Вирок

від 26.10.2010 по справі 1-110/10

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1 - 110,

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :

головуючої - судді Щабельської І.В.

при секретарі - Іванченко В.А.,

з участю прокурора - Рощепи Я. В.,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Диканька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Оверянівка Новотроїцького району Херсонської області, жительки с-ща АДРЕСА_1, зареєстрованої у с-щі АДРЕСА_2, громадянки України, з середньою освітою, сортувальниці ТОВ «Укрпродснекгруп» м. Полтава, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 27 червня 2010 року близько 20 години на пляжі «Диканський» на березі р. Ворскла біля с. Михайлівка Диканського району Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в ході сварки зі своїм чоловіком потерпілим ОСОБА_3, умисно нанесла останньому гострою частиною кухонного ножа прямий удар в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді рани мяких тканин черевної стінки зліва з проникненням в черевну порожнину з пошкодженням великого та малого сальника, шлунково-ободкової звязки та печінки, з розвитком внутрішньо-черевної кровотечі.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнала частково і пояснила, що 27 червня 2010 року вона разом із своїм колишнім чоловіком - потерпілим ОСОБА_3, двома доньками та племінницею відпочивали біля р. Ворскла, де вона та потерпілий вживали алкогольні напої - пиво. Приблизно о 19 годині між нею та потерпілим виникла сварка через недостатнє, на думку підсудної, матеріальне забезпечення сімї та зловживання чоловіком алкоголем. Під час сварки останній ударив її долонею по потиличній частині голови, а потім штовхнув в передню частину грудей і вона вдарилася задньою частиною голови об дерево. Через деякий час в ході сварки, коли вона збирала речі і тримала у лівій руці кухонний ніж, потерпілий ОСОБА_3, який перебував у неї ззаду і дещо зліва, знову штовхнув її долонею в задню частину голови. Від поштовху вона похилилася вперед, а потім, випрямляючись, махнула рукою з ножем і випадково вдарила потерпілого в живіт. Зробила це неумисно, а в результаті саме випадкового помаху руки в результаті відмахування від його поштовху. Після цього потерпілий сказав, що вона його порізала, і, повернувшись, вона побачила, що той стоїть на колінах і тримається рукою за живіт, звідки тече кров. Злякавшись, вона зателефонувала до міліції. В цей час до місця події підїхав на автомобілі свідок ОСОБА_4, з яким вона повезла потерпілого до лікарні. Підсудна також вказала, що потерпілий раніше неодноразово, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, застосовував до неї фізичну силу, в результаті чого вона мала синці на тілі та обличчі, однак до медичного закладу ніколи не зверталася. Вказувала, що сварки у сімї відбувалися через зловживання потерпілого алкоголем та недостатнє матеріальне забезпечення сімї.

Не зважаючи на часткове визнання підсудною ОСОБА_2 вини у вчиненні умисного злочину, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України повністю підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями у суді потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що після вживання алкогольних напоїв його колишня дружина підсудна по справі, ставала агресивною та неодноразово починала сварки та бійки і раніше вже намагалась вдарити його ножем у живіт. 27 червня 2010 року він з підсудною, дітьми та племінницею дружини відпочивав на пляжі біля р. Ворскла в с. Михайлівка Диканського району. Під час відпочинку вони з підсудною вживали спиртні напої, випивши на двох близько 5 л пива. Приблизно о 19 год. вони почали сваритися, так як підсудна дорікала, що він заробляє недостатньо грошей для матеріального утримання сімї. Коли вони вже почали збирати речі, продовжуючи сваритися, підсудна ОСОБА_2 підійшла до нього і ззаду справа вдарила ножем у передню частину живота. Відчувши сильний біль і помітивши кров, він почав просити підсудну викликати міліцію, що вона і зробила. Після цього він був доставлений у лікарню, де йому була проведена операція. Заперечував нанесення ударів підсудній як в ході сварки 27 червня 2010 року, так і в інші дні, вказавши, що таких подій він не памятає;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який у суді пояснив, що 27 червня 2010 року він на прохання потерпілого ОСОБА_3 відвіз його із сімєю до р. Ворскла в с. Михайлівку Диканського району. Близько 20 год. він знову приїхав туди, щоб забрати родину ОСОБА_3 додому, де помітив пораненого ножем в живіт потерпілого ОСОБА_3 та підсудну ОСОБА_2, яка голосно кричала. Він відвіз потерпілого та підсудну в лікарню, де ОСОБА_3 надали медичну допомогу. Під час поїздки до лікарні підсудна запитувала «Що ж мені тепер буде?» і він зрозумів, що саме вона вдарила свого чоловіка ножем, однак деталі вказаної події йому не відомі;

