Постанова

від 30.11.2007 по справі 16/256-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

30.11.07                                                                                      

Справа №16/256-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кагітіна Л.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Лола Н.О.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Яковенко О.В. - довіреність №902/01-08 від

31.10.2007 року;

від прокуратури: не з'явився; 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Фрегат», м.

Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від

05.09.2007р. у справі №16/256-07

за позовом: Військового прокурора Херсонського гарнізону

в інтересах держави в особі Управління державної служби спеціального зв'язку та

захисту інформації України в Херсонській області, м. Херсон  

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства

«Туристичний комплекс «Фрегат»,                 

м. Херсон

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі

Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

в Херсонській області звернувся до господарського суду Херсонської області із

позовом до Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Фрегат»,

м. Херсон про стягнення заборгованості за надані послуги.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм

рішенням від 05.09.2007р. у справі № 16/256-07 (суддя Немченко Л.М.) позов

задовольнив частково.           Присудив

до стягнення з відповідача на користь держави в особі Управління державної

служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області

заборгованість в сумі 3607грн. основного боргу, 135,21грн. пені та 26,91грн.

інфляційних збитків, до держбюджету 376,99грн. грн. державного мита та 118грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Не

погоджуючись з рішенням господарського суду, Відкрите акціонерне товариство

«Туристичний комплекс «Фрегат», м. Херсон звернулось з апеляційною скаргою, в

якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. При

цьому заявник апеляційної скарги вважає, що судом неповно з'ясовано обставини

справи, що мають значення для справи. Зокрема, вказує, що у рахунках в якості

підстави  для сплати послуг, було вказано

договір №3/7 від 03.01.2007р. У той же час зазначає, що між ВАТ «Туристичний

комплекс «Фрегат» та Управлінням ДССЗЗІ України у Херсонській області не

укладався договір №3/7, а тому у останнього не має правових підстав для

виставлення рахунків. Крім того, на думку заявника, судом невірно присуджено до

стягнення сума державного мита.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду №3145 від 29.11.2007р. справу призначено до

розгляду у складі колегії: головуючого - Колодій Н.А, суддів: Кагітіна Л.П.,

Коробка Н.Д.

Військова прокуратура Херсонського гарнізону, позивач у

справі, у відзиві на апеляційну скаргу, вказує, що договір від 16.06.2005р.

№16/21 підписний сторонами без зауважень, відповідно до ст.526 ЦК України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. Державна служба спеціального зв'язку та захисту

інформації України є правонаступником Департаменту спеціальних комунікаційних

систем та захисту інформації Служби безпеки України. Вважає, що оскільки

відповідач проект договору №3/7 від 03.01.2007р. не погодив та не підписав, то

надання послуг спеціального зв'язку протягом 2007року позивач проводив на

умовах попереднього договору, який є дійсним на даний час.  На підставі викладеного, просить залишити

апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

В судове засідання 30.11.2007р., повідомлений належним чином

про час та місце розгляду справи, представник позивача не з'явився, про причини

неявки суд не повідомив. Представник відповідача заявив клопотання про відмову

від застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За його згодою

оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для скасування

судового акту, з  огляду на наступне.

          З

матеріалів справи вбачається і встановлено судом, що правовідносини між

позивачем та відповідачем врегульовані договором про надання послуг

спеціального зв'язку  №16/21 від

16.06.2005р.  (а.с.11-14).

Відповідно до умов укладеного договору, виконавець (Департамент

спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України)

зобов'язався надати послуги спеціального зв'язку та забезпечувати якісне

функціонування спеціального зв'язку (п.2.1.1). Користувач, (ВАТ «Туристичний

комплекс «Фрегат») в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати послуги

спеціального зв'язку.

Відповідно до п.3.2. договору, оплата за послуги спеціального зв'язку

здійснюється щомісячно. Виконавець до останнього числа кожного місяця, в

якому  були надані послуги, подає

Користувачу рахунки для оплати послуг спеціального зв'язку. Користувач здійснює

оплату цих рахунків до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були

надані зазначені послуги.  П.3.6 сторони

передбачили, що у разі припинення дії договору сторони зобов'язуються здійснити

взаєморозрахунки та скласти відповідний акт.    

          Договір

набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту прийняття

компетентним органом рішення про відключення у Користувача засобів спеціального

зв'язку, що встановлені за даним договором.

          Договір

підписаний та скріплений печатками. 

          Відповідач свої зобов'язання за

договором не виконав, оплату в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у

нього виникла заборгованість в сумі 3607,80грн., на яку позивачем нараховані

сума інфляції, та пені, а всього 4119,06грн.       

