Постанова

від 21.12.2010 по справі 13/672

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 р. № 13/672

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів :

головуючий суддя Муравйов О.В.,

судді Кривда Д.С.,

Полянський А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_1.

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 28.09.2010 р оку

у справі № 13/672 Господарського суду Черкаської області

за позовом СПД-ФО ОСОБА_1.

до

треті особи Маньківської селищної рад и

Маньківський районний від діл Черкаської регіональної філії "Центр державного земе льного кадастру", Манківська районна організація мисливц ів і рибалок

про визнання права користуван ня земельною ділянкою та виз нання рішення ради незаконни м

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Скакун С.М . - голова Маньківської сели щної ради,

третіх осіб - не з'яви лись,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Госп одарського суду Черкаської о бласті від 20.05.2010 р. (суддя - Скиб а Г.М.) визнано недійсним з мом енту укладення договір оренд и водоймища від 1 квітня 2004р., що укладений між Маньківскою с елищною радою, смт. Маньківка , та приватним підприємцем ОСОБА_1. Стягнуто з Маньківс ької селищної на користь фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1. 141 635 грн. 55 коп. в порядку ре ституції. Провадження в част ині визнання незаконним ріше ння органу місцевого самовря дування - рішення Маньківсь кої селищної ради № 52-7/V від 12.03.2010р . припинено, оскільки даний сп ір не підлягає розгляду в гос подарських судах України. В з адоволенні решти позовних ви мог відмовлено повністю.

Постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 28.09.2010 р. (судді - Баранец ь О.М., Чорна Л.В., Рєпіна Л.О. ) ріш ення Господарського суду Чер каської області від 20.05.2010 р. ска совано в частині стягнення з Маньківської селищної на ко ристь фізичної особи-підприє мця ОСОБА_1 141635 грн. 55 коп. в по рядку реституції. В іншій час тині рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2010 року у справі № 13/672 залишено без змін.

Не погоджуючиcь з по становою апеляційного госпо дарського суду, СПД-ФО ОСОБ А_1. звернувся до Вищого госп одарського суду України з ка саційною скаргою, в якій прос ить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого гос подарського суду, мотивуючи скаргу доводами про порушенн я судом норм матеріального т а процесуального права.

Розглянувши матеріали с прави, оцінивши доводи касац ійної скарги, перевіривши пр авильність застосування суд ом норм матеріального та про цесуального права, колегія с уддів Вищого господарського суду України прийшла до висн овку, що касаційна скарга не п ідлягає задоволенню, виходяч и із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК У країни касаційна інстанція з а результатами розгляду каса ційної скарги має право зали шити постанову апеляційного господарського суду без змі н, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залиш ається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апел яційного господарського суд у прийнята з дотриманням вим ог матеріального та процесуа льного права.

З матеріалів справ и вбачається, що позивач звер нувся до суду та просив визна ти за ним право користування земельною ділянкою (водойми ще "Центральне") на підставі до говору оренди водоймища від 1 квітня 2004 р. та визнати незако нним рішення селищної ради № 52-7/V від 12.03.2010 р., та зобов' язати в ідповідача та третіх осіб не чинити перешкоди в користув анні спірною земельною ділян кою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, п риймаючи рішення, має право в изнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, яки й суперечить законодавству.

Колегія суддів пого джується з висновками попере дніх судових інстанцій про т е, що селищна рада не довела на лежними первинними доказами відповідно до вимог ст. 33 ГПК України своє право на розпор ядження землями державної вл асності, незважаючи на розмі щення ставка (спірної землі) в адмінмежах селища.

Відповідно до ст. 51 Вод ного кодексу України, у корис тування на умовах оренди вод ні об'єкти (їх частини) місцево го значення та ставки, що знах одяться в басейнах річок заг альнодержавного значення, мо жуть надаватися водокористу вачам лише для риборозведенн я, виробництва сільськогоспо дарської і промислової проду кції, а також у лікувальних і о здоровчих цілях. Передача ор ендарем права на оренду водн ого об'єкта (чи його частини) і ншим суб'єктам господарюванн я забороняється. Орендодавц ями водних об'єктів (їх частин ) місцевого значення є Верхов на Рада Автономної Республік и Крим і обласні Ради.

Отже, компетенція сели щної ради у галузі регулюван ня водних відносин не передб ачає права виступати орендод авцем водного об' єкту.

За таких обставин, селищн а рада не мала повноважень на укладання договору оренди д ілянки водного фонду та не ма є повноважень на продовження дії спірного договору.

Враховуючи викладене, суд и дійшли обґрунтованого висн овку про визнання недійсним договору оренди водоймища, я кий не відповідав вимогам ст . 203 ЦК України.

Однак, апеляційний господ арський суд підставно не пог одився з висновком суду перш ої інстанції про застосуванн я реституції до сторін як нас лідок визнання недійним дого вору та стягнення на користь позивача з відповідача 141 635 гр н. 55 коп.

Згідно листа Верховного С уду України від 24.11.2008 р., "Практик а розгляду судами цивільних справ про визнання правочині в недійсними" суд з власної ін іціативи не може застосовува ти такі правові наслідки нед ійсності правочину які не бу ли зазначені у позовних вимо гах та не були досліджені в су ді.

Вищий господарський суд Ук раїни у п. 17 листа, від 07.04.2008 р., № 01-8/21 1 "Про деякі питання практики з астосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" вказав, що згідно з ча стиною п'ятою статті 216 ЦК Укра їни, суд може застосувати нас лідки недійсності нікчемног о правочину з власної ініціа тиви. Отже, застосування насл ідків недійсності нікчемног о правочину судом за відсутн ості відповідної позовної ви моги заінтересованої сторон и сформульовано в даній норм і як право, а не обов'язок суду .

Пунктом 2 статті 83 ГПК Украї ни визначено, що господарськ ий суд також може вийти за меж і позовних вимог і застосува ти наслідки недійсності оспо рюваного правочину, якою про це є клопотання заінтересов аної сторони.

Оскільки клопотання заі нтересованою стороною подан о не було, тому застосування д восторонньої реституції гос подарським судом Черкаської області було неправомірним, що і стало причиною частково го скасування рішення місце вого господарського суду.

Перевіривши у відповідно сті до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юрид ичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного госп одарського суду, колегія суд дів дійшла висновків про те, щ о суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГП К України всебічно, повно і об ' єктивно розглянув в судово му процесі всі обставини спр ави в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунту вання своїх вимог і заперече нь докази; належним чином про аналізував відносини сторін .

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним го сподарським судом норм матер іального та процесуального п рава при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердже ння, в зв' язку з цим підстав д ля зміни чи скасування закон ного та обґрунтованого судов ого акту колегія суддів не вб ачає.

В судовому засіданні огол ошена вступна та резолютивн а частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 с т. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скарг у Суб'єкта підприємницької д іяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задово лення.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 28.09.2010 року у справі № 13 /672 Го сподарського суду Черкасько ї області залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Кривда Д.С.

П олянський А.Г.