Рішення

від 27.04.2007 по справі 18/25-13/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/25-13/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2007 р.   Справа № 18/25-13/44   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А. при секретарі судового засідання Федорук О.М. .розглянув у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом  ДП "Івано-Франківський  КХП " Державного агенства з управління державним матеріальним резервом  вул. Юності,2,м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача  ПВКП "Альрамі"  вул. Васильянок,48/510,м.Івано-Франківськ,76000

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:ПП "дельта-сервіс", м.Київ-40, пр-т 40-річчя жовтня,13;

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний підприємець Смашний О.А., м. Славута, Хмельницька обл.,вул Нова,19.

За участю представників сторін:

від позивача:  Яцків М.М. - головний юрисконсульт, довіреність №197 від 19.03.2007року.

від  відповідача:  Олійник О.В. - представник, довіреність №10 від 21.03.2007року.

Від третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: (Смашного О.А.) Рибак А.В.-представник довіреність б/н від 13.04.2007року           

про стягнення 90000грн.  в тому числі : вартість цукру 56,00 тис.грн, втрачена вигода 34,00 тис.грн. заборгованості.

       В ході  судового засідання  представниам сторін права та обов”язки, передбачені  ст.22 ГПК України роз”яснено, заперечення  щодо складу  суду не поступало.  

       Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просить суд позов задоволити. В обгрунтування своїх вимог  посилається на те, що  віповідачем не виконано умови  договору –доручення № 35-5 ( зам) від 15.08.2005 р. про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні ,чим завдано збитків в сумі 90,00 тис.грн.

Зокрема,  позивач посилається на порушення відповідачем пунктів 2.1, 3.1.3, 3.1.4 договору, та вимог ст. 526 ЦК України, а тому у відповідності до вимог ст.ст.526, 611, 623, 920 ЦК України просить, з урахуванням уточнеь до позову, стягнути з відповідача 56,00 тис.грн.вартості цукру та 34,00 тис.грн втраченої вигоди.

     Відповідач проти позову заперечує. В своїх запереченнях посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір доручення № 35-5 від 15.08.05р про надання транспортно –експедеційних послуг.

         Відповідно до п.2.2 договору конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці. Відповідно до п.3.1.1 Експедитор, яким згідно умов договору виступає Відповідач зобов"язується підтвердити прийом заявки до виконання, а відповідно до п. 3.2.1 Замовник, яким згідно умов договору виступає позивач, зобов"язаний вчасно передати Експедитору заявку на надання транспортно-експедеційних послуг.  Заявка , як стверджує представник  відповідача,  експедитором не підтверджується, відповідно транспортно –експедиційні послуги до виконання не приймалися і автомобіль IVECO № 11029 ХМ позивачу під завантаження не подавався. Позивач в позовній заяві посилається на те, що ним платіжним дорученням №167 від 05.09.05р. оплачені послуги по приведеному вище перевезенню, а кошти повернуті позивачем після втрати вантажу. Ці доводи спростовуються тим, що відповідно до п.4.6. договору оплата послуг експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Рахунок в адресу позивача за надані послуги не виставлявся, оскільки послуги не надавались, відповідно отримувати кошти  від Замовника у Експедитора не було підстав. Відповідно кошти позивачу повернуті платіжним дорученням №449 від 16.09.05р.

      Позивач в позовній заяві посилається на те, що в адресу направлена претензія №733 від 09.09.05р. з додатками від 20.09.05р. №763.

   Відповідач не заперечує, що в його адресу направлена претензія з додатками. Ознайомившись з документами, доданими до претензії та додатків, відповідачем з"ясовано, що товар прийнято не відповідачем, а представником позивача по дорученню №ЯКЯ №534827. Перевезення вантажу здійснювалось також за приведеним вище дорученням. Відповідач також заперечує проти доводів, що в товарно-транспортній накладній на перевезення вантажу №№785853 фігурує водій Осадчук, а безпосерднім перевізником виступав ПП Смашній в відповідача ніяких договірних відносин не існувало і не існує, вказаний транспортний засіб для перевезення ніколи не винаймався.

     На виконання умов договору позивачу надавались транспортно-експедиційні послуги, які відповідно підтверджувались Експедитором. Відповідно відносини, які склалися між сторонами регулюються - гл.65 ЦК України - "Транспортне експедування", а не 64 "Перевезення", на норми якої посилається позивач у своїй позовній заяві.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд       

                                                                    в с т а н о в и в:   

між сторонами укладено  договір –доручення № 35-5 (зам) від 15.08.2005 р. про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

       Предметом зазначеного вище договору є надання  відповідачем позивачу платних послуг по організації перевезення вантажів найманим  транспортом в межах України.

      Загальними умовами договору(п.2 договору) передбачені послуги , які  відповідач надає позивачу. Згідно п.п. 2.2 договору, конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються  в Заявці, яка є невід"ємною частиною договору. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв"язку. Оформлені подорожній лист, завірений перевізником, чисті бланки товарно-транспортних накладних, заявка експедитора та пред"явлений водієм документ, що посвідчує особу, є підставою для одержання вантажу до перевезення з матеріальною відповідальністю перевізника (п.п.2.3).

    Позивачем відповідно до п.2.2 договору–доручення подано  заявку відповідачу від 30.08.2005р., що є невідємною частиною договору , на перевезення цукру-піску в кількості 140 тонн та зазначено всі необхідні данні для здійснення перевезення.

      Між відповідачем та ПП "Дельта-сервіс" укладено угоду на транспортні послуги від 02.09.2005р. для перевезення 20 тон цукру, на виконання договору-дорученя укладеного між позивачем та відповідачем.

