вона не має наміру перешкоджати відповідачу у здійсненні його прав та обов`язків щодо їхньої дитини. Просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

02.04.2020 ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з зустрічним позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, в якому просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Вимоги мотивовано тим, що сторони перебувають у шлюбі, але справа про розірвання шлюбу знаходиться у суді на розгляді. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25.01.2020 був звичайний день, ніяких суперечок між ними не було. Він пішов з донечкою гуляти на вулицю на свіже повітря. Через деякий час на вулицю вийшла ОСОБА_4 і повідомила йому, що йде з сім`ї. Зібрала свої речі і поїхала в невідомому напрямку. Між ними були сварки через захоплення відповідачем спортивними іграми, а саме робить ставки на гру, задля чого бере гроші в кредит, які не повертає. Вона має великі борги, частину вдалося погасити за допомогою його рідних. Проте ОСОБА_4 знову оформлювала кредит не зважаючи на його прохання не робити цього. Вважає, що мати має займатись вихованням дітей, у відповідача є старша донька, яка проживає у її батьків. Йдучи з родини 25.01.2020 відповідач навіть не ставила питання про те щоб забрати маленьку донечку з собою. Він сподівався, що вона передумає, до кінця дня повернеться як не до нього, так хоч до донечки, але цього не сталося. Вона без всякого докору сумління покинула маленьку дитину, а тепер хоче забрати собі. 30.01.2020 вона з`явилась за місцем нашого з донечкою проживання з поліцією. Поліції вона повідомила, що її побили і не дають бачити дитину. Поліцейські зайшли в будинок, подивились що дитина в будинку, доглянута, переконались що ніхто не чинить відповідачці перешкод у спілкуванні з донькою і поїхали. За ці дні (з 25 по 31.01 2020) відповідач жодного разу долею дитини не цікавилась, не приїздила до неї. Приїздила до доньки 08.02.2020, побула 2 години і поїхала, при цьому бажання забрати собі дитину вона знову ж таки не виявляла і це питання нею не піднімалось. Гостинців дитині не привезла, тобто приїхала до дитини не як мати, а як гість. Потім приїхала в середині лютого 2020 р. разом з комісією по обстеженню умов проживання дитини. Пару годин погуляла з дитиною і поїхала. Питання з приводу проживання дитини саме з нею ні віч на віч з ним, ні при комісії не ставила і не вимагала передати їй на виховання. Більше до дитини відповідач не приїздила, перешкод у спілкуванні з дитиною він не чинить. Вважає, що ОСОБА_6 має проживати з ним за місцем його постійного проживання в атмосфері, до якої вона звикла, а саме в атмосфері любові та турботи. До кримінальної чи адміністративної відповідальності він не притягувався, працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно з позитивної сторони. Увесь свій вільний час від роботи та вихідні дні приділяє донечці, яка є сенсом його життя. У період коли він на роботі дитину доглядає бабуся, його мати. По закінченню карантину, оголошеного на всій території України, дитина буде відвідувати дитячий садочок. Переконаний, що у разі визначення судом місця проживання дитини з відповідачем вона вихованням ОСОБА_6 займатись не буде, як і старшу донечку віддасть на виховання своїм батькам. Враховуючи ставлення відповідачки до дитини за час спільного проживання та за період коли вона залишила доньку, беручи до уваги пристрасть її до азартних ігор і наявність у неї непогашених кредитів, вона не зможе забезпечити дитині належний рівень виховання та розвитку, не зможе забезпечити її належним харчуванням та доглядом.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 та об`єднано їх в одне провадження.

Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області як орган опіки та піклування була залучена у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 28 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації № 14-ОД від 15.01.2021 «Про утворення комісії з реорганізації Краснопільської районної державної адміністрації», утворено комісію з реорганізації Краснопільської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Сумської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Краснопільської селищної ради Сумської області як орган опіки та піклування.

Вища рада правосуддя рішенням від 22 травня 2025 року №1105/0/15-23 територіальну підсудність судових справ Краснопільського районного суду Сумської області передала Зарічному районному суду м. Суми.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду судову справу № 578/268/20 передано для розгляду головуючому судді Косар Алевтині Іванівні.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2025 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Краснопільську районну державну адміністрацію Сумської області як орган опіки та піклування на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради.

У чергове судове засідання 24.09.2025, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом не з`явилась, повідомлена належним чином. У день судового засідання ОСОБА_3. надіслала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з сімейними обставинами, доказів на підтвердження цих обставин не додано.

У судове засідання з`явився представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.

У чергове судове засідання 27.10.2025, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом не з`явилась, повідомлена належним чином. У день судового засідання ОСОБА_3. надіслала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з сімейними обставинами, доказів на підтвердження цих обставин не додано.

У суді першої інстанції інтереси ОСОБА_3 представляв адвокат Бидюков Д. В.

В судові засідання, призначені на 24 вересня та 27 жовтня 2025 року, ні Бидюков Д. В. , ні будь-який інший представник ОСОБА_3., не з`явилися.

Суд зазначає, що з часу передачі справи 578/268/20 за територіальною підсудністю Зарічному районному суду м Суми адвокат Бидюков Д. В. в інтересах ОСОБА_3 жодного разу не з`явився у судові засідання (28.07.2025, 14.08.2025, 24.09.2025, 27.10.2025), повідомлявся по день, час та місце судового засідання документом в електронному вигляді «Повістка» в його електронний кабінет. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Третя особа подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання з`явився представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов С. Є. та звернув увагу суду на тривалий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, і чергове відкладення судового засідання не буде відповідати інтересам дитини. Процесуальна поведінка позивача за первісним позовом спричиняє невиправдані затримки у провадженні, наявні підстави для залишення позову ОСОБА_3 без розгляду. Матеріали справи досліджені і достатньо доказів для прийняття рішеня по суті, враховуючи реалії сьогодення.

Також зробив заяву про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

27 жовтня 2025 року Ухвалою суду /скорочене судове рішення/ первісний позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю залишено без розгляду.

27 жовтня 2025 року суд ухвалив скорочене судове рішення.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

суд встановив:

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 22 вересня 2017 року сторони зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась ОСОБА_2 .

Після припинення спільного проживання сторін у січні 2020 року дитина залишилась проживати за місцем проживання батька, де вона проживала з народження, за адресою: АДРЕСА_2 .

28 травня 2020 року відповідно до заочного рішення Краснопільського районного суду Сумської області по справі № 578/147/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

26 вересня 2023 року відповідно до Судового наказу Лебединського районного суду Сумської області по справі № 950/2718/23, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , 2017 р. н.

Згідно із психолого - педагогічною характеритикою № 121 від 12.10.2021 на вихованку Самотоївського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колосок» ОСОБА_2 , дівчинка почала відвідувати дошкільний навчальний заклад у ранньому віці. За спостереженнями щодо визначення рівня адаптації до умов закладу діагностовано легкий ступень адаптації, що засвідчило благоприємний прогноз входження дитини в нове соціальне середовище. Освітній заклад дівчинка відвідувала систематично. Батьки дівчинки розлучені і вихованням займається батько та його родина. Мати має можливість періодично зустрічатись з дівчинкою. Загальний рівень психічного розвитку дитини відповідає віковій нормі. За результатами діагностування психічного розвитку дошкільників у дівчинки діагностується рівень психічного розвитку вищий за середній.

Згідно з характеристикою № 64 від 10.06.2021 вихованки Самотоївського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колосок» ОСОБА_2 , дівчинка відвідує дошкільний заклад освіти з серпня 2020 року. За цей час проявила себе як добра, життєрадісна дитина. ОСОБА_6 виховується у неповній сім`ї. Більше прив`язана до тата, який проводить з донькою весь вільний час. Мама не виявляє інтерес до життя доньки в садочку. ОСОБА_17 приводить і забирає з дитячого садка в основному - тато, іноді разом з бабусею. Взаємовідносини в родині тата, де виховується дівчинка, будуються на теплій, доброзичливій основі. Дитині приділяється достатньо уваги.

Згідно із довідкою дошкільного навчального закладу № 63 від 10.06.2021, дівчинка відвідує ясла-садок із серпня 2020 року, регулярно, завжди охайна, доглянута. Батько ОСОБА_1 спілкується з педагогами, які надають освітні послуги доньці, цікавиться життям дитини в закладі. Мати контакту із закладом дошкільної освіти не підтримує, із вихователями не спілкується.

ОСОБА_1 за місцем роботи в ТОВ «Союзнасосмаркет» та проживання в с. Глибне Краснопільського /нині Сумського/ району характеризується позитивно.

ОСОБА_3 за місцем роботи в КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» та проживання в с. Гринцеве Лебединського /нині Сумського/ району характеризується позитивно.

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї ОСОБА_8 з 14 по 18 лютого 2020 р., в ході обстеження було видно, що дитина любить батька та бабусю. Відповідно до свого віку ОСОБА_6 не може висловлювати свою думку щодо відношення до батьків та членів родини. Під час відвідування було виявлено, що дитина забезпечена всіма необхідними речами, спальне окреме ліжко є, постільна білизна чиста, дівчинка була одягнута охайно. Розвиваючими іграми та дитячою літературою забезпечена. Дитина із задоволенням грається із членами родини батька.

Згідно з Висновком оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 з 14 по 18.02.2020, за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є велика заборгованість ОСОБА_9 перед банками що становить загрозу безпеці життя дитини та членів всієї родини (дзвінки з погрозами від колекторів та працівників банків). Справа підлягає направленню до іншого суб`єкта надання соціальних послуг.

Відповідно до висновку від 24.02.2020 № 374/02-21 щодо визначення місця проживання дитини, ОСОБА_2 , 2017 р. н., проживає з батьком в АДРЕСА_3 та перебуває на його утриманні. Мати дитини ОСОБА_3 проживає разом з батьками та її старшою донькою ОСОБА_10 , 2012 р. н., в селі Гринцеве Лебединського району. Відповідно до актів обстежень умов проживання по місцю реєстрацію батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 умови проживання відповідають загальноприйнятим нормам та дитині створені сприятливі умови для гармонійного росту та розвитку. По місцю проживання батьки дитини характеризуються позитивно. При прийнятті рішення органом опіки та піклування було враховано положення Декларації прав дитини ООН 1959 року, Конвенції про права дитини та норми статті 161 СК України, що саме тільки за наявності виняткових обставин, які могли б виправдати розлучення дитини зі своєю матірю, дитина може проживати окремо від неї, та доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2017 р. н., по місцю реєстрації матері ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 .

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї ОСОБА_8 від 08.06.2021, в ході обстеження було видно, що дитина спокійна, сором`язлива, проявляє любов та довірливі стосунки з бабусею. Умови проживання дитини задовільні. Дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та навчання.

Згідно з Висновком оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 08.06.2021 за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що складні життєві умови відсутні, дитина проживає з татом та бабусею ОСОБА_11 . У дитини відсутні ознаки психологічної травми.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , родина проживає у приватному будинку, умови проживання добрі, санітарний стан житла відповідає нормі. ОСОБА_6 проживає з народження.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 17.06.2021, за адресою: АДРЕСА_4 , заявник проживає з донькою ОСОБА_10 у орендованому приватному будинку з лютого 2021 року, будинок без зручностей, наявне електропостачання, пічне опалення, колодязь біля сусіднього будинку. Будинок складається з двох кімнат. Для дитини ОСОБА_6 є окреме спальне місце на дивані, шафа для зберігання одягу, стіл для навчання.

