Рішення від 18.11.2025 по справі 578/268/20

Справа № 578/268/20

Провадження № 2-др/591/77/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув усудовій 578/268/20 за зустрічним позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про визначеннямісця проживаннямалолітньої дитини з батьком, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Виконавчий комітет Краснопільської селищної ради Сумської області як орган опіки та піклування, Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради

заяву адвоката Рижова Сергія Євгеновича, представника ОСОБА_1 , подану у порядку статті 141 ЦПК України, про розподіл судових витрат між сторонами

учасники судового провадження:

представник позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов С. Є.

секретар судового засідання Хроменко А. О.

УСТАНОВИВ

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27жовтня 2025року зустрічний позов ОСОБА_4 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , про визначеннямісця проживаннямалолітньої дитини задоволено.

Повне судове рішення буде складено 31 жовтня 2025 року.

У судовому засіданні 27.10.2025 представник позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов С. Є. зробив заяву про розподіл судових витрат, докази щодо розміру витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача за зустрічним позовом адвокат Рижов С. Є. 04.11.2025 направив до Зарічного районного суду м. Суми заяву відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у якій просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені під час розгляду справи у суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51400.00 грн; поштові витрати у розмірі 364.52 грн.

До заяви долучено: Договір № 1951-Р/23 про надання професійної (правової) допомоги від 29.08.2023; Акт прийому-передачі наданих послуг адвокатом від 03.11.2025 до Договору № 1951-Р/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги; квитанції до прибуткового касового ордеру; Розрахунок розміру витрат на правову допомогу від 03.11.2025; докази направлення клопотання іншим учасникам справи.

Суд розглянувзаяву представникапозивача зазустрічним позовомпро ухваленнядодаткового рішенняпро відшкодуваннясудових витратна правничудопомогу увідкритому судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи.

В судове засідання прибув представник відповідача за зустрічним позовом та підтримав заяву про розподіл судових витрат.

Інша сторона в судове засідання не прибула, тим самим не скористалась правом доводити неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України),відповідні заперечення проти таких вимог не подала.

Заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, суд перейшов до стадії дослідження письмових доказів, після завершення якої протокольною ухвалою судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до частини першої статті 244 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України оголошено дату та час проголошення судового рішення.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При подачі зустрічного позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 840.80 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за квитанцією 5025510SB від 31.03.2020, який відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки судом не вирішено питання розподілу судових витрат..

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За пунктом 4 частинипершоїстатті1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Подані представником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства.

До суду, станом на час розгляду заяви такої з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмета спору, участі адвоката у судових засіданнях, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 51400.00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні відповідні квитанції , якими сторона позивача за зустрічним позовом направляла в ході судового розгляду на поштову адресу учасникам справи, зокрема, відповідача, документи що стосуються предмета спору. Плата за пересилання документів протягом усього часу розгляду справи становить у загальному розмірі 364.52 грн.

Оскільки надіслання документів з додатками відповідачу в рамках цієї справи є обов`язком позивача у разі подання до суду таких документів, в електронній формі через електронний кабінет, то суд знаходить, що витрати позивача на пересилання їх відповідачу на суму 364.52 грн протягом усього часу розгляду справи є процесуальними витратами, які відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 270 ЦПК України, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами другою-п`ятоюстатті 270ЦПКвстановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про підставність заявлених вимог та необхідність задоволення заяви.

Керуючись стст. 270, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Заяву адвоката Рижова Сергія Євгеновича, представника ОСОБА_1 , подану у порядку статті 141 ЦПК України, про розподіл судових витрат між сторонами - задовольнити.

Прийняти додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 )судові витратиу загальномурозмірі 52 605 (п`ятдесят дві тисячі шістсот п`ять) грн 32 коп., у т. ч.:

- судовий збір 840.80 грн,

- на професійну правничу допомогу 51400.00 грн,

- на оплату послуг поштового зв`язку 364.52 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. І. Косар