         1 вересня 2005 року ПВКП “Альрамі”направлено ПП “Дельта-Сервіс”заявку без номера на перевезення вантажу (20 т цукру) зі ст.Котовськ до місця розвантаження –м. Івано-Франківськ, вантажоотримувач –ДП “Івано-Франківський КХП”.

      Позивачем  оплачено за цукор-пісок ДП "Укррезерву" Державного комітету України з управління державним матеріальним резервом 392000 грн.

         2 вересня 2005р. по розпорядженню ДП "Укррезерв" № 2/51 від 02.09.2005р. і накладної 02АБА  цукор завантажено у ВАТ "Котовський цукровий завод" на 6 транспортних одиниць, найнятих відповідачем на виконання договору –доручення, в тому числі на автотягач автомобіль IVECO № 11029 ХМ, причіп №06124ХМ, яким управляв водій Вознюк В.Г., експедитор Осадчук А.А., а безпосерднім перевізником виступав ПП Смашній , завантажено 20 тон цукру, про що останній вчинив свій підпис в  товарно–транспортній накладній 02 АБА № 785853 . Вартість 20 тонн  цукру, завантаженого  на автотягач складає суму 56 тис. грн., які  позивач також оплатив згідно платіжного доручення №"661 від 30.08.05р ДП "Укррезерв" як продавцю товару.

        Цукор в кількості 120 тонн доставлено позивачу, а 20 тонн, які завантажені на автотягач,  з невідомих причин до місця призначення –(склад позивача), не прибув, хоч згідно заявки від 01.09.05р.встановлений  термін доставки –05.09.05р.

      На виконання  зобов"язаннь у відповідності до договору,  передбачених п. 3.2.1 в т.ч 3.2.3, позивач платіжним дорученням № 167 від 05.09.05р  оплатив відповідачу  надані транспортні   послуги - 3300 грн, які після втрати вантажу, платіжним дорученням № 449 від 16.09.2005р. повернуто відповідачем, як "повернення  частково сплачених сум" .

      Представник, залученого судом в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПП "Дельта-сервіс", в судове засідання не з"явився. На запит суду, державною адміністрацією Голосієвського району у м.Києві повідомлено, що ПП "Дельта-сервіс" (ідент.код 30631718) було зареєстровано Московською районною державною адміністрацією 29.11.1999р.за адресою, м.Київ-40, пр-т 40-річчя жовтня,13, про що зроблено запис за № 15289. Керівником та засновником підприємства являється гр.Умен Павло Дмитрович. Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" ПП "Дельта-сервіс" не надавало відомості для включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та  фізичних осіб підприємців.

    Представник  залученого судом в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПП Смашного О.А.., надав суду пояснення останнього, із якого випливає, що замовлення на перевезення цукру поступило від ПП "Дельта-сервіс", і будь-яких письмових договорів по перевезенню вантажу не укладалось.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши обгрунтування та заперечення представників сторін, оцінивши подані представниками сторін докази по справі, які знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

     Згідно ст.  929  ЦК  України,   за   договором транспортного    експедирування    одна    сторона    (експедитор) зобов'язується за плату і  за  рахунок  другої  сторони (клієнта) виконати  або  організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

       Ці відносини   регулюються   Цивільним    кодексом    України, Господарським  кодексом України,  Законом України "Про  транспорт", Законом  України  "Про транспортно-експедиторську   діяльність" іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

     Як передбачено    ст.14  Закону    України  "Про транспортно-експедиторську діяльність"   за невиконання або неналежне  виконання  обов'язків,  які  передбачені  договором транспортного  експедирування  і цим Законом,  експедитор і клієнт несуть відповідальність  згідно  з  Цивільним   кодексом   України,   іншими     законами   та   договором   транспортного експедирування.

      Експедитор несе відповідальність за дії  та  недогляд  третіх осіб,   залучених   ним   до   виконання   договору  транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

     Як встановлено в судовому засіданні,1 вересня 2005 року ПВКП “Альрамі”, на підставі     укладеної угоди на транспортні послуги від 02.09.2005р. для перевезення 20 тон цукру із  ПП "Дельта-сервіс", на виконання договору-дорученя, укладеного між позивачем та відповідачем   направлено ПП “Дельта-Сервіс”заявку без номера на перевезення вантажу (20 т цукру) зі ст.Котовськ до місця розвантаження –м. Івано-Франківськ, вантажоотримувач –ДП “Івано-Франківський КХП”.

     У відповідності з п.3.1.4 договору–доручення № 35-5 від 15.08.05р відповідач несе зобов"язання по забезпеченню збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту видачі в пункті призначення.

      У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

      Свої зобовязання, передбачені договором –доручення № 35-5 від 15.08.05р, відповідач не виконав, а тому позов в частині стягнення збитків за недопоставлений цукор підлягає до задоволення.

        Що стосується стягнення з відповідача неотриманого доходу в сумі 34,00 тис.грн. , то дана вимога позивачем документально не обгрунтована, а тому в цій частині суд в позові відмовляє.           

   На підставі  наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.526, ст.  929  ЦК  України, ст.14   Закону     України     "Про транспортно-експедиторську діяльність"  ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Альрамі", вул.Василіянок 48/510, м.Івано-Франківськ /р/р26006010269 в ІФФ АТ "Кредит Банк (Україна)" м.Івано-Франківськ, МФО 336161 код 25569095/ на користь ДП "Івано-Франківський КХП" м.Івано-Франківськ, вул.Юності,2 /р/р260074101 в АППБ "Аваль" код 05513715 МФО 336462 м.Івано-Франківська/ - 56000грн. заборгованості, 560грн. державного мита та 118 грн. витрат  пов"язаних з наданням інформаційно- технічних послуг.  Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

             Суддя                                                            Шкіндер Павло Анатолійович                               

"18"  травня 2007року

Виготовлено в АС "Діловодство суду"