Постанова

від 21.12.2010 по справі 9/53/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 9/53/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючого судді: Бєл яновського В.В.,

Суддів: М ирошниченко М.А., Шевченко В. В .,

при секретарі - Рикові й О.М.,

за участю представників :

Від позивача: Андрєєнко С.В.,

Від 1 відповідача: Маліче нко Л.Т.

Від 2 відповідача: не з' яви вся

Від ІІІ осіб: ОСОБА_1, ОС ОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу прив атного підприємства „Герань ”

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті

від 22.09.2010 року

по справі № 9/53/10

за позовом: Приватного п ідприємства „Фірма „Емія”

за участю третіх осіб бе з самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача :

1. Приватного підпри ємця ОСОБА_1;

2. Приватного підприєм ця ОСОБА_3

до відповідачів:

1. Приватного підпр иємства „Герань”;

2. Товариства з обмежен ою відповідальністю „Анге л - А”,

за участю третьої особи без самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідачів: Публічного акціоне рного товариства „Альфа Банк ”

про визнання недійсним и договорів купівлі - продажу

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року л іквідатор приватного підпри ємства „Фірма „Емія” звернув ся до господарського суду Ми колаївської області з позово м до приватного підприємства „Герань”, за участю третіх ос іб без самостійних вимог на п редмет спору на стороні пози вача - фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , про визнання договору купі влі-продажу від 07.02.2008р. земельно ї ділянки між ПП „Фірма „Емія ” та ПП „Герань” загальною пл ощею 1833 кв.м., яка розташована з а адресою: м. Миколаїв, пр. Миру , 1-б, недійсним з дня його уклад ення, а саме з 07.02.2008р., застосував ши двосторонню реституцію.

На обґрунтування пре д' явлених вимог ліквідатор посилався на те, що постаново ю господарського суду Микола ївської області від 19.01.2010 року у справі № 2/437/08 ПП „Фірма „Емія” в изнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Під приємці ОСОБА_3 та ОСОБА _1 є єдиними кредиторами бор жника з загальними грошовими вимогами затвердженими ухва лою суду від 05.11.2009 року в сумі 720177, 95 грн. Відповідно до ч. 11 ст. 17 Зак ону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення г осподарським судом ухвали пр о санацію, може бути визнана г осподарським судом за заявою керуючого санацією відповід но до цивільного законодавст ва недійсною, якщо угода укла дена боржником із заінтересо ваними особами і в результат і якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. 07 .02.2008 року керівник органу упра вління позивача уклав з відп овідачем договір купівлі - п родажу земельної ділянки заг альною площею 1833 кв.м., яка розт ашована за адресою: м. Миколаї в, пр. Миру, 1-б, цільове призначе ння якої для обслуговування торговельного комплексу. Лік відатор вважає цей договір т аким, що порушує інтереси кре диторів і такими діями колиш нього керівництва позивача к редиторам нанесені збитки. К ерівник органу управління по зивача не виконуючи своїх зо бов' язань по боргам і незва жаючи на звернення кредиторі в до суду за захистом своїх пр ав здійснив правочин, яким ун еможливив подальше виконанн я рішення суду і виконання св оїх функцій ліквідатором бор жника. За вимогами ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття. Але, із банківських вип исок можна зробити висновок про те, що гроші в сумі 253101 грн. н а рахунок позивача не надход или. Окрім того, засновником і директором ПП „Фірма „Емія” був і є громадянин ОСОБА_5 Засновником ПП „Герань” є гр омадянин ОСОБА_6, а директ ором ОСОБА_5 Таким чином, в ідчуження земельної ділянки не створювало для сторін пра вових наслідків, а тільки кер івні органи управління позив ача ухилилися від виконання своїх боргових зобов' язань і договір фактично був спрям ований на ухилення від майно вої відповідальності, а не на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені дого вором.

Вказуючи те, що стаття 203 ЦК України передбачає, що пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним , ліквідатор на підставі ст. 234 Ц К України просив задовольнит и позов.

В процесі розгляду да ної справи ліквідатор ПП „Фі рма „Емія” заявою від 12.07.2010 року уточнив свої вимоги і посила ючись на ті ж самі обставини п росив господарський суд на п ідставі ст. 234 ЦК України визна ти договір купівлі - продажу від 07.02.2008р. земельної ділянки м іж ПП „Фірма „Емія” та ПП „Гер ань” загальною площею 1833 кв.м., яка розташована за адресою: м . Миколаїв, пр. Миру, 1-б, недійсн им з дня його укладення, а саме з 07.02.2008р., а також застосувати дв осторонню реституцію, визнав ши право власності на земель ну ділянку загальною площею 1833 кв.м., яка розташована за адр есою: м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, за ПП „Фірма „Емія”.

