Постанова

від 24.01.2008 по справі 35/202-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/202-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 35/202-07  

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддівДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

державного підприємства "Одеська залізниця"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2007р.

у справігосподарського суду№ 35/202-07Дніпропетровської області

за позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця"

до

третя особавідкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"державного підприємства "Придніпровська залізниця"

проза участю  представників сторін:позивача -

відповідача -

третьої особи -

стягнення коштів

пр. Бондарено М.В. –дов. №38 від 02.01.08р.

не з'явився

пр. Томіло І.І. –дов. №14 від 01.01.08р.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2007 року державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 141,16грн. збитків, які завдані залізниці внаслідок порушення відповідачем правил навантаження вантажів (аглоруди) у вагоні №68599422 та які складаються із плати за користування вагоном - 730,80грн., збору за зберігання - 930,24грн., збору за телеграму-повідомлення - 130,80грн., збору за подавання та прибирання вагону - 349,32 грн.

          Ухвалою від 24.09.2007р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд залучив до справи державне підприємство "Придніпровська залізниця"  в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2007р. (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а акт огляду вагону №68599422 від 23.12.2006р., складений представниками Одеської залізниці, Придніпровської залізниці та відповідача, відповідно до п.129 Статуту є належним доказом, розмір збитків доведено позивачем.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2007р. (судді Лисенко О.М., Науменко І.М., Джихур О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт неправильного навантаження вагону відповідачем.

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, оскільки, на думку скаржника, оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 22.12.2006р. на станції Тимкове Одеської залізниці під час прямування потягу №1603 у вагоні №68599422 з вантажем руди залізної, вантажовідправником, яким є відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (залізнична накладна №46596598), виявлено навантаження вантажу з порушенням вимог МТУ №МО10/117 від 27.12.2005р. та Технічних умов навантаження та кріплення вантажів, про що залізницею складено акти загальної форми  №6429 та № 39 від 22.12.2006р.

Відповідно до вказаних актів при контрольному переважуванні потягу на тензометричних вагах встановлено поперечний зсув вантажу в праву сторону вагону на 135 мм. При замірі скользунів перший візок: права сторона –0 мм, ліва сторона –26 мм, другий візок: права сторона –0 мм, ліва сторона –20 мм. Перекос кузову вагону на 95 мм. Вагон відцеплено від потягу на станції Тимково.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.  За приписами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судами встановлено, що у актах загальної форми та відповідно до протоколів зважування поїздів від 23.12.2007р. за 13 годину 25 хвилин та 13 годину 00 хвилин вантаж зважувався на тензометричних вагах.

Позивачем наданий витяг з керівництва по експлуатації тензометричних ваг Пульсар ВТВ-25ДР, відповідно до якого похибка ваг може становити від 0,5% до 2%. Доказів, підтверджуючих, яка похибка ваг саме на станції Тимково Одеської залізниці, на яких було здійснено переваження спірного вагону, позивач не надав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із пунктом 5.11 Положення про організацію робіт з обслуговування засобів ваговимірювальної техніки на залізницях України, затверджених наказом Укрзалізниці від 13.04.2005р. №123-ЦЗ тензометричні (електронні) вагонні ваги для зважування під час руху з похибкою більше 0,5% можуть бути використані на залізницях для власних потреб з метою визначення лише загальної маси вагона.

Також, що для вирішення суперечливих питань, які виникають за результатами зважування на тензометричних (електронних) вагонних вагах під час руху, вагони повинні бути повторно зважені на вагах для статистичного зважування з граничною похибкою, яка встановлена для окремих видів вантажів чинними нормативними документами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ні які докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи акт загальної форми від 22.12.2006р. №6429 у сукупності з іншими доказами по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний акт загальної форми не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки позивач не довів факт неправильного навантаження вагону.

Позивачем, як доказ неправильного навантаження вагону №68599422 доданий до матеріалів справи акт огляду вагону від 23.12.2006р., а оскільки даний акт підписаний представниками Придніпровської залізниці з зауваженням, відповідно до стану колії №73 на якій здійснювався огляд вагону і ці протиріччя не були усунені сторонами, акт не прийнятий апеляційним судом як належний доказ неправильного навантаження вагону.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин та враховуючи, що судом апеляційної інстанції досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2007р. по справі №35/202-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                  Є. Першиков

Судді                                                                                          Т. Данилова

                                                                                                     І. Ходаківська