Відповідно до висновку від 13.10.2021 № 249 щодо визначення місця проживання дитини, умови проживання батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідають загальноприйнятим нормам. При прийнятті рішення органом опіки та піклування було враховано положення Декларації прав дитини ООН 1959 року, Конвенції про права дитини та норми статті 161 СК України, що саме тільки за наявності виняткових обставин, які могли б виправдати розлучення дитини зі своєю матір`ю, дитина може проживати окремо від неї, і вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , 2017 р. н., разом з матір`ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до висновку від 10.10.2023 № 195 щодо визначення місця проживання дитини, малолітня дитина ОСОБА_6 після розлучення батьків проживає у родині батька в с. Глибне Сумського району Сумської області. ОСОБА_3 винаймає житло у м. Суми, квартира однокімнатна, наявні необхідні меблі та побутова техніка для дитини, є окреме спальне місце для дитини, місце для зберігання одягу, особистих речей. Поряд з будинком є дитячі навчальні заклади. ОСОБА_12 працює і має бажання виховувати свою доньку ОСОБА_6 та піклуватись про неї. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , 2017 р. н., разом з матір`ю ОСОБА_3 , за її місцем проживання у АДРЕСА_5 .

Відповідно до висновку від 08.03.2024 № 46 щодо визначення місця проживання дитини з батьком, ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Союзнасосмаркет» 13.10.2023, на обліку в центрі зайнятості як безробітний або шукач роботи не перебуває. Навчання дитини відбувається у дистанційній формі за програмою розвитку дитини «Я у Світі» в Самотоївському закладі дошкільної освіти «Колосок»; активність ОСОБА_17 в освітньому процесі щодо зворотнього зв`язку у виконанні завдань у кількісному відношенні за вересень- листопад 2023 р. складає мінімум, обмежений частотою 1 раз на місяць. В телефонній розмові батько повідомив що він працює. Стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за ст. 336 ч. 1 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації); на щеплення до лікарні дитину приводить бабуся, тітка, тому орган опіки та піклування вважає не доцільним проживання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , 2017 р. н., з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання у АДРЕСА_2 .

Опитаний в ході розгляду справи свідок ОСОБА_13 показав, що ОСОБА_6 з народження проживає в селі Глибне, батько ОСОБА_14 приділяє доньці велику увагу, вільний від роботи час проводить з нею, свідок часто бачив їх разом на дитячому майданчику.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що з повагою відносилась до дружини сина ОСОБА_4 та її доньки ОСОБА_15 . Проблеми в родині почались, коли у ОСОБА_4 виникли фінансові борги.

За довідковою інформацією уповноваженого поліцейського ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг та заяв до ВП № 2 (с. Краснопілля) на нього не надходило; малолітня ОСОБА_2 грається на вулиці під наглядом дорослих.

Відповідно до наданих доказів (з додатку «Дія»), ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 з 23.01.2024 мають статус внутрішньо переміщених осіб, їх зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання є АДРЕСА_6 .

Зі світлин вбачається як ОСОБА_17 святкує свій день народження у колі тата, усміхнена. Зі слів представника Рижова С. Є. , дівчинка навчається у школі № 10 м. Суми.

Згідно Договору оренди об`єкту нерухомості від 10 травня 2024 р. з правом пролонгації за згодою обох сторін орендодавцем є ОСОБА_1 , і до складу сім`ї входить донька ОСОБА_2 , 2017 р.н., його мати ОСОБА_11 , останній присвоєно почесне звання «Мати-героїня».

Зі слів ОСОБА_3 , остання проживає за адресами: на час роботи в АДРЕСА_5 , у вихідні дні у батьків в с. Гринцеве Сумська область.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Спір виник щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що міжнародні та національні законодавчі акти не містять норм, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Стаття 8 Конвенції гарантує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює проблему визначення місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18), від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено: "закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: "питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що "під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини".

У цій справі, між колишнім подружжям не досягнуто згоди про місце проживання дитини ОСОБА_17 , 2017 р.н.

Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Суд встановив, що на час звернення до суду з зустрічним позовом дитина проживала з батьком.

На час вирішення спору дитина майже п`ять років проживає з батьком та фактично пристосувалась до постійного оточення і сім`ї, що є однією з переваг на користь визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на те, що у справі відсутні докази, які б дозволили дійти висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю, що фактично призводить до зміни місця проживання дитини, буде мати більш позитивний вплив на дитину.

Дитина з народження проживає в родині батька в оточенні люблячої родини, тому змінювати її місце проживання вагомих підстав немає.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В матеріалах справи наявні декілька висновків органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини, відповідно до яких, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , 2017 р. н., разом з матір`ю ОСОБА_3 , за її місцем проживання, в залежності від зміни місця проживання останньої: АДРЕСА_7 . Кожного разу враховувалось відсутність виняткових обставин, які могли б виправдати розлучення дитини зі своєю матір`ю, коли дитина може проживати окремо від неї.

Так, дійсно, Принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року зазначає, що малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Верховний Суд України створив «презумпцію на користь матері» (постанова ВСУ від 14.12.2016 справа № 6-2445цс16), а саме суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції, помилково вважав, що наявні підстави для розлучення дітей зі своєю матір`ю, не встановивши виняткових обставин для цього та неправильно застосувавши положення статті 161 СК України і принцип 6 Декларації прав дитини, що призвело до неправильного вирішення справи.

Правова позиція в спростування «презумпції на користь матері» (постанова Великої Палати ВС від 17.10.2018 року, справа № 402/428/16-ц):

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі №6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Повертаючись до матеріалів справи, суд зазначає, що Актом обстеження умов проживання встановлено проживання малолітньої ОСОБА_6 за адресою батька з народження.

За інформацією закладу дошкільної освіти батько зацікавлений у вихованні і розвитку своєї дитини. Мати ОСОБА_3 у свою чергу не цікавилась навчанням доньки, з вихователями не спілкувалася.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки такий висновок є недостатньо обґрунтованим, не містить відомостей про врахування інтересів самої дитини, що це питання досліджувалось комісією.

Щодо відсутності Висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини за останнім місцем проживання ОСОБА_17 у м. Суми, то суд враховує судову практику, висвітлену у Постанові ВС від 11.12.2023 у справі № 523/19706/19: Передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у певних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. Неможливість надати органом опіки та піклування висновку в таких справах, зокрема, у зв`язку з перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо, не означає неможливості розгляду та вирішення спору судом. Протилежний підхід є рівнозначним відмові в доступі до правосуддя, що суперечить положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд уважає, що у цій справі достатньо доказів у сукупності для прийняття рішення по суті.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Ця справа стосується інтересів дитини, тому суд виходить із найкращих її інтересів з урахуванням усіх обставин справи, та приходить до висновку про доцільність проживання дитини з позивачем за зустрічним позовом.

На думку суду таке рішення відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини і в той же час не буде істотно порушувати права відповідача за зустрічним позовом на спілкування з дитиною, оскільки право відповідача щодо участі у спілкуванні та вихованні дитини захищено в судовому порядку.

Керуючись стст. 142, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Зустрічний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Суми Сумської області, Україна, з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянство: України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивачза зустрічним позовом ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає з донькою у АДРЕСА_6 , як внутрішньо переміщені особи;

представник позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов Сергій Євгенович РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса робочого місця адвоката:вул. Перекопська, 9/1, м. Суми, 40014, Україна;

відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ;

представник відповідача за зустрічним позовом адвокат Бидюков Дмитро Володимирович РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчий комітет Краснопільської селищної ради Сумської області як орган опіки та піклування ЄДРПОУ: 44151255, адреса: вул. Мезенівська, 16, селище Краснопілля Суського району Сумької області, 42400, Україна;

Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської радиЄДРПОУ: 34743343, адреса: вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, Україна.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.

Суддя А. І. Косар