В процесі розгляду даної с прави ліквідатор ПП „Фірма „ Емія” заявою від 20.08.2010 року допо внив свої позовні вимоги і по силаючись на те, що в судовому засіданні 13.07.2010 року було встан овлено, що відповідач уклав д оговір купівлі - продажу спі рної земельної ділянки з ТОВ „Ангел - А”, просив господ арський суд визнати договір купівлі - продажу земельної ділянки укладений між ПП „Ге рань” та ТОВ „Ангел - А” ві д 05.11.2009р. також недійсним з моме нту його укладення, як такий, щ о укладений із заінтересован ими особами і в результаті чо го були завдані збитки креди торам.

ПП „Герань” не визна ло позов посилаючись на те, що викладені у позовній заяві д оводи не відповідають дійсни м обставинам справи, оскільк и сторонами оспорюваного дог овору купівлі - продажу були виконані всі умови договору в повному обсязі, що підтверд жується фактом сплати всієї суми грошових коштів за дого вором та переходу права влас ності на спірну земельну діл янку до ПП „Герань”, яке здійс нювало свою підприємницьку д іяльність з використанням зе мельної ділянки протягом пев ного проміжку часу, а саме з 07.02 .2008 року по 05.11.2009 року, до моменту ї ї продажу ТОВ „Ангел - А”.

Ухвалою господарсько го суду Миколаївської област і від 13.07.2010 року до участі у спра ві в якості третіх осіб без са мостійних вимог на предмет с пору на стороні відповідача було залучено ТОВ „Ангел - А” та публічне акціонерне т овариство „Альфа Банк”.

ТОВ „Ангел - А” зап еречувало проти позову посил аючись на те, що придбало земе льну ділянку у ПП „Герань” 05.11.2 009 року для здійснення своєї г осподарської діяльності і на момент укладення договору к упівлі - продажу права ПП „Фір ма „Емія” жодним чином не бул и порушені, оскільки останнє понад рік вже не було власник ом цієї земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2010 року (суддя - Філінюк І.Г.) позов задоволено повніст ю, визнано недійсним з момент у укладення договір купівлі- продажу від 07.02.2008р. земельної ді лянки площею 1833 кв. м. за адресо ю м. Миколаїв, проспект Миру 1-б , укладений між ПП “Фірма „Емі я” та ПП “Герань”, визнано нед ійсним з моменту укладення д оговір купівлі-продажу земел ьної ділянки площею 1833 кв. м. за адресою м. Миколаїв, проспект Миру 1-б, укладений 05.11.2009р. між ПП “Герань” та ТОВ “Ангел - А ”, зобов' язано повернути ТО В “Ангел -А” на користь ПП “Фірма “Емія” земельну діля нку площею 1833 кв. м. за адресою м . Миколаїв, проспект Миру 1-б, ст ягнуто з ПП “Герань” на корис ть ПП “Фірма “Емія” - 1308 грн. де ржавного мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне за безпечення судового процесу , стягнуто з ТОВ “Ангел-А” на к ористь ПП “Фірма “Емія” - 1308 грн . державного мита та 118 грн. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

В апеляційній скарз і ПП „Герань” вважаючи зазна чене рішення таким, що прийня то з порушенням норм матеріа льного і процесуального прав а, без надання належної оцінк и наявним в матеріалах справ и доказам та з наданням перев ажної оцінки необґрунтовани м доказам позивача, просить й ого скасувати повністю та пр ийняти нове рішення, яким від мовити у задоволенні позовни х вимог в повному обсязі. При ц ьому скаржник вказує те, що пр оцедура санації ПП “Фірма “Е мія” не розпочиналася і особ а, яка звернулася до суду з дан им позовом, є ліквідатором, а н е керуючим санацією, а тому по силання суду на ч. 11 ст. 17 Закону України „Про відновлення пл атоспроможності боржника аб о визнання його банкрутом” є безпідставним. Як зазначено в судовому рішенні підприєм ець ОСОБА_1 07.02.2008 року зверну вся до виконавчої служби про прийняття наказу господарсь кого суду від 31.01.2008 року по спра ві № 11/711/07 до виконання і 08.02.2008 року органом ДВС була прийнята по станова про відкриття викона вчого провадження. Але на мом ент укладення спірної угоди її сторонам не було відомо пр о надання наказу суду до вико нання, окрім того, станом на де нь укладання угоди та на моме нт розгляду даної справи від сутнє судове рішення про змі ну способу стягнення з грошо вих коштів на майно. Висновок суду по те, що ПП “Фірма “Емія ” та ПП „Герань” при укладенн і спірного договору купівлі - продажу передбачили форму розрахунку, яка суперечить п оложенням чинного законодав ства безпідставний та такий, що зроблений з невірним тлум аченням норм чинного законод авства. Окрім того, уточнивши позовні вимоги ліквідатор п росив суд застосувати двосто ронню реституцію визнавши пр аво власності на земельну ді лянку за ПП “Фірма “Емія”. При ймаючи рішення по справі суд зобов' язав ТОВ „Ангел-А” по вернути ПП “Фірма “Емія” спі рну земельну ділянку. Таким ч ином, ухвалюючи рішення суд в ийшов за межі позовних вимог .