          Стягнення з відповідача 4119,06грн., вартості

за надані послуги по спеціальному зв'язку, 

стало предметом спору.

           На

договір про надання послуг поширюються загальні положення про виконання

зобов'язань.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за

договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за

завданням  другої сторони (замовника)

надати послугу,  яка  споживається 

в  процесі  вчинення певної дії або здійснення певної

діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,

якщо інше не встановлено договором.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є

правонаступником Департаменту спеціальних комунікаційних систем та захисту

інформації Служби безпеки України, і відповідно прав та обов'язків за договором

№16/21 від 16.06.2005р. 

          Для

оплати послуг за договором №16/21, позивачем було виставлено рахунки починаючи

з січня місяця по липень 2007р. на суму 3607,80грн., що підтверджується

залученими до справи копіями рахунків. Відповідач рахунки не сплатив,

заборгувавши позивачу 3607,80грн  

           Статтею

903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за

плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки

та в порядку, що встановлені договором.

          Як

вбачається з листа №18/40-2095 (а.с.71), виконавець повідомив користувача про

введення нових тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

№1052 від 05.11.2005р., що повністю узгоджується із положеннями п.3.3 договору

№16/21.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов 

договору  та  вимог 

цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.193 Господарського

кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої

інстанції про те, що заборгованість у сумі 3607,80грн., підлягає стягненню,

оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано. Відповідач доказів

оплати заборгованості  суду не надав.

          Не

приймається до уваги посилання заявника, на те, що в якості підстави для сплати

позивачем вказувалася вартість послуг за договором №3/7 від 03.01.2007р., який

є неукладеним.  Як вірно зазначено судом

першої інстанції, маючи намір привести у відповідність до законодавства правовідносини

між сторонами, у зв'язку із перетворенням Департаменту спеціальних

комунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби

безпеки України, позивач направляв відповідачу пропозиції, які  містять нові умови надання послуг спеціального

зв'язку і  викладені у проекті договору

№3/7 від 03.01.2007р., однак договір підписаний не був. Отже, відповідно до

положень розділу 8 договору  №16/21,

договір діє до моменту прийняття компетентним органом рішення про відключення у

Користувача засобів спеціального зв'язку, що встановлені за даним договором.

 Листи відповідача

про демонтаж технічного обладнання не можуть бути розглянуті як розірвання

договору №16/21 у встановленому законом порядку. Відповідно до умов договору

№16/21 від 16.06.2005р. розірванню договору передує певна процедура, доказів

дотримання якої відповідачем не надано. 

Інших доказів розірвання у встановленому законом порядку відповідач не

надав.

Зазначення у рахунках в якості підстави для сплати

договору №3/7 від 03.01.2007р. не може бути підставою для звільнення

відповідача від обов'язку сплатити надані послуги за договором. Посилання

заявника на ту обставину, що останнім фактично не використовувався спеціальний

зв'язок, також не є підставою для звільнення від виконання належним чином

взятих на себе зобов'язань за договором.     

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого 

індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від 

простроченої  суми,  якщо 

інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського

суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції у

розмірі 26,91грн. та 135,21грн. пені та вважає їх відповідно обґрунтованими і

такими, що підлягають задоволенню.

Обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог в частині

стягнення вартості послуг за серпень місяць 2007р. (21 день) у розмірі

349,14грн, виходячи з того що на час подання позову (липень місяць) не наступив

строк оплати цих послуг.

          Заявник

апеляційної скарги звернув увагу суду на той факт, що за результатами розгляду

спору суд першої інстанції стягнув з відповідача 376,99грн. державного мита,

замість 102грн. - передбаченої ставки п.п. а п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне

мито»           Колегія суддів вважає, що

в даному випадку при розрахунку державного мита, яке підлягає сплаті за

заявлені у позові вимоги, слід виходити з ставки 6 неоподаткованих мінімумів

доходів громадян (керуючись п.п. а п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне

мито»),           Отже, належною сумою

державного мита що підлягає сплаті є 102 грн. (6*17(неоподаткований мінімум

)=102). На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне виправити

помилку у п.б) п.3 резолютивної частини рішення господарського суду.

 Відповідно до

приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги

покладаються на відповідача  у справі.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального

кодексу України,  Запорізький апеляційний

господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Туристичний

комплекс «Фрегат», м. Херсон залишити без задоволення.

          Рішення

господарського суду Херсонської області від 05.09.2007р. у справі № 16/256-07 -

без змін.

Виправити помилку у п. б) п.3 резолютивної частини

рішення. Замість суми 376,99грн. читати «102грн.» 

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А. 

 Кагітіна

Л.П.  Коробка Н.Д.