Постанова від 28.11.2025 по справі 921/665/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2025 р. Справа № 921/665/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Зварич О.В.

розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП 16142"

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2025 (повне рішення складено 05.09.2025, суддя Ю.О. Чопко)

у справі № 921/665/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП 16142", м. Чортків,

до відповідача 1 Чортківської міської ради, м. Чортків,

до відповідача 2 Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради, м. Чортків

про стягнення 175 695 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП 16142" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради та Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради про стягнення 175 695 грн заборгованості з компенсації витрат за пільгові перевезення пасажирів за період з 01.05.2024 по 31.10.2024.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що між ним та Чортківською міською радою і Управлінням соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради діє договір № 10/21 від 09.09.2021 (чинний до 09.09.2026), який передбачає надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян. На думку позивача, зобов`язання відповідача 2 щодо компенсації витрат за такі перевезення продовжують існувати саме в межах цього договору.

Позивач визнає, що договір № 1 від 18.01.2021, який регулював порядок компенсаційних виплат, припинений у зв`язку з односторонньою відмовою міської ради, а його позов про визнання такої відмови недійсною залишено без задоволення рішенням суду від 15.02.2024. Однак вказує, що це не звільняє відповідача 2 від обов`язку компенсувати витрати за пільгові перевезення, фактично виконані за договором № 10/21.

Позивач стверджує, що у 2024 році ним надано послуги пільгового перевезення, частину з яких за березеньквітень вже стягнуто з відповідача 2 рішенням суду у справі № 921/359/24, а заборгованість за період травеньжовтень 2024 року становить 175 695 грн, що підтверджується реєстрами погашених чеків та актами звіряння розрахунків.

Посилаючись на те, що відмова відповідача 2 здійснити оплату є безпідставною, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради заборгованості у сумі 175 695 грн, як компенсації за надані послуги пільгового перевезення.

Господарський суд Тернопільської області 27.08.2025 ухвалив рішення, яким позовні вимоги залишив без задоволення.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, позаяк вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно не врахував подані докази, які підтверджують факт надання послуг з перевезення пільгових категорій пасажирів та понесення відповідних витрат. Зокрема, до матеріалів справи додано акти звіряння розрахунків, реєстри погашення проїзних квитків та розрахунки компенсаційних витрат, які свідчать про здійснення перевезень у спірний період та утворення заборгованості в сумі 175 695 грн. Вказав, що відповідачі не заперечували сам факт надання послуг, що спростовує висновок місцевого суду про нібито відсутність доказів.

Апелянт також вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність у відповідачів обов`язку компенсувати витрати на пільгові перевезення, оскільки такий обов`язок безпосередньо випливає зі змісту договору № 10/21 від 09.09.2021, а також із вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт», яким встановлено імперативне зобов`язання органів місцевого самоврядування забезпечувати компенсацію перевізникам за перевезення пасажирів пільгових категорій. Крім того, норми чинного законодавства забороняють односторонню відмову від виконання господарського зобов`язання, що на думку апелянта, виключає можливість ухилення відповідачів від компенсаційних виплат. Наголошує, що пільговий проїзд є державною соціальною гарантією, яка має фінансуватися з публічних коштів, а перекладення цих витрат на перевізника суперечить принципам бюджетного та податкового законодавства.

З врахуванням вказаних обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач 1, заперечуючи доводи апеляційної скарги, подав відзив, в якому зазначив, що трьохсторонній договір № 1 від 18.01.2021, який регулював порядок компенсаційних виплат за пільговий проїзд, був укладений строком до 31.12.2021 та продовжувався лише за умови відсутності заперечень сторін. Чортківська міська рада у встановленому договором порядку повідомила перевізника про відмову від його подальшого продовження з 01.01.2024, що підтверджено листом від 08.11.2023. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.02.2024 у справі № 921/818/23 у задоволенні позовних вимог перевізника про визнання відмови недійсною було відмовлено, а законність припинення договору підтверджено. Таким чином, договір № 1 припинив дію 31.12.2023 і не може бути підставою для компенсаційних виплат у 2024 році.

Відповідач 1 наголосив, що чинним на момент подання позову є лише договір № 10/21, який регулює порядок організації перевезень, але не містить механізму визначення обсягів та розміру компенсації за пільгові перевезення. Відшкодування таких витрат здійснюється відповідно до програм місцевого бюджету, зокрема Програми «Турбота», у межах передбачених коштів та пропорційно між усіма перевізниками, що працюють на території громади.

На думку відповідача 1, позивач не подав належних і допустимих доказів фактичних обсягів перевезення пільгових категорій громадян у період з травня по жовтень 2024 року; подані реєстри погашення чеків та акти звіряння не містять відомостей, які дозволяють встановити точну кількість перевезених пільговиків і підтвердити заявлену до стягнення суму 175 695 грн; в матеріалах справи відсутні облікові документи, що передбачені податковим законодавством та необхідні для обґрунтованого визначення компенсації.

У зв`язку з наведеним, відповідач 1 вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та має прийматися лише на підставі належних доказів.

З огляду на приписи ч. 10 ст. 270 ГПК України, з врахуванням ціни позову, розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області здійснюється Західним апеляційним господарським судом без виклику представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, судова колегія встановила таке:

18.01.2021 між Чортківською міською радою (відповідач-1, за договором замовник), Управлінням соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради (відповідач-2, за договором замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП-16142" (позивач, за договором перевізник) укладено договір № 1 на перевезення та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян Чортківської міської територіальної громади автомобільним транспортом загального користування на регулярних автобусних маршрутах, які працюють в звичайному режимі руху на маршрутній мережі.

Сторони за даним договором зобов`язувались шляхом спільного рішення регулювати безоплатний проїзд окремих категорій громадян Чортківської міської територіальної громади в громадському транспорті на маршрутах, які працюють у звичайному режимі руху (п.1.1). Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд на підставі поданих перевізником документів, перелік яких затверджений рішенням виконавчого комітету. Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради припиняє компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у разі закінчення терміну дії договору про перевезення пасажирів, а також закінчення терміну дії або позбавлення перевізника ліцензії на здійснення пасажирських перевезень (п.2.2). Термін дії договору: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (п.3.1). Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд (п.3.3).

09.09.2021 між Чортківською міською радою (за договором організатор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП 16142" (за договором перевізник) укладено договір № 10/21 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах в звичайному режимі руху.

За змістом вказаного договору № 10/21, організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, який працює у звичайному режимі руху, а перевізник бере на себе зобов`язання надати транспортні послуги по перевезенню населення в умовах, передбачених даним договором та у відповідності з правилами надання послуг пасажирського транспорту загального користування та іншими нормативними документами, по маршруту № 1 СЕ Борднетце-смт. Заводське, на період з 09.09.2021 по 09.09.2026 (п.1.1). Перевізник здійснює перевезення пільгових категорій громадян, які користуються правом безкоштовного проїзду, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", постанови Кабінету Міністрів України "Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354" від 16 серпня 1994 року № 555, постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про охорону дитинства", постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виділених бюджетних коштів, умов договору на перевезення та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування в межах маршрутної мережі громади (п.2.15). Договір діє з 09.09.2021 до 09.09.2026 і набирає чинності з дня його підписання сторонами (п.9.1).

На виконання умов договорів, перевізником надано послуги у 2024 році, що підтверджується реєстрами погашення чеків на безоплатний проїзд на міських маршрутах за травень - жовтень 2024 року.

Як стверджує позивач, факт виконання умов договорів перевізником підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 на суму 175 695, які сформовані та підписані позивачем.

08.11.2023 Чортківська міська рада надіслала ТОВ "Чортківське АТП 16142" лист за № 01-17-1979, у якому повідомила, що з 01.01.2024 не планує продовжувати строк дії договору № 1 від 18.01.2021 щодо перевезення та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян Чортківської міської територіальної громади на регулярних автобусних маршрутах, що функціонують у звичайному режимі, та заявила про відмову від вказаного договору.

Не погоджуючись із рішенням Чортківської міської ради, позивач листом № 94 від 24.11.2023 висловив незгоду щодо одностороннього розірвання договору № 1 від 18.01.2021, зазначивши, що таке розірвання може призвести до порушення виконання умов договору № 10/21 від 09.09.2021 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах у звичайному режимі, а згодом і до його повного розірвання.

