Постанова

від 17.01.2008 по справі 18/25-13/44

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2008 р. № 18/25-13/44

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін котрі

позивача

відповідача

Яців М.М. дов. від 15.01.2008 року №1

Макаревич С.П. дов. від 28.12.2007 ро ку №122

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаці йну скаргу Державного підприємства “Івано-Франківський комбіна т хлібопродуктів”

на постанову Львівського апеляційног о господарського суду

від 24.07.2007 року

у справі № 18/25-13/44

за позовом Державного підприємства “Івано-Франківський комбіна т хлібопродуктів”

до Приватного виробничо-ком ерційного підприємства “Аль рамі”

треті особи на стороні від повідача, які не заявляють са мостійних вимог на предмет с пору Приватне підприємство "Де льта - Сервіс",

Приватне підприємство ОС ОБА_1,

Приватний підприємець ОС ОБА_2,

ВАТ "Котовський цукровий за вод",

Держане підприємство "Укрр езерв"

про стягнення 90000,00 грн.

Державне підприємство "І вано-Франківський комбінат х лібопродуктів" звернулося до господарського суду Івано-Ф ранківської області з позово м про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підп риємства "Альрамі" 90000,00 грн. шкод и (в тому числі 56 000 грн. вартості цукру, 36000,00 грн. Доповідач: Го голь Т.Г.

упущеної вигоди) завданої втратою переданого за догов ором - доручення про надання т ранспортних послуг №35-5 від 15.08.20 05 року вантажу (цукру - піску).

Господарський суд Івано-Фр анківської області рішенням від 11.07.2006 року, залишеним без зм ін постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 06.09.2006 року, в задоволенн і позовних вимог відмовив, по славшись на їх необґрунтован ість та безпідставність.

За касаційною скаргою Держ авного підприємства "Івано-Ф ранківський комбінат хлібоп родуктів", Вищий господарськ ий суд України переглянув рі шення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і постановою від 21.12.2006 ро ку рішення господарського су ду Івано-Франківської област і від 11.07.2006 року та постанову Ль вівського апеляційного госп одарського суду від 06.09.2006 року с касував, справу направив на н овий розгляд до господарсько го суду Івано-Франківської о бласті, з посиланням на те, що в порушення принципу всебічн ого, повного і об'єктивного ро згляду в судовому процесі об ставин справи в їх сукупност і спір був розглянутий не в по вному обсязі, господарські с уди попередніх інстанцій не надали обставинам справи нал ежної оцінки. Вищий господар ський суд України зазначив, щ о господарськими судами попе редніх інстанцій не в повній мірі досліджені обставини щ одо організації самого перев езення; поза увагою судів зал ишилися заявки Приватного ви робничо-комерційного підпри ємства "Альрамі" перевізника м на здійснення перевезень в антажу Замовника - Державног о підприємства "Івано-Франкі вський комбінат хлібопродук тів". Також Вищий господарськ ий суд України зазначив, що су дами безпідставно не було за лучено до участі у справи в як ості третьої особи перевізни ка, що здійснював спірне пере везення.

Господарський суд Івано-Фр анківської області рішенням від 27.04.2007 року (суддя Шкіндер П.А .) позов задовольнив частково , стягнув з Приватного виробн ичо-комерційного підприємст ва "Альрамі" 56000,00 грн. заборгован ості за недопоставлений цуко р, пославшись на те, що свої зо бов'язання, передбачені дого вором - доручення № 35-5 від 15.08.2005 ро ку відповідач не виконав. В ча стині стягнення з відповідач а неотриманого доходу в сумі 34 000грн. суд відмовив, пославши сь на необґрунтованість вимо ги.

Львівський апеляційний го сподарський суд постановою в ід 24.07.2007 року (судді Кузь В.Л., Гор одечна М.Т., Юркевич М.В.) рішенн я господарського суду Івано- Франківської області 27.04.2007 рок у скасував та ухвалив нове рі шення, яким в задоволенні поз овних вимог відмовив, послав шись на те, що твердження пози вача про нестачу 20 тон цукру н е знайшли свого підтвердженн я. Також суд зазначив, що у зв'я зку з недоведеністю позиваче м факту невиконання основног о обов'язку відповідача за до говором, відсутні підстави д ля покладення на нього відпо відальності у вигляді стягне ння втраченої вигоди.

Державне підприємство "Іва но-Франківський комбінат хлі бопродуктів" звернулось з ка саційною скаргою до Вищого г осподарського суду України, в якій просить скасувати пос танову Львівського апеляцій ного господарського суду від 24.07.2007 року, залишивши без зміни рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2007 року у даній справі, по силаючись на порушення апеля ційним господарським судом н орм матеріального та процесу ального права, а саме статей 42 , 43, 22, 35, 38, 53, 84, 104, 107, 109 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, статей 932, 934 Цивільного коде ксу України, статей 13, 14 Закону України "Про транспорт". Скарж ник також зазначає, що господ арськими судами попередніх і нстанцій не були в повній мір і досліджені матеріали справ и, в тому числі, не взято до ува ги той факт, що саме відповіда ч відповідно до договору дор учення № 35-5 від 15.08.2005 року зобов'я зувався доставити цукор згід но заявки в місто Івано-Франк івськ, вул. Юності, 2. Умови дого вору № 35-5 від 15.08.2005 року сторони н е змінювали. Свої зобов'язанн я відповідач за договором до ручення № 35-5 від 15.08.2005 року не вик онав, чим порушив вимоги стат ей 932, 934 Цивільного кодексу Укр аїни .

