Рішення

від 25.05.2010 по справі 22-1658

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-1658     Головуючий в суді 1 інстанції Венглєвська Н.Б.  

Категорія 57             Доповідач Кутурланова О.В.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  2010 року травня місяця 25  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :  

        Головуючого       Орловської Н.В.  

      Суддів         Майданіка В.В.  

            Кутурланової О.В.  

      при секретарі     Дягілевій В.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області  

на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2009 року  

у справі за позовом ОСОБА_3     до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському  районі Херсонської області про зобов‘язання нарахування недоплаченої державної соціальної допомоги,  

  В с т а н о в и л а :  

    В березні 2009р. ОСОБА_3 звернулась  до суду із позовом  до управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області ( надалі УПФ) про  зобов‘язання нарахування недоплаченої державної соціальної допомоги, вказуючи, що має право на правовий статус дитини війни  та  доплати до пенсії, встановленої Законом  України «Про  соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-1У в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період  з 01.01.2006р. по грудень 2007р. в розмірі  2733 грн. 30 коп., та з 01.01.2008 року.  У вказаний період часу відповідач не здійснює зазначеного перерахунку.  

Просила поновити  строк  звернення  до суду, пропущений з поважних причин, зобов`язати УПФ здійснити перерахування такої доплати  і забезпечити  виплату  їй заборгованості за період з 01.01.2006р. по грудень 2007р. в розмірі  2733 грн. 30 коп., та з 01.01.2008 року.  

  Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2009р. позовні вимоги задоволені частково. Визнані поважними причини пропуску строку  звернення  до суду із позовом та  поновлено строк. Зобов`язано  Управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області  здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії ОСОБА_3 з 09 липня по 31 грудня 2007р. та 2008 рік. у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  відповідно  до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004р.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

  В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України  в Чаплинському районі Херсонської області посилається на незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог,  оскільки Державним  Бюджетом України за 2007-2008р. не передбачене повне фінансування зазначених позивачем виплат.  

Крім  того не визначений механізм розрахунку підвищення державної соціальної допомоги, та не враховані судом положення  Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік» та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. якими встановлено, що  вказана позивачем   державна соціальна  допомога  виплачується в розмірі  10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

  Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.  

Заслухавши  доповідача, перевіривши законність  судового рішення, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому  задоволенню  з таких підстав.  

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус  дитини війни.  

Згідно  ст. 6 Закону України  «Про  соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195-1У ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або  щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на  30% від  мінімальної пенсії за віком.  

Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.  

Дія  вказаної  норми закону  зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2007 рік»  від 19.12.2006р. № 489-У  із урахування ст. 111 цього Закону.  Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп\2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У визнано неконституційними.  

Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10 рп\2008 визнані неконституційними   норми Закону України від 28.12.2007р. № 107-1У «Про Державний бюджет на 2008р.» про внесення змін, зокрема,  до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».  

Після ухвалення наведених рішень Конституційного суду України продовжила дію ст. 6 Закону України №  2195-1У,   тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та  виплату пенсій і  доплат до них, відповідні нарахування  до пенсії позивачки  в  обсязі встановленому  вказаною нормою Закону не здійснив,   а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку  щодо визнання  протиправною  бездіяльність УПФ з покладанням на  нього  обов`язку здійснити відповідні  нарахування та забезпечити виплату заборгованих  позивачу сум у  визначений судовим рішенням період за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Крім того, виходячи із загальних засад пріоритетності  законів над підзаконними актами, а також враховуючи, що чинним законодавством не встановлено  іншого мінімального розміру пенсії  за віком, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У, суд  першої інстанції обґрунтовано  визнав, що при розрахунку  пенсії, передбаченої ст.6  Закону України № 2195  визначений  цими нормами розмір  виплати позивачу не може бути  зменшені межами  виплат, встановленими п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р.  «Деякі питання соціального захисту окремих  категорій  громадян», діючої з  22.05.2008р.  

Позбавлені правового  обґрунтування  доводи апеляційної скарги відносно  законодавчої невизначеності розрахункового критерію для обчислення, витребуваної позивачем  доплати, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05. 1997р. № 523,( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення і призначення  зазначених пенсій здійснюється  на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».  

Положення цієї постанови  стосовно критеріїв визначення розміру пенсій відповідають змісту ст.  6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.№2195.  

Отже розрахунковим критерієм для призначення пенсії зазначеним категоріям   осіб є мінімальна пенсія за віком, розмір якої   на підставі  ч.3 ст. 28  Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У .  

Також неприйнятними є доводи  апеляційної скарги щодо  правомірності  дій відповідача, позбавленого можливості  реалізації  програми з доплат  дітям війни  через недостатність їх  бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування  передбачених  законодавством виплат  не  є предметом   спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів для  виконання покладених на відповідача обов`язків у  спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та  не є предметом судового розгляду.  

Разом  з тим заслуговують на увагу  доводи апеляційної скарги щодо правомірності розрахунку  державної соціальної  допомоги у зазначеному судом  розмірі за період з  01 січня 2008 по 21 травня 2008 р. , оскільки у зазначений період часу  діяли  положення Закону України «Про  Державний  бюджет на 2008р» у чинній та той час редакції внесені  зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та передбачалось, що державна  соціальна  допомога зазначеним категоріям  осіб виплачується в розмірі надбавки, встановленої учасникам війни. Неконституційність вказаної норми Закону визнана рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р.  

Задовольняючи   позовні вимоги у зазначений період часу  суд  наведені норми  матеріального права та рішення Конституційного Суду України не застосував,  а тому дійшов помилкового висновку про  необхідність перерахунку державної соціальної  допомоги  позивачу з  01.01 – 21.05.2008р.  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  в  той період  часу, коли положення ст.6 Закону «Про  соціальний захист дітей війни» в редакції 2004р. не діяли.  

Враховуючи, наведене, колегія суддів вважає за необхідне  судове рішення у цій частині скасувати і ухвалити нове про відмову  у задоволенні  цих вимог з наведених вище підстав.  

Керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів  

  В и р і ш и л а :  

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області задовольнити частково.  

Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2009р. в частині покладання обов`язку на управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату  підвищеної пенсії ОСОБА_3 за період  з 01 січня по 21 травня 2008р. скасувати і ухвалити нове  рішення.  

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вимог  про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату  підвищеної пенсії  за період  з 01 січня по 21 травня 2008р.  

В решті це ж рішення  залишити без змін.  

Рішення  суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і  морже бути оскаржена  в касаційному порядку  до Верховного Суду України протягом  двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.  

  Головуючий

  Судді