Надалі, ТзОВ "Чортківське АТП 16142" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання недійсним правочину та продовження строку дії договору, посилаючись на те, що одностороння відмова відповідача 1 від договору № 1 від 18.01.2021 не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору № 10/21 від 09.09.2021.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.02.2024 у справі № 921/818/23 у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що відповідач 2 порушив умови укладених договорів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 175 695 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні у справі докази та перевіривши їх відповідність встановленим обставинам, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на таке:

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст.908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не передбачено законом або нормативно-правовими актами.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.916 ЦК України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію основних соціальних гарантій, закріплених Конституцією України та законами, визначено ЗУ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Цей Закон передбачає, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ст. 11 ЗУ "Про автомобільний транспорт", надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Положенням ст.29 вказаного Закону встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам компенсацію за пільгові перевезення та перевезення пасажирів за регульованими тарифами.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів, у якому встановлюються: перелік маршрутів, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи перевізника, зобов`язання органів влади щодо облаштування маршруту та підтримки доріг, розмір компенсації витрат перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та механізм її виплати (ч.1 ст.31 ЗУ "Про автомобільний транспорт").

Статтею 37 вказаного Закону визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які користуються відповідними правами, забезпечують автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування. Водієві забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова тягне за собою відповідальність. Види та обсяги пільгових перевезень визначаються замовленням, яке визначає порядок компенсації перевізникам збитків від таких перевезень.

За змістом ст.42 вказаного Закону, договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування укладається між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - з моменту реєстрації електронного квитка.

Судом першої інстанції встановлено, що факт укладення між сторонами договору № 10/21 від 09.09.2021 про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах в звичайному режимі підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. В цьому договорі сторони домовилися про те, що розмір компенсації витрат ТОВ "Чортківське АТП 16142" внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати будуть врегульовані додатковим договором на перевезення та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Цим договором врегульовано загальні умови перевезення пасажирів та не врегульовано механізму виплати компенсації, здійснення порядку перерахування коштів (відповідно до бюджетного законодавства) за перевезення пільгових пасажирів автомобільним перевізником ТзОВ "Чортківське АТП 16142"; даний договір є двостороннім укладеним між міською радою та позивачем (відсутня третя сторона Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради, яке і повинно здійснювати розрахунки по компенсації виплат за пільговий проїзд). Договір на відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування на регулярних автобусних маршрутах, які працюють в звичайному режимі руху, який би регулював умови компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян Чортківської міської територіальної громади та порядок відшкодування коштів перевізнику сторони не підписали.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно індивідуальної податкової консультації ДФСУ від 31.10.2017 № 2454/6/99-99- 12-02-03-15/ІПК: Суму компенсації витрат на пільговий проїзд можна не включати до доходу на підставі п.п. 4 п. 292.11 ПКУ, при дотриманні наступних умов: зокрема за наявності відповідних підтверджуючих документів щодо обсягів наданих на пільгових умовах послуг громадянам (зокрема, книг обліку розрахункових операцій, відомостей обліку реалізованих разових квитків, звітів про здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі, звітів про витрати від пільгових перевезень окремих категорій громадян в режимі маршрутного таксі тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання договору позивач посилається на долучені до матеріалів справи реєстри погашення чеків на безоплатний проїзд на міських маршрутах за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2024 року, а також акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 на суму 11085,00 грн, з 01.06.2024 по 30.06.2024 на суму 12 435,00 грн, з 01.07.2024 по 31.07.2024 на суму 12 600,00 грн, з 01.08.2024 по 31.08.2024 на суму 12 585,00 грн, з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 19 185,00 грн, з 01.10.2024 по 31.10.2024 на суму 17 700,00 грн, в загальній сумі 85 590 грн. Інших доказів, які передбачені вищенаведеною податковою консультацією позивачем до матеріалів справи не долучено.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи матеріали справи та досліджені докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що інформація, викладена в поданих реєстрах погашення чеків на безоплатний проїзд на міських маршрутах не надає можливості суду встановити обставини, з яких випливатиме, що перевізником здійснено перевезення за травень-жовтень 2024 року саме на суму 175 695,00 грн.

Верховний Суд ненодноразово наголошував на необхідності застосування судами категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Згідно з ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом. Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вказане, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом було дано належну оцінку наявним у справі доказам, а також доводам сторін, відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківське АТП 16142" відмовити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2025 у справі № 921/665/24 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяО.В. Зварич