У відзивах на апеляці йну скаргу ліквідатор ПП “Фі рма “Емія” та підприємець О СОБА_1 заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просять оскар жуване рішення місцевого суд у залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтова ним.

Обговоривши доводи апеля ційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін та тре тіх осіб, дослідивши матеріа ли справи, перевіривши прави льність застосування судом н орм матеріального та процесу ального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колег ія суддів вважає, що апеляцій на скарга підлягає задоволен ню з наступних підстав.

Як вбачається з мате ріалів справи, 05.10.2007 року між ПП “Фірма “Емія” (продавець) та П П „Герань” (покупець) було укл адено та нотаріально посвідч ено договір купівлі-продажу комплексу торговельного, що знаходиться за адресою: м. Мик олаїв, пр. Миру, 1-б, який складає ться з: літ. А загальною площею 984,1 кв. м. та споруди 1 площею 346,1 кв . м.

07.02.2008 року між ПП “Фірма “Емія” (продавець) та ПП „Гера нь” (покупець) було укладено т а нотаріально посвідчено і з ареєстровано в реєстрі за № 655 договір купівлі-продажу зем ельної ділянки площею 1833 кв. м., яка розташована за адресою: м . Миколаїв, пр. Миру, 1-б, цільове призначення якої для обслуг овування торговельного комп лексу.

Умовами даного догов ору сторони встановили, що до говірна ціна земельної ділян ки визначається із урахуванн ям вартості такої земельної ділянки, визначеної на підст аві її експертної грошової о цінки 253101 грн. з ПДВ; загальна су ма договору складає 253101 грн. з П ДВ; оплата покупцем вартості земельної ділянки відбулася шляхом перерахування покупц ем обумовленої суми на рахун ок продавця, що підтверджуєт ься прибутковим касовим орде ром № 66 від 07.02.2008р.; передача земе льної ділянки у власність зд ійснюється продавцем покупц ю протягом 3 робочих днів з дат и зарахування грошових кошті в на рахунок продавця в повно му обсязі; передача земельно ї ділянки продавцем та її при ймання покупцем посвідчуєть ся відповідним актом прийман ня - передачі, який підписуєть ся сторонами та скріплюєтьс я печатками; право власності на земельну ділянку виникає у покупця після повного розр ахунку та підписання акту пр иймання - передачі земельної ділянки.

Зазначена в даному догово рі земельна ділянка була пер едана покупцеві від продавця за актом приймання - переда чі від 07.02.2008 року.

На підставі вказаного дого вору купівлі - продажу земель ної ділянки від 07.02.2008 року № 655 пр иватному підприємству „Гера нь” Управління земельних рес урсів у м. Миколаєві Миколаїв ської області Держземагенст ва України 27.05.2008 року видало дер жавний акт на право власност і на земельну ділянку серії Я Е № 927975, площею 1833 кв.м., цільове пр изначення земельної ділянки обслуговування торговельно го комплексу.

Наявна в справі копія квита нції до прибуткового касовог о ордера № 66 від 07.02.2008р. свідчить про те, що керівник ПП „Герань ” сплатив ПП “Фірма „Емія” гр ошові кошти в сумі 253101 грн. в яко сті оплати за придбання земе льної ділянки розташованої з а адресою: м. Миколаїв, пр. Миру , 1-б для обслуговування торгов ельного комплексу.

05.11.2009 року між ПП „Герань” (про давець) та ТОВ „Ангел -А” (п окупець) було укладено та нот аріально посвідчено і зареєс тровано в державному реєстрі правочинів за № 3694667 договір ку півлі-продажу земельної діля нки площею 1833 кв. м., яка знаходи ться за адресою: м. Миколаїв, п р. Миру, 1-б, цільове призначенн я якої для обслуговування то рговельного комплексу.

Умовами даного договору ст орони встановили, що продаж з емельної ділянки за домовлен істю сторін вчиняється за 195360 г рн., які були одержані продавц ем від покупця до оформлення цього договору; сторони підт верджують факт повного розра хунку за продану земельну ді лянку.

Зазначена в даному договор і земельна ділянка була пере дана покупцеві від продавця за актом приймання - передачі від 05.11.2009 року.

Ухвалою господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 27.10.2008 року за заявами при ватного підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_3 порушено проваджен ня у справі № 2/437/08 про банкрутст во приватного підприємства „ Фірма “Емія”.

Ухвалою господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 12.06.2009 року у справі № 2/437/08 ви знано грошові вимоги ініціюю чих кредиторів: підприємця ОСОБА_1 на суму 81608 грн. та підп риємця ОСОБА_3 на суму 638569,95 г рн.

Постановою господарс ького суду Миколаївської обл асті від 19.01.2010 року у справі № 2/437/0 8 визнано ПП “Фірма “Емія” бан крутом та відкрито ліквідаці йну процедуру, призначено лі квідатором підприємства - ба нкрута Кияновську Л.В.

Предметом даного спо ру є вимога ліквідатора ПП “Ф ірма “Емія” визнати недійсни м договір купівлі - продажу зе мельної ділянки від 07.02.2008 року, укладений між ПП “Фірма “Емі я” та ПП „Герань”, з моменту йо го укладення, застосувати дв осторонню реституцію та визн ати право власності на земел ьну ділянку загальною площею 1833 кв. м. розташовану в м. Микола єві, пр. Миру, 1-б за ПП “Фірма “Е мія”, а також визнати недійсн им з моменту укладення догов ір купівлі - продажу земельно ї ділянки від 05.11.2009 року, укладе ний між ПП „Герань” та ТОВ „ Ангел - А”. Обґрунтовуючи пі дстави позову, ліквідатор по силається на те, що постаново ю господарського суду Микола ївської області від 19.01.2010 року п о справі № 2/437/08 ПП “Фірма “Емія” визнано банкрутом та відкри та ліквідаційна процедура. В ідповідно до ч. 11 ст. 17 Закону Ук раїни „Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом” угода боржника, у тому числі та, що у кладена до винесення господа рським судом ухвали про сана цію, може бути визнана господ арським судом за заявою керу ючого санацією відповідно до цивільного законодавства не дійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересовани ми особами і в результаті яко ї кредиторам завдані чи можу ть бути завдані збитки. Оспор юваний договір порушує інтер еси кредиторів боржника підп риємців ОСОБА_1та ОСОБА _3, яким нанесені збитки, оскі льки звернення стягнення на земельну ділянку, яка є предм етом спірного договору, є єди на можливість для виконання рішень суду, тому кредитори в важають себе особами, віднос но прав на земельну ділянку. Г рошові кошти в сумі 253101 грн. за п родаж земельної ділянки, які повинні бути розподілені на користь кредиторів, на рахун ок позивача не надходили. Під ставами для визнання оспорюв аного договору купівлі - прод ажу земельної ділянки від 07.02.20 08р. недійсним ліквідатор вказ ує наступні обставини: уклав ши договір купівлі - продажу с вого майна з відповідачем по зивач реального становища не змінив, але звернути стягнен ня на земельну ділянку і задо вольнити вимоги кредиторів н еможливо. Таким чином, відчуж ення земельної ділянки не ст ворювало для сторін правових наслідків, а тільки позивач у хилився від виконання своїх боргових зобов' язань і дого вір від 07.02.2009р. фактично був спр ямований на ухилення від май нової відповідальності, а не на реальне настання правови х наслідків, що обумовлені до говором. Правовими підставам и свого позову ліквідатор вк азує п. 5 ст. 203 ЦК України, згідно з яким правочин має бути спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним, та ст. 234 ЦК України, я кою передбачено, що фікти вним є правочин, який вчинено без наміру створення правов их наслідків, які обумовлюва лися цим правочином. Фіктивн ий правочин визнається судом недійсним.

Підставами для визна ння оспорюваного договору ку півлі - продажу земельної діл янки від 05.11.2009р. недійсним лікві датор вказує наступні обстав ини: договір укладений із заі нтересованими особами, в рез ультаті чого були завдані зб итки кредиторам, оскільки ке рівником ТОВ „Ангел - А” є ОСОБА_5, який також є дирек тором ПП “Фірма “Емія” та ПП „ Герань”. Правових підстав дл я визнання цього договору не дійсним ліквідатор не вказав .

Приймаючи рішення пр о задоволення позову повніст ю, місцевий суд на підставі в становлених обставин даної с прави виходив із того, що дого вір купівлі - продажу від 07.02.2008р . фактично був спрямований на ухилення від майнової відпо відальності, а не на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені договором, а в ч астині порядку розрахунків у кладений з порушенням діючог о законодавства, а тому його с лід визнати недійсним з моме нту укладення на підставі ст . ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки на момент укладення договору в ід 05.11.2009р. продавець ПП „Герань” не набуло право власності на спірну земельну ділянку у вс тановлений законом спосіб, з азначений договір суперечит ь вимогам ч. 1 ст. 656 ЦК України, що є підставою визнання його не дійсним з моменту його уклад ення на підставі вимог ч. 1 ст. 21 5 ЦК України. На підставі вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України вимоги пози вача щодо повернення спірно ї земельної ділянки підлягаю ть задоволенню.

Проте, з такими виснов ками місцевого суду колегія суддів погодитися не може, ос кільки вони зроблені без ана лізу та врахування даних, що м істяться в справі, без дослід ження всіх обставин справи в їх сукупності, які підлягают ь з' ясуванню, оскільки вход ять до предмету доказування у даній справі, та без врахува ння вимог закону, що регулює с пірні правовідносини.

Як вбачається з матер іалів даної справи, в процесі розгляду господарським судо м Миколаївської області спра ви № 2/437/08 про банкрутство ПП “Фі рма “Емія” ухвали про провед ення санації боржника та, від повідно, призначення керуючо го санацією господарським су дом не виносилося. На момент з вернення ліквідатора ПП “Фір ма “Емія” до господарського суду з даним позовом боржник перебуває на стадії ліквіда ційної процедури. Повноважен ня ліквідатора підприємства - банкрута вичерпно визначе ні статтею 25 Закону України „П ро відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом”, в якій, зокре ма, встановлено, що ліквідато р з підстав, передбачених час тиною 10 статті 17 цього Закону п одає до господарського суду заяви про визнання недійсни ми угод боржника.

Частиною 10 статті 17 вка заного Закону передбачено, щ о керуючий санацією в трьохм ісячний строк з дня прийнятт я рішення про санацію має пра во відмовитися від виконання договорів боржника, укладен их до порушення провадження у справі про банкрутство, не в иконаних повністю або частко во, якщо: виконання договору з авдає збитків боржнику; дого вір є довгостроковим (понад о дин рік) або розрахованим на о держання позитивних результ атів для боржника в довгостр оковій перспективі, крім вип адків випуску продукції з те хнологічним циклом, більшим за строки санації боржника; в иконання договору створює ум ови, що перешкоджають віднов ленню платоспроможності бор жника.

Сторона договору, щодо яко го прийнято рішення керуючим санацією про відмову від йог о виконання, має право в тридц ятиденний строк з дня прийня ття рішення керуючим санаціє ю вимагати в установленому п орядку відшкодування збиткі в, які виникли у зв'язку з відм овою від виконання договору, в процедурі провадження у сп раві про банкрутство.

За змістом вказаної статті Закону, для поповнення лікві даційної маси майном, яке виб уло, ліквідатор наділений пр авом подання заяви про визна ння недійсними угод боржника з спеціальних підстав, перед бачених ч. 10 ст. 17 названого Зак ону. При цьому, розгляд заяви л іквідатора здійснюється у пр овадженні справи про банкрут ство.

Ліквідатор ПП “Фірма “Емія ” звернувся до суду з даним по зовом в порядку позовного пр овадження на підставі частин и 11 статті 17 Закону України „Пр о відновлення платоспроможн ості боржника або визнання й ого банкрутом”, яка відносит ься виключно до повноважень керуючого санацією, та факти чно, що вбачається із змісту п озовної заяви, в інтересах кр едиторів. Наведене залишилос я поза увагою місцевого суду .

Беручи до уваги зазначене, к олегія суддів приходить до в исновку, що не можна стверджу вати, що ліквідатор є належни м позивачем по справі.

Вирішуючи спір у даній спра ві по суті заявлених вимог мі сцевий суд не дав оцінки тому , що предметом позову було виз нання договору купівлі - прод ажу недійсним з підстав, пере дбачених статтею 234 ЦК України , а не з інших підстав. Приймаю чи рішення суд виходив із тог о, що договір від 07.02.2008 року укла дений з порушенням діючого з аконодавства, а договір від 05. 11.2009р. суперечить вимогам ч. 1 ст. 625 ЦК України, а тому їх слід ви знати недійсними з моменту у кладення на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Між тим, вимоги про визнання договорів недійсними з відп овідних підстав ліквідатор н е заявляв.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни зміна підстави або предме та позову є виключним правом позивача. Передбачене ст. 83 ГП К України право господарсько го суду щодо виходу за межі по зовних вимог може бути здійс нено для захисту прав та інте ресів позивача за наявності відповідного клопотання. Мож ливість зміни судом заявлени х позовних вимог на власний р озсуд чинним процесуальним з аконодавством не передбачен а і суперечить конституційно му принципу диспозитивності сторін судового процесу, зак ріпленому у ст. 129 Конституції України.

А тому, вихід місцевого суду за межі позовних вимог і заст осування без законних підста в ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України призв ело до того, що позовні вимоги по суті не вирішені.

Окрім того, предметом спору у справі є вимоги ліквідатор а у разі визнання недійсним д оговору купівлі - продажу від 07.02.2008р. укладеного між ПП „Фірм а „Емія” та ПП „Герань”, засто сувати двосторонню реституц ію та визнати право власност і на земельну ділянку загаль ною площею 1833 кв. м. за ПП „Фірма „Емія”. Місцевий суд фактичн о ухилився від розгляду зазн ачених вимог по суті, натоміс ть з безпредметним посилання м на ч. 1 ст. 261 ЦК України, яка рег улює початок перебігу позовн ої давності, зобов' язав ТОВ „Ангел - А”, яке не є сторон ою договору від 07.02.2008р., поверну ти спірну земельну ділянку П П „Фірма „Емія”.

Разом з тим, з ухвали місцев ого суду від 02.09.2010 року вбачаєть ся, що на момент прийняття суд ом оскаржуваного рішення ТОВ „Ангел - А” перебувало у п роцесуальному статусі треть ої особи без самостійних вим ог на предмет спору на сторон і відповідача. Але, зазначена особа є стороною оспорювано го договору купівлі - продажу від 05.11.2009 року, в результаті укл адення якого нею набуваються певні права та обов' язки. От же, ТОВ „Ангел - А” є особою , яка також повинна відповіда ти за пред' явленим позовом. При цьому, статус третьої осо би без самостійних вимог на п редмет спору передбачає інши й обсяг процесуальних прав, я кий є значно меншим, ніж у тако го учасника судового процесу , як відповідач.