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_5, яка в суді пояснила, що 27 червня 2010 року вона разом із родиною ОСОБА_3 поїхала до р. Ворскли, де відпочивала спільно з доньками підсудної. Дорослі вживали алкогольні напої пиво і вона чула, що підсудна та потерпілий сварилися між собою. Моменту вчинення злочину вона не бачила, а лише бачила як підсудна та потерпілий сідали в автомобіль, який повіз потерпілого в лікарню;

- показаннями малолітнього свідка ОСОБА_6, яка в суді пояснила, що 27 червня 2010 року вона разом із молодшою сестрою, матірю, вітчимом та двоюрідною сестрою ОСОБА_5 відпочивали біля р. Ворскли. В ході відпочинку батьки пили пиво. Увечері, коли вона допомагала матері складати речі, то в її присутності мати та вітчим сварилися між собою. Під час сварки вітчим ударив її матір ззаду рукою по голові. В результаті цього мати впала на руки вперед, після чого піднялася і, розвернувшись, рукою, у якій тримала кухонний ніж, вдарила вітчима, який стояв зліва і дещо ззаду від неї, в живіт,. Побачивши це, вона дуже злякалась і, забравши молодшу сестру, повела її на пляж. Після цього матір та вітчима свідок ОСОБА_4 повіз у лікарню;

- показаннями у суді свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які пояснили, що у тих випадках, коли підсудна вживала алкогольні напої, то ставала агресивною, вчиняла сварки і бійки з чоловіком як у присутності дітей, так і в присутності сторонніх осіб;

- рапортом чергового Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області про отримання ним телефонного повідомлення від підсудної про нанесення своєму чоловікові ножем тілесних ушкоджень в черевну порожнину /а.с. 3/;

- заявою потерпілого ОСОБА_3 про нанесення йому дружиною тілесних ушкоджень удару ножем в область живота /а.с. 4/;

- протоколом огляду та вилучення знаряддя злочину кухонного ножа /а.с. 10-13/;

- медичним висновком про перебування підсудної в стані алкогольного спяніння /а.с. 24/;

- протоколом добровільної видачі речових доказів майки із слідами крові та порізу, в якій перебував потерпілий /а.с. 41-43/;

- протоколом перевірки архіватора мовлення та демонстрації звукозапису повідомлення підсудною про нанесення нею ножового поранення у живіт потерпілому /а.с. 58-59/;

- протоколом предявлення ножа для впізнання, згідно якого потерпілий впізнав ніж, яким йому були спричинені тілесні ушкодження /а.с. 60-62/;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину за участю потерпілого /а.с. 76-81/;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину за участю підсудної /а.с. 84-88/;

- висновком судово-медичної експертизи № 1563 від 09.08.2010 року, згідно якого потерпілому спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани мяких тканин черевної стінки зліва, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням великого та малого сальника, шлунково-ободкової звязки, печінки, з розвитком внутрішньо-черевної кровотечі, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя /а.с. 106-108/;

- поясненнями у суді судово-медичного експерта ОСОБА_12, яка пояснила, що на основі даних медичної документації нею було зроблено висновок про те, що потерпілому був завданий прямий удар ножем у область черевної порожнини в момент, коли потерпілий стояв. Наявні тілесні ушкодження характерні саме для прямого проникаючого удару ножем, нанесеного з достатньою силою. У випадку дотичного удару, спричиненого випадковим помахом руки, тілесні ушкодження мали б інший характер і в такому випадку були б пошкоджені лише верхні тканини тіла без ушкодження внутрішніх органів.

Кваліфікація злочинних дій підсудної ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, є правильною, так як 27 червня 2010 року у вечірній час на пляжі на березі р. Ворскла поблизу с. Михайлівна Диканського району Полтавської області вона, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, в ході взаємної сварки умисно з достатньою силою нанесла потерпілому ОСОБА_3 прямий удар ножем в життєво важливий орган передню частину черевної порожнини.

При цьому суд критично відноситься до пояснень підсудної про те, що вона удар нанесла ненавмисно, а випадково махнувши лівою рукою, у якій тримала ніж, так як це спростовується вказаною вище сукупністю доказів. Суд також критично відноситься до пояснень підсудної про те, що, завдаючи удару, вона не розуміла, що черевна порожнина є життєво важливим органом і удар ножем у цю область є небезпечним для життя, так як це спростовується висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи підсудної ОСОБА_2 /а.с. 91-94/, згідно якої підсудна, в період часу, до якого відноситься інкриміноване протиправне діяння, не страждала будь-яким психічним захворюванням, не перебувала в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляла ознак недоумства чи іншого хворобливого розладу психічної діяльності, а перебувала в стані простого алкогольного спяніння, коли могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тому суд приходить до висновку, що вказані вище заяви підсудної мають на меті зменшити ступінь своєї вини та уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене.

В той же час суд враховує і неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_3, який 27 червня 2010 року ввечері також перебував у стані алкогольного спяніння і в процесі взаємної сварки застосовував до підсудної фізичну силу, наносячи їй удари та штовхаючи. При цьому суд також критично оцінює свідчення потерпілого про те, що він не памятає факту застосування ним фізичної сили до підсудної, так як це спростовується як свідченнями підсудної та малолітнього свідка ОСОБА_6, так і тим, що сам потерпілий детально пояснював усю послідовність подій 27 червня 2010 року за винятком нанесення ним ударів підсудній, вказуючи, що лише ці обставини він не памятає.

Призначаючи покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про її особу та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудній, суд вбачає її каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності та займається суспільно-корисною працею.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудній, є вчинення нею злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи, що підсудна у стані алкогольного спяніння вчинила тяжкий злочин нанесення умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, застосувавши при цьому явно небезпечне знаряддя злочину кухонний ніж, завдавши ним умисного удару у життєво важливий орган черевну порожнину потерпілого, суд не вбачає підстав для застосування щодо підсудної звільнення від відбування покарання з випробуванням, а приходить до висновку, що покарання їй необхідно визначити у виді реального позбавлення волі і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудної і попередження вчинення нею нових злочинів.

В той же час, призначаючи покарання підсудній, враховуючи усі обставини справи, винну поведінку самого потерпілого, названі вище обставини, які помякшують покарання, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, суд приходить до висновку, що покарання підсудній може бути призначене з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Цивільний позов прокурора Диканського району в інтересах Диканської центральної районної лікарні необхідно задоволити повністю, стягнувши з підсудної ОСОБА_2 1422 грн. 52 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_3 в умовах стаціонару Диканської ЦРЛ.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудної матеріальної шкоди суд вважає за необхідне задовольнити частково в сумі 904 грн. 22 коп. відповідно до підтверджених документально витрат.

Вирішуючи питання стосовно задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування йому завданої моральної шкоди в сумі 10000 грн., суд виходить з наступного. Потерпілий дійсно зазнав фізичних та моральних страждань у звязку з перенесеним болем та лікуванням, це спричинило негативні емоції та переживання, порушення звичних та усталених для нього життєвих звязків і необхідність затрати додаткових зусиль для організації свого подальшого життя, але при цьому суд враховує обставини справи, поведінку самого потерпілого, наявність на утриманні у підсудної двох малолітніх дітей, а тому вважає необхідним позов у цій частині задовольнити частково і стягти з підсудної на користь потерпілого на відшкодування моральної шкоди суму 5 000 грн., яка буде необхідною і достатньою для компенсації завданих потерпілому моральних втрат.

В іншій частині позову потерпілому суд вважає необхідним відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Речові докази у виді знаряддя злочину - кухонного ножа та майки, в якій потерпілий ОСОБА_3 знаходився в момент вчинення злочину, підлягають знищенню.

СД-диск із записом телефонного повідомлення про вчинення злочину залишити у матеріалах кримінальної справи.

Приймаючи до уваги той факт, покарання підсудна повинна відбувати у місцях позбавлення волі, запобіжний захід їй слід змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на утримання під вартою, взявши її під варту із залу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321-324, 327, 332-335, 339 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України призначити їй покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на утримання під вартою, взявши її під варту із залу суду. Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_2 обчислювати з 26 жовтня 2010 року

Цивільний позов прокурора Диканського району задоволити. Стягти із засудженої ОСОБА_2 на користь Диканської центральної районної лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_3 1422 /одну тисячу чотириста двадцять дві/ грн. 52 коп. на р/р 35413002003589, МФО831019, код 34274718 в УДК в Полтавській області.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягти із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 904 грн. 22 коп. та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн., а всього разом 5904 /пять тисяч девятсот чотири/ грн. 22 коп.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

Речові докази у виді кухонного ножа та майки потерпілого ОСОБА_3, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, знищити.

Речовий доказ - CD-диск із записом голосового повідомлення ОСОБА_2 від 27.06.2010 року про вчинення злочину - залишити у матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженою ОСОБА_2, яка утримується під вартою, у той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуюча: