Рішення

від 28.01.2008 по справі 33/457-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/457-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.08р.

Справа № 33/457-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ароса", м. Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг 

про стягнення 15 303 грн. 49 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Коломієць О.М., довіреність б/н від 28.09.2007 року

Від відповідача: Ботвінка Р.А., довіреність № 016-15 від 03.01.2008 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Ароса" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення 12 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 532 грн. 00 коп. –інфляційні, 770 грн. 49 коп. - 3 % річних та витрати по справі.

Представник позивача позовні вимоги  підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

         Відповідач у  судовому засіданні і відзиві позовні вимоги не визнає, стверджує, що позивачем не надано доказів виставлення рахунків на оплату відповідно умов договору і строк оплати фактично не настав. Стверджує, що проти підприємства відповідача порушено справу про банкрутство і за ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006р. у справі Б29/64/06,  від 12.04.2007 р. по справі № Б15/57-07  введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і згідно п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші санкції за несвоєчасне або неналежне виконання грошових зобов'язань і вимоги про стягнення річних і інфляційних витрат не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 28.01.2008р. за згодою представника позивача  та відповідача   оголошено вступну  та резолютивну частини рішення суду .

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача суд, -

  ВСТАНОВИВ :

29.10.2003 року між закритим акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ароса" (постачальник) був укладений договір поставки № 161 (далі - Договір), строк дії якого був до 31.12.2004р. Зазначений Договір був продовжений додатковою угодою № 1 до Договору від 27.12.2004р. до 31.12.2005р.

Відповідно до умов Договору постачальник (позивач по справі) зобов'язався поставити і передати у власність покупцю (відповідач по справі) товар, номенклатура, якість, кількість, ціна і умови поставки товару визначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець прийняти і оплатити товар.

Згідно п. 2.2 Договору, покупець здійснює оплату товару, вказаного в специфікації, згідно рахунку виставленого постачальником, на протязі п'яти календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця. Оплата здійснюється в гривнах. Форма оплати –безготівковий розрахунок.

Специфікацією № 10/05/05 від 10.05.2005р. сторони заключили поставку товару (рукав фільтрувальний ФРКДИ-1100 L=6200 mm) в кількості 432 шт. за ціною 69 грн. 48 коп. разом з ПДВ за штуку, на загальну суму 30 015 грн. 36 коп.

Позивачем взяті на себе зобов'язання по Договору та згідно специфікації № 10/05/05 від 10.05.2005р., виконанні в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною   №-000000007 від 20.05.2005р. у сумі 30 015 грн. 36 коп. та довіреністю на отримання товару серії ЯКН № 758834 від 19.05.2005р. (а.с. 12-14).

Оплата за поставлений та прийнятий покупцем товар по Договору, перед позивачем була здійсненна частково у сумі 18 015 грн. 36 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 13552 від 10.08.2005р. в сумі 10 015 грн. 36 коп. та платіжним дорученням № 13165 від 12.07.2005р. у сумі 8 000 грн. 00 коп. (а.с. 19-20).

Постачальником 14.01.2007р. на адресу покупця була відправлена претензія з проханням погасити існуючу заборгованість по Договору. Претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення. 29.05.2007р. повторно відповідачу була надіслана претензія про сплату заборгованості по Договору, яка залишена без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ствердження відповідача , що відповідно ст.613 ЦК України має місце прострочення кредитора внаслідок не виставлення позивачем рахунків на оплату не відповідають дійсності: за змістом  платіжних доручень № 13552 від 10.08.2005р. № 13165 від 12.07.2005р. вбачається , що оплата здійснюється  відповідачем за виставлених позивачем рахунку № 000000007 від 19.05.2005 р.   Позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені, підлягають задоволенню у сумі 12000 грн.

        За ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції,  що підлягає задоволенню у сумі 2532 грн., річні - у сумі  770,49 грн. Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, що спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не є заходами відповідальності за порушення зобов'язань і з цієї причини не можуть бути віднесеними до санкцій в розумінні ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що спростовує заперечення відповідача щодо стягнення інфляційних та річних.

Позивачем на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47,33, 43,  44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити .

           Стягнути  з закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, р/р 26007036610001 в АКИБ "Укрсиббанк" м. Кривий Ріг, МФО 306834, ЄДРПОУ 31550176)  на  користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ароса", (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 87/402, р/р 26003118151001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305229, ЄДРПОУ 19427505) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. –основної заборгованості, 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп. –індексу інфляції, 770 (сімсот сімдесят) грн. 49 коп. – 3% річних, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 03 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 30.01.2008 року