Ухвала від 04.12.2025 по справі 910/12373/24

УХВАЛА

04 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/12373/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/12373/24

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор"

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор", з вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

- визнання недійсними та скасування рішень, які оформлені протоколом № 20-09 загальних зборів членів ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" від 20.09.2024;

- визнання недійсними та скасування рішень, які оформлені протоколом № 31-07 загальних зборів членів ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" від 31.07.2023;

- визнання недійсними та скасування рішень, які оформлені протоколом № 06-07 загальних зборів членів Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" від 06.07.2023;

- визнання недійсними та скасування рішень, які оформлені протоколом № 22-08 загальних зборів членів ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" від 22.08.2022;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді члена правління ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор".

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Громадська організація "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 та направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постановою Верховного Суду від 23.10.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12373/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито, касаційну скаргу Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12373/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12373/24 залишено без змін.

5. 29.10.2024 ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення (одержано Верховним Судом 30.10.2025 за вх.№ 8038/2025) у якій просить суд касаційної інстанції ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" на користь заявника 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/12373/24 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, поновлення на посаді.

7. 20.11.2025 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/12373/24.

8. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.11.2025 №32.2-01/2942, у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н. М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/12373/24.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 для розгляду справи № 910/12373/24 визначено склад колегії суддів: Кролевець О. А. - головуючий (доповідач), Баранець О. М., Мамалуй О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12373/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Розглянувши вказану заяву про прийняття додаткової постанови та стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає про таке.

12. Положеннями пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

13. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

14. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

15. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

16. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Отже, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

18. Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

19. Відповідно до статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

20. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

21. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

22. Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

23. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

24. Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

25. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

26. Зі змісту поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що заявником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відповідної заяви.

27. Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 було відкрито касаційне провадження у справі № 910/12373/24 та призначено її до розгляду на 23.10.2025, одночасно запропоновано учасникам справи у строк до 17.10.2025 надати до суду відзив на касаційну скаргу.

28. На виконання вищевказаної ухвали, від представника позивача 03.10.2025 до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому серед іншого було вказано, що у зв`язку з розглядом справи № 910/12373/24 у Верховному Суді позивач понесе додаткові витрати на правничу допомогу, відтак наявні підстави для стягнення з відповідача 10 000 грн (5 000 грн - участь в судовому засіданні та 5 000 грн написання відзиву на касаційну скаргу).

29. Наведені обставини свідчать про те, що позивач та його представник мали об`єктивну можливість реалізувати свої процесуальні права, які визначені частиною восьмою статті 129 ГПК України, в порядку і строки встановлені цією нормою.

30. Оскільки заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу була подана 30.10.2025 (згідно дати календарного штемпеля вхідної кореспонденції Суду) позивач пропустив строк на подання відповідно заяви та доказів про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), у зв`язку із чим заяву про прийняття додаткового рішення належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

О. О. Мамалуй