Відповідно до ст. 24 ГПК Украї ни господарський суд за наяв ністю достатніх підстав має право до прийняття рішення з алучити за клопотанням сторо ни або за своєю ініціативою д о участі у справі іншого відп овідача.

Про залучення іншого відпо відача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухва ла, і розгляд справи починаєт ься заново.

Між тим, такої ухвали про залучення ПП „Герань” в я кості іншого відповідача у д аній справі до прийняття ріш ення, що оскаржується, місцев ий суд не виносив.

Допущене порушення н орм процесуального права при звело до прийняття місцевим судом рішення щодо прав та об ов' язків особи, яка не була з алучена до участі у справі в я кості учасника з відповідним статусом.

Прийнявши рішення пр о визнання спірного договору від 05.11.2009р. недійсним, місцевий суд фактично визначив, що так ий договір не є підставою для виникнення у його сторін, у то му числі ТОВ „Ангел - А”, пр ав та обов' язків, визначени х цим договором.

Окрім того, із змісту о скаржуваного рішення місцев ого суду вбачається, що його м отивувальна частина практич но дослівно переписана з мот ивувальної частини постанов и Одеського апеляційного гос подарського суду від 11.09.2008 року у справі 10/257/08, яка у наступному була скасована постановою В ищого господарського суду Ук раїни від 16.12.2008 року.

Наведені істотні пор ушення норм процесуального п рава згідно з п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК Укр аїни є безумовною підставою для скасування оскаржуваног о рішення місцевого суду.

За вимогами ч. 5 ст. 203 ЦК У країни правочин має бути спрямований на реальне наст ання правових наслідків, що о бумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 ЦК У країни фіктивним є право чин, який вчинено без наміру с творення правових наслідків , які обумовлювалися цим прав очином.

Фіктивний правочин визна ється судом недійсним.

Згідно з роз' яснен нями, що містяться в п. 24 постан ови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про с удову практику розгляду циві льних справ про визнання пра вочинів недійсними”, для виз нання правочину фіктивним не обхідно встановити наявніст ь умислу всіх сторін правочи ну. Судам необхідно враховув ати, що саме по собі невиконан ня правочину сторонами не оз начає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не в чинено будь-яких дій на викон ання такого правочину, суд ух валює рішення про визнання п равочину недійсним без засто сування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання прав очину було передано майно, та кий правочин не може бути ква ліфікований як фіктивний.

Отже, до предмета дока зування у справі входить вст ановлення обставин, які підт верджують або спростовують н аявність наміру у його сторі н на створення правових насл ідків, які обумовлювалися ци м правочином.

Зокрема, оспорювані договори купівлі - продажу на правлені на оплатне відчужен ня земельної ділянки, а тому с уду слід з' ясувати: чи була п ередана ця земельна ділянка від продавця покупцеві, чи ві дбувся перехід права власнос ті до останнього на цю земель ну ділянку, чи були сплачені п окупцем чи ні грошові кошти з а земельну ділянку.

В матеріалах справи м істяться письмові докази, як і беззаперечно свідчать про те, що ПП „Фірма „Емія” та ПП „ Герань” здійснили всі необхі дні дії спрямовані на викона ння своїх зобов' язань за ос порюваним договором від 07.02.2008р . Так в матеріалах справи міст яться копія акту приймання - п ередачі земельної ділянки ві д продавця покупцеві; копія к витанції до прибуткового кас ового ордера № 66 від 07.02.2008р., з яко го вбачається, що покупець сп латив продавцеві грошові кош ти в сумі 253101 грн. в якості оплат и за придбану земельну ділян ку; копія державного акту на п раво власності на земельну д ілянку площею 1833 кв. м., виданог о 27.05.2008 року Управлінням земель них ресурсів у м. Миколаєві Ми колаївської області Держзем агенства України приватному підприємству „Герань” на пі дставі спірного договору куп івлі - продажу від 07.02.2008р.; копі ї податкових розрахунків зе мельного податку та банківсь ких виписок, котрі свідчать п ро те, що після набуття права в ласності на земельну ділянку ПП „Герань” протягом 2008-2009р.р. с плачувало за неї земельний п одаток.

Всі вищевказані доку менти відповідно до ст. 34 ГПК У країни є належними і допусти мими доказами у даній справі .

Таким чином, фактичні дії сторін за оспорюваним до говором були спрямовані на д осягнення певного юридичног о результату: передачу земел ьної ділянки у власність від продавця покупцеві та набут тя останнім права власності на це нерухоме майно і сплату за нього обумовленої суми гр ошових коштів.

Слід зазначити, що міс цевий господарський суд факт ично ухилився від дослідженн я та правої оцінки вказаних о бставин, які мають істотне зн ачення для справи.

Окрім того, місцевий с уд встановлюючи фактичні обс тавини даної справи, у тому чи слі і дату укладення, зокрема , оспорюваного договору купі влі - продажу від 07.02.2008р., не зве рнув увагу на те, що оспорюван ий ліквідатором договір купі влі - продажу спірної земельн ої ділянки був укладений вза галі ще задовго до того, як ухв алою господарського суду Мик олаївської області від 27.10.2008 ро ку було порушено провадження у справі про банкрутство ПП „ Фірма „Емія” та ухвалою суду від 12.06.2009 року визнано грошові вимоги кредиторів: підприємц я ОСОБА_1 на суму 81608 грн. та п ідприємця ОСОБА_3 на суму 638569,59 грн., внаслідок чого в межа х провадження даної банкрутн ої справи вони набули право н а задоволення своїх грошових вимог після реалізації майн а банкрута, що відповідно сві дчить про те, що на момент укла дення оспорюваного договору права та охоронювані законо м інтереси вказаних кредитор ів не були і не могли бути пору шеними оспорюваним договоро м купівлі - продажу.

Не може бути прийнято до уваги і безпредметне поси лання ліквідатора в обґрунту вання своїх доводів на те, що д иректором ПП „Фірма „Емія” т а ПП „Герань” є одна і та ж сам а особа, оскільки ця обставин а сама по собі не свідчить про наявність умислу сторін на у кладення фіктивного договор у купівлі - продажу, а чинне за конодавство України не місти ть заборони, щоб одна і та ж са ма особа займала керівні пос ади на декількох підприємств ах.

Таким чином, розгляну вши в судовому засіданні всі обставини даної справи в їх с укупності, дослідивши та оці нивши належним чином наявні у справі докази, колегія судд ів приходить до висновку, що м атеріалами справи встановле но факт укладення та повного виконання сторонами оспорюв аного договору купівлі - про дажу від 07.02.2008 року, а ліквідато ром не доведено обставин, що ц ей договір було укладено без наміру створення правових н аслідків, які обумовлювалися цим договором.

За змістом ст. 234 ЦК Укра їни не може бути визнаний фік тивним договір, на виконання якого були створені правові наслідки та за яким сторони в чинили юридично значимі дії.

За таких встановлени х судом апеляційної інстанці ї обставин, правові підстави для визнання недійсним оспо рюваного договору купівлі - п родажу від 07.02.2008р., укладеного м іж ПП „Фірма „Емія” та ПП „Гер ань”, відсутні, а відповідно, в ідсутні також підстави для з астосування двосторонньої р еституції в порядку передбач еному частиною 1 ст. 216 ЦК Україн и, тим більше, що застосування такої реституції є неможлив им, оскільки за нотаріально - п освідченим договором купівл і - продажу від 05.11.2009р., укладеним між ПП „Герань” та ТОВ „Анг ел - А”, спірна земельна діля нка перейшла у власність ТОВ „Ангел - А”, що підтверджу ється наявними в справі витя гом з державного реєстру пра вочинів за № 7917277 від 05.11.2009р. та вит ягом з державного реєстру зе мель за № 152 від 11.11.2009р., якими заре єстровано перехід права влас ності на земельну ділянку ві д ПП „Герань” до ТОВ „Ангел - А”.

Стосовно вимоги лікв ідатора про визнання права в ласності на земельну ділянку загальною площею1833 кв. м., розт ашовану в м. Миколаєві, пр. Мир у, 1-б, за ПП „Фірма „Емія”, колег ія суддів відзначає наступне .

Відповідно до статті 16 ЦК У країни кожна особа має право звернутися до суду за захист ом свого особистого немайнов ого або майнового права та ін тересу. Способом захисту цив ільних прав та інтересів мож е бути, зокрема, визнання прав а власності. Статтею 392 Ц К України унормовано, що влас ник майна може пред'явити поз ов про визнання його права вл асності, якщо це право оспорю ється або не визнається іншо ю особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчу є його право власності. Відпо відно до приписів статті 328 ЦК України право власності наб увається на підставах, що не з аборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власност і вважається набутим правомі рно, якщо інше не випливає із з акону або незаконність набут тя права власності не встано влена судом. Позов про визнан ня права власності є речово-п равовим, вимоги котрого звер нені до суду який повинен під твердити наявність у позивач а права власності на спірне м айно. Об' єктом цього позову є усунення невизначеності в ідносин права власності пози вача щодо індивідуально визн аченого майна. Підставою поз ову є обставини, що підтвердж ують наявність у позивача пр ава власності. Умовами задов олення позову про визнання п рава власності на майно є ная вність у позивача доказів на підтвердження в судовому по рядку факту приналежності йо му спірного майна на праві вл асності. Такими доказами мож уть бути правовстановлюючі д окументи, а також будь-які інш і докази, що підтверджують пр иналежність позивачеві спір ного майна. Таким чином, до пре дмету доказування у даній сп раві входить встановлення ци вільно-правових підстав набу ття права власності на земел ьну ділянку. Як вбачається з м атеріалів справи, підстави п озову в цій частині ліквідат ор не вказав. За приписами ста тті 32 ГПК України доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд, у визначеному закон ом порядку, встановлює наявн ість чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору. Від повідно до приписів статей 33, 34 цього ж Кодексу кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень. Обставини справи, як і відповідно до законодавст ва повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

З матеріалів справи вбачається, що жодного належ ного доказу на підтвердження факту приналежності ПП „Фір ма „Емія” спірної земельної ділянки на праві власності н а момент вирішення даного сп ору ліквідатором до суду не п одано і таких доказів в матер іалах справи не міститься, що унеможливлює задоволення по зову в цій частині.

Стосовно вимоги лікв ідатора про визнання договор у купівлі - продажу земельної ділянки від 05.11.2009 року, укладен ого між ПП „Герань” та ТОВ „ Ангел - А”, недійсним з момен ту його укладення, колегія су ддів відзначає наступне.

При зверненні до госп одарського суду із позовом в цій частині ліквідатором не враховано, що на відміну від ч . 1 ст. 216 ЦК України, норми Глави 2 9 ЦК України є спеціальними. В них закріплено основні спосо би захисту права власності, щ о можуть застосовуватися вла сником майна, зокрема, з метою повернення майна в натурі, пе реданого за недійсним правоч ином (наприклад, віндикація).

Статтею 330 ЦК України чітко розмежовано випадки, в яких н алежним способом захисту пор ушеного права є визнання пра вочину недійсним та застосув ання наслідків його недійсно сті, від випадків, коли має зая влятися позов про витребуван ня майна з чужого незаконног о володіння.

Якщо майно передане власни ком за правочином, який є нікч емним або оспорюваним, то поз ов про визнання правочину не дійсним та (або) про застосува ння наслідків недійсності пр авочину має пред' являтися т оді, коли майно залишається у набувача. Тобто, якщо вчинени й один правочин і повернути м айно можна шляхом застосуван ня реституції, то ефективним способом захисту буде визна ння правочину недійсним.

Якщо ж набувач, який набув м айно за недійсним правочином , надалі відчужив таке майно і ншій особі, потрібно звертат ись з віндикаційним позовом.

Отже, права особи, яка вважа є себе власником майна, не під лягають захисту шляхом задов олення позову до добросовісн ого набувача з використанням правового механізму, встано вленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Т акий захист можливий лише шл яхом задоволення віндикацій ного позову, якщо є підстави, п ередбачені ст. 388 ЦК України, як і дають право витребувати ма йно у набувача.

Згідно з роз' ясн еннями, що містяться в п. 7 пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 06.11.2009р. № 9 „Про судо ву практику розгляду цивільн их справ про визнання правоч инів недійсними”, правоч ин може бути визнаний недійс ним лише з підстав, визначени х законом, та із застосування м наслідків недійсності, пер едбачених законом. Отже, в дан ому випадку у разі визнання н едійсним договору купівлі - продажу від 05.11.2009р. майно буде п овернуто ПП „Герань”, а не до П П „Фірма „Емія”.

Таким чином, обраний л іквідатором спосіб захисту п орушеного права не призведе до відновлення порушеного пр ава.

Окрім того, як вбачаєт ься із змісту заяви про допов нення позовних вимог від 20.08.2010р ., ліквідатор взагалі не обґру нтував належним чином підста ви позову в цій частині та не в казав правову підставу позов у, що з урахуванням вищевикла деного унеможливлює його зад оволення.

З урахуванням вищена ведених правових положень та встановлених обставин справ и, колегія суддів вважає, що лі квідатор ПП „Фірма „Емія” не обґрунтовано звернувся до го сподарського суду із даним п озовом, а відтак позовні вимо ги є такими, що не підлягають з адоволенню.

Враховуючи вищевикладен е колегія суддів приходить д о висновку, що оскаржуване рі шення місцевого суду з підст ав неповного з' ясування обс тавин, що мають значення для с прави, невідповідності викла дених у ньому висновків факт ичним обставинам справи, іст отного порушення норм процес уального права та неправильн ого застосування норм матері ального права підлягає скасу ванню з прийняттям нового рі шення про відмову у задоволе нні позову повністю.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК У країни за рахунок позивача в ідповідачеві підлягають від шкодуванню витрати зі сплати державного мита за подання а пеляційної скарги в сумі 654 гр н.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 Г ПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скарг у Приватного підприємства „Г ерань” задовольнити.

Рішення господарсько го суду Миколаївської област і від 22.09.2010 року у справі № 9/53/10 ска сувати, стягнення за ним прип инити.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватног о підприємства „Фірма „Емія” (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, код Е ДРПОУ 20919981) на користь Приватно го підприємства „Герань” (54020, м . Миколаїв, вул. Образцова, 1, код ЕДРПОУ 31096405) витрати зі сплати д ержавного мита в сумі 654 грн.

Доручити господарськ ому суду Миколаївської облас ті видати відповідний наказ.

Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я і може бути оскаржена у кас аційному порядку до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий суддя: Бєл яновський В.В.

Судді: Ми рошниченко М.А.

Шевченко В. В.