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутн іх в судовому засіданні пред ставників сторін, перевіривш и наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановл ення в рішенні місцевого гос подарського суду та постанов і апеляційного господарсько го суду, правильності застос ування судами попередніх ін станцій норм матеріального т а процесуального права, каса ційна інстанція вважає, що ка саційна скарга не підлягає з адоволенню з наступних підст ав.

В процесі розгляду справи м ісцевим та апеляційним госпо дарськими судами було встано влено, що 15.08.2005 року між Державн им підприємством “Івано-Фран ківський комбінат хлібопрод уктів” (Замовник) та Приватни м виробничо-комерційним підп риємством “Альрамі” (Експеди тор) було укладено договір №35- 5 про надання транспортних і е кспедиторських послуг з пере везення вантажів автомобіль ним транспортом, за умовами я кого Експедитор, діючи за дор ученням Довірителя - переві зника у межах договору надає Замовнику послуги по органі зації перевезення наймани м вантажним транспортом, д овіреною особою власника яко го він є. При цьому Експедитор забезпечує збереження ва нтажу з моменту прийняття його до перевезення до момен ту видачі вантажу у пункті пр изначення, за недотримання ц ієї умови Експедитор несе ма теріальну відповідальність (п.п. 3.1.4, 6.9 договору).

Згідно з заявкою від 10.08.2005 рок у, яка відповідно до пункту 2.2 д оговору - доручення є невід'єм ною його частиною, Експедито р зобов'язувався перевезти 140 тонн товару (цукру - піску) з В АТ "Котовський цукровий заво д", Одеська обл., м. Котовськ, вул . Богновича , 101 до складу позива ча - м. Івано-Франківськ, вул. Юн ості ,2.

Позивач стверджував, що ним було отримано від експедито рів лише 120 тон цукру, а 20 тонн цу кру не прибули до місця призн ачення. На доказ отримання до перевезення недоставленого вантажу суду надана товарно - транспортна накладна серії 02АБА №785853. Досліджуючи названи й доказ, суд апеляційної інст анції встановив, що вказаний вантаж було отримано предст авником Державного підприєм ства “Івано-Франківський КХП ” на підставі доручення сері ї ЯКЯ №534287 від 31.08.2005року, виданим Д П “Івано-Франківський КХП” н а ОСОБА_3.

Разом з тим, судом апеляційн ої інстанції встановлено, що протягом 1-3 вересня 2005 року на В АТ “Котовський цукровий заво д” було завантажено 6 автомоб ілів цукром-піском загальною вагою 120 тонн, а не 140 тонн, як ств ерджує позивач. Вказана обст авина підтверджується і пояс неннями ОСОБА_3., якими він підтвердив отримання експед иторами саме 120 тон цукру (по 20 т онн на кожну машину). Всього бу ло завантажено 6 машин, як і за значено в позовній заяві поз ивачем.

Відповідно до частини 1 стат ті 929 Цивільного кодексу Украї ни за договором транспортног о експедирування одна сторон а (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої с торони (клієнта) виконати або організувати виконання визн ачених договором послуг, пов 'язаних з перевезенням ванта жу. Договором транспортного експедирування може бути вст ановлено обов'язок експедито ра організувати перевезення вантажу транспортом і за мар шрутом, вибраним експедиторо м або клієнтом, зобов'язання е кспедитора укласти від свого імені або від імені клієнта д оговір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одер жання вантажу, а також інші зо бов'язання, пов'язані з переве зенням. Договором транспортн ого експедирування може бути передбачено надання додатко вих послуг, необхідних для до ставки вантажу (перевірка кі лькості та стану вантажу, йог о завантаження та вивантажен ня, сплата мита, зборів і витра т, покладених на клієнта, збер ігання вантажу до його одерж ання у пункті призначення, од ержання необхідних для експо рту та імпорту документів, ви конання митних формальносте й тощо).

Аналогічні положення міст ить і стаття 316 Господарського кодексу України .

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивіл ьного Кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться; договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

За невиконання зобов'язань за договором статтею 611 Цивіл ьного кодексу України та ста ттею 224 Господарського кодекс у України передбачена цивіль но - правова відповідальніст ь особи, що порушила зобов'яза ння, зокрема у вигляді відшко дування збитків.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Приват ним виробничо-комерційним пі дприємством “Альрамі” належ но виконані зобов'язання за у кладеним з позивачем договор ом експедирування - весь отри маний вантаж (120 тонн цукру) дос тавлений за призначенням, то му підстави для застосування відповідальності за порушен ня зобов'язання у вигляді від шкодування збитків відсутні , а відтак, суд апеляційної інс танції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене колег ія суддів вважає, що під час ро згляду справи апеляційним го сподарським судом фактичні о бставини справи встановлено на основі повного і об'єктивн ого дослідження матеріалів с прави, висновки суду відпові дають цим обставинам і їм над ана правильна юридична оцінк а з правильним застосуванням норм матеріального і процес уального права, тому у касаці йної інстанції відсутні підс тави для скасування прийнято ї у справі постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий г осподарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського а пеляційного господарського суду від 24.07.2007 року у справі №18/25 -13/44 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державно го підприємства “Івано-Франк івський комбінат хлібопроду ктів” залишити без задоволен ня.

Головуючий суддя Т